Рішення

від 09.07.2024 по справі 160/12319/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року Справа № 160/12319/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/12319/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

13.05.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 047150025382 від 25 січня 2024 року про відмову у призначенні мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати мені до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України період роботи в АТ "Кривбасзалізрудком" стовбуровим / підземним / з 01.10.2023 року по 31.12.2023 року та період роботи з 11.01.2010 року по 30.06.2013 року набирачем проб у шахті в Марганецькому спеціальному воєнізованому гірничо-рятувальному/аварійно-рятувальному/загоні Державної служби України з надзвичайних ситуацій та призначити мені пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у відповідності до вимог п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції згідно до пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року), починаючі з дня мого звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 19 січня 2024 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 13.05.2024 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 15.05.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 15.05.2024 року витребувано у відповідача 1,2 додаткові докази по справі, а саме:

- пенсійної справи позивача;

- звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19.01.2024р.;

- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №047150025382 від 25 січня 2024 року про відмову у призначенні мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- відомості/інформацію, що послугувала підставою для відмови призначені та виплаті пенсії за віком;

- інформацію щодо підстав незарахування спірного періоду роботи позивача;

- листи/відмови Пенсійного органу та інші докази щодо суті спору.

20.05.2024 року відповідачем 2 через підсиситему Електронний суд подано відзив на позовну заяву позивача.

03.06.2024 року відповідачем 2 долучені додаткові докази по справі.

05.06.2024 року відповідачем 1 через підсистему Електронний суд подано відзив на позовну заяву позивача. Долучені додаткові докази по справі.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 09.07.2024 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії Пенсійного органу порушують право позивача на достатній рівень пенсійного забезпечення.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1

Заперечуючи проти позовної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

У відзиві відповідач зазначає, що згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Документально встановлено, що позивач звернувся 19.01.2024 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою з питання призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З 1 квітня 2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії.

Нова технологія передбачає опрацювання таких заяв бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду в порядку черговості надходження таких заяв, незалежно від того де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

У зв`язку з чим, рішення за результатом розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком було прийнято у порядку розподілу заяв Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

У рішенні № 047150025382 від 25.01.2024, прийнятому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, зазначено, що станом на дату звернення страховий стаж позивача становить 16 років 09 місяців 08 днів, пільговий стаж за Списком №1 особи (позивача) - 06 років 11 місяців. Пенсійний вік визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058 (Список №1) становить 50 років. Вік позивача на дату звернення (19.01.2024) складає 46 років . Враховуючи вищезазначене, в призначенні пільгової пенсії за віком згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відмовлено, оскільки станом на 19.01.2024 позивач: - не досяг пенсійного віку 50 років - не мав необхідного страхового (не менше 20 років), у позивача лише 16 років 09 місяців 08 днів - не має пільгового стажу за Списком №1 (не менше 7 років 06 місяців), у позивача лише 06 років 11 місяців.

Вказують, спірний період роботи з 01.10.2023 по 31.12.2023 не підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1, з таких підстав.

Згідно даних з системи персоніфікованого обліку (форма ОК-5) за період роботи з 01.10.2023 по 31.12.2023 р.р. відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Враховуючи вищезазначене, підстав для зарахування спірних періодів до пільгового стажу за Списком №1 не має.

Спірний період роботи з 11.01.2010 по 30.06.2013 р.р. набирачем проб у шахті в Марганецькому спеціальному воєнізованому гірничо-рятувальному (аварійно-рятувальному) загоні Державної служби України з надзвичайних ситуацій не підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1, з таких підстав.

Право на пільгове пенсійне забезпечення підтверджується відповідно до списку виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах на підставі записів у трудовій книжці працівника та уточнюючих довідок.

Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.

Для підтвердження вищевказаного пільгового стажу позивач надала до заяви від 19.01.2024 року документи на розгляд Комісії з питань підтвердження стажу роботи (період з 11.01.2010 по 30.06.2013р.р.) до пільгового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повернуло без розгляду на Комісії документи позивача, оскільки факт ліквідації Марганецького спеціального воєнізованого гірничо - рятувального загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій без визначення правонаступника не підтверджено.

ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 2

До суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подано відзив на позовну заяву.

У відзиві відповідач зазначає, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 19.01.2024 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058) за Списком №1 та доданими документами.

Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 визначено, що заява на призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).

Після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, та відповідно до п. 4.3.

Порядку №22- 1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, розгляд документів, наданих для призначення пенсії ОСОБА_1 провадився за принципом «екстериторіальності».

Розглянувши надані позивачем документи, Головним управлінням було прийнято Рішенням №047150025382 від 25.01.2024 року, яким позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з огляду на таке.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років для жінок, з них не менше 07 років 06 місяців на зазначених роботах.

Працівники, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, жінкам на 01 рік 04 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Вік позивача на дату звернення: 46 років.

Страховий стаж позивача на дату звернення: 16 років 09 місяців 08 днів, з урахуванням кратності 22 роки 09 місяців 08 днів.

Пільговий стаж позивача становить 06 років 11 місяців 00 днів.

За результатами розгляду наданих позивачем документів зараховано всі періоди до загального страхового стажу.

До пільгового стажу незараховано період роботи з 01.10.2023 року по 31.12.2023 року згідно довідки від 31.12.2023 №5318, яка видана АТ «Криворізький залізорудний Комбінат» (АТ «Кривбасзалізрудком»), оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОК-5 відсутня інформація про нараховані та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України.

Дата з якої позивач матиме право на пенсійну виплату - 27.05.2029 року.

Згідно Закону № 1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.04.2000 суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески та містяться в системі персоніфікованого обліку.

З огляду на вищезазначене та враховуючи те, що на цей час відсутня інформація в системі персоніфікованого обліку (форма ОК-5) на ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , про нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків, за період роботи з 01.10.2023 року по 31.12.2023 року згідно довідки від 31.12.2023 року №5318, яка видана АТ «Криворізький залізорудний Комбінат» АТ «Кривбасзалізрудком», підстав для зарахування вищезазначеного періоду роботи до пільгового стажу немає.

Щодо вимог позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України період роботи період її роботи з 11.01.2010 року по 30.06.2013 року набирачем проб у шахті в Марганецькому спеціальному воєнізованому гірничо-рятувальному / аварійно-рятувальному / загоні Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Для підтвердження вищевказаного пільгового стажу позивач надала до заяви від 19.01.2024 року документи на розгляд Комісії з питань підтвердження стажу роботи (період з 11.01.2010 по 30.06.2013р.р.) до пільгового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону №1058.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повернуло без розгляду на Комісії документи позивача, оскільки факт ліквідації Марганецького спеціального воєнізованого гірничо-рятувального загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій без визначення правонаступника не підтверджено.

З огляду на вищезазначене, вважають, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №047150025382 від 25.01.2024 року є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства України.

Отже, органи Пенсійного фонду України діяли в порядку передбаченому законодавством, обґрунтовано, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Згідно матеріалів справи, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 19.01.2024 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за Списком №1 та доданими документами.

Так, за принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії за віком була розглянута ГУ ПФУ в Одеській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області №047150025382 від 25 січня 2024 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

У вищезазначеному рішенні вказано, що дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 19.01.2024.

Пенсійний вік визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування становить 50 років. Вік заявниці 46 років. Необхідний страховий стаж визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування становить не менше 20 років.

Страховий стаж особи становить 16 років 09 місяців 08 днів, з урахуванням кратності 22 роки 09 місяців 08 днів.

Необхідний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Списку № 1) становить 07 років 06 місяців.

Працівники, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, жінкам на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Пільговий стаж особи становить 06 років 11 місяців 0 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.

За доданими документами до пільгового стажу не зараховано період роботи:

з 01.10.2023 по 31.12.2023 згідно довідки від 31.12.2023 №5318, яка видана АТ «Криворізький залізорудний Комбінат» (АТ «Кривбасзалізрудком»), оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОК-5 відсутня інформація про нараховані та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України.

Працює.

Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 27.05.2029 року.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

У відповідь на звернення позивача від 23.02.2024 р. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило, що про те, що 19.01.2024 року позивач зверталась із заявою та документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 визначені пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058, а саме: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу (у жінок) не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, пенсія на пільгових умовах призначається із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058, а саме: жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

У разі ліквідації підприємства без правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленою для окремих категорій працівників, здійснюється у Порядку, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 та зареєстрованому в Міністерстві Юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі - Порядок).

Згідно зазначеного Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, які створені при Головних управліннях Пенсійного фонду України.

Згідно трудової книжки НОМЕР_2 позивач працювала в Марганецькому воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні з 11.01.2010 по 30.06.2013 р.р.

