Рішення

від 08.07.2024 по справі 160/2302/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 рокуСправа №160/2302/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «АЗОВ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «АЗОВ» (далі - ТОВ «МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «АЗОВ», позивач) до Львівської митниці (далі - митниця, відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.11.2023 №UA209000/2023/901326/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/004119.

В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «АЗОВ» (покупець) та CANGZHOU HANGXIN FLANGE CO LTD (продавець) укладено Контракт №1703/2023 від 17.03.2023, згідно з яким продавець постачає, а покупець замовляє, товари на умовах поставки «Інкотермс-2010», згідно з специфікаціями, які є невід`ємною частиною дійсного Контракту (пункт 1.1.). Пунктом 2.1. Контракту визначено, що кількість товару за контрактом встановлюється в узгоджених сторонами інвойсі та специфікації. 03.07.2023 між сторонам укладена Специфікація №3 до Контракту №1703/2023, якою узгоджена поставка продукції, а саме: 1) "Фланець. Тиск 1 МПа. Сталь Q235" кількістю 650 шт., вартістю 17615.00 дол. США (27.10 дол. США за шт.); 2) "Кільце на фланці. Сталь Q235" кількістю 650 шт., вартістю 8450.00 дол. США (13.00 дол. США за шт.). Загальна вартість товару за специфікацією №3 склала 26065.00 дол. США. Умови поставки - FOB Порт Тяньцзінь, Китай. Сторони також домовились, що ціни товарів, які постачаються за Контрактом, вказані в інвойсі та специфікації (пункт 4.1. Контракту). Відповідно до пункту 4.4. Контракту ціни, що вказані в узгодженому сторонами інвойсі продавця, є остаточними та незмінними по відношенню до відповідної партії товару. 03.07.2023 продавцем виставлено інвойс № HX2023D45 щодо поставки партії товару, яка визначена у Специфікації №3. Оплата відбувалася двома платежами: 05.07.2023, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №8 (на суму 7 819,50 дол. США); 25.08.2023, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №9 (на суму 18 245,50 дол. США). У пункті 5.1. Контракту сторони визначили умови поставки, згідно з якими поставка товарів здійснюється з Китаю. Поставка товару здійснюється лише у разі згоди покупця на поставку товару за результатами попереднього огляду товару. 13.09.2023 товар був завантажений на борт судна. Експедиторські послуги надавалися ТОВ «УКР-КИТАЙ КОММУНИКЕЙШН" на підставі договору транспортного експедирування №2706/2023 від 27.06.2023. Митна вартість товару була розрахована декларантом: для товару №1 - 22 719,41 дол. США (819 005,09 грн); для товару №2 - 10 094,79 дол. США (363 903,98 грн.). Під час проходження митних процедур 27.11.2023 на ВМО №1 м/п «Городок» Львівської митниці подано митну декларацію №23UA209170098134UO та прийнято її митницею 27.11.2023 в 11:06 год, що підтверджується відповідним повідомленням. Об 11:15 год. митницею запитано відповідно до статті 53 МК України надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Після чого декларантом отримано повідомлення про необхідність пред`явлення товару 27.11.2023 о 12 год. 00 хв. для митного контролю для проведення митного огляду. В 12:24 декларантом подано та митницею прийнято експортну декларацію. В 17:33 27.11.2023 декларантом отримано повідомлення про необхідність в порядку статті 53 МК України додатково подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної валюті декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У 18:47 год. того ж дня брокером подано, а митницею отримано, лист, в якому викладено письмові пояснення з приводу запитуваних документів та долучено до нього прайс-лист від 26.07.2023. У листі підтверджено, що разом з цими поясненнями надано всі наявні документи, жодних інших додаткових документів надати у 10-ти денний термін немає можливості. 28.11.2023 о 13:58 год. декларантом отримано повідомлення від митниці, в якому зазначено, що у митниці відсутня інформація щодо вартості ідентичних товарів (метод 2а, стаття 59 МК України) та подібних товарів (метод 2б, стаття 60 МК України), також відсутня вартісна основа для розрахунку митної вартості за методом 2в (стаття 62 МК України та методом 2г (стаття 63 МК України). Рівень митної вартості товару №1 та товару №2 за методом 2г (стаття 64 МК України) буде становити 3,1 дол. США/кг. За наслідками вищеописаних процедур митницею прийняте оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 28.11.2023 № UA209000/2023/901326/2. Також, відповідачем прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/004119, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів. Позивач зазначає, що відповідачем не обґрунтовано причинно-наслідкового зв`язку між строками розрахунків за контрактом та впливом цих обставин на правильність визначення митної вартості товарів. Відповідачем зроблені помилкові висновки щодо не відображення всіх складових митної вартості. Крім того, експедитор не був обмежений у праві залучення інших суб`єктів господарювання з метою забезпечення надання послуги.

Ухвалою суду від 30.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

15.02.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник митниці просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування позиції митниці представник зазначив, що під час розгляду документів, поданих разом із митною декларацією встановлено таке. Відповідно до пункту 5.2 контракту від 17.03.2023 №1703/2023, специфікації № 3 від 03.07.2023 покупцем здійснюється авансовий платіж у розмірі 30% вартості товару. Відповідач зазначає, що перший платіж здійснено покупцем 05.07.2023 (банківський платіжний документ № 8 від 05.07.2023), а товар відвантажено 03.07.2023 (комерційний інвойс № HX2023D45 від 03.07.2023), що порушує строки проведення розрахунків. Також, згідно з товаросупровідними документами продавець поставляє товар на умовах FOB Tianjin Китай. Наданий рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №1700469293 від 20.11.2023 не містить усіх складових митної вартості (оформлення документів, зокрема Т1, портові збори, ін). Крім того, у графі 16 CMR №UN/2315/Т від 17.11.2023 наявний штамп перевізника «Mykhalchuk Andrij», однак рахунок на оплату транспортно експедиційних послуг № 1700469293 від 20.11.2023, довідку про транспортні витрати від 20.11.2023 та заявку №2 від 05.09.2023 складено ТОВ «Укр-Китай Коммуникейшин». Будь-які документи, що визначають договірні відносини з «Mykhalchuk Andrij» відсутні. Митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до частини 2-3 статті 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості. На вимогу декларантом надіслано: копію експортної декларації, прайс-лист. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів згідно вимоги не надано. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (стаття 64 МК України). На момент перевірки заявленої позивачем митної вартості були відсутні митні оформлення ідентичних товарів які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх фізичні характеристики, якість та репутація даної продукції на ринку від виробника за час максимально наближений до моменту прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів. Відповідно до норм статті 60 МК України, яка регламентує застосування методу визначення митної вартості № 3 у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. На момент перевірки заявленої позивачем митної вартості були відсутні митні оформлення подібних товарів які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх якість та репутація даної продукції на ринку від виробника за час максимально наближений до моменту прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів. Стосовно не застосування митницею при перевірці заявленої декларантом митної вартості методів №4 та №5 відповідачем зазначено, що метод визначення митної вартості № 4 не був застосований, оскільки на момент визначення заявленої позивачем митної вартості було відсутнє документальне підтвердження про ціну одиниці товару, що були продані на території України, з поправкою положень частини 2, 3 статті 62 МК України. Метод визначення митної вартості № 5 не був застосований, оскільки відсутнє документальне підтвердження щодо витрат, які включаються в ціну товарів відповідно до статті 63. Застосовуючи послідовно методи визначення митної вартості та не зумівши застосувати методи 1 5, посадові особи митниці, відповідно до статті 64 визначили митну вартість на імпортований позивачем товар з використанням резервного методу (метод № 6). Цей метод визначення митної вартості передбачає, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Разом з відзивом відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, враховуючи характер спірних правовідносин та необхідність повного і всебічного встановлення усіх обставин справи.

19.02.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що товари позивача та ті, що були взяті митницею для розрахунку, не є ідентичними, лише частково співпадають за кодами УКТ ЗЕД та придбані в різних постачальників. До того ж, невідомо на яких умовах інші декларанти транспортували вказані товари, які операції здійснювали, які витрати ними були понесені тощо. Стосовно доводів відповідача про наявність у графі 16 CMR №UN/2315/Т від 17.11.2023 штампу перевізника «Mykhalchuk Andrij» зазначено, що між ТОВ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД АЗОВ та експедитором ТОВ Укр-Китай Коммуникейшн на підставі Договору № 2706/2023 від 27.06.2023 виникли цивільно-правові відносини. Обидві сторони Договору є юридичними особами приватної форми власності та є суб`єктами приватного права. Відтак ТОВ Укр-Китай Коммуникейшн при виконанні обов`язків за Договором може діяти за принципом: дозволеним є все, що прямо не заборонено. Тобто, якщо умовами Договору та нормами чинного законодавства експедитор не обмежений в праві залучення субпідрядників до надання послуг, слід дійти однозначного висновку, що експедитор вправі залучити інших суб`єктів господарювання з метою виконання своїх зобов`язань за Договором.

На підставі ухвали суду від 27.03.2024 суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

В підготовче засідання 07.05.2024 з`явились представники сторін.

В підготовчому засіданні 07.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на іншу дату.

17.05.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «АЗОВ».

Ухвалою від 23.05.2024 постановлено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.03.2023 між ТОВ «МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «АЗОВ» (покупець) та компанією CANGZHOU HANGXIN FLANGE CO LTD (продавець) укладено Контракт №1703/2023 (далі - Контракт).

Відповідно до пунктів 1.1.-1.4. Контракту продавець постачає, а покупець замовляє товар на умовах поставки «Інкотермс-2010» згідно з специфікаціями, які є невід`ємною частиною дійсного Контракту.

Країна походження товару Китайська Народна Республіка.

Країна призначення товару Україна.

Товар є вільно експортованим та не підлягає під правові обмеження.

Згідно з пунктами 2.1.-2.2. Контракту, кількість товару за Контрактом встановлюється в узгоджених сторонами інвойсі та специфікації.

Продавець приймає на себе зобов`язання надавати покупцю всі необхідні сертифікати, висновки та інші документи на дозвіл постачання товару за Контрактом.

На підставі пунктів 3.1.-3.2. Контракту, валютою Контракту є долар США (USD), код валюти 840 або євро код валюти 978.

Покупець проводить оплату банківським переказом за Контрактом, згідно з умовами, що визначені специфікаціями до контракту на кожну партію, що постачається.

Відповідно до пунктів 4.1.-4.4. Контракту, ціни товарів, що постачаються за Контрактом, вказані в інвойсі та специфікації.

Ціни на товар, що вказані в інвойсі продавця, приймаються на умовах поставки «FОВ-Тяньцзінь, Китай» (ІНКОТЕРМС-2010)

Продавець передає покупцю разом з товаром оригінали наступних документів:

-інвойси 3 оригінали;

-сертифікат якості або інший документ, що підтверджує відповідність товару умовам контракту;

-копію експортної декларації з митниці або інший відповідний документ;

-коносамент 1 копія;

-пакувальний лист 3 оригінали.

Товар вважається переданим лише за умовою передачі указаних у дійсному пункті документів. Момент передачі права власності та ризиків випадкової загибелі товару визначається в момент реєстрації на митниці декларації на ввезені товари.

Ціни, що вказані в узгодженому сторонами інвойсі продавця, є остаточними та незмінними по відношенню до відповідної партії товару.

Згідно з пунктами 5.1.-5.2. Контракту поставка товарів здійснюється з Китаю. Поставка товару здійснюється лише в разі згоди покупця на поставку товару за результатами попереднього огляду товару.

Поставка товарів відбувається однією партією. Місце відбуття поставки Цанчжоу, Китай.

Строк поставки товару 30 днів після внесення першого депозиту, якщо інше не вказано в специфікації.

На підставі пункту 7.2. Контракту, сплата за товар проводиться у вигляді попередньої сплати на основі інвойсу.

03.07.2023 сторонами Контракту підписано специфікацію, з якого вбачається:

- найменування продукції: Flange. Pressure 1 MPa. Steel Q235/ Фланець. Тиск1 МПа. Сталь Q235; діаметр: DN 400; вага; 24.5 кг; загальна вага: 15925.00 кг, кількість: 650, FOB USD: 27.10, загальна сума: 17615.00;

- найменування продукції: Ring on Flange. Steel Q235/ Кільце на фланці. Сталь Q235; діаметр: DN 400; вага; 7.8 кг; загальна вага: 5070.00 кг, кількість: 650, FOB USD: 13.00, загальна сума: 8450.00;

Разом: 26065.00.

Загальна сума: 26065.00 FOB Порт Тяньцзінь, Китай (ІНКОНТЕРМС 2010).

Термін оплати: 30% депозит та 70% баланс після перевірки якості товару перед відвантаженням.

Дійсна Специфікація №3 від 03/07/2023 є невід`ємною частиною Контракту.

Матеріали справи містять копії платіжних інструкцій в іноземній валюті №8 від 05.07.2023 на суму 7 819,50 дол. США та №9 від 25.08.2023 на суму 18 245,50 дол. США.

27.11.2023 ТОВ «МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «АЗОВ» подано до митного оформлення митну декларацію №23UA209170098134UO на товар: «Фланці для труб і трубок з чорних металів: Flange dn 400/ фланець dn 400 650 шт.», країна походження Китай.

Митна вартість зазначеного товару позивачем визначена за основним методом.

Разом із митною декларацією від 27.11.2023 № 23UA209170098134U0 декларантом позивача надано наступні документи:

- пакувальний лист від 03.07.2023;

- рахунок-фактура (iнвойс) №HX2023D45 від 03.07.2023;

- коносамент № SLL202309046 від 13.09.2023;

- автотранспортна накладна №UN/2315/T від 17.11.2023;

- сертифікат про походження товару №C23MA07RARE40023 від 15.09.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №8 від 05.07.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 9 від 25.08.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1700469293 від 20.11.2023;

- договір про транспортно-експедиційні витрати № 2011/23 від 20.11.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1703/2023 від 17.03.2023;

- специфікація №3 від 03.07.2023;

- договір (контракт) про перевезення №2706/2023 від 27.06.2023;

- транспортна заявка № 2 від 05.09.2023.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею додатково витребувані від позивача наступні документи:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);

5) виписку з бухгалтерської документації;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на повідомлення митниці декларантом подано лист, в якому викладено письмові пояснення з приводу запитуваних документів та долучено до нього прайс-лист від 26.07.2023. У листі підтверджено, що разом з цими поясненнями надано всі наявні документи, жодних інших додаткових документів надати у 10-ти денний термін немає можливості.

28.11.2023 декларантом отримано повідомлення від митниці, в якому зазначено, що у митниці відсутня інформація щодо вартості ідентичних товарів (метод 2а, стаття 59 МК України) та подібних товарів (метод 2б, стаття 60 МК України), також відсутня вартісна основа для розрахунку митної вартості за методом 2в (стаття 62 МК України та методом 2г (стаття 63 МК України). Рівень митної вартості товару №1 та товару №2 методом 2г (стаття 64 МК України) буде становити 3,1 дол. США/кг.

28.11.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/901326/2, до товарів №1 МД №UA100060/2023/429478 від 18.11.2023 та №2 МД №UA500500/2023/42002 від 24.11.2023 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару.

Приймаючи оскаржуване рішення, митниця виходила з такого.

Під час розгляду документів поданих разом із митною декларацією встановлено наступне:

- відповідно до п. 5.2 контракту від 17.03.2023 № 1703/2023, специфікації № 3 від 03.07.2023 покупцем здійснюється авансовий платіж у розмірі 30% вартості товару. Перший платіж здійснено покупцем 05.07.2023 (банківський платіжний документ № 8 від 05.07.2023), а товар відвантажено 03.07.2023 (комерційний інвойс № HX2023D45 від 03.07.2023), що порушує строки проведення розрахунків;

- відповідно до товаросупровідних документів продавець поставляє товар на умовах FOB Tianjin Китай». Наданий рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №1700469293 від 20.11.2023 не містить усіх складових митної вартості (оформлення документів, зокрема Т1, портові збори, ін);

- у гр.16 CMR №UN/2315/Т від 17.11.2023 р. наявний штамп перевізника «Mykhalchuk Andrij», однак рахунок на оплату транспортно експедиційних послуг № 1700469293 від 20.11.2023 р., довідку про транспортні витрати від 20.11.2023 р. та заявку №2 від 05.09.2023 р. складено ТОВ «Укр-Китай Коммуникейшин». Будь-які документи, що визначають договірні відносини з «Mykhalchuk Andrij» відсутні.

Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу декларантом надіслано: копію експортної декларації, прайс-лист. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів згідно вимоги не надано.

Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ). та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: товар №1 - МД №UA100060/2023/429478 від 18.11.2023, товар №2 - МД №UA500500/2023/42002 від 24.11.2023.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/004119.

Позивач не погоджується із зазначеним рішенням митного органу, у зв`язку з чим, звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 МК України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 1 статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Аналіз положень статті 53, частин 1, 2 та 5 статті 54 МК України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Досліджуючи аргументи відповідача, що стали підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

Щодо посилань відповідача про порушення строків проведення розрахунків, суд зазначає таке.

Відповідач посилається на те, що товар відвантажено 03.07.2023 (комерційний інвойс № HX2023D45 від 03.07.2023).

З матеріалів справи вбачається, що товар оплачений покупцем шляхом здійснення двох платежів, що підтверджується копіями платіжних інструкцій в іноземній валюті №8 від 05.07.2023 на суму 7 819,50 дол. США та №9 від 25.08.2023 на суму 18 245,50 дол. США.

Датою відвантаження слід вважати дату, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Згідно з даними коносамента №SLL202309046 навантаження на борт судна здійснене 13.09.2023 (а.с. 22).

Також, суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано причинно-наслідкового зв`язку між строками розрахунків за контрактом та впливом цих обставин на правильність визначення митної вартості товарів.

Щодо зауважень митниці про те, що наданий рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №1700469293 від 20.11.2023 не містить усіх складових митної вартості (оформлення документів, зокрема Т1, портові збори, ін), суд зазначає таке.

Судом встановлено, що між ТОВ «Укр-Китай Коммуникейшин» (експедитор) та ТОВ «МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «АЗОВ» (замовник) укладений договір транспортного експедирування №2706/2023 від 27.06.2023, відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає, а експедитор приймає на себе зобов`язання за плату і за рахунок замовника організувати або виконати транспортно-експедиторське обслуговування останнього, що стосується перевезення вантажів замовника в режимі експорту, імпорту або транзиту. Послуги Експедитора можуть включати в себе перевезення товарів за допомогою сухопутного, морського та транспорту, а також перевезення і перевалку через морські порти, сухопутні перевалочні складські комплекси, аеропорти як в ISO-стандартних морських або авіаконтейнерах, так і конвенціональним способом.

Також, матеріали справи містять:

- заявку №2 від 05.09.2023, яка є Додатком №2 до вищевказаного договору на перевезення вантажу з Китаю до України;

- довідку про транспортно-експедиторські витрати №2011/23 від 20.11.2023 про те, що те, що транспортні витрати з перевезення вантажу, який прийшов на адресу компанії ТОВ "МАШИНОБУДІВНИЙ АЗОВ "АЗОВ" за маршрутом: Tianjin, China - Gdansk, Poland - п/п Медика - Шегині Ініпро, Україна, згідно з інвойсом № HX2023D45 від 03.07.2023, загальною вагою у 21 830,00 кг., склали 347 571,00 грн.

- акт надання послуг №3011/2 від 30.11.2023, складений на основі довідки про транспортно-експедиторські витрати на загальну суму 347 571,00 грн, у т.ч. ПДВ: 1 166,67 грн про виконання таких послуг:

1) відшкодування міжнародних транспортних послуг по перевезенню вантажу за маршрутом: Tianjin, Китай - Гданськ, Польща - п/п Медика. CMR UN/2315/Т ід 17.11.2023. Розвантажувально-навантажувальні роботи входять в вартість транспортування;

2) відшкодування міжнародних транспортних послуг по перевезенню вантажу за маршрутом: п/п Медика - Шегині - Дніпро, Україна. CMR UN/2315/Т від 7.11.2023;

3) винагорода експедитора на митній території України.

Також, до матеріалів справи долучена копія платіжної інструкції №272 від 30.11.2023 на суму 347 571,00 грн, де в призначенні платежу вказано «Відшкодування міжнародних транспортних послуг згідно рах. №17004692293 від 20.11.2023, ПДВ 1166,67 грн».

Зазначені вище документи у сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість.

Щодо зауважень митниці про наявність у графі 16 CMR №UN/2315/Т від 17.11.2023 штампу перевізника «Mykhalchuk Andrij», суд зазначає таке.

Експедитор ТОВ «Укр-Китай Коммуникейшн» не обмежений у праві залучення інших суб?єктів господарювання з метою забезпечення надання послуг.

До того ж, в оскаржуваному рішенні ніяк не обґрунтовано вплив даної обставини на визначення митної вартості товарів та не наведено розрахунків, які б ставили під сумнів визначену декларантом митну вартість з урахуванням цієї обставини.

Суд зазначає, що вказані митним органом недоліки не дають підстави для висновку про відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та не може бути підставою для витребування у позивача додаткових документів.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд робить висновок, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року в справі №809/257/17.

З урахуванням викладеного суд робить висновок, що відповідач протиправно відмовив позивачу в визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Щодо вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Оскільки на час прийняття оспорюваної картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною 6 статті 54 МК України, відповідне рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач до суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволенні позовних вимог ТОВ «МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «АЗОВ».

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представник позивача стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Львівської митниці на користь ТОВ «МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «АЗОВ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп.

Митниця проти розміру судових витрат заперечує, зазначаючи, що ряд послуг, які надавалися позивачу не є видом правової допомоги; не є доцільними, не мали впливу на хід розгляду справи та не потребують спеціальних професійних навиків.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ «МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «АЗОВ» (далі клієнт) у цій справі представляв адвокат Адвокатського об`єднання «БАЄРС» в особі керуючого партнера Багрія Ігоря Олександровича (далі виконавець), яка діє на підставі Статуту.

Між ТОВ «МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «АЗОВ» та Адвокатським об`єднанням «БАЄРС» укладено договір про надання правничої допомоги №06/12-23 (далі Договір).

У відповідності до пункту 2.1. Договору, згідно з цим Договором виконавець зобов`язується надати, а клієнт - прийняти та оплатити правничу допомогу, що складається з представництва інтересів клієнта у судовому процесі в суді першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901326/2 від 28.11.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації №UA209170/2023/004119 від 28.11.2023.

Згідно з пунктами 3.1.-3.3. Договору, оплата правничої допомоги здійснюється в національній валюті України гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця в розмірі та на умовах, що передбачені цим Договором.

Договірна ціна (вартість) правничої допомоги визначається за домовленістю сторін та становить 20000,00 грн.

Участь виконавця в судових засіданнях оплачується окремо з розрахунку 4000,00 грн за одне судове засідання.

На підставі пункту 3.9. Договору, перелік наданої правничої допомоги за даним Договором включаються до акту здачі-приймання правничої допомоги, що підписується сторонами протягом 5 банківських днів після надання правничої допомоги.

У відповідності до пункту 10.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до розрахунку вартості правничої допомоги, який є Додатком №1 до Договору, вбачається надання таких послуг:

1)правовий аналіз наданої документації та формування правової позиції по справі; кількість годин 2, вартість 4000,00 грн;

2)підготовка та направлення до суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; кількість годин 5, вартість 10000,00 грн;

3)підготовка та подача необхідних заяв та клопотань, відповіді на відзив, надання пояснень суду, підготовку заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; кількість годин 3, вартість 6000,00 грн;

4)забезпечення представництва та участь у судових засіданнях суму; кількість годин 1, вартість 4000,00 грн.

До матеріалів справи також долучено акт здачі-приймання правничої допомоги від 19.02.2024 до Договору, де визначена до сплати сума складає 20000,00 грн.

Матеріали справи також містять платіжну інструкцію №285 від 27.12.2023 на суму 20000,00 грн, де платником є ТОВ «МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «АЗОВ», отримувачем Адвокатське об`єднання «БАЄРС», призначення платежу: сплата за надання правничої допомоги згідно з рах. №02 від 06.12.2023.

Розглядаючи обсяг наданої правничої допомоги та її вартість, суд зазначає, що вартість наданої допомоги є надто завищеною, оскільки спірні правовідносини вже врегульовані у рішеннях за наслідком розгляду аналогічних справ; вчинення адвокатом дій в межах цієї справи не зайняло великої кількості часу.

З огляду на зазначене, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

В той же час, оскільки позивач, у зв`язку із неправомірними діями відповідача, був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права, у зв`язку з чим ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності, суд приходить до висновку про необхідність присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 7806,90 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №13 від 16.01.2024.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн та сплата судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 7806,90 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «АЗОВ» (адреса: Пушкіна генерала, 1, м. Дніпро, 49107; реєстраційний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43113989) до Львівської митниці (адреса: вул. Костюшка Т., 1, м. Львів, 79000; реєстраційний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці від 28.11.2023 №UA209000/2023/901326/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.11.2023 №UA209170/2023/004119.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «АЗОВ» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці судові витрати:

- на сплату судового збору у розмірі 7806 (сім тисяч вісімсот шість) гривень 90 копійок;

- на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар