Ухвала

від 02.07.2024 по справі 757/45927/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які діють в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 05.10.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- 3 000 000 грн;

- 50 000 доларів США.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах ОСОБА_7 , подали апеляційні скарги.

Адвокат ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.

Як зазначає апелянт, арештовані грошові кошти мають статус тимчасово вилученого майна, натомість прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна як речових доказів, а також із пропущенням строку, передбаченого кримінальним процесуальним законом, на таке звернення.

Крім того, на думку адвоката, зазначене в клопотанні майно не відповідає жодному з критеріїв, визначених ст. 98 КПК України, та не може слугувати речовим доказом у даному кримінальному провадженні № 12022000000000281 від 09.04.2022.

Окрім цього, сторона захисту стверджує, що вказані грошові кошти належать на праві власності саме ОСОБА_7 , яка не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні.

Адвокат ОСОБА_6 , за аналогічних доводів та підстав, в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

В судове засідання учасники провадження не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки не повідомили, а тому відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000281 від 09.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 209 КК України.

Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

13.10.2023 прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 05.10.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: 3 000 000 грн; 50 000 доларів США, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року клопотання сторони обвинувачення задоволено.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді чи суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Пунктом першим ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та з цих підстав накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (а саме: є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій тощо).

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

На переконання колегії суддів, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано та з`ясовано усі підстави, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно.

Колегією суддів встановлено, що до ЄРДР за № 12022000000000281 від 09.04.2022 внесені відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2023 було надано дозвіл на проведення обшуку всіх житлових та нежитлових приміщень, розміщених за адресою: АДРЕСА_1 , які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 0521610100:01:068:0145 площею 0,2638 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 465735805216, яка належить ОСОБА_9 , за місцем проживання ОСОБА_7 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, вилучення оригіналів та копій наступних речей та документів, а саме:

- статутних, реєстраційних та фінансово-господарських документів, обліково-звітних документів, виписок по банківських рахунках, печаток ТОВ «ТЕРМІНУС» (ЄДРПОУ 33623434), ТОВ «ТЕРМІНУС СТАЛЬ ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 41881866), ООО «Терминус» (ідентифікаційний номер рф: 5053067424), ООО «Русинокс» (ідентифікаційний номер рф: 5053068308 ), ООО «энергетик» (ідентифікаційний номер рф: 5053043423 ) інших юридичних та фізичних осіб не зареєстрованих за вказаною адресою;

- паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційного коду громадян України та подвійне громадянство (РФ), які не зареєстровані за вказаною адресою;

- чорнових записів та зіпсованих документів, блокнотів, робочих зошитів;

- в тому числі договори, угоди, контракти з додатковими угодами і додатками, матеріали реєстраційних справ, банківські виписки та платіжні документи, документи податкової звітності, документи митного оформлення товарів, документи щодо права власності та об`єкти рухомого і нерухомого майна, матеріали щодо працівників та представників юридичної особи; фінансово-господарські документи щодо взаємодії із юридичними та фізичними суб`єктами з Російської Федерації, рукописних та печатних чорнових записів із відображенням номерів телефонів, планування зустрічей та дій, анкетних даних осіб, чорнова бухгалтерія, інформації про об`єкти військової та цивільної інфраструктури; електронних носіїв інформації (флеш-накопичувачів, жорстких дисків, ноутбуків, планшетів, мобільних телефонів з сім-картками), радіо-електронних засобів зв`язку виключно якщо у їх пам`яті зберігаються документи по вищевказаним взаємовідносинам, або доступ до них обмежується їх власником, володільцем.

На виконання вказаної ухвали слідчого судді 05.10.2023 за вказаною адресою проведено обшук, в ході якого вилучене зазначене в клопотанні майно, яке в подальшому постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 від 06.10.2022 визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 КПК України, матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що слідчим суддею за результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення правильно встановлено те, що вилучене в ході проведення обшуку майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а також доведено існування підстав та розумних підозр вважати, що воно може бути доказом вчинення кримінальних правопорушень, тому з метою забезпечення збереження речових доказів на вказане вище майно обґрунтовано накладено арешт.

Крім того, при розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею в повному обсязі дотримані вимоги ч. 2, ч. 4 ст. 173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173 КПК України. Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали про необхідність арешту майна, вилученого 05.10.2023 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме грошових коштів в сумі 3 000 000 грн та 50 000 доларів США, з чим погоджується і апеляційний суд.

Задовольнивши клопотання сторони обвинувачення з посиланням на зміст ст. 170 КПК України слідчий суддя врахував, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а арешт майна, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні.

Посилання адвокатівпро невідповідність арештованого майна критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України є недоведеними, тому що вказане майно в повній мірі відповідає ознакам речового доказу, а відтак підлягає арешту з метою його збереження, оскільки його незастосування може призвести до втрати речових доказів.

Посилання апелянтів на наявність інших порушень норм чинного кримінального процесуального кодексу під час розгляду вказаного клопотання про арешт майна, на думку колегії суддів, є недоведеними та належним чином не підтвердженими, а відтак такими, які не можуть слугувати підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Враховуючи вищенаведене, на переконання колегії суддів, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права осіб, а невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного майна може призвести до негативних наслідків, та не буде відповідати завданням кримінального провадження.

За таких обставин, оскаржувана ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 05.10.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: 3 000 000 грн; 50 000 доларів США, - залишити без змін, а апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які діють в інтересах ОСОБА_7 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/808/2024 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 757/45927/23-к

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_11

Доповідач: ОСОБА_1