Ухвала

від 09.07.2024 по справі 128/2664/24

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/2664/24

УХВАЛА

09 липня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «СНУП ГЕЙМ» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

До Вінницького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «СНУП ГЕЙМ» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог ст. ст. 175,177 ЦПК України, а тому дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п.4ч.3ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Однак, у своїй заяві позивач не зазначає зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, оскільки ним не обгрунтовано, які з позовних вимог заявлені до відповідача Snoop Game OU, а які з позовних вимог заявлені до ТОВ «СНУП ГЕЙМ», тобто позивачем в позовній заяві не вказано та необгрунтовано до кого саме з відповідачів заявлені позовні вимоги.

Верховний Суд неодноразово вказував на недопустимість формулювання заявлених вимог в альтернативний спосіб, оскільки саме на позивача покладено обов`язок обгрунтування та доведення порушення його прав вказаним в позовній заяві відповідачем. Але в даній позовній заяві обгрунтування порушення прав позивача кожним з вказаних відповідачів та в чому саме такі порушення полягають відсутнє.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивачем до позовної заяви долучено копії документів, викладених іноземною мовою, а саме копії договорів «Master Service Agreement №09-04/2024a», «Mutual non-disclosure agreement», «Master Service Agreement №09-04/2024», «Master Service Agreement №01-03/2024», «Master Service Agreement».

Частиною першоюстатті 10 Конституції Українивстановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Положеннями ч. 5 ст.10,п. 4 ч. 1 ст.92 Основного Закону Українирегламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією Українита визначається виключно законами України.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у ч. 6ст. 13 цього Законувказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.Частинами 1, 2 ст. 14Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України таЗаконом України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідност. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Відповідно до ч. 1, ст. 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Тобто чинним законодавством України визначено суд як державний орган, що здійснює правосуддя, та зобов`язаний використовувати лише державну мову. Це також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українською мовою.

Викладене узгоджується, зокрема, з Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення.

При цьому, передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 9 ЦПК України, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Водночас, процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу суду документів, переданих на їх розгляд, складених не державною мовою.

Оскільки подання копій документів іноземною мовою без надання офіційного перекладу їх змісту, є перешкодою у виконанні судом своїх обов`язків, визначених процесуальним законом, суд позбавлений можливості дослідити зміст таких документів та відповідно встановити обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, з посиланням на вказані докази.

За таких обставин, для повного всебічного та об`єктивного розгляду справи, копії документів, викладені іноземною мовою, повинні бути надані разом з офіційним перекладом їх змісту на державну мову.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Натомість позивачем додано до матеріалів позовної заяви скріншот екрану з сайту сервісу електронної пошти про направлення електронного листа на вказану позивачем елекронну адресу, що не є виконанням таких вимог, та не надано суду належних доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно доч.4ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем судовий збір за подання даної позовної заяви не сплачено. Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору за даним позовом, яке мотивовано тим, що наразі позивач є аспірантом і в умовах кризи та невеликої стипендії не має змоги сплатити досить значну суму судового збору.

Вивчивши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за даним позовом, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Позивач має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, відповідно повинен забезпечити неухильне виконання покладених на нього нормами ЦПК України процесуальних обов`язків.

Згідно з п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, обґрунтування та доведення обставин, які свідчать про труднощі в здійсненні оплати судового збору, відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, покладається на позивача. Однак позивачем не надано доказів щодо його дійсного майнового стану та доказів щодо доцільності та необхідності звільнення його від сплати судового збору. Надана позивачем довідка, видана директором Навчально-наукового інституту права ОСОБА_3 про те, що він є студентом Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка не є належним доказом дійсного майнового стану позивача, оскільки фактично надана довідка свідчить про те, що він є здобувачем вищої освіти. Жодних документів про розмір доходу позивача за минулий рік, відомості про наявність або відсутність належності на праві власності нерухомого чи іншого цінного майна, з якого можливе отримання доходу, відомості про наявність або відсутність банківських рахунків у позивача суду не надано, у зв`язку з чим відсутня можливість встановити, чи перевищує розмір судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Тому судом не встановлено підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за даним позовом, оскільки відомостей про те, що матеріальний стан позивача ускладнює сплату ним судового збору позивачем суду не доведено, а тому суд прийшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 211, 20 грн. та підлягає до сплати за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Тому враховуючи викладене, позивачу слід усунути вищевказані недоліки позовної заяви шляхом надання нової редакції позовної заяви відповідно до кількості учасників судового розгляду, в якій вказати вищевикладене, а саме: зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, крім цього, надати офіційний переклад змісту долучених до позовної заяви документів, а саме копії договорів«MasterServiceAgreement№09-04/2024a»,«Mutualnon-disclosureagreement»,«MasterServiceAgreement№09-04/2024»,«MasterServiceAgreement№01-03/2024»,«MasterServiceAgreement», на державну мову, та надати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, а також сплатити судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 211, 20 грн. за вимогу немайнового характеру, яка підлягає оплаті судовим збором, а саме про встановлення факту перебування в трудових відносинах, та надати до суду підтверджуючі документи про його сплату.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у Він.обл./Вінницьк.р-н/22030101. Код ЄДРПОУ: 37979858. Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.). Рахунок: UA688999980313131206000002071. Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «СНУП ГЕЙМ» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який встановити терміном 5 (п`ять) днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: