Рішення

від 09.07.2024 по справі 160/10674/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 рокуСправа №160/10674/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 40281529, 50101, м.Кривий Ріг, площа Молодіжна, б.1) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

Обставини справи: 24.04.2024 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, в якому позивач просить суд:

- визнати відмову Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради оформлено листом № 1-62-П від 01.12.2023 незаконною та скасувати її;

- зобов`язати Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради здійснити позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю з питання перевірки об`єкту, побудованого ОСОБА_2 на земельній ділянці кадастровий номер 1211000000:06:134:0048, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в (чи є цей об`єкт тимчасовою спорудою).

В обґрунтування позову позивач зазначає, що вважає відмову відповідача у здійсненні заходу державного архітектурно-будівельного контролю, оформлену листом вих.№1-62-П від 01.12.2023р., безпідставною, необґрунтованою та не законною, що є звичайною відпискою за суттю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2024р. відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні та залучено до участі в адміністративній справі Державну інспекцію архітектури та містобудування України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

23.05.2024р. засобами електронного суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначив, що 06.09.2023,р. відбулась комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності, на засіданні якої розглянуто звернення ОСОБА_3 . За результатами розгляду звернення комісія прийняла рішення щодо відсутності підстав для проведення позапланової перевірки.

27.05.2024р. засобами електронного суду надійшли письмові пояснення третьої особи, згідно з якими третя особам просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції третя особа зазначила, що відповідно до чинного законодавства рішення щодо доцільності здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.

Станом на 09.07.2024р. інших заяв по суті від сторін не надходило.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

УСТАНОВИВ:

Листом від 25.08.2023р. ОСОБА_1 звернувся до в.о. Криворізького міського голови (до відома Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради; Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради; відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області) з приводу побудови ОСОБА_2 на земельній ділянці (кадастровий номер 1211000000:06:134:0048) капітальної споруди, чим допущено нецільове використання земельної ділянки, а також порушено умови договору оренди земельної ділянки №2023474 від 25.07.2023р.

06.09.2023р. на засіданні комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності, розглядали звернення ОСОБА_4 щодо будівництва на земельній ділянці (кадастровий номер 1211000000:06:134:0048) капітальної споруди по АДРЕСА_2 (протокол від 06.09.2023р.).

Згідно Висновку комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності від 06.09.202р., комісією вирішено по результатам розгляду звернень ОСОБА_4 прийнято рішення щодо відсутності підстав для проведення позапланової перевірки.

Листом від 07.09.2023р. вих.№1-46-П/2 Відділ з питань державного архітектурно будівельного контролю повідомив ОСОБА_1 про те, що на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022р. №64, постановою КМ України від 13.03.2022р. №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) припинено.

При цьому п.2 зазначеної постанови встановлено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпеченню безпеки держави, а також виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Відповідно до п.7-1 Порядку №533, 06.09.2023р. комісією відділу розглянуто звернення та прийнято рішення про відсутність підстав для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, з огляду на відсутність фактів, які свідчать про наявність загроз, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Також в листі зазначено, що встановлення факту самочинного будівництва, видання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил може відбутися виключно за результатами проведення контрольного заходу.

Також, як зазначено в позовній заяві ОСОБА_1 звернувся до Державної інспекції архітектури та містобудування України з листом, у якому просив у межах повноважень, передбачених нормами чинного законодавства України прийняти рішення про проведення позапланових заходів державного архітектурно будівельного контролю з питань перевірки об`єкта, побудованого ОСОБА_2 на земельній ділянці кадастровий номер 1211000000:06:134:0048, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в (чи є цей об`єкт тимчасовою спорудою).

Листом від 01.12.2023р. вих.1-62-П відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю повторно повідомив ОСОБА_4 про те, що відповідно до абз.1 п.7-1 Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011р. №553, з метою розгляду звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюються комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності.

Також в листі зазначено, що на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022р. №64, постановою КМ України від 13.03.2022р. №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) припинено (пункт 1).

При цьому п.2 зазначеної постанови встановлено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпеченню безпеки держави, а також виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Відповідно до п.7-1 Порядку №533, 06.09.2023р. комісією відділу розглянуто звернення та прийнято рішення про відсутність підстав для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, з огляду на відсутність фактів, які свідчать про наявність загроз, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у задоволенні звернення, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, регулюється Законом України «Про звернення громадян» (далі-Закон).

Частиною 1 ст.1 Закону передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ч.1, 3 ст.3 Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і

скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Статтею 15 Закону визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ст.19 Закону встановлені обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

§об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

§у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

§на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

§відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

§забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

§письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

§вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

§у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

§не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

§особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

З системного аналізу наведених норм слідує, що звернення із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством прав та інтересів, має бути розглянуто з прийняттям відповідного рішення про задоволення вимог порушених у зверненні чи про відмову в задоволенні вимог, або про пересилання звернення за належністю відповідному органу чи посадовій особі.

Відповідно положень статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №960 "Питання Державної інспекції архітектури та містобудування" встановлено можливість здійснення ДІАМ повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до положень Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (далі Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

інших вимог, установлених законодавством.

Пунктом 4-1 Порядком № 553 встановлено вичерпний перелік відомостей, які підлягають перевірці під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Періодичність та обсяг проведення планових перевірок суб`єктів містобудування на об`єктах будівництва визначається згідно з критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудівної діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на об`єкті будівництва органами державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018р. №899.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта

будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім зазначених вище, забороняється.

Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 7-1 Порядку №553 з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).

Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.

Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.

До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.

За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.

Водночас, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі Постанова) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Згідно з пунктом 2 Постанови протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Отже, рішення щодо призначення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, про що і було повідомлено заявнику листом від 01.12.2023р. вих.1-62-П.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, зокрема, принципи прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, що є одночасно і орієнтирами при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури, та із рахуванням як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про дотримання відповідачем вищезазначеного принципу прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко