Постанова

від 28.06.2024 по справі 521/4735/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/1634/24

Номер справи місцевого суду: 521/4735/24

Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О.

Доповідач Журавльов О. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2024 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Хангельдян К.С., представника Одеської митниці - Кептене Д.А., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Обертович Д.М., розглянувши апеляційну скаргу представника Одеської митниці Іванчикової А.Ю. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 21.05.2024, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 17.05.2002, РНОКПП - НОМЕР_2 , на дату вчинення правопорушення керівник ТОВ «КРАУН ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 43752128, України, 54055, Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Центральний, буд. 107), змінено юридичну адресу на (Україна, 69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, Вознесенський район, проспект Маяковського, буд. 11),

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК, закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 21.05.2024 року провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрито, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Встановлено, що Одеською митницею здійснено перевірку зовнішньоекономічних операції ТОВ «КРАУН ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 43752128) (продавець) згідно контракту від 28.10.2021 №SF 27), укладеного з компанією «Borko Trade Hungary Kft» (1171, Hungary, Budapest, Lugasutca 7) (покупець).

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «КРАУН ЛЮКС» за митними деклараціями (далі - МД) типу ЕК 10 АА від 30.11.2021 №UA500040/2021/206323 експортовано до Малайзії товар «Шрот соняшниковий, гранульований, тостований, призначений для кормових цілей», загальною вагою нетто 229660,00 кг, загальною фактурною вартістю 55807,38 доларів США, що згідно з курсом НБУ на день здійснення митного оформлення складає - 1516504,16 грн.

Митне оформлення зазначеної МД здійснено з наданням документів, які передбачені ст. 335 Митного кодексу України (далі - МК України), серед яких: зовнішньоекономічний контракт від 28.10.2021 №SF 27, рахунок проформа від 09.11.2021№27/1 та інші документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія ТОВ «КРАУН ЛЮКС» в особі директора ОСОБА_1 , а покупцем іноземна компанією «Borko Trade Hungary Kft» в особі директора ОСОБА_2.

З метою з`ясування питання про автентичність поданих митному органу документів на зазначені товари Одеською митницею було направлено запит до митних органів Чеської Республіки.

Так, 22.12.2023 за вхідним номером 31852/4 отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби (від 22.12.2023 року №26-1/26-04/7.10/3222), щодо отриманої відповіді Генерального митного директорату Чеської Республіки (від 01.12.2023 №41066-8/2023-900000-213) на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при експорті товарів на підставі контракту з «BORKO TRADE HUNGARY KFT» (1171, Hungary, Budapest, Lagasutca 7) в особі директора компанії ОСОБА_2.

За результатом розгляду листа Держмитслужби та опрацювання документів, які надійшли від Генерального митного директорату Чеської Республіки, а також додатків до нього, встановлено наступне.

Співробітниками митного директорату проведено розслідування та з`ясовано фактичне місцезнаходження ОСОБА_2. Справжня адреса проживання пана ОСОБА_2 (директор « BORKO TRADE HUNGARY », ІНФОРМАЦІЯ_2 ), є АДРЕСА_2. Однак фактично за даною адресою він не проживає.

Також, співробітниками митного директорату здійснено опитування пана ОСОБА_2 щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності та інших деталей, які можуть стосуватись діяльності пов`язаної ТОВ «КРАУН ЛЮКС». 19.10.2023 о 10 год. 00 хв. пан ОСОБА_2 з`явився до митниці області Південна Моравія, де було оформлено протокол усного заслуховування за №539622-4/2023-530000-51.

В ході опитування пана ОСОБА_2 встановлено наступне.

Пан ОСОБА_2 за проханням свого товариша ОСОБА_4 у 2019 році на своє ім`я відкрив банківський рахунок в Угорщині (назву банку не пам`ятає). Товариш ОСОБА_4 пояснив пану ОСОБА_2 , що хоче відкрити банківський рахунок в Угорщині, однак для цього йому потрібен громадянин з Європейського Союзу, інакше йому не відкриють банківський рахунок у зв`язку з тим, що він громадянин України.

Також, ОСОБА_4 зазначив, що хоче займатися бізнесом в Угорщині, а саме купувати зерно і сільськогосподарську продукцію, яку він би обмінював на трактори.

У подальшому на початку 2021 року за проханням ОСОБА_4 пан ОСОБА_2 закрив цей рахунок.

Зі слів пана ОСОБА_2 жодних документів на руки за відкриття та закриття банківського рахунку він не отримував, так само як і фінансову винагороду. Разом з тим, пан ОСОБА_2 пояснив, що йому невідомо про те, що він десь значиться як керівник компанії «BORKO TRADE HUNGARY» та не підписував ніяких документів (окрім випадків відкриття та закриття банківського рахунку в Угорщині за проханням ОСОБА_4 ). Зі слів пана ОСОБА_2 , він не повинен був мати жодних прав підпису, а лише бути працівником з метою управління банківським рахунком.

Виходячи зі свідчень пана ОСОБА_2 встановлено, що поданий ТОВ «КРАУН ЛЮКС» зовнішньоекономічний контракт від 28.10.2021 №SF 27 до МД від 30.11.2021 №UA500040/2021/206323 - є підробленим, оскільки пан ОСОБА_2 його не підписував та не вів жодної фінансово-господарської діяльності угорської компанії «BORKO TRADE HUNGARY KFT» (1171, Hungary, Budapest, Lagasutca 7).

Продавцем, відправником та особою, відповідальною за фінансове врегулювання вказаного товару є ТОВ «КРАУН ЛЮКС» в особі гр. України ОСОБА_1 , яка як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п. 43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства.

Перебуваючи на посаді керівника підприємства, гр. ОСОБА_1 відповідає за фінансово-господарську діяльність підприємства і зобов`язана забезпечити надання до митного контролю і оформлення документи з достовірною та правдивою інформацією.

Відповідно до відомостей модуля «Провадження в справах про ПМП» АСМО «Інспектор» та інформації, наявної в реєстрі порушників митних правил ЄАІС, гр. ОСОБА_1 протягом 2023 - 2024 не притягувалась до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 482, 483 Митного кодексу України.

Таким чином, на думку митного органу, гр. України ОСОБА_1 , керівником ТОВ «КРАУН ЛЮКС» вчинені дії, спрямовані на переміщення товару «Шрот соняшниковий, гранульований, тостований, призначений для кормових цілей», вартістю - 1516504,16 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів підроблений зовнішньоекономічний контракт від 28.10.2021 №SF 27.

На підставі вищевказаних обставин, посадовими особами митниці були складені протоколи про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

На дану постанову представник Одеської митниці Іванчикова А.Ю. подала апеляційну скаргу.

Доводи обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 вчинені дії, спрямовані на переміщення товару з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів підроблені зовнішньоекономічні контракти від 28.10.2021 №SF 27, чим скоєно порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України. Вказує, що Одеська митниця не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що лист з відповіддю митних органів Чеської Республіки має неофіційний переклад на українську мову, оскільки офіційний переклад зроблено «Бюро перекладів Platinum».

Просить постанову скасувати та постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні нею правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% від вартості товарів безпосередніх предметів правопорушення з конфіскацією цих товарів.

Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Обертович Д.М. подав заперечення на апеляційну скаргу в яких зазначив, що матеріали справи не містять факту підробки контракту №SF-27 від 28.10.2021 року, що свідчить про відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Вказує, що в матеріалах справи відсутні ідентифікуючі дані пана ОСОБА_2, тобто відсутні докази того, що було опитано особу яка має відношення до компанії «Borko Trade Hungari Kft». Таким чином вважає, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 усвідомлювала протиправний характер своїх дій та мала прямий умисел направлений на подання до митного органу контракту , що містить неправдиві відомості.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника Одеської митниці - Кептене Д.А., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Обертовича Д.М., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 1 статті 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

З аналізу вказаних правових норм статей 486 та 487 МК України, а також статей 2, 9, 11 КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Усі вказані елементи складу адміністративного правопорушення є неподільним цілим. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній, або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

При цьому наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

За змістом положень ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (VastbergataxiAktiebolagandVulic v. Sweden №36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень».

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України», принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «КРАУН ЛЮКС» в особі гр. України ОСОБА_1 була підготовлена та подана митному органу митна декларація: типу ЕК 10 АА від 30.11.2021 №UA500040/2021/206323 експортовано до Малайзії товар «Шрот соняшниковий, гранульований, тостований, призначений для кормових цілей», яка прийнята та зареєстрована митними органами.

Відповідно до МД вищевказані товари після повного митного оформлення було випущено у вільний обіг, тобто автентичність поданих митним органам України документів, а саме митна декларація, які прийнята та зареєстрована за номерами МД типу ЕК 10 АА від 30.11.2021 №UA500040/2021/206323 не викликала сумнів.

Не викликали сумніву у представників митних органів і справжність інших документів, які були надані ОСОБА_1 для митного оформлення, а саме серед яких: рахунок проформа від 09.11.2021№27/1 та інші документи.

Не заперечував проти справжності вказаних документів представник Одеської митниці, підтвердивши, що подання рахунку-фактури, коносаменту, інших товаросупровідних та комерційних документів передбачено статтею 335 МК України та до цих документів, Одеська митниця претензій не має.

Разом з митними деклараціями надані передбачені ст. 335 МК України документи серед яких договір доручення №У/0311-1-21 на надання брокерських послуг від 03.11.2021 року, інвойс №27/1 від 09.11.2021, зовнішньоекономічний контракт №SF-27 від 28.10.2021 року, доручення №4277 від 30.11.2021 року, рахунок проформа від 09.11.2021 року №27/1 інші товаросупровідні та комерційні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія ТОВ «КРАУН ЛЮКС» в особі директора ОСОБА_1 , а покупцем іноземна компанією «BORKO TRADE HUNGARY KFT» в особі директора ОСОБА_2.

Відповідно граф вищезазначених МД було заявлено: шрот соняшниковий масою нетто 229660 кг.

Митні декларації на вищевказані товари після повного митного оформлення було випущено у вільний обіг.

Таким чином, ОСОБА_1 при митному оформленні товару були подані всі документи, передбачені як обов`язкові, які були оформлені у встановленому чинним законодавством порядку та містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації товару.

Відповідно до МД вищевказані товари після повного митного оформлення було випущено у вільний обіг, тобто автентичність поданих митним органам України документів, не викликала сумнівів.

Докази того, що керівником ТОВ «КРАУН ЛЮКС» ОСОБА_1 вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо умов поставки товару, а також даних зазначених у експортній митні декларації, матеріали справи не містять.

В ході судового розгляду також встановлено, що 22.12.2023 Одеською митницею за вхідним номером 31852/4 отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби (від 22.12.2023 року №26-1/26-04/7.10/3222), щодо отриманої відповіді Генерального митного директорату Чеської Республіки (від 01.12.2023 №41066-8/2023-900000-213) на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при експорті товарів на підставі контракту з «BORKO TRADE HUNGARY КFТ» (1171, Hungary, Budapest, Lagasutca 7) в особі директора компанії ОСОБА_2.

За результатом розгляду листа Держмитслужби та опрацювання документів, які надійшли від Генерального митного директорату Чеської Республіки, а також додатків до нього, встановлено наступне.

Співробітниками митного директорату проведено розслідування та з`ясовано фактичне місцезнаходження ОСОБА_2. Справжня адреса проживання пана ОСОБА_2 (директор « BORKO TRADE HUNGARY », ІНФОРМАЦІЯ_2 ), є АДРЕСА_3. Однак фактично за даною адресою він не проживає.

Також, співробітниками митного директорату здійснено опитування пана ОСОБА_2 щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності та інших деталей, які можуть стосуватись діяльності пов`язаної ТОВ «КРАУН ЛЮКС». 19.10.2023 року о 10.00 пан ОСОБА_2 з`явився до митниці області Південна Моравія, де було оформлено протокол усного заслуховування за №539622-4/2023-530000-51 в ході якого останній пояснив, що він не має відношення до діяльності «BORKO TRADE HUNGARY».

Проаналізувавши наявний в матеріалах справи заключний звіт, суд врахував, що відповідальна особа ОСОБА_5 , який підготував звіт щодо опитування ОСОБА_2 , зазначив, що «ПАН ОСОБА_2 відповідав на запитання переважно такими словами: «Ні я не знаю, я не пам`ятаю». Висновок за результатами опитування Митне управління Південноморавського краю зробило наступний «Митне управління Південноморавського краю не змогло отримати запитувані документи та відповіді на запитання працівників митного управління України, а лише інформацію про можливі проміжки часу вищезазначеної справи». Крім того, в тексті заключного звіту та в його перекладі відсутні відомості щодо питання про відношення ОСОБА_2 до компанії «BORKO TRADE HUNGARY», так само як і не має відповіді на вказане питання від опитуваної особи, що свідчить про безпідставність даного висновку при складенні протоколу. Так само критично суд оцінив висновок звіту «Митне управління Південноморавського краю не змогло отримати запитувані документи та відповіді на запитання працівників митного управління України, а лише інформацію про можливі проміжки часу вищевказаної справи». Так із вказаного висновку не вбачається встановлення фактів та обставин, які б могли дати підстави для формулювання висновку про підробку контракту. Також суд звернув увагу на розбіжності у назві підприємства щодо якого запитувалась інформація «BORKO TRADE HUNGARY» та із назвою яка зазначена у зовнішньоекономічному контракті «Borko Trad Hungaru KFT». Також суд зважав на пояснення представника ОСОБА_1 , який зазначив про те, що у протоколі та інформації отриманої внаслідок міжнародного співробітництва відсутні відомості щодо ідентифікації особи на ім`я ОСОБА_2 , в той час як у відкритих джерелах та соціальних мережах наявні відомості щодо великої кількості осіб із аналогічними анкетними даними. Так само представником було звернута увага суду на те що компанія «BORKO TRADE HUNGARY KFT» зареєстрована в республіці Угорщина, в той час як перевірка чомусь проводилась у республіці Чехія. Ці та інші обставини на думку адвоката свідчить про можливу помилку щодо ідентифікації опитуваних осіб та сумніви щодо достовірності інформації отриманої митними органами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що слова пана ОСОБА_2 про те, що він підписував тільки документи необхідні для відкриття рахунку в Угорщині, не можуть бути підставою для однозначного висновку про підробку зовнішньоекономічного контакту.

Окремо слід звернути увагу на те, що у наявних в матеріалах справи документах відсутні ідентифікуючі дані пана ОСОБА_2, тобто відсутні докази того, що було опитано особу, яка має відношення до компанії «Borko Trade Hungary Kft».

Таким чином, є цілком обґрунтовані підстави вважати, що було опитано особу з таким же ім`ям та прізвищем як у керівника компанії «Borko Trade Hungary Kft», що також свідчить про необґрунтованість доводів, що покладені в основу протоколу про порушення митних правил.

В матеріалах адміністративної справи знаходиться лист Генерального митного директорату Чеської Республіки від 01 грудня 2023 року №41066-8/2023-900000-213, в якому зазначено, що результати розслідування надсилаються з метою успішного завершення розслідування можливого порушення митних правил і можуть бути використані як докази в митному, адміністративному або подальшому судовому провадженні. Його не можна використовувати в якості доказів або будь-якому кримінальному провадженні. Якщо Митна служба України має намір отримати докази для цілей кримінального провадження, вони повинні бути витребувані у формі судового доручення з посиланням на наш вих. №.41066/2023-900000-213.

Одночасно слід зазначити, що Одеською митницею ОСОБА_1 інкримінується подання до митного органу підробленого документу, а саме: контракту від 28.10.2021 №SF 27, з підстав, що зазначений документ не підписувалися сторонами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - це домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності (абз.13 ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Представництво іноземного суб`єкта господарської діяльності - установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб`єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження (абз. 45 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Контрагент - це фізична або юридична особа, що є однією зі сторін угоди та бере участь у фінансовій операції для заключення договору. Головною метою, якого є забезпечення захисту свого підприємства, дотримання національного законодавства країн контрагентів і інше. Міжнародні умови торгівлі (Incoterms) - це міжнародно визнана система торгових термінів, які застосовуються при поставках товарів.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан. Цей Указ набрав чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Суттєве ускладнення, а іноді і повна неможливість особистих зустрічей для підписання контрактів, як і деякі труднощі у роботі пошти та кур`єрських сервісів, не мають стати перешкодою для їх укладення. Для більшості підприємств електронний документообіг став незамінною частиною роботи, особливо за останні рокі пандемії. Безліч сервісів дають таку можливість просто та безпечно.

Крім того, міжнародні звичаї комерції значно лояльніші до форм укладення контрактів, в тому числі і міжнародних. Досягти згоди щодо всіх істотних умов угоди можна буквально на серветці.

Стаття 2.1. Принципів міжнародних комерційних договорів (принципів УНІДРУА (UNIDROIT) регламентує, що договір може бути укладено шляхом акцепту оферти чи в результаті поведінки сторін, яка в достатній мірі свідчить про згоду. До речі, найпопулярніша в Україні письмова форма договору за тими ж Принципами визначається як будь-який вид повідомлення, який зберігає запис інформації, яка міститься в ньому, та може бути відтворена у візуальному вигляді. А тому фактично навіть обмін електронними повідомленнями, в яких сторони узгодять істотні умови контракту є достатніми для його укладення. Укладання зовнішньоекономічного договору (контракту) - це найважливіший елемент зовнішньоекономічної операції, це залежить від того, що саме контракт регламентує умови зовнішньоекономічної операції, її права і обов`язки сторін, а також їх відповідальність в разі невиконання договірних умов.

Положення про укладення, істотних умов і форми договору визначені статтями 638 - 647 Цивільного кодексу України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. (ч.2 ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Частиною 3 ст. 31 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює, що зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.

Умови зовнішньоекономічного контракту, тобто зміст договору складає:

Умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дo 07.08.2020 зовнішньоекономічні договори, контракти повинні були відповідати вимогам Наказу Мінекономіки та євроінтеграції від 09 вересня 2001 poкy зa №201 «Пpo затвердження Положення «Пpo фopмy зовнішньоекономічних договорів (контрактів)». Пpoтe цeй документ втратив чинність. Іншого документу, який би встановлював вимоги до ЗЕД-договорів, пoки нeпpийнятo. Пpoтe, пpи укладенні таких контрактів особливу увагу звертається на наступне:

Найменування договору (договір купівлі-продажу, надання послуг, поставки тощо), його номер, а також дата укладення контракту.

Преамбула.

Тут зазначаються повні найменування сторін ЗЕД-операції (згідно з відповідними реєстрами) із зазначенням країни, а також скорочене найменування сторін («Замовник», «Продавець», «Постачальник» тощо), уповноважена особа від імені якої укладається ЗЕД-контракт, найменування установчих або інших документів, на підставі яких діють установчі органи управління або представники контрагентів при укладенні ЗЕД-контракту.

Предмет ЗЕД-контракту.

Тут зазначається, які товари (роботи, послуги) або інші об`єкти цивільних прав, що один з контрагентів повинен поставити (здійснити) іншому, із зазначенням точного найменування, марки, зміст послуги або кінцевого результату роботи чи завершеного об`єкта.

Якщо товар (роботи, послуги) потребує детальнішої характеристики або номенклатура товарів (роботи, послуги) є значною, то такі дані можуть зазначатися у додатку або специфікації і мають бути невід`ємною частиною ЗЕД-контракту, про що зазначається у тексті самого договору.

Ціна і загальна вартість.

Тут зазначається ціна за одиницю виміру товару, а також загальна вартість товару (роботи, послуги), крім випадків, коли ціни розраховуються за формулою, і валюта контракту. Якщо поставляються товари різної якості та асортименту, ціна зазначається окремо за одиницю товару кожного сорту, виду, марки.

Умови платежів.

Умови про валюту платежу, способи, порядок і строки грошових або інших розрахунків та гарантії виконання сторонами зобов`язань з оплати. Також може зазначатися, на підставі яких документів здійснюється оплата, передплата та за чий рахунок здійснюється оплата комісій банків (Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.1995 року №444 «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті»).

Термін дії договору.

Може бути безстроковий, тобто до повного виконання сторонами зобов`язань за договором, або з фіксованою датою завершення дії контракту

Реквізити сторін.

Зазначається місце знаходження або місце проживання сторін (адреса, населений пункт, країна), повні поштові і платіжні реквізити контрагентів договору.

Підписи уповноважених осіб та відбиток печатки (за її наявності).

До умов, які повинні бути передбачені в договорі або контракті (якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об`єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України), відносяться:

1.Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.

2.Преамбула.

3.Предмет договору (контракту).

4.Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).

5.Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг).

6.Ціна та загальна вартість договору (контракту).

7.Умови платежів.

8.Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг).

9.Упаковка та маркування.

10.Форс-мажорні обставини.

11.Санкції та рекламації.

12.Урегулювання спорів у судовому порядку.

13.Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) та ін.

Окремі види зобов`язань регулюються розділом III книги п`ятої Цивільного кодексу України, Законом України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» та інші.

Сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту) є суб`єкти, які мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до законів України або закону місця укладання договору (контракту).

Зовнішньоекономічний договір (контракт), укладений резидентом України, повинен бути складений двома мовами: державною мовою України і мовою другої сторони контракту. Виконувати цю вимогу закону потрібно незалежно від того, яке право сторони вибрали для свого договору.

Відповідно до статей 627 і 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Під час вирішення справи суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що із наданого та дослідженого в судовому засіданні контракту (міжнародного договору), а саме: контракт від 28.10.2021 №SF 27, в ньому зазначені усі істотні умови договору, а тому навіть повна відсутність підписів сторін, не тягне визнання цього зовнішньоекономічного документу не дійсним.

Питання недійсності договорів (міжнародних договорів) може ініціюватися сторонами таких договорів, або іншими уповноваженими органами в інтересах держави та вирішуються в порядку цивільного судочинства. При розгляді адміністративної прави суд позбавлений робити такі висновки.

Щодо підробки документів, суд зауважує, що КК України, а саме статті 359 та 366 КК України передбачають відповідальність за підробку офіційних документів та службове підроблення. Питання чи являються вищенаведені зовнішньоекономічні договори офіційними документами, та чи є вони підробленими, хто саме вчинив ці кримінальні правопорушення, вирішується в межах кримінальних проваджень, доказів щодо реєстрації яких, суду не надано.

Аналіз вищенаведених нормативно-правових актів, не дозволяє суду при розгляді адміністративної справи визнати документ, а саме: контракт від 28.10.2021 №SF 27 - підробленими.

Оскільки факт підроблення документів встановлюється судом в межах кримінального провадження, то матеріали справи не містять доказів підробки, що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .

При цьому суд, всупереч доводів апеляційної скарги, повно оцінивши надані сторонами докази у справі, дійшов правомірного висновку про те, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 усвідомлювала протиправний характер своїх дій чи бездіяльності, передбачала їх шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та надавши зібраним доказам правову оцінку, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного судового рішення. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

Крім цього, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень».

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 року у справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18) в якої зазначено, що один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Докази, надані Одеською митницею до цієї справи на підтвердження вини ОСОБА_1 викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та те, що під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції встановлено те, що ОСОБА_1 не мала наміру вчиняти будь-яких протиправних дій направлених на приховування товару від митного контролю, що свідчить про відсутність прямого умислу на вчинення митного правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої слід залишити без змін.

Відповідно до положень п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП - за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Іванчикової А.- залишити без задоволення.

Постановусудді Малиновського районного суду м. Одеси від 21.05.2024, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України, закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов