Ухвала

від 09.07.2024 по справі 520/25323/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 липня 2024 р. м. ХарківСправа № 520/25323/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Мельнікової Л.В.,

Суддів Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,

розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі, або після вирішення справи за апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі № 520/25323/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕРВІС ПРОМГРУП"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі № 520/25323/23 задоволено адміністративний позов ТОВ "ТЕХНОСЕРВІС ПРОМГРУП" до ГУ ДПС у Харківській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Копія судового рішення від 08.05.2024 доставлена до електронного кабінету ГУ ДПС у Харківській області 13.05.2024, о 20:02 годині, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 14.05.2024.

03.06.2024 відповідачем-ГУ ДПС у Харківській області на судове рішення подана апеляційна скарга.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 залишено апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області без руху; надано скаржнику десятиденний строк, з часу отримання копії ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, - надання апеляційному суду документу про сплату судового збору.

19.06.2024 скаржником подана заява про продовження строку на усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі, або після вирішення справи, яка ухвалою суду від 21.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі, або після вирішення справи; частково задоволено клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги 10 днів.

Копія судового рішення від 21.06.2024 доставлена до електронного кабінету ГУ ДПС у Харківській області 21.06.2024, о 20:25 годині, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 24.06.2024 (з урахуванням ч. 6 ст. 120 КАС України).

Строк виконання судового рішення сплинув 04.07.2024.

01.07.2024 ГУ ДПС у Харківській області повторно звернулось із заявою про продовження строку на усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі, або після вирішення справи.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач повторно зазначає про відсутність на даний час коштів на рахунку відповідача для сплати судового збору, що підтверджується довідкою від 20.06.2024 № 809/20-40-10-18.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлена заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

При цьому, колегія суддів зауважує, що згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України Про судовий збір. З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України Про судовий збір, норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України Про судовий збір), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є : а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, законодавець надає вичерпний перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Обмежене фінансування бюджетної установи, суб`єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Колегія суддів зазначає, що апелянт, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність на рахунку контролюючого органу коштів для сплати судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності.

Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України Про судовий збір та/або КАС України не внесено.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 по справі № 820/2921/17.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі, або після вирішення справи за апеляційною скаргою слід відмовити.

Щодо вимоги відповідача про продовження строку на усунення недоліків, колегія суддів зауважує на таке.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку - це надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Згідно з ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Процесуальним законом чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання процесуальних строків, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Обов`язок щодо сплати за подання апеляційної скарги, передбачений статтею 4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Відновідно до ст. 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

В обґрунтування своєї заяви скаржник надав суду довідку від 20.06.2024 № 809/20-40-10-18 про залишок коштів за КЕКВ 2800 лише за 20.06.2024. Інформації щодо обсягів фінансування, асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на 2024 рік, суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що за необхідністю виконання процесуального обов`язку щодо подання апеляційної скарги з урахуванням вимог, встановлених ст. 296 КАС України, ГУ ДПС у Харківській області було обізнано з часу подання апеляційної скарги на судове рішення, тобто з травня 2024 року.

Колегія суддів вважаю, що тримісячний термін (з травня по липень) є достатнім для здійснення розподілу коштів в межах бюджетних асигнувань з метою забезпечення сплати судового збору.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Станом на день винесення даної ухвали, у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленої скаржником заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 298 КАС України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, суд вважає, що апеляційну скаргу слід повернути скаржнику.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про продовження процесуального строку для усунення недоліків, - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі № 520/25323/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕРВІС ПРОМГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц Л.В. Курило