Для підтвердження пільгового стажу надано заяву від 19.01.2024 року та документи на розгляд Комісії з питання підтвердження стажу роботи (період з 11.01.2010 по 30.06.2013р.р.) до пільгового стажу на посадах, що дають право па призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону № 1058.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повернуло без розгляду на Комісії такі документи, оскільки факт ліквідації Марганецького спеціалізованого воєнізованого гірничорятувального загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій без визначення правонаступника не підтверджено.

В зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було винесено рішення про відмову в призначенні пенсії від 25.01.2024 № 047150025382.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням та позицією Пенсійних органів, позивач. звернулася за захистом власних прав та інтересів до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача 1,2, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до норм Конституції України гарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 р. (далі - Закон №1788-XII).

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 р. (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно частини 1 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Так, підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах слугувало те, що вона не досягла пенсійного віку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в цій частині, суд виходить із того, що при призначенні жінкам пенсії відповідно до пункту «а» статті 13 Закону №1788-XII (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 р. (далі- Закон №213-VIII)) необхідними умовами були: 1) досягнення 45 років; 2) стаж роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Законом №213-VIII, який набув чинності 01.04.2015р., необхідними умовами при призначенні пенсії за пунктом «а» статті 13 Закону №1788-XII визначено: 1) досягнення 50 років; 2) стаж роботи не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017р. (далі Закон №2148-VIII), текст Закону №1058-IVдоповнений, зокрема, статтею 114, згідно із пунктом 1 частини 2 якої на пільгових у мовах пенсія за віком призначається: - працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші.

Таким чином, з 01.10.2017 р. правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома абсолютно ідентичними законами, а саме: пунктом «а» статті 13 Закону №1788-XII (в редакції Закону №213-VIII від 02.03.2015 р.), та пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 р. (в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017 р.).

За конституційним поданням народних депутатів України Закон №213-VIII перевірявся на відповідність Конституції України та рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина 2 статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII (пункт 1 Рішення №1-р/2020).

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

У рішенні від 23.01.2020 р. Конституційний Суд України зробив висновок щодо неконституційності підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах та визнав неконституційною, зокрема, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII (пункт 1 Рішення №1-р/2020).

Пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 р. у справі №1-р/2020 викладена юридична позиція щодо порядку виконання цього Рішення, а саме: застосуванню підлягають положення Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Також у пункті 4.4. мотивувальної частини рішення від 23.01.2020 р. №1-р/2020 Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 13, частина 2 статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Конституційний Суд України та практика Європейського суду з прав людини беззастережно свідчать про те, що збільшення пенсійного віку для отримання пенсії на пільгових умовах для осіб, які відпрацювали в особливих умовах, набули на момент підвищення пенсійного віку необхідний стаж, який передбачав право на пільгову пенсію, є звуженням цього права.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 р. у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Тому твердження відповідача 2 щодо відмови в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням недосягнення нею пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV, є передчасними.

Як встановлено судом, на час звернення до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, позивач досягла необхідного визначеного пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» віку, мала необхідний страховий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, що не заперечується відповідачами у відзивах на позовну заяву.

Таким чином, вирішуючи питання про призначення пенсії позивачу відповідач-2 не застосував підхід, який був би найбільш сприятливим для останньої, а саме: не врахував висновки, викладені Конституційним Судом України в рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020 р.

Згідно зі статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

У пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 р. в справі «Щокін проти України» Європейський суд з справ людини як джерело права вказав, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. З посиланням на закріплений в законодавстві України принцип i dubio pro tributario, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянину тлумаченню національного законодавства.

Виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як пенсійний вік, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 р. Таке застосування вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Вирішуючи спір по суті, судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 р. у зразковій справі №360/3611/20, які відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З Єдиного держаного реєстру судових рішень судом встановлено, що повний текст рішення Великої Палати Верховного Суду по справі №360/3611/20 зареєстровано у Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.11.2021 р., рішення набрало законної сили 03.11.2021 р.

Рішенням №1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Суд встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий у 50 років.

Норми зазначених законів регулюють одне і те ж коло відносин, однак, явно суперечать один одному.

Суд зазначає, що обрані відповідачем-2 у цьому спорі мотиви прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії не враховують правила розв`язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на користь невладного суб`єкта приватної особи, тобто на користь позивача.

Так, розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії, відповідач-2 віддав перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства, у зв`язку з чим, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення пенсії.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2021 р. у справі №360/3611/20 відхиляючи доводи скаржника, зазначила про те, що відповідно до статті 5 Закону №1058-IVдія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону; виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Адже Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон №1058-IV.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2021 р. у справі №360/3611/20 також вказала на те, що не погоджується з посиланням скаржника на абзац 2 пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, відповідно до якого положення Закону №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом №2148-VІІІ мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. На думку скаржника, це положення свідчить про обмеження сфери застосування Закону №1788-ХІІ відносинами, про які йдеться в цьому пункті. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що якби таким був намір законодавця, то він мав би виключити із Закону №1788-ХІІ всі інші положення, чого зроблено не було.

При цьому, в постанові від 03.11.2021 р. у справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що зміни до Закону №1058-IV (зокрема щодо доповнення його статтею 114) внесено Законом №2148-VIII від 03.10.2017 р., тобто раніше ухвалення Конституційним Судом України рішення №1-р/2020 від 23 січня 2020 року. Тому відсутні підстави стверджувати про повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України раніше визнав неконституційним. При цьому рішення Конституційного Суду про визнання неконституційними та втрату чинності положеннями одного закону не тягне втрату чинності положеннями іншого закону, який не був предметом конституційного контролю.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач-2, передчасно дійшов висновку про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недосягненням заявницею необхідного пенсійного віку.

Стосовно питання щодо незарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 періодів її роботи 01.10.2023 року по 31.12.2023 року згідно довідки від 31.12.2023 року № 1029, яка видана АТ "Криворізький залізорудний комбінат " по тим підставам, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОК-5 відсутня інформація про нараховані та сплачені страхові внески до Пенсійного Фонду України.

Суд не погоджується із позицією пенсійного органу щодо не зарахування відповідних періодів роботи позивача до її пільгового стажу з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст.48 КЗпП України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 також вказано, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до підп. 1, 2 п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5 до даного Порядку).

Згідно матеріалів справи, позивачем була надана до відділу обслуговування громадян № 18 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області трудова книжка , яка містить записи про період та характер моєї роботи в АТ "Кривбасзалізрудком" та Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що видана Акціонерним Товариством "Криворізький залізорудний комбінат" № 1029 від 31.12.2023 року, відповідно до якої я працювала повний робочий день в АТ "Кривбасзалізрудком":

- на шахті " Октябрська" - шахта " Покровська " з 04.12.2019 року по теперішній час стовбуровим / підземним / і в усіх зазначених періодах була зайнята повний робочий день на підземних роботах в шахті по видобутку руди, що передбачено Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1 постанови КМУ від 24.06.2016 року № 461, частини 2 ст.114 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; ст. 8 ЗУ" Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 роки № 345- У1, "Про результати атестації робочих місць за умовами праці" наказ по підприємству від 07.12.2015 року № 2711 ; "Про результати атестації робочих місць за умовами праці" наказ по підприємству від 07.12.2020 року № 5003 .

Згідно цієї довідки за період з 04.12.2019 року по 31.12.2023 року пільговий стаж позивача за Списком №1 складає 4 роки 0 місяців 28 днів.

Згідно зі ст. 40 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата / дохід / за період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року, враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату / дохід / за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Відповідно до ст. 56 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків. Обов`язок сплати страхових внесків відповідно до ч.6 та 12 ст.20 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та обов`язок сплати єдиного внеску згідно з п.10 ч.1 ст.1, ч.1 ст. 4 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування " покладений на страхувальників / підприємців-роботодавців/, які є платниками таких внесків. Виходячи з положень вказаних Законів, найнятий працівник не є самостійним платником таких внесків.

Отже, період роботи, за який підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі- працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески / єдиний внесок /, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні. Працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем- платником страхових внесків / єдиного внеску/.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку / в індивідуальних відомостях про застраховану особу / форма Ок-5/ відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків /єдиного внеску/ для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

У той же час, факт сплати страхових внесків в Пенсійний фонд за період роботи позивача в АТ "Криворізький залізорудний комбінат" з 01.10.2023 року по 31.12.2023 року підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування / довідка ОК-7/ за 2023 рік, сформованими засобами автоматичної системи Пенсійного Фонду України 06.05.2024 року та долученими мною до позовної заяви.

Таким чином, період роботи позивача в АТ "Криворізький залізорудний комбінат" з 01.10.2023 року по 31.12.2023 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Щодо незарахування в пільговий стаж за Списком №1 період роботи позивача з 11.01.2010 року по 30.06.2013 року в Марганецькому воєнізованому гірничорятувальному / аварійно-рятувальному/ загоні.

Так, згідно трудової книжки позивача, вона з 11 січня 2010 року була прийнята відповідно до контракту до Марганецького воєнізованого гірничорятувального / аварійно-рятувального / загону набирачем проб у шахті / запис № 7 /.

24 січня 2012 року Марганецький воєнізований гірничорятувальний / аварійно-рятувальний / загін перейменований на Марганецький спеціальний воєнізований гірничорятувальний / аварійно-рятувальний/ загін Міністерства надзвичайних ситуацій України / запис № 8/.

30.06.2013 року Марганецький СВГЗ МНС України перейменовано на Марганецький СВГРЗ ДСНС України / запис № 91.

30.06.2013 року позивача була звільнена у зв`язку з переведенням до Державного воєнізованого гірничорятувального загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій за п. 5 ст. 36 КЗпП України / запис № 10/.

22 січня 2014 року Марганецький СВГРЗ Державної служби України з надзвичайних ситуацій / код ЄДРПОУ 33892585 / було припинено / номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи 1 228 112 0013 000259 /.

Правонаступником Марганецького СВГРЗ Державної служби України з надзвичайних ситуацій є Державний воєнізований гірничорятувальний /аварійно-рятувальний/ загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій , що підтверджується п.1.2. Статуту Державного воєнізованого гірничорятувального /аварійно-рятувального/ загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом ДСНС 13.05.2013 № 215 / в редакції наказу ДСНС 21.02.2024 р. № 170/.

У відповідності до підп. 1, 2 п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, для підтвердження пільгового стажу роботи в Марганецькому СВГРЗ ДСНС України я в грудні 2023 року звернулася до Державного воєнізованого гірничорятувального /аварійно-рятувального/ загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій з проханням надати уточнюючу довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній , але мені в усній формі було відмовлено і повідомлено, що всі документи ліквідованого підприємства передані в архівну установу - архівний сектор Марганецької міської ради Дніпропетровської області.

Після повторного письмового звернення до Державного воєнізованого гірничорятувального /аварійно-рятувального/ загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій з проханням надати уточнюючу довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, листом №01/2-863 від 01.05.2024 року мені повторно було відмовлено в наданні уточнюючої довідки з посиланням на ту обставину, що відсутні будь які документи стосовно Марганецького СВГРЗ ДСНС України.

У зв`язку з наведеним позивачем було надано у Відділ обслуговування громадян № 18 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області отримані з архівного сектору Марганецької міської ради Дніпропетровської області документи, що підтверджують її право на пільгову пенсію за Списком № 1, а саме :

архівну довідку №К-3/6-6 від 02.01.2024 року, відповідно якої в архівному фонді №Ос.-73 "Марганецький спеціальний воєнізований гірничо-рятувальний / аварійно-рятувальний / загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій" наявні відомості про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була прийнята з 11 січня 2010 року відповідно до контракту до 1ВГРВ Марганецького ВГРЗ на посаду набирача проб у шахті / наказ № 75-к від 23.12.2009 /.3 12 лютого 2010 року затверджена на посаді набирача проб у шахті та допущена до самостійної роботи / наказ № 6-к від 12.02.2010 р. / Звільнена з ЗО червня 2013 року у зв`язку з переведенням до Державного воєнізованого гірничорятувального / аварійно-рятувального/ загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій за п.5 ст. 36 КЗпП України / наказ № 21 від 26.06.2013 року/. Документи, які підтверджують прогули, простої, відпустки без збереження заробітної плати, переведення на іншу роботу в архівний сектор на зберігання не надходили ;архівну довідку №К-3/7-7 від 02.01.2024 року про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період 2010-2013 роки в " Марганецький спеціальний воєнізований гірничо-рятувальний / аварійно-рятувальний / загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій"; копію наказу по Марганецькому воєнізованому гірничорятувальному /аварійно-рятувальному / загону від 01.04.2009 р. № 44 "Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці" ; копію Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням ІНФОРМАЦІЯ_3 , затвердженого 01.04.2009 р. та посвідчену Архівним сектором Марганецької міської ради № 3/8-8 від 02.01.2024 року, в якому під №2 вказаний «набирач проб у шахті" відповідно до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо важкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. постановою КМУ від 16.01.2003 року № 36 розділ 1, підрозділ 5, позиція 1.5 "а ", ЗУ "Про пенсійне забезпечення " ст.13 пункт " а "; копію наказу по Марганецькому спеціальному воєнізованому гірничорятувальному /аварійно-рятувальному / загону від 26.03.2012 р. № 60 "Про результати проведення позачергової атестації робочих місць за умовами праці" ; копію Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням по Марганецькому спеціальному воєнізованому гірничорятувальному /аварійно-рятувальному / загону Міністерства надзвичайних ситуацій України, затвердженого 26.03.2012 р. №60 та посвідчену Архівним сектором Марганецької міської ради № 3/9-9 від 02.01.2024 року, в якому під №2 вказаний "набирач проб у шахті" відповідно до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо важкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. постановою КМУ від 16.01.2003 року №36 розділ 1, підрозділ 5, позиція 1.5 "а ", ЗУ "Про пенсійне забезпечення " ст.13 пункт " а ".

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Таким чином, слід дійти до висновку, що позивачем було надано достатньо документів, що підтверджують пільговий стаж роботи за період з 11 січня 2010 року по 30 червня 2013 року в Марганецькому спеціальному воєнізованому гірничо-рятувальному / аварійно-рятувальному / загоні Державної служби України з надзвичайних ситуацій-записи в трудовій книжці, архівна довідка про її роботу у зазначений період часу , відомості про заробітну плату, відомості про проведену атестацію робочих місць по професії набирач проб в шахті, яка віднесена до Списку №1.

Відсутність інформації від правонаступника ліквідованого підприємства не може бути наслідком позбавлення позивача права на призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах при наявності в неї необхідного пільгового стажу, який підтверджується записами у трудовій книжці та іншими документами, що виключає для позивача обов`язок надання уточнюючої довідки для підтвердження пільгового стажу роботи.

Суд зазначає, що не зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010 від 29.06.2010 р.) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Одеській області № 047150025382 від 25 січня 2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу саме позивача. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов`язку.

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 3, 4 і 10 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; а може обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Між тим, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 24.11.2015 р. у справі №816/1229/14, поміж іншого, вказано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає зазначеній нормі Конвенції (постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. по справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 р. по справі №826/14016/16, від 11.02.2019 р. по справі №2а-204/12, від 18.06.2020 р. по справі №802/1827/17-а).

Відтак, суд при перевірці правомірності вчинених пенсійним органом дій та прийнятих рішень у спірних відносинах, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.

Статтею 58 Закону України №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розгляд розраховувати пенсію позивача, оскільки прийняття рішень про призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача.

Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення щодо призначення пенсії, а також з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає достатніми підстави для виходу за межі позовних вимог та здійснення захисту прав та інтересів позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України період роботи в АТ "Кривбасзалізрудком" стовбуровим / підземним / з 01.10.2023 року по 31.12.2023 року та період роботи з 11.01.2010 року по 30.06.2013 року набирачем проб у шахті в Марганецькому спеціальному воєнізованому гірничо-рятувальному / аварійно-рятувальному / загоні Державної служби України з надзвичайних ситуацій та шляхом зобов`язання Головнеого управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2024 р. про призначення пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 р. рішенні №1-р/2020, з урахуванням висновків суду у цій справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

При цьому, зобов`язуючи саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії, суд виходить з такого.

Так, п.4.10 Постанови правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005р. (зі змінами) встановлено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид, електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Тобто, за приписами п.4.10 Постанови правління ПФУ №22-1 визначено, що електронна пенсійна справа повертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання особи, яка звернулась за призначенням пенсії, з метою подальшого взяття такої особи на пенсійний облік та виплати їй пенсії.

З аналізу наведеної норми та застосувавши аналогію закону, вбачається, що електронна відмовна пенсійна справа позивача, після розгляду відповідачем-2 заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання позивача, тобто, у даному випадку, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

За викладеного, суд приходить до висновку, що саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (в розпорядженні якого перебуває як паперова так і електронна пенсійна справа позивача) має як обов`язок, так і фізичну можливість виконати зобов`язальну частину судового рішення, прийнятого за результатами розгляду цієї справи.

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 454,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1,2, кожного окремо.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 047150025382 від 25 січня 2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України період роботи в АТ "Кривбасзалізрудком" стовбуровим / підземним / з 01.10.2023 року по 31.12.2023 року та період роботи з 11.01.2010 року по 30.06.2013 року набирачем проб у шахті в Марганецькому спеціальному воєнізованому гірничо-рятувальному / аварійно-рятувальному / загоні Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2024 р. про призначення пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 р. рішенні №1-р/2020, з урахуванням висновків суду у цій справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 454,20 гривень.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 454,20 гривень.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 09.07.2024 року.

Суддя В.В. Ільков