ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 р. Справа № 520/32054/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 08.04.24 по справі № 520/32054/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС ШИПУВАТОГО"
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОС ШИПУВАТОГО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив суд:
- скасувати Постанову Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно господарського штрафу №302581 від 23 листопада 2021 року;
- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛОС ШИПУВАТОГО» судовий збір в розмірі 2684.00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань.
В обґрунтування позову зазначив, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №302581 від 23 листопада 2021 року винесена з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС ШИПУВАТОГО" задоволено.
Скасовано постанову Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно господарського штрафу №302581 від 23 листопада 2021 року.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС ШИПУВАТОГО" (вул. Польова, буд. 17, с. Шипувате, Куп`янський район, Харківська область, 62651, код ЄДРПОУ 34173340) судові витрати в розмірі в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . У ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він використовується позивачем. На момент проведення перевірки встановлено, що під час надання послуг з перевезення вантажу у товарно-транспортній накладній № 246 від 11.10.2021 не вказано код платника податків згідно з ЄДРЮОФОП та ГФ автомобільного перевізника та вантажоодержувача.
У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт № 302551 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.10.2021.
За результатами розгляду акту № 302551 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.10.2021 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 302581 від 23.11.2021.
Відповідач також зауважив, що перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, передбачений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним. Абзацом 2 частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень. Відповідно до приписів пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Відповідно до копії товарно-транспортної накладної № 246 від 11.11.2021, яка була надана водієм позивача під час проведення перевірки не була заповнена належним чином, факт чого було відображено у вказаному акті, на підставі якого було винесено оскаржувану постанову.
Апелянт вважає, що оскаржувана постанова №302581 від 23 листопада 2021 року є правомірною та прийнята на підставі акту перевірки від 11.10.2021 № 302551. Відповідачем дотримано процедуру повідомлення та розгляд акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «КОЛОС ШИПУВАТОГО» зареєстроване, як юридична особа 18.04.2006, є сільськогосподарськім товариством. Договором оренди транспортних засобів від 02.05.2019, між фізичною особою ОСОБА_2 та ТОВ «КОЛОС ШИПУВАТОГО» в оренду переданий МАN TGA 26.410 реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить орендодавцю. На виконання умов договору 11.10.2021 позивачем були надані послуги обумовлені договором від 11.01.2021 з ТОВ «Виробниче підприємство Агролекс».
11 жовтня 2021 року старшим державним інспектором ВДК на транспорті Департаменту державного контролю на транспорті Сердюком В.Є. на автомобільній дорозі «Київ-Харків- Довжанський» (516 км) проведено перевірку транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом KASSBOHRER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОС ШИПУВАТОГО» під керуванням водія ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №302551 від 11 жовтня 2021 року. Відповідно до цього акта виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, а саме товаро-транспортної накладної або іншим визначеним законодавством документом на вантаж (ТТН №246 від 11.10.2021 року у ТТН не вказано код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України автомобільного перевізника, вантажоодержувача).
На підставі зазначеного акта Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову №302581 від 23 листопада 2021 року про застосування до позивача адміністративно- господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Не погодившись з рішенням викладеним в постанові №302581 від 23 листопада 2021 року, позивач звернувся з адміністративним позовом до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування вказаної вище постанови.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/406/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОС ШИПУВАТОГО» (вул. Польова, буд. 17, с. Шипувате, Куп`янський район, Харківська область, 62651, код ЄДРПОУ 34173340) до Слобожанського міжрегіонального управління укртрансбезпеки державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи,5, «Держпром», 6 під`їзд, 7 поверх м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу задоволено.
Скасовано постанову Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, б. 5, «Держпром», 6 під`їзд, 7 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) від 23.11.2021 № 302581 про застосування адміністративно - господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОС ШИПУВАТОГО» (вул. Польова, буд. 17, с. Шипувате, Куп`янський район, Харківська область, 62651, код ЄДРПОУ 34173340) у розмірі 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду задоволено апеляційну скаргу та скасовано рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/406/22.
Колегією суддів Другого апеляційного адміністративного суду встановлено, що Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки є територіальним (структурним) підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті, та не є окремою юридичною особою, а тому відповідно до ст.43 КАС України не має адміністративної процесуальної правосуб`єктності та не може виступати відповідачем по справі.
Відповідно до ст.48 КАС України заміна сторони по справі могла бути проведена виключно судом першої інстанції, що призвело до порушення ним норм процесуального права і стало підставою для скасування рішення.
Одночасно Другим апеляційним адміністративним судом роз`яснено позивачу про право повторного звернення з адміністративним позовом до належного відповідача.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач повторно звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що постанова № 302581 від 23.11.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу є неправомірною та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
У відповідності до п. 4. Положення, основним завданням Укртрансбезпеки є зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті.
Згідно з п.8 вказаного Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі Порядок №1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до пунктів 3, 4 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку №1567 встановлений виключний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. Водночас, оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені п. 20-30 Порядку № 1567.
Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис. (п. 20-22 Порядку № 1567).
Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органах державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктами 26-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як встановлено судом із наявних матеріалів справи, оскаржувана постанова № 302581 від 23.11.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу в загальній сумі 17000,00 грн. прийнята органом державного контролю за вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт. При цьому, підставою прийняття оскаржуваної постанови є матеріали здійснених посадовими особами Слобожанського межрегіонального управлінням Укртрансбезпеки заходів державного контролю на автомобільному транспорті шляхом проведення 11.10.2021 року контролю транспортного засобу МАN TGA 26.410 реєстраційний номер НОМЕР_2 . Як встановлено зі змісту акту перевірки №302551 від 11.10.2021, посадовими особами Слобожанського межрегіонального управлінням Укртрансбезпеки встановлено порушення позивачем абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів перелік яких визначений ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме товаро-транспортної накладної або іншим визначеним законодавством документом на вантаж (ТТН № 246 від 11.10.2021 р. у ТТН не казано код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств автомобільного перевізника, вантажоодержувача).
Так, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт.
Відповідно до ст. 6 Закону України Про автомобільний транспорт державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажив на території України.
Згідно із положеннями ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.
Абзацем 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закону №2344-ІІІ) передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, а саме штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до наданого позивачем цивільно-правового договору про оренду транспортних засобів від 02.05.2019 складеного між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛОС ШИПУВАТОГО», орендодавець передає, а орендар приймає в користування транспортний засіб автомобіль марки МАN TGA 26.410 реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп марки KASSBOHRER D19B реєстраційний номер НОМЕР_2 .
У договорі № 110121-01Ю про надання послуг по перевезенню, який був складений 11.01.2021 року між ТОВ «Виробниче підприємство Агролекс» (як замовник) та ТОВ «КОЛОС ШИПУВАТОГО» (виконавець) зазначено, що виконавець зобов`язується надати послуги вантажного транспорту, а замовник зобов`язується за це надати встановлену плату.
Тобто, позивач є автомобільним перевізником в розумінні статті 1 Закону № 2344-ІІІ.
11.10.2021 головним спеціалістом ВДК на автомобільному транспорті департаменту державного контролю на транспорті здійснено перевірку належного позивачу на праві оренди автомобіля МАN TGA 26.410 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , в ході якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 302551 від 11.10.2021, згідно з яким ТОВ «КОЛОС ШИПУВАТОГО» здійснено порушення у вигляді: перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме товарно-транспортної накладної або іншим визначеним законодавством документом на вантаж та зазначено, що ТТН № 246 від 11.10.2021, не вказаний код платника податків згідно з єдиним державним реєстром підприємств автомобільного перевезення, вантажоодержувача. Саме перевізник не забезпечив водія транспортного засобу належним чином оформленою товарно-транспортною накладною, чим порушено вимоги ст. 48 Закону №2344-ІІІ, а саме, в графі "автомобільний перевізник" відсутній код ЄДРПОУ.
Статтею 1 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону №2344-ІІІ).
Статтею 34 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів і забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39, 48 Закону №2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Пунктом 8 частини 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Статтею 48 Закону №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю" №1534-IX від 03.06.2021, який набрав чинності 01.10.2021р., внесені зміни до статті 48 Закону №2344-ІІІ, зокрема доповнено статтю абзацами 5-11, в яких зазначено, що при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його псьмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Тобто, законодавством прямо передбачений обов`язок вантажовідправника при оформленні товарно-транспортної накладної зазначати код ЄДРПОУ вантажоперевізника.
Водночас, обов`язок автомобільного перевізника щодо оформлення товарно-транспортної накладної, або, як зазначив у позовній заяві позивач, здійснення контролю за правильністю оформлення вантажовідправником всіх відомостей, внесених до товарно-транспортної накладної, законодавством не передбачено. Отже, порушення автомобільного перевізника щодо не забезпечення водія належним чином оформленою товарно-транспортною накладною, що відповідає вимогам законодавства, відсутні.
Окрім того, Наказом Міністерства Інфраструктури України "Про затвердження Змін до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 03.06.2019 № 413 затверджено форму товарно-транспортної накладної, відповідно до якої в графі "автомобільний перевізник" не міститься пункту для зазначення коду ЄДРПОУ автомобільного перевізника.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Даною нормою не передбачена відповідальність перевізника за перевезення пасажирів та вантажів з неналежно оформленою товарно-транспортною накладною.
Враховуючи те, що Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю" №1534-ІХ від 03.06.2021 набрав чинності 01.10.2021, а вантажовідправником 11.10.2021, була сформована товарно-транспортна накладна № 246, яка має незначний недолік допущений вантажовідправником, а ні позивачем, що не свідчить про неможливість ідентифікації вантажного перевезення та відсутність товаро-транспортної накладної під час здійснення перевезення, колегія суддів, враховуючи положення статті 2 КАС України, вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що постанова № 302581 від 23.11.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу є неправомірною та підлягає скасуванню.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 року по справі№ 520/32054/23 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі № 520/32054/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2024 |
Оприлюднено | 12.07.2024 |
Номер документу | 120268111 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Калиновський В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні