Постанова

від 09.07.2024 по справі 160/9491/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/9491/23Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 року в адміністративній справі №160/9491/23 (головуючий суддя першій інстанції Кучугурна Н.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110000/2022/000036/2 від 04.11.2022 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110000/2022/000036/2 від 04.11.2022 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. (а.с.97-105).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпровська митниця подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини у справі, оскільки надані до митної декларації документи містять неповні відомості про митну вартість товарів, у зв`язку з чим неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, у зв`язку з чим і було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Також в апеляційній скарзі зазначено, що розмір зазначених витрат на правничу допомогу у даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, не є доведеним належними, допустимими та достатніми доказами.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» (далі ТОВ «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД»), є суб`єктом господарювання (ЄДРПОУ №31987126), перебуває на податковому обліку в органах ДПС України.

Відповідач - Дніпровська митниця є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Митним кодексом України повноваження.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції між ТОВ «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» (покупець) та компанією HUZUR PLASTIK KIM MAD ITH IHR SAN VE TIC LTD (Продавець) укладено контракт купівлі-продажу №24/10/22 від 24.10.2022 року, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити поліетилен та поліпропілен різних марок в кількості та асортименті згідно підписаних сторонами рахунків-пропозицій, які є невід`ємною частиною контракту (п.1.1 Контракту).

Відповідно до п.1.2 Контракту, асортимент, найменування товару, ціна за одиницю і кількість Товару, що поставляється при кожній поставці повинні бути узгоджені обома Сторонами та вказані в Рахунках-пропозиціях, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Згідно з п. 2.1 Контракту, ціна на Товари, продані по даному контракту, визначена в доларах США, що чітко обговорюється в кожному окремому рахунку-пропозиції. Сторони домовились, що погоджена ними згідно умов цього Контракту ціна зміні не підлягає.

Вартість упаковки з нанесеним маркуванням покупця включена до ціни. Упаковка поставляється разом з товарами безповоротно (п. 2.2.1 Контракту).

Згідно з п.3.2 Контракту, умови поставки зазначаються в відповідному рахунку-пропозиції для кожної наступної поставки та можуть бути змінені за домовленістю сторін, (згідно з правилами Інкотермс 2000).

До вказаного договору сторонами було погоджено проформу-інвойс №РІ-ІНR-22-333 від 24.10.2022 року, згідно з яким було узгоджено поставку поліпропилен, марки 550JB на загальну суму 110000,00 дол. США, умови поставки: FCA Gebze (Гебзе) Туреччина; оплата товару: 100% передоплата.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» було задекларовано товар: «Полімери пропілену в первинних формах-поліпропілен марка Polypropylene PP550JB - 20000 кг. Тип полімерізації: гомополімер, з вмістом мономерних ланок пропілен у 99,9%. Без хімічної модифікації. Застосовується для виробництва волокон, мішків. Місць - 20 8А/20/палет 3. 0» (Товар № 1 в гр 31 ЕМД).

Разом з тим, для митного оформлення ввезених в режимі імпорту вказаних товарів представником позивача до Дніпровської митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) №UA110130.2022.020071.001 від 03.11.2022 року, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 МД, зокрема: Контракт №24/10/22 від 24.10.2022 року; Сертифікат якості б/н від 01.08.2022 року; Переклад Сертифікату якості б/н від 01.08.2022 року; Проформу-інвойс P1-1HR-22-333 від 24.10.2022 року; Проформу-інвойс PI-IHR-22-333 від 24.10.2022 року з виправленнями; Переклад Проформи-інвойса PI-IHR-22-333 від 24.10.2022 року з виправленнями; Інвойс P1-1HR-22-333-2 від 24.10.2022 року; Переклад Інвойсу PI-IHR-22-333-2 від 24.10.2022 року; Пакувальний лист від 24.10.2022 року; ЦМР б/н від 26.10.2022 року; ЦМР б/н від 26.10.2022 року з виправленнями; Супровідний документ 22TR41050000201027 від 26.10.2022 року; Сертифікат про походження товару Y0102216 від 26.10.2022 року; Заявку на перевезення ГП26/10- 2 від 26.10.2022 року; Заявку на перевезення ГП26/10-2 від 26.10.2022 року з виправленнями; Свіфт б/н від 25.10.2022 року; Рахунок-фактуру ГП26/10-2 від 31.10.2022 року; Рахунок-фактуру ГП26/10-2 від 31.10.2022 року з виправленнями; Довідку розрахунку транспортно-експедиційних витрат ГП26/10-2 від 31.10.2022 року; Довідку розрахунку транспортно-експедиційних витрат ГП26/10-2 від 31.10.2022 року з виправленнями; Платіжне доручення №3119 від 07.11.2022 року; Договір перевезення №12072022 від 12.07.2022 року.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1) Поставка товару заявлена на підставі зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2022 року № 24/10/22, укладеного між компанією «HUZUR PLASTIK КІМ. MAD IТН. IHR. SAN VE TIC. LTD STI» та ТОВ «Гранд Полімер ЛТД». Відповідно до графи 31 ЕМД від 03.11.2022 року №UA110130/2022/020071 та електронного інвойсу у якості виробника зазначено компанію «LAIZHOU JIUYІ PLASTIC PRODUCTS CO.», при цьому у комерційних документах відсутні посилання на вказану компанію як на виробника товару. До митного оформлення надано сертифікат якості від 01.08.2022 року б/н, складений компанією «LAIZHOU JIUYІ PLASTIC PRODUCTS CO.», проте, вказаний документ не містить реквізитів, що можуть бути ідентифіковані з оцінюваною партією товару.

2) Поставка повару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки FCA- Gebze. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової (101000,00 грн.) на комерційних умовах поставки FCA- Gebze, до митного контролю надано договір транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажів автомобільним транспортом від 12.07.2022 року № 12072022, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Гранд Полімер ЛТД», заявку від 26.10.2022 року № ГП26/10-2, рахунок ФОП ОСОБА_1 від 31.10.2022 року № ГП26/10-2, довідку ФОП ОСОБА_1 від 31.10.2022 року № ГП26/10-2. Відповідно до рахунку ФОП ОСОБА_1 від 31.10.2022 року № ГП26/10-2, довідки ФОП ОСОБА_1 від 31.10.2022 року № ГП26/10-2, вартість транспортно-експедиційних послуг по маршруту м.Діловасі-п/п Порубне складає 101000,00 грн. З урахуванням зазначеного, відомості щодо пункту відправлення (м.Діловасі) не відповідають інформації щодо погодженого сторонами пойменованого місця відправлення на комерційних умовах поставки FCA- Gebze. Декларантом до митного оформлення надано лист компанії «HUZUR PLASTIK КІМ. MAD. ITH. IHR. SAN VE TIC. LTD STI» б/н, відповідно до якого міста Gebze та м.Діловасі є однією територією. Проте, відповідно до відкритих інформаційних ресурсів мережі Інтернет, відстань між містами Gebze та Діловасі складає 16 км. Крім того, наданий до митного оформлення рахунок-проформа 24.10.2022 року № P1-IHR-22-333 містить посилання на місце завантаження - Стамбул. Відповідно до CMR від 26.10.2022 року, у графі «Місце завантаження» внесено код G4100005TR. 3 урахуванням зазначеного, відсутнє документальне підтвердження повноти включення до заявленого рівня вартості витрат, передбачених частиною десятою статті 58 МКУ.

3) За результатом аналізу наданої до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 26.10.2022 року №22TR41050000201027 встановлено, що вказаний документ містить постання на рахунок - фактуру від 26.10.2022 року №ARV2022000000723. Вказаний документ (рахунок-фактура), на підставі якого товар вивезено з Туреччини до митного оформлення не надано.

Враховуючи викладене та посилаючись на частину п`яту статті 54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (з урахуванням невідповідностей щодо маршруту транспортування); виписку з бухгалтерської документації; прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 04.11.2022 року позивач повідомив митницю, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованного товару надаватись не будуть та висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Дніпровською митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2022/000036/2 від 04.11.2022 року, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товарів за другорядним методом визначення митної вартості 2-b за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA110000/2022/000036/2 від 04.11.2022 року вказано, що в інформаційних ресурсах митниці наявні відомості щодо митного оформлення товару «Полімери пропілену у первинних формах: поліпропілен гомополімер гранульований, по технології Moplen, марка PP550JB (HP550JB)», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, марки, країни походження, умов поставки та випущеного у вільний обіг за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються (вартість операції) на рівні 1,3514 дол./кг за ЕМД від 05.10.2022 року №UA902080/2022/803818.

У подальшому, Дніпровською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2022/000555, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із прийняттям 04.11.2022 року рішення про коригування митної вартості №UA110000/2022/000036/2, та запропоновано декларанту подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила їх у вільний обіг за ЕМД №22UA110130020271U4 від 03.11.2022 року.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обгрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Листом №13/01 від 13.01.2023 року позивачем додатково надано митниці наступні документи: заявку на перевезення ГП 26/10-2 від 26.10.2022 року з виправленнями, рахунок-фактуру ГП 26/10-2 від 31.10.2022 року з виправленнями, довідку-розрахунок транспортно-експедиційних витрат ГП 26/10-2 від 31.10.2022 року з виправленнями, ЦМР б/н від 26.10.2022 року з виправленнями, проформу-інвойс РІ-ІHR-22-333 від 24.10.2022 року з виправленнями, переклад проформи-інвойса РІ-ІHR-22-333 від 24.10.2022 року з виправленнями, переклад комерційного інвойсу СІ-ІHR-22-333-2 від 24.10.2022, переклад сертифікату якості, платіжне доручення №3119 від 07.11.2022 року.

Не погодившись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару, позивач оскаржив його до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у статті VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною другою цієї статті.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленнях декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Відповідно до проформи-інвойсу PI-IHR-22-333 від 24.10.2022 року та комерційного інвойсу CI-IHR-22-333-2 від 24.10.2022 року сторонами контракту купівлі-продажу №24/10/22 від 24.10.2022 року були погоджені умови поставки FCA- Gebze.

Проформою-інвойсом PI-IHR-22-333 від 24.10.2022 року була погоджена поставка товару на загальну суму 110000 доларів США, яка у повному обсязі була сплачена за свіфтом б/н від 25.10.2022 року.

Факт поставки на умовах FCA - Gebze також підтверджується: заявкою на перевезення ГП 26/10-2 від 26.10.2022 року з виправленнями, рахунком-фактурою ГП 26/10-2 від 31.10.2022 року з виправленнями; довідкою розрахунку транспортно-експедиційних витрат ГП 26/10-2 від 31.10.2022 року з виправленнями; ЦМР б/н від 26.10.2022 року з виправленнями.

Згідно з п.4.1 Договору від 12.07.2022 року №12072022, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Гранд Полімер ЛТД» вартість виконаних послуг визначається за згодою сторін на кожне перевезення окремо і вказується в транспортній заявці, яка є невід`ємною частиною договору. Сума включає в себе вартість послуг з перевезення та винагороду експедитора.

З наведених документів вбачається, що вартість транспортно-експедиційних послуг з Gebze (Туреччина) - п/п Порубне з завантаженням складає 101000 грн., а з п/п Порубне до Дніпра (Україна) з розвантаженням складає 52000 грн. У рахунку-фактурі, заявці, довідці розрахунку транспортно-експедиційних витрат зазначено вартість транспортно-експедиційних послуг до кордону України та на території України які повністю співпадають та не містять розбіжностей.

Крім того, вартість транспортно-експедиційних послуг сплачена у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №3119 від 07 листопада 2022 року.

Суд також визнає безпідставними посилання відповідача на те, що копія митної декларації країни відправлення та сертифікат якості не містять усіх необхідних реквізитів, адже такі документи не впливають на числові показники митної вартості товару та відповідно не формують задекларовану ціну.

Щодо інших запитуваних митницею під час проведення консультації додаткових документів, суд вважає за необхідне зазначити, що виписки з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями в силу положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України також є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку що суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог частини третьої статті 53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами другою та третьою вказаної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено за допомогою належних та допустимих доказів про зазначення позивачем необґрунтованої митної вартості, що у свою чергу надавало б митному органу права на коригування митної вартості товару.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом приписів частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат відноситься:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до позовної заяви надано наступні документи:

- копія Договору про надання правничої допомоги №23 від 21.04.2023 року;

- копія Додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої допомоги №23 від 21.04.2023 року;

- копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- копія Ордеру на надання правничої (правової) допомоги адвоката Сергєєва М.Ш.;

- копія Рахунку на оплату № 53 від 25.04.2023 року на суму 5000,00 грн. (а.с.15-20).

Відповідно до пункту 1.1. Договору про надання професійної правничої допомоги №23 від 21.04.2023 року Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання здійснити оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме: №UA110000/2022/000036/2 від 04.11.2022 року.

Пунктом 2 Договору передбачені повноваження адвоката та права і обов`язки сторін, так Адвокат зобов`язується реалізовувати права та обов`язки за договором, керуючись виключно інтересами Клієнта на користь якого укладено договір.

Підпунктом 3.1. пункту 3 Договору передбачено, що вартість послуг за юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме: №UA110000/2022/000036/2 від 04.11.2022 року в кожній інстанції передбачається у додаткових угодах.

Пунктом 2 Додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої допомоги №23 від 21.04.2023 року визначено, що гонорар є фіксованим і включає в себе повне юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості Дніпровської митниці, а саме: №UA110000/2022/000036/2 від 04.11.2022 року в суді першої інстанції та складає 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Пунктом 3 Додаткової угоди №1 встановлено, що оплата вартості послуг (Гонорару), передбачена п.1 цієї Додаткової угоди, здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту встановлення рахунку на оплату.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що ані адміністративний позов, ані в договорі про надання правової допомоги не зазначено наданий обсяг послуг, витрачений час.

Відтак, наданими доказами в їх сукупності не підтверджено обґрунтованість витрат позивача на правничу допомогу у цій справі.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідно до частини першої статті 317 КАС України існують підстави для часткового скасування рішення та відмови в задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись статями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року в адміністративній справі №160/9491/23 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року в адміністративній справі №160/9491/23 в частині стягнення витрат на правничу допомогу скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову.

В задоволенні вимог про стягнення з Дніпровської митниці витрат на професійну правничу допомогу у справі №160/9491/23 відмовити.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року в адміністративній справі №160/9491/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко