Постанова

від 03.07.2024 по справі 314/5229/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 03.07.2024 Справа № 314/5229/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний№314/5229/23 Головуючий у1інстанції Кіяшко В.О.

Провадження № 22-ц/807/1385/24 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Кухаря С.В.,

Полякова О.З.

за участю секретаря судового засідання Смокотіної В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вільнянської міської ради про розірвання договору оренди землі, стягнення майнової шкоди та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вільнянської міської ради, про розірвання договору оренди землі, стягнення майнової шкоди та моральної шкоди.

Позовні вимогимотивовані тим,що 25.08.2014між позивачемта Вільнянською міською радоюбув укладенийдоговір орендиземельної ділянки0,300га,кадастровий номер: 2321510100:02:001:0017 розташованої по АДРЕСА_1 .Земельна ділянкапередавалась укористування для розміщення івикористання основних,підсобних і допоміжних будівельта споруд підприємств переробної,машинобудівної та іншої промисловості. На моментукладання договоруоренди позивачбув зареєстрований суб`єктом підприємницькоїдіяльності. У зв`язкуіз зміноюсуттєвих обставин,а саме припинення підприємницької діяльностіу 2018році, ОСОБА_1 звернувся дооргану місцевого самоврядуванняз приводу дострокового розірваннядоговору оренди.13.03.2021до Вільнянськоїміської радибула спрямована заява про дострокове розірваннядоговору орендиз проектомугоди про розірвання договору.Лист оформленозаказною кореспонденцієюз описом вкладення. 16.03.2021відповідач отримавзаяву пророзірвання договоруоренди з проектом угоди про розірвання. Відповідач проігнорувавзвернення пронамір дострокового припинення договірних відносин та відповідь не надав. У вересні поточного року до позивача

звернувся представник Вільнянськоїміської радиз приводурозірвання договору оренди. Тим самимвикликав неймовірнездивування збоку позивача, оскільки вінбув впевнений, що темаз орендоюземельної ділянкидавно закрита. Листом від20.09.2023№ 1309-23/3 відповідач повідомив,що звернення ОСОБА_1 було своєчаснорозглянуто інавіть булоприйняте рішення сесіїз цьогоприводу,начебто відповідьз додаткамисвоєчасно була направленапоштою.Однак цене відповідаєдійсності,бо наадресу позивача таких документів ненадходило. Крім того,відповідач продовжував нараховувати оренднуплату та подавав відомостідо податковихорганів,які нарахували йомувеличезний боргв сумі понад 50тисяч гривеньпо сплаті податку якдосі діючомусуб`єкту підприємницької діяльності,попри той факт,що позивачприпинив підприємницькудіяльність щеу 2018 році. В результатітаких обставин,позивачу буварештований зарплатний рахунок,який в теперішній часє єдинимджерелом доходудля йогосім`ї (непрацюючадружина татроє дітей).З самогопочатку повномасштабного вторгнення РФна територіюУкраїни,позивач проходитьвійськову службуу лавахЗбройних Сил України захищаючи країну. За таких обставин позивач вважає, що бездіяльність відповідача за заявою ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі призвела до подання до податкового органу недостовірних даних, в результаті чого був помилково нарахований борг в сумі 55266,99 грн. Крім того, позивачу завдано моральну шкоду, у вигляді глибокого емоційного потрясіння та непомірних душевних переживань, з приводу неможливості фінансово підтримувати свою дружину та малолітніх дітей, а також надавати допомогу своєму повнолітньому сину, який навчається. Все це стає неможливим у зв`язку із блокуванням грошових рахунків. При цьому, перебуваючи на передовій на війні, позивач позбавлений можливості навіть з`ясувати обставини і причини таких подій (відсутність мобільного зв`язку, а також просто фізичної можливості доступу до засобів будь-якого зв`язку).

Просив:

Визнати протиправною бездіяльність Вільнянської міської ради щодо розгляду заяви позивача про дострокове розірвання договору оренди;

Розірвати договір оренди землі укладений між ОСОБА_1 та Вільнянською міською радоювід 25.08.2014;

Стягнути з Вільнянської міської ради на користь ОСОБА_1 , майному шкоду у вигляді неправомірно нарахованого податку в сумі 55266,99 гривень та моральної шкоди в розмірі 50000 гривень.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі комерційного використання (іншої комерційної діяльності), кадастровий номер 2321510100:02:001:0017 яка розташована по АДРЕСА_1 , земельна ділянка передавалась для розміщення і використання основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівельної та іншої промисловості, укладений 25.08.2014 між приватним підприємцем ОСОБА_1 , як орендарем та Вільнянською міською радою, як орендодавець.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати в частині відмови визнання протиправною бездіяльності Вільнянської міської ради щодо розгляду заяви Позивача про дострокове розірвання договору оренди скасувати та прийняти нове, яким задовольнити зазначену вимогу.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції помилково встановив, що відповідачем було надано відповідь на заяву позивача про розірвання договору оренди.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідач, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, представника не направив, причини суду не повідомив.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, зі змісту вказаної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. З врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість

вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З огляду на вказане та враховуючи баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасника справи, який не з`явився в судове засідання.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції з`ясувавши позицію сторін, дослідивши зібрані в справі докази, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині розірвання договору оренди.

Рішення оскаржується та переглядається в частині відмовлених позовних вимог, а саме в частині визнання протиправною бездіяльність Вільнянської міської ради щодо розгляду заяви позивача про дострокове розірвання договору оренди.

Встановлено, що 25 серпня 2014 року між Вільнянською міською радою, орендодавець, від імені якої діяла голова ОСОБА_3 та приватним підприємцем ОСОБА_1 , орендар, укладено договір оренди землі, за умовами якого: п.1 «Предмет договору» - орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 …(а.с. 32). Умови використання земельної ділянки п. 14. Земельна ділянка передається в оренду для ведення виробничої діяльності (цех з виготовлення будівельних матеріалів) (а.с. 33). Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду п. 17. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту відведення. Зміна умов договору і припинення його дії - п. 34. Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленого законом. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом; п.35. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. П.36. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Реквізити сторін орендар ФОП ОСОБА_1 , найменування юридичної особи що діє на підставі діючого на підставі рішення 18 сесії 5 скликання від 24.01.08.

У зв`язку зі зміною суттєвих обставин, а саме припинення підприємницької діяльності у 2018р (а.с. 107), ОСОБА_1 звернувся з заявою (заява не містить дати) до органу місцевого самоврядуванням з приводу припинення договору оренди (а.с. 20), яку було направлено 13.03.2021 (а.с. 22, опис Укрпошти).

07.05.2021 Вільнянською міською радую, була надана відповідь на заяву ОСОБА_1 щодо припинення договору оренди (а.с. 87). У відповіді зазначено, що ОСОБА_1 необхідно укласти з Вільнянською міською радою угоду про розірвання договору оренди землі та передати земельну ділянку Вільнянській міській раді за актом прийому-передачі (а.с. 87).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Вільнянської міської ради щодо розгляду заяви позивача про дострокове розірвання договору оренди суд першої інстанції виходив з їх безпідставності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 3 ст. 31. Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку встановленому законом.

Статтею 51 ЦК України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно ст. 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Пунктом 35 договору земельної ділянки закріплює, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. П.36. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Обґрунтовуючи вимогу щодо визнання протиправною бездіяльність Вільнянської міської ради щодо розгляду заяви позивача про дострокове розірвання договору оренди, скаржник зазначає, що у зв`язкуіз зміноюсуттєвих обставин,а саме припинення підприємницької діяльностіу 2018році, ОСОБА_1 звернувся дооргану місцевого самоврядуванняз приводу дострокового розірваннядоговору оренди.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями статті 140 Основного Закону місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування закріплено у Законі № 280/97-ВР.

Відповідно до положень статті 1 Закону № 280/97-ВР районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст; виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Статтею 2 Закону № 280/97-ВР визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 4 Закону № 280/97-ВР регламентовано, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

При вирішенні цього спору колегія суддів враховує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Аналогічний правовий підхід застосовано в постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі 3813/4640/17, від 17.04.2019 у справі №342/158/17, від 18.02.2021 у справі №160/6885/19, від 16.11.2022 у справі №280/3841/21.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у справі "Рисовський проти України" (Заява №29979/04), у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, пункт 74, від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, пункт 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).

У пункті 71 вказаного рішення ЄСПЛ зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість

отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", пункт 74).

Колегія суддів звертає увагу, що заява позивача про розірвання договору оренди землі не містить дати її складання (а.с. 20), а опис Укрпошти датований 13.03.2021 (а.с. 22).

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, 07.05.2021 року відповідач повідомив про рішення № 68 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 », відповідно до якого було вирішено розірвати за взаємною згодою сторін договір оренди землі від 25.08.2014, та зобов`язано ОСОБА_1 укласти з Вільнянською міською радою угоду про розірвання договору оренди землі та повернути земельну ділянку за актом прийому передачі.

22.09.2021 виконавчий комітет Вільнянської міської ради повторно повідомляв позивача про прийняте рішення № 68 (а.с. 89), та повторно було запропоновано з`явитись дляукладання угодипро розірваннядоговору орендиземлі тапередати земельнуділянку заактом прийому-передачі доВільнянської міськоїради. Окрім того, цим же листом позивач проінформований про те, що станом на 01.09.2021 є борг за орендну плату в період з 2018. Матеріали справи містять копії журналу реєстрації вихідних відправлень (а.с. 88, 90).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що твердження апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи є такими, що не знайшли свого підтвердження.

Доводів, що спростовують висновки викладені в оскаржуваному рішенні, апеляційна скарга не містить.

Аналізуючи питанняобсягу дослідженнядоводів скаржниката їхвідображення воскаржуваному судовомурішенні,питання обґрунтованостівисновків судупершої інстанції,колегія суддіввиходить зтого,що усправі,яка переглядається,було надановичерпнувідповідьна всіістотніпитання,щовиникаютьпри кваліфікаціїспірнихвідносин,якуматеріально-правовому,такіу процесуальномусенсах,адоводи,викладенівапеляційній скарзі,неспростовуютьвисновків судупершоїінстанції.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Вільнянськогорайонного судуЗапорізької областівід 08квітня 2024 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 липня 2024 року.

Головуючий

Судді: