Постанова

від 25.06.2024 по справі 420/36828/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/36828/23

Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря судового засідання Вовненко А.В.

представника апелянта ОСОБА_1

представника позивача Адвоката Конева К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІДЕР ОЙЛ до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №33114/15-32-07-19, №33113/15-32-07-19, №33110/15-32-07-19, №33111/15-32-07-19 від 13 грудня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Ойл до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування в повному обсязі податкових повідомлень-рішень про збільшення сум грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств №33114/15-32-07-19, №33113/15-32-07-19, №33110/15-32-07-19 від 13.12.2023 року та податкові повідомлення-рішення про зменшення розміру від`ємного значення суми податку №33111/15-32-07-19 від 13.12.2023 року - задоволена.

Визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 13.12.2023 року №33114/15-32-07-01-19 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 3133464,00 грн. (три мільйона сто тридцять три тисячі чотириста шістдесят чотири грн. 00 коп.).

Визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 13.12.2023 року №33113/15-32-07-01-19 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 940609 (дев`ятсот сорок тисяч шістсот дев`ять грн. 00 коп.).

Визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 13.12.2023 року, №33110/15-32-07-01-19 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції 1020 (одна тисяча двадцять грн. 00 коп.).

Визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 13.12.2023 року №33111/15-32-07-01-19 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 103083 (сто три тисячі вісімдесят три грн. 00 коп).

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Ойл судові витрати (судовий збір) у розмірі 26840,00 грн. (двадцять шість вісімсот сорок грн. 00 коп.).

20.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ОЙЛ» звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області судових витрат на правничу допомогу в розмірі 28 000 грн.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення - задоволена частково.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальності Лідер Ойл судові витрати у розмірі 7000,00,00 грн. (сім тисяч гривень 00 коп.).

Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням суду, Головне управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та ухвалити нову постанову, якою зменшити стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи апелянта зводяться до того, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Позивач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види судових витрат, відповідно до частини 1 якої, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 132 даного Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вірно вказано судом першої інстанції, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 Кодексу. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи з положень частин 6, 7 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи 26.02.2024 від Головного управління ДПС в Одеській області надійшло заперечення щодо заяви про відшкодування судових витрат, з якого вбачається що, проаналізувавши докази, подані позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу, враховуючи конкретні обставини у цій справі, рівень складності справи, вважає, що заявлена позивачем сума витрат є неспівмірною, завищеною та неспіврозмірною у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Зауважує, що витрати на аналіз законодавства, судової практики, підготовку додаткових пояснень чи інших процесуальних документів, які не є заявами по суті справи, і вчинення (виконання) яких не вимагається, згідно з процесуальним законом не є обов`язковими для відшкодування у кожному без винятку випадку. Також наголошує, що гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, а його розмір - виправданим. Сума відшкодування має виходити з фінансового стану обох сторін.

Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що з долучених до заяви документів, ТОВ «ЛІДЕР ОЙЛ», на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи, надано копії договорів про надання юридичних послуг від 14.11.2023 та від 18.12.2023, актів виконаних робіт від 27.11.2023 за №2711-ЮП/2023 та від 19.02.2024 за №1902-ЮП/2024, детальний опис робіт, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат та платіжних доручень щодо перерахування з боку ТОВ «Лідер Ойл» на користь ТОВ «Юристи та партнери» сум у розмірі 18000 грн та 10000грн.

Так, відповідно до змісту детального опису робіт, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат від 19.02.2024 вбачається, що вартість послуг надання правої допомоги визначена наступним чином:

- робота з первинною документацією позивача (договори, акти виконаних робіт/наданих послуг, товарно-транспортні накладні, банківські виписки), враховуючи час, витрачений при підготовці заперечень на акт перевірки, витрачений час 46 годин, вартість роботи 23000 грн.;

- підготовка (написання) та подання адміністративного позову, витрачений час 4 години, вартість роботи 2000 грн.;

- ознайомлення з відзивом відповідача, опрацювання доказів та пояснень, наданих відповідачем, підготовка заяви про надання додаткових письмових пояснень та залучення додаткових письмових доказів, витрачений час 2 години, вартість роботи 1000 грн.;

- участь у судових та підготовчих засіданнях (22.01.2024, 05.02.2024 та 16.02.2024), витрачений час 4 години, вартість роботи 2000 грн.;

- усього: 28000 грн;

Апеляційний суд вважає, що при визначенні суми відшкодування суд першої інстанції правильно виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції враховано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу та зроблено обгрунтований висновок про те, що заявлений розмір витрат у сумі 28000 грн. не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Апеляційний суд також враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у додатковій постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3098/20.

В оскаржуваному додатковому рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про те, що визначена сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду цієї справи не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, враховуючи обсяг наданих послуг, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що розмір вказаних витрат має бути зменшений з 28000,00 грн до 7000,00 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив додаткове судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване додаткове судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 420/36828/23 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 09.07.2024

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький