Постанова

від 09.07.2024 по справі 640/34478/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/34478/21 Головуючий у І інстанції - Шевченко А.В.,

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова оптова компанія» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова оптова компанія» звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/00797 від 06.08.2021, № UA100230/2021/00809 від 09.08.2021, № UA100230/2021/00808 від 09.08.2021, № UA100230/2021/00818 від 11.08.2021 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2021/610282/1 від 06.08.2021, № UA100230/2021/610287/2 від 09.08.2021, №100230/2021/610284/2 від 09.08.2021, № UA100230/2021/610290/21 від 11.08.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ним під час подання митної декларації біли подані всі необхідні документи, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, тобто не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товару, вказану в митній декларації.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на підтвердження заявленої митної вартості за ціною контракту було надано контролюючому органу повний пакет документів, а відповідачем, у свою чергу, не доведено, що такі документи не є достатніми для перевірки митної вартості товару.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не було враховано наявність розбіжностей у поданих позивачем документах, зокрема, що вони не містили об`єктивних, достовірних відомостей для підтвердження числового значення заявленої митної вартості. Апелянт зазначає, що позивач не скористався своїм правом надати додаткові документи для усунення розбіжностей. Також відповідач стверджує, що причини, які не дозволяли застосувати інші методи визначення митної вартості товару, ніж резервний, відображені у рішенні про коригування митної вартості товару.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що 02.01.2021 між позивачем та компанією RISEN ENERGY COLTD (Китай) укладено міжнародний договір поставки товару №REC-20/1.

Згідно специфікації №24064 від 25.05.2021 сторони договору погодили поставку на територію України, зокрема, сонячних модулів 450Вт.

06.07.2021 позивачем подано до Київської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ № UA100230/2021/323514, відповідно якої митна вартість товару визначена за ціною договору.

Разом із декларацією UA100230/2021/323514 позивачем було подано такі документи: міжнародний договір поставки №REC-20/1 від 02.01.2021; специфікацію №24064 від 25.05.2021; рахунок-фактуру №RSPN210642 від 25.05.2021; коносамент №142154633048 від 23.06.2021; пакувальний лист №RSPN210642 від 25.05.2021; прейскурант (прайс-лист) від 24.05.2021; висновок експертного дослідження товару №533/21 від 04.08.2021.

06.08.2021 відповідачем було винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/00797 та рішення про коригування митної вартості № UA100230/2021/610282/1, яким митна вартість товару визначено за резервним методом.

Крім того, згідно специфікації №24169 від 20.05.2021 сторони договору погодили поставку на територію України, зокрема, сонячних модулів 540Вт.

09.08.2021 з метою митного оформлення вище зазначених товарів позивач подав до Київської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ № UA100230/2021/323514, відповідно якої митна вартість товару визначена за ціною договору.

Разом із декларацією UA100230/2021/323514 позивачем було подано такі документи: міжнародний договір поставки №REC-20/1 від 02.01.2021; специфікацію №24169 від 20.05.2021; рахунок-фактуру №RSPN210627 від 20.05.2021; інвойс № RSPN210627 від 20.05.2021; коносамент №COSU63024002900 від 30.06.2021; коносамент №COSU63024002900 від 30.06.2021; пакувальний лист №RSPN210627 від 20.05.2021; прейскурант (прайс-лист) від 19.05.2021; міжнародну товарно-транспортну накладну №6710 від 08.08.2021; комерційну пропозицію; висновок експертного дослідження товару №543/21 від 06.06.2021.

09.08.2021 відповідачем було винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/00809 та рішення про коригування митної вартості № UA100230/2021/610287/2, яким митна вартість товару визначено за резервним методом

Також, згідно специфікації № 24172 від 15.06.2021 сторони договору погодили поставку на територію України, сонячних модулів 505Вт.

09.08.2021 з метою митного оформлення вище зазначених товарів позивач подав до Київської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ № UA100230/2021/323479, відповідно якої митна вартість товару визначена за ціною договору.

Разом із декларацією UA100230/2021/323479 позивачем було подано такі документи: міжнародний договір поставки №REC-20/1 від 02.01.2021; специфікацію №24172 від 15.06.2021; рахунок-фактуру №RSPN210373-1 від 15.06.2021; коносамент №COSU6302221500 від 30.06.2021; пакувальний лист №RSPN210373-1 від 125.06.2021; прейскурант (прайс-лист) від 14.06.2021; висновок експертного дослідження товару №544/21 від 06.08.2021.

09.08.2021 відповідачем було винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/00808 та рішення про коригування митної вартості № UA100230/2021/610284/2, яким митна вартість товару визначено за резервним методом

Також, згідно специфікації №24173 від 14.05.2021 сторони договору погодили поставку на територію України, сонячних модулів 395Вт.

11.08.2021 з метою митного оформлення вище зазначених товарів позивач подав до Київської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ № UA100230/2021/323808, відповідно якої митна вартість товару визначена за ціною договору.

Разом із декларацією UA100230/2021/323479 позивачем було подано такі документи: міжнародний договір поставки №REC-20/1 від 02.01.2021; специфікацію №24173 від 14.05.2021; рахунок-фактуру №RSPN210611 від 14.05.2021; коносамент №COSU6302221380 від 30.07.2021; пакувальний лист №RSPN210611 від 14.05.2021; прейскурант (прайс-лист) від 13.05.2021; висновок експертного дослідження товару №550/21 від 09.08.2021.

11.08.2021 відповідачем було винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/00818 та рішення про коригування митної вартості № UA100230/2021/610290/2, яким митна вартість товару визначено за резервним методом

Не погоджуючись з такими рішенням митного органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом та прийняв оскаржувані рішення, з чим погоджується і колегія з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписи ч. 1 ст. 52 МК України визначають, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Приписи ч. 1 ст. 53 МК України визначають, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Разом з тим документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 та 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у редакції, чинній на час подання митної декларації, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 - 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Згідно ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Положеннями ст. 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Так, зі змісту графи 33 рішень про коригування митної вартості № UA100230/2021/610282/1 від 06.08.2021, № UA100230/2021/610287/2 від 09.08.2021, №100230/2021/610284/2 від 09.08.2021, № UA100230/2021/610290/21 від 11.08.2021 вбачається, що єдиною підставою для прийняття таких рішень вказано згідно комерційного інвойсу товар поставляється на умовах CFR Одеса, відповідно до наданого прайс-листа вартість за одиницю товару визначена на умовах FOB, що не дає однозначно ідентифікувати, що наданий прайс-лист є саме на поточну поставку, а також, з урахуванням умов поставок не можливо прайс-листом підтвердити вартість товару.

По-перше, прайс-лист не є основним документом відповідно до ч. 22 ст. 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів.

По-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

При цьому, інших підстав для коригування митної вартості, окрім зазначенні різних умов поставки у договорі та прайс-листах, відповідачем в оскаржуваних рішеннях не наведено.

Так, позивачем під час митного оформлення наданий договір, на підставі якого придбано товар, видатковий документ, на підставі якого здійснено відпуск партії товару, товару-супровідний документ, що підтверджує його транспортування, а також митну декларацію, на підставі якої такий товар виїхав з країни, в якій його придбав позивач.

Зазначена у названих документах інформація узгоджується між собою, а оформлені сторонами договірних відносин документи, підписані обома сторонами правочину.

Отже, правильним є висновок суду першої інстанції, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.

В свою чергу, відповідач не довів належними, достатніми та неспростовними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Таким чином, рішення суду першої інстанції, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк