Рішення

від 01.07.2024 по справі 160/10253/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 рокуСправа №160/10253/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Дочірнього підприємства "НАЦІОНАЛ-ПЛЮС" Приватного підприємства "НАЦІОНАЛ" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №040333 від 10.04.2024 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 13.02.2024 р. ОСОБА_1 керуючим транспортним засобом марки Renault, д/н НОМЕР_1 , в Запорізькому р-ні, а/д Н-08, 477 км, був зупинений державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) для проведення рейдової перевірки. Під час перевірки виявлено порушення ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: вимог п.6.1 наказу Міністерства транспорту та зв`язку № 340 від 07.06.2010 р., п.3.3 наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 р. №385, під час перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія оформленими тахокартками з 14 по 23 січня 2024 р., з 26 по 29 січня 2024 р. та з 03 по 05 лютого 2024 р. або відсутній бланк підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 . Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області прийнято постанову № 040333 від 10.04.2024 р. на підставі акту № АР 009099 від 13.02.2024 р., та застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн.

Позивач вважає неправомірними висновки про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, а спірну постанову від 10.04.2024 року №040333, винесену без належного дослідження обставин події. Зокрема, відповідачем не враховано, що водій ОСОБА_1 за період з 14 по 23 січня 2024 р., з 26 по 29 січня 2024 р. та з 03 по 05 лютого 2024 р. не працював, а транспортний засіб марки Renault, д/н НОМЕР_1 не виїжджав на рейс. Тому тахокартки за цей період заповнені не були, а перевізник забезпечив водія бланками підтвердження діяльності саме за ці періоди. Отже у відповідача відсутні правові підстави для застосування до ДП "НАЦІОНАЛ-ПЛЮС" ПП "НАЦІОНАЛ" відповідного адміністративно-господарського штрафу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 року заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.ст.160, 161 КАС України та запропоновано позивачу, у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів доплати судового збору в розмірі 1816,80 грн.

На виконання ухвали суду, 29.04.2024 року позивачем надано до суду квитанцію про доплату судового збору у зазначеному розмірі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання вимог ухвали суду, 20.06.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що під час перевірки було виявлено порушення ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.6.1 наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 р., п.3.3 наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 р., під час перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія оформленими тахокартками з 14 по 23 січня 2024 р., з 26 по 29 січня 2024 р., з 03 по 05 лютого 2024 р., чим порушено ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» або відсутній бланк підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 . У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: неоформлене тахокарти з 14 по 23 січня 2024 р., з 26 по 29 січня 2024 р., з 03 по 05 лютого 2024 р., або відсутній бланк підтвердження діяльності водія, передбаченої п.6.1 наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 р., п.3.3 наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 р. Як наслідок, за порушення вимог додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову від 10.04.2024 р. № 040333, згідно із актом № АР009099 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.02.2024 р.

Щодо повідомлення позивача про розгляд справи, відповідач зазначає, що 27.03.2024 р. Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області направив рекомендованим листом із повідомленням на поштову адресу, повідомлення про розгляд справи від 26.03.2024 р. № 25700/23/24-24. Лист отримано позивачем 02.04.2024 р. Відповідач наголошує, що саме суб`єкт господарювання, який зацікавлений в доведенні своїй позиції, має надати всю інформацію, яка може вплинути на результат розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Відтак, доводи позивача є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено вчинення адміністративно-господарського правопорушення саме ним, як суб`єктом господарювання. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позов, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ДП "НАЦІОНАЛ-ПЛЮС" ПП "НАЦІОНАЛ" (код ЄДРПОУ 31346611) зареєстроване 01.03.2001 рок, про що здійснено державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ДП "НАЦІОНАЛ-ПЛЮС" ПП "НАЦІОНАЛ" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

13.02.2024 року старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області в рамках проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, місце перевірки: Запорізький р-н., а/д Н-08, 477 км (Маріуполь-Бориспіль), перевірено транспортний засіб марки RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_1 (водій ОСОБА_1 ), що належить ДП "НАЦІОНАЛ-ПЛЮС" ПП "НАЦІОНАЛ".

Згідно із актом про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР009099 від 13.02.2024 року, зокрема встановлено, таке:

«Направлення на перевірку від 12.02.2024 року № НР000284.

Під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» п.6.1 наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010, п.3.3 наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, під час перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія оформленими тахокартками з 14 по 23 січня 2024 р., з 26 по 29 січня 2024 р., з 03 по 05 лютого 2024 р., чим порушено статтю 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» або відсутній бланк підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 .

У тому числі порушення відповідальність за яке передбачено вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз.3 ч.1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме неоформлено тахокартками з 14 по 23 січня 2024 р., з 26 по 29 січня 2024 р., з 03 по 05 лютого 2024 р., або відсутній бланк підтвердження діяльності водія, передбаченої п.6.1 наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010, п.3.3 наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010.

Пояснення водія про причини порушення: водій з актом ознайомлений під підпис».

10.04.2024 року за результатами розгляду справи Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області прийняла постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №040333 за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом № АР 009099 від 13.02.2024 р. та на ДП "НАЦІОНАЛ-ПЛЮС" ПП "НАЦІОНАЛ" накладено штраф в розмірі 17000 грн.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ у редакції на час спірних відносин) та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 (далі - Порядок №1567 у редакції на час спірних відносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до статті 18 Закону № 2344-ІІІ визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Згідно із положеннями статті 34 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Частиною 1 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно із частиною 2 статті 48 цього Закону документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З аналізу вказаних положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» слідує, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та надавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Відповідальність перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт визначена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Так, абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 р. затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів. (далі - Положення №340).

Відповідно до пункту 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (пункт 6.1 Положення № 340).

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Відповідно до пункту 6.1 Положення № 340 у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності. Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Таким чином, під час перевірки у водія транспортного засобу, який обладнаний аналоговим тахографом, мають бути при собі для пред`явлення 29 тахокарт (перша тахокарта за день перевірки та 28 за попередні дні) або у разі не здійснення перевезень за попередні дні бланк підтвердження діяльності водія.

Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 р. (далі - Інструкція № 385) встановлено Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно із положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог Закону № 2344-ІІІ слугувало те, що водій під час перевірки не надав тахокартки, або у випадку якщо перевезення не здійснювались у попередні дні, бланку підтвердження діяльності.

Позивачем до матеріалів позовної заяви було надано бланк підтвердження діяльності від 10.01.2024 р. про те, що протягом періоду з 08 год. 00 хв. 26.01.2024 р. по 17 год. 00 хв. 29.01.2024 р. водій виконував іншу роботу, відмінну від керування транспортним засобом. Бланк підтвердження діяльності від 06.02.2024 р. про те, що протягом періоду з 08 год. 00 хв. 03.02.2024 р. по 17 год. 00 хв. 05.02.2024 р. водій виконував іншу роботу, відмінну від керування транспортним засобом. Бланк підтвердження діяльності від 24.01.2024 р. про те, що протягом періоду з 08 год. 00 хв. 14.01.2024 р. по 17 год. 00 хв. 23.01.2024 р. водій виконував іншу роботу, відмінну від керування транспортним засобом.

Також відповідно до довідки № 199 від 04.04.2024 р., яка видана ДП "НАЦІОНАЛ-ПЛЮС" ПП "НАЦІОНАЛ" водій автомобіля RENAULT MAGNUM 440 НОМЕР_1 , ОСОБА_2 за період з 14 по 23 січня 2024 року, з 26 по 29 січня 2024 року, 03 по 05 лютого 2024 року не працював.

Однак, надані позивачем до матеріалів позовної заяви бланки підтвердження діяльності від 10.01.2024 р., 24.01.2024 р., 06.02.2024 р., відповідно до яких водій ОСОБА_1 виконував іншу роботу, відмінну від керування транспортним засобом, суд не бере до уваги, оскільки таким документам не надавалася оцінка відповідачем ні під час рейдової перевірки, ні під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Суд зазначає, що надання бланків підтвердження діяльності від 10.01.2024 р., 24.01.2024 р., 06.02.2024 р., не підтверджують їх наявності під час проведення перевірки, з огляду на викладене вище.

Жодних пояснень щодо неможливості надання вказаних документів відповідачу під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивач не надав.

Відтак, з огляду на викладене суд вважає, що непред`явлення вказаних вище документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.03.2020 у справі № 826/2239/16.

Пунктами 25-27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення, у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

Суд вважає доведеним, що Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, повідомленням про розгляд справи від 26.03.2024 р. №25700/23/24-24 повідомлено позивача про розгляд справи на 10.04.2024 р., яке направлено на адресу: вул.Чкалова, 9-А, с.Залелія, що збігається з адресою, зазначеною в позовній заяві. Вказане повідомлення було отримано позивачем 02.04.2024 р., тобто завчасно.

Однак, під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивач не забезпечив надання пояснень чи заперечень з приводу виявлених порушень та не надав контролюючому органу відповідних документів на підтвердження вказаних обставин.

Суд також вважає безпідставними доводи позивача, що обов`язок ведення тахокарт (реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв) та їх збереження за наявності тахографа в транспортному засобі покладений на водіїв, оскільки положеннями ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, положеннями Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що відповідальність за порушення, зокрема, ст.48 цього Закону, несе автомобільний перевізник, а не водій, як помилково вважає позивач.

Крім того, стверджуючи, що факт невикористання автомобіля може підтверджуватися не лише бланком підтвердження діяльності відповідно до пункту 6.4 Положення №340. Однак, представник позивача жодних доказів на підтвердження забезпечення водія іншими документами, які б засвідчили факт відсутності тахокарт за попередній період з об`єктивних причин, не додає.

Таким чином, ненадання водієм на момент проведення перевірки заповнених тахокарт до аналогового тахографа у визначеній кількості (за поточний день та попередні 28 днів) або бланку підтвердження діяльності водія є самостійною підставою для застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.

Отже, не пред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, а тому відповідачем було правомірно складено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №040333 від 10.04.2024 року.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з викладених вище підстав.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.139 КАС України, не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Дочірнього підприємства "НАЦІОНАЛ-ПЛЮС" Приватного підприємства "НАЦІОНАЛ" (вул.Чкалова, 9А, с.Залелія, Дніпропетровська область, 51013, код ЄДРПОУ 31346611) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (вул.Антоновича, буд.51, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови.

Судовий збір не стягується.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма