Постанова

від 28.06.2024 по справі 521/3460/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/1257/24

Номер справи місцевого суду: 521/3460/24

Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О.

Доповідач Журавльов О. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2024 року м. Одеса

Суддя Одеськогоапеляційного суду ЖуравльовО.Г.,за участі-секретаря судовогозасідання ХангельдянК.С.,представника Одеськоїмитниці Кептене Д.А.,особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу представника Одеської митниці Тисячної О. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11.04.2024 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого на посаді водія ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» (код ЄДРПОУ 43678469), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 482 МК, закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11.04.2024 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за протоколом про порушення митних правил №2053/50000/23 від 18.12.2023 року відносно ОСОБА_1 , - закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 482 МК України.

Транспортний засіб комерційного призначення - напівпричіп марки «RENDERS», державний номер НОМЕР_2 , вилучений за протоколом про порушення митних правил №2053/50000/23 від 18.12.2023 року, повернуто власнику або уповноваженій ним особі в установленому законом порядку, після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів.

З протоколу про порушення митних правил, вбачається, що 11.11.2023 о 07 годині в зону митного контролю міжнародного автомобільного пункту пропуску «Виноградівка Вулканєшть» відділу митного оформлення №2 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці прибув вантажний сідловий тягач марки «SCANIA», державний номер НОМЕР_3 з напівпричіпом марки «RENDERS», державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» ОСОБА_2 та який прямував без вантажу з Молдови в Україну. Однак, як зазначено в протоколі, під час здійснення митного оформлення вищевказаних транспортних засобів відповідно до АСАУР АСМО «Інспектор» інформація щодо вивезення за межі митної території України за останні 60 днів напівпричіпу марки «RENDERS» державний номер НОМЕР_2 , відсутня. Враховуючи вищевикладене, на думку митниці, водієм ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» (ЄДРПОУ 43678469) ОСОБА_3 переміщено через митний кордон України поза митним контролем, і без виконання митних формальностей транспортний засіб комерційного призначення напівпричіп марки «RENDERS» державний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «ТРЕЙТ РАНС». На підставі вищевказаних обставин, 18.12.2023 у відношенні водія ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» громадянина України ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил №2053/50000/23 за ч. 1 ст. 482 МК України.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

На дану постанову представник Одеської митниці Тисячна О.В. подала апеляційну скаргу.

Доводи обґрунтовує тим, що громадянин ОСОБА_1 , переміщуючись через митний кордон України, прямуючи з території України в Молдову, з транспортним засобом комерційного призначення напівпричепом марки «RENDERS», державний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_4 , країна реєстрації Україна, поза митним контролем без виконання митних формальностей, повинен був усвідомлювати свої дії та їх наслідки. Вказує, що до матеріалів справи не долучено жодних належних доказів стосовно відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою громадянина ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 482 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції, передбаченої ч. 1 ст. 482 МК України.

Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав заперечення на апеляційну скаргу в яких зазначив, що жодних умисних, цілеспрямованих дій на переміщення поза митним контролем напівпричепу BE9837XT не скоював. Навпаки, надав всі можливі документи до контролю та отримав дозвіл на перетин державного кордону в режимі «Експорт».

Перевіривши доводиапеляційної скаргита матеріалисправи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника Одеської митниці Кептене Д.А., який підтримав доводи апеляційної скарги, але погодився з тим, що у ОСОБА_1 відсутній умисел на скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 482 МК України, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

З аналізу вказаних правових норм статей 486 та 487 МК України, а також статей 2, 9, 11 КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Усі вказані елементи складу адміністративного правопорушення є неподільним цілим. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній, або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

При цьому наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

За змістом положень ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 482 МК України настає у випадку переміщення або вчинення дій спрямованих на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом , установленим для нього, і без виконання митних формальностей, або з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу.

Об`єктивна сторона даного правопорушення - дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України поза місцем розташування митного органу або поза часом здійснення митного оформлення, без митних формальностей.

Правопорушення передбачене ч. 1 ст. 482 МК України може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що вона, свідомо переміщає через митний кордон України транспортний засіб комерційного призначення поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей тощо та бажає таким чином незаконно перемістити транспортний засіб комерційного призначення.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» роз`яснено, що не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 працює на посаді водія фірми- перевізника ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС».

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙТ ТРАНС» надає послуги в галузі міжнародних автомобільних перевезень з липня 2020 року.

Я убачається з наявних в матеріалах справи документів, а саме Договору перевезення вантажу № 020823-01 АМ від 02 серпня 2023 року, укладеного між ТОВ «ІНТЕРІС», іменоване в подальшому «Замовник» та ТОВ «Трейд-Транс», іменоване в подальшому «Перевізник», предметом Договору є регулювання взаємовідносин сторін, пов`язаних з плануванням та здійсненням послуг з міжнародних та внутрішніх перевезень, експортних, імпортних і транзитних вантажів Замовника автомобільним транспортом, а також експортних, імпортних і транзитних вантажів в стандартних 20-ти та 40-футових контейнерах на умовах, погоджених сторонами.

08.11.2024 водій ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» ОСОБА_4 знаходився на автомобілі підприємства SCANIA з державним номером НОМЕР_3 на пункті пропуску «Рені-Джюрджюлешть» митного поста «Рені» Одеської митниці, в зв`язку зі здійсненням міжнародного перевезення згідно МД 2 №23UA504170006217U3 та в якій зазначено про вантаж напівпричепі НОМЕР_5 , що підтверджується належним чином завіреною копією декларації МД 2 № 23UA504170006217U3, яка надана до суду.

Митними органами не оспорювався факт того, що 08.11.2023 року водій ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» ОСОБА_4 знаходився за кермом автомобіля підприємства SCANIA з державним номером НОМЕР_3 , виїхав з митної території України, прямуючи в Молдову з вантажем «томатна паста».

Відповідно до позиції митниці вантаж «томатна паста» була вивезена на напівпричепі НОМЕР_5 .

Директор ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» ОСОБА_5 в судовому засіданні стверджував, що вантаж вивезено з території України за допомогою іншого напівпричепу, а саме НОМЕР_6 , який було замінено у зв`язку з ремонтом напівпричепу НОМЕР_5 .

Згідно копії заяви ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» №0611/2023 від 06.11.2023, яка належним чином завірена та надана до суду першої інстанції, в зв`язку з поломкою та неможливістю подальшого руху напівпричіпу державний номер НОМЕР_5 просять замінити його на напівпричіп марки «RENDERS», державний номер НОМЕР_2 , з внесенням відповідних змін до МД 2 №23UA504170006217U3 та адресована начальнику митного поста «Рені».

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка ТОВ «ТРЕЙТ ТРАНС» №2803 від 28.03.2024 про те, що напівпричіп державний номер НОМЕР_5 з 04.11.2023 по 25.11.2023 знаходився на ремонті та не експлуатувався з фотокопіями пошкоджень рами.

Також встановлено, що митним органом надано дозвіл на виїзд автомобіля SCANIA з державним номером НОМЕР_3 та з напівпричепом в режимі «Експорт», а вантаж «томатна паста» прибув до пункту призначення.

Представником митниці не оспорювалися факти викладені у довідці ФОП « ОСОБА_6 » згідно з якою в період з 06.11.2023 року по 25.11.2023 року напівпричеп державний номер НОМЕР_5 з 04.11.2023 по 25.11.2023 знаходився на ремонті на станції технічного обслуговування ФОП «Поліщук» в зв`язку з порушенням геометрії рами через втому металу.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вантаж «томатна паста» не міг бути переміщений через митний кордон України за допомогою напівпричепу з державним номером НОМЕР_5 , який з 04.11.2023 по 25.11.2023 знаходився на ремонті на СТО.

Окрім того, вантаж «томатна паста» не міг бути переміщений без напівпричепу, тільки за допомогою сідлового тягача, а саме автомобіля підприємства SCANIA з державним номером НОМЕР_3 , який виїхав з митної території України, прямуючи в Молдову з вантажем «томатна паста», оскільки сідловий тягач не має технічної можливості самостійно перевозити вантаж без напівпричепу.

Разом з тим, представниками митного органу не надано доказів, які б вказували на підтвердження фактичного митного оформлення напівпричіпа державний номер НОМЕР_5 , а саме фотофіксація в пункті пропуску «Рені», відеозапис та доказів щодо наявності прямого наміру на скоєння ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 482 МК України.

З огляду на викладене, судом першої інстанції вірно зазначено про те, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 допустив порушення митних правил, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 482 МК України.

Таким чином, суд першої інстанції повно оцінивши надані сторонами докази у справі, дійшов правомірного висновку про те, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_7 усвідомлював протиправний характер своїх дій чи бездіяльності, передбачав її шкідливі наслідки і бажав їх або свідомо допускав настання цих наслідків.

Враховуючи вищенаведене, встановивши фактичні обставини справи та надавши зібраним доказам правову оцінку, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_7 не вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 482 МК України. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного судового рішення.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

Крім цього, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень».

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 року у справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18) в якої зазначено, що один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Докази, надані Одеською митницею до цієї справи на підтвердження вини ОСОБА_7 викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та те, що під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції встановлено те, що ОСОБА_7 не мав наміру вчиняти будь-яких протиправних дій направлених на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, що свідчить про відсутність прямого умислу на вчинення митного правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої слід залишити без змін.

Відповідно до положень п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП - за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Тисячної О. - залишити без задоволення.

Постановусудді Малиновського районного суду м. Одеси від 11.04.2024 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 482 МК України, закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов