Ухвала

від 10.07.2024 по справі 303/5812/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/5812/24

2-о/303/337/24

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

10 липня 2024 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчий комітет Чинадіївської селищної ради Закарпатської області про визнання особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна,-

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області в порядку окремого провадження із заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна. Так, в заяві просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та призначити заявника ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .

Ознайомившись з поданою заяву, слід прийти до висновку про необхідність залишення її без руху за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

У ч. 3 ст. 297 ЦПК України визначено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Предметом доказування в цій категорії справ є: наявність хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв`язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій керувати ними; досягнення встановленого законом віку громадянином, відносно якого ставиться питання про визначення його недієздатним; інші обставини; висновок судово-психіатричної експертизи; довідки з медичної установи; довідки про постановку на облік у психіатричній установі; виписка з історії хвороби.

Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.

В порушення зазначених вимог процесуального закону, заявник в обґрунтування своїх вимог не зазначив та не надав суду достатні докази, що свідчать про наявність у ОСОБА_2 психічних захворювань, які діагностовано лікарями та існують станом на дату звернення до суду з заявою, а саме: виписки із історії хвороби психіатричних закладів (амбулаторної картки хворого), довідки про знаходження, перебування на обліку особи у психіатричних лікувальних закладах, тощо. До того ж, жодних доказів про неможливість надання таких доказів, суду не представлено.

Відсутність зазначених вище доказів, в тому числі, позбавить суд в подальшому можливість вирішити питання щодо наявності підстав для призначення судово-психіатричної експертизи - одної з найважливіших процесуальних дій, яка має бути проведена в ході підготовки до судового розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною.

Призначення такої експертизи тільки на підставі заяви про визнання особи недієздатною без достатньо обґрунтованих припущень про наявність у ОСОБА_2 психічних розладів станом на час розгляду заяви буде порушенням прав, гарантованих йому ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 64 Конституції України.

Крім того у ч. 3 ст. 296 ЦПК України визначено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення до суду з цією заявою ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 є братом його дружини, однак з долучених до заяви документів не можливо встановити такий родинний зв`язок із врахуванням того, що долучені до заяви документи не в повній мірі підтверджують зв`язок між заявником та особою щодо якої ставиться питання про визнання її недієздатною.

Відтак заявнику слід додатково належним чином обґрунтувати та доказово підтвердити наявність його родинних зв`язків з особою, яку він просить визнати недієздатною.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи зазначене, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 297, 299 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчий комітет Чинадіївської селищної ради Закарпатської області, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Заболотний