Постанова

від 09.07.2024 по справі 182/3676/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6263/24 Справа № 182/3676/23 Суддя у 1-й інстанції - Рунчева О.В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м.Кривий Ріг

справа № 182/3676/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Зубакової В.П., Тимченко О.О.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідачСадове товариство «Трубник»

розглянувши у спрощеномупозовному провадженні, упорядку ч.13ст.7,ч.1 ст.369ЦПК України,без повідомленняучасників справи,за наявнимиу справіматеріалами,апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2024 року, ухваленого суддею Рунчевою О.В. у м. Нікополі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Садового товариства «Трубник», в особі голови правління Кушніра Ігоря Васильовича, про зобов`язання повернути незаконно отримані членські внески.

Позовна заява мотивована тим, що Садове товариство є юридичною особою, яке створюється та діє відповідно до статуту та закону. Діючий Статут СТ «Трубник» затверджено згідно до протоколу №7 загальних зборів членів від 17 вересня 2016 року, та зареєстрований згідно рішення Виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 12 листопада 1982 року № 560, враховуючи зміни до Статуту від 13 березня 2014 року.

Позивач є членом даного СТ «Трубник» з 2015 року.

Згідно до п.1.4. Статуту СТ «Трубник», органами управління садовим товариством є загальні збори його членів, правління та голова правління. Згідно до п.8.2. Статуту СТ «Трубник», грошові кошти витрачаються правлінням по прибутково-видатковому кошторису, затвердженому на загальних зборах товариства. Відповідно до п.8.2 Грошовий фонд товариства складається з вступних, членських і цільових внесків, внесених членами садового товариства. Відповідно до п.9.2.4 Статуту СТ «Трубник» Загальні збори встановлюють розміри членських внесків і терміни їх сплати.

ОСОБА_1 належить три садівничі ділянки і ним, через члена садового товариства ОСОБА_2 , що є представником позивача в даній справі, було сплачено до СТ «Трубник» членські внески за період з 2018 року по 2022 рік включно в сумі 26 100 грн, а саме: з 2018 року по 2021 рік по 1 980 грн. за одну садівничу ділянку на рік, та за 2022 рік - 2 340 грн, тобто 780 грн за кожну садівничу ділянку.

Доказом сплати ним так званих членських внесків за всі 3 ділянки є особистий підпис члена садового товариства ОСОБА_2 у відомостях прийому готівкових коштів в бухгалтерії Товариства, за якими повинні робитись записи в касовій книзі, згідно якій повинні здаватись прийняті готівкові кошти на рахунок садового товариства.

Зазначає, що при сплаті членських внесків садоводам не видаються відривні талони від прибуткових касових ордерів. Тому доказами сплати грошових внесків є запис в платіжній відомості, касовій книзі та членських і розрахункових книжках садоводів.

Також зазначає, що за несплату членських внесків, або так званий борг по сплаті, правління відключало ділянки від водо та електропостачання, чим примушувало його безпідставно сплачувати щорічний членський внесок. В такий спосіб СТ «Трубник» незаконно отримувало кошти. Сума членських внесків на рік головою правління оголошувалась тільки в усній формі. В бухгалтерії не існує жодного документу, згідно якого бухгалтер приймала членські внески у сумі 1980 грн за рік з однієї ділянки. Також зазначає, що сплата за постачання технічної води та електроенергії велась окремо, згідно показників лічильників і не має відношення до членських внесків.

На теперішній час в СТ «Трубник» взагалі не існує жодного прийнятого за вимогами Статуту СТ «Трубник» прибутково-видаткового кошторису, оскільки це питання не виносилось на розгляд Загальних Зборів, відповідно до п. 9.2.8, п. 9.3 Статуту.

Правління СТ «Трубник» грошові кошти з членів садового товариства збирало безпідставно, тобто членські внески не мають економічного обґрунтування. Крім цього, бухгалтерія та правління СТ «Трубник» вже декілька років поспіль взагалі не звітує про витрачені кошти перед членами садового товариства.

Позивачем неодноразово були подані письмові запити до правління СТ «Трубник» щодо правових підстав нарахування та збору коштів, які вимагались головою правління та бухгалтерією. Але всі запити були проігноровані. Крім того, на його примірниках запитів бухгалтер відмовилась ставити свій підпис та печатку, зазначивши на документі тільки вихідний номер та дату. Більш того, ним поштою був надісланий запит до голови правління щодо надання йому відомостей про сплату та суму сплачених ним членських внесків, який згідно повідомлення пошти, голова правління ОСОБА_3 отримав.

Зазначає, що правління СТ «Трубник», на чолі з головою ОСОБА_3 , не мали законного права вимагати оплати членських внесків, які не затверджені на загальних зборах товариства. Тому він вважає, що з нього незаконно витребувана оплата членських внесків за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки в сумі 26 100 грн.

На підставі викладеного вище позивач просив суд зобов`язати СТ «Трубник» повернути йому, сплачені ним членські внески за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки в сумі 26 100 грн та понесені ним судові витрати.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із даним рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, у якій останній просить скасувати рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2024 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на теперішній час в СТ «Трубник» взагалі не існує жодного прийнятого за вимогами Статуту СТ «Трубник» прибутково-видаткового кошторису, оскільки це питання не виносилось на розгляд Загальних Зборів, відповідно до п. 9.2.8, п. 9.3 Статуту.

Правління СТ «Трубник» грошові кошти з членів садового товариства збирало безпідставно, тобто членські внески не мають економічного обґрунтування. Крім цього, бухгалтерія та правління СТ «Трубник» вже декілька років поспіль взагалі не звітує про витрачені кошти перед членами садового товариства.

Відзив на пеляційну скаргу не надходив.

На підставі ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно із ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При апеляційному розгляді вказаної цивільної справи колегія суддів приймає до уваги положення частин 1 та 2 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 89, 263 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі №617/1432/16-ц зазначено, що Верховний Суд виходить з того, що на сьогодні відсутній чіткий правовий механізм, який регулює діяльність садівничих товариств.

Водночас згідно із статтею 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в своїх листах, зокрема № 6978 від 11 жовтня 2004 року і № 1339 від 21 лютого 2006 року, надавав роз`яснено щодо реєстрації, садівничого (садового) товариства. Зокрема, роз`яснено, що садівницькі товариства відносяться до обслуговуючих кооперативів.

Згідно із частиною третьою статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Нормами цієї статті закріплено, що громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення і захисту прав і свобод та задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Верховний Суд виходить з того, що згідно з чинним законодавством України садове товариство може створюватися у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація. Від обраної організаційно-правової форми для садового товариства залежать порядок його державної реєстрації, а також порядок здійснення ним діяльності».

Відповідно до п. 1.1 Статуту Садового товариства «Трубник» товариство створене на принципах добровільності, об`єднує громадян на умовах спільності їх інтересів для реалізації мети і задач, визначених Законом «Про об`єднання громадян».

Закон «Про об`єднання громадян» втратив чинність у зв`язку з введенням в дію з 01 січня 2013 року Закону «Про громадські об`єднання», у зв`язку з чим садове товариство може мати таку організаційно-правову форму як громадська організація.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосування законодавство про об`єднання громадян.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Пунктом 1.4 Статуту Садового товариства «Трубник» передбачено, що органами управління товариством є загальні збори його членів, правління та голови правління.

Відповідно до пункту 1.6 Статут товариства є основним документом, регулюючим його діяльність, він не повинен суперечити закону.

Членство в товаристві є добровільним. Його членами можуть бути лише ті особи, що мають у власності або оренді земельну ділянку з відповідним цільовим призначенням.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є членом Садового товариства «Трубник» та йому належать три садові ділянки, що позивачем не заперечується.

Відповідно до пункту 4.6 Статуту члени товариства зобов`язані, у тому числі, своєчасно сплачувати внески, передбачені Законом та статутом Товариства.

Відповідно до пункту 5.2 Статуту член товариства повинен, окрім іншого, своєчасно сплачувати вступні, членські і цільові внески, а також платежі по земельному податку, за спожиту електроенергію і воду протягом строку у встановлені терміни.

Як вбачається із розділу 8 Статуту, грошовий фонд товариства складається із вступних, членських і цільових внесків членами СТ. Засоби витрачаються Правлінням по прибутково-видаткових кошторисах, затверджених загальними зборами з оформленням витратних документів, підписаних головою правління і бухгалтером (скарбником).

Товариство використовує свої доходи (прибутки) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

Членські внески на оплату праці, ремонт ліній електропередач, водоводів, насосних, свердловин, доріг, придбання необхідного матеріалу для ремонту.

Як вбачається з розділу 9 Статуту, управління товариством здійснюється на основі самоврядування, широкої гласності, активної участі всіх членів в рішенні питань його діяльності.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що незважаючи на незгоду ОСОБА_1 з розміром членських внесків, позивач впродовж декількох років сплачував членські внески, виконувавобов`язки члена садового товариства, відповідно до Статуту, щодо їх сплати, нарікань щодо їх розміру не висловлював.

Суд першої інстанції звернув увагу на те, що Статутом Садового товариства «Трубник» не передбачено підстав для повернення членських внесків, які сплачувались позивачем добровільно, проте визнання недійсним протоколу загальних зборів членів садового товариства може мати наслідки повернення членських внесків.

Звертаючись до суду з позовом до Садового товариства «Трубник» про зобов`язання повернути членські внески, встановлені протоколом загальних зборів, ОСОБА_1 сам протокол не оспорює, тому апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту,що є самостійною підставою для відмови у позові.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки зертаючись до суду з позовом до СТ«Трубник» про зобов`язання повернути членські внески, встановлені протоколом загальних зборів, позивач сам протокол не оспорює, ним обрано неналежний спосіб захисту, що є підставою для відмови у позові.

Доводи апеляційної скарги представника позивача не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язуєсуди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 ,залишити без задоволення.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 09 липня 2024 року.

Головуючий:

Судді: