Рішення

від 05.07.2024 по справі 160/10255/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 рокуСправа №160/10255/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК "БЛОХІН ТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК "БЛОХІН ТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 27.03.2024 року №040178.

В обґрунтування вимог у заявах по суті позивач посилається на протиправність оскарженої постанови, яка на його думку прийнята без з`ясування усіх фактичних обставин та без врахування наданих під час розгляду справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт пояснень та доказів, які спростовували виявлені під час рейдової перевірки порушення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 р. зупинено дію постанови від 27.03.2024 року №040178 про застосування адміністративно-господарського штрафу до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/10255/24.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Зазначає, що на момент проведення рейдової перевірки встановлено порушення приписів статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зауважує, що формування та збір документів для перевезення завершуються на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути у водія на руках, а не в офісі підприємства.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що підприємство є юридичною особою приватного права, основним видом діяльності якого за кодом КВЕД є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Предметом судового оскарження є постанова відповідача від 27.03.2024 року №040178, якою до підприємства застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 17000 грн. за порушення ст. ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Ця постанова прийнята за наслідками рейдової перевірки, в ході якого працівниками відповідача виявлено порушення вимог наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, щодо не забезпечення водія ОСОБА_1 на момент проведення перевірки щоденних листків режимів праці та відпочинку водія (тахокарт) з 13.02.2024 року по 18.02.2024 року включно, або бланків підтвердження діяльності водія.

Матеріали справи містять докази того, що підприємство запрошено на розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт, в ході якого останній надав відповідні пояснення разом із копіями табеля обліку використання робочого часу за лютий 2024 року щодо водія ОСОБА_1 .

Однак, попри це відповідач прийняв оскаржену постанову, яку позивач оскаржив до суду.

При вирішені спору суд виходить із того, що підстави та порядок проведення рейдової перевірки позивачем не оскаржується, останній фактично не згоден із наслідками її проведення та з цього приводу суд зазначає про таке.

Частинами чотирнадцятою, сімнадцятою та вісімнадцятою статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Відповідно до ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З аналізу положень вказаної статті слідує, що вказаний в статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» перелік документів не є вичерпним.

У відповідності до п. 1.4. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерством транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція з використання тахографів), тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

У свою чергу, п. 3.3. Інструкції з використання тахографів, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.

Так, Інструкцією з використання тахографу передбачено, що водій використовує тахокарту лише тоді, коли керує транспортним засобом. За таких умов, водій не може мати заповнені тахокарти за ті дні, коли він не працював, а відповідно не керував автомобілем.

Судом встановлено, що підприємство повідомляло відповідача під час розгляду справи про порушення законодавства, що вказаний в акті проведення перевірки водій у період з 13.02.2024 р. по 18.02.2024 року не працював (мав вихідні дні), а відповідно не заповнював/використовував тахокарти, оскільки не керував транспортним засобом.

На підтвердження означених обставин матеріали справи містять відповідні докази.

У відповідності до п. 6.2. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення про робочий час), облік робочого часу водії здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу т відпочинку водія, у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Таким чином, документацією підприємства, на підставі якої здійснюється облік робочого часу водіїв, підтверджується факт вихідних днів у ОСОБА_1 у період з 13.02.2024 р. по 18.02.2024 року, що свідчить про правомірність відсутності у нього заповнених тахокарт за вказані дні.

У відповідності до п. 6.4. Положення про робочий час, у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності.

Суд зазначає, що прямої вказівки на заповнення бланку підтвердження діяльності водія у період його непрацездатності не є обов`язком, а є правом перевізника.

Таким чином, чинне в Україні нормативно-правове регулювання обліку робочого часу і часу відпочинку водіїв передбачає факультативність (необов`язковість) заповнення перевізником бланку підтвердження діяльності, що унеможливлює покарання перевізника за його відсутність.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

У свою чергу, Законом України №2819-IV від 07 вересня 2005 року Верховна Рада України постановила приєднатись Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

У відповідності до додатку 3 до ЄУТР згідно з статтею 12-біс даної Угоди, автомобільні перевізники можуть використовувати в цілях сприяння проведенню перевірок на дорозі типові бланки, наведені нижче (після чого йде інформація про бланк підтвердження діяльності).

При чому, сама стаття 12-біс СУТР (а саме, ч. 2) вказує, що типові бланки, включені в додаток 3 не мають обов`язкової сили, що свідчить на користь того факту, що незаповнення бланка підтвердження діяльності водія не може бути порушенням законодавства про автомобільний транспорт.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що приймаючи оскаржену постанову відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством України, у зв`язку з чим вона є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 КАС України. На користь позивача підлягає відшкодуванню понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн за подання позовної заяви та 726,72 за подання заяви про забезпечення позову. Між тим, відсутні підстави для відшкодування судових витрат на правничу допомогу за відсутності підтверджуючих це доказів.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК "БЛОХІН ТРАНС" задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.03.2024 року №040178 про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК "БЛОХІН ТРАНС".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК "БЛОХІН ТРАНС" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3149 (три тисячі сто сорок дев`ять), 12 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна