Ухвала

від 09.07.2024 по справі 183/6440/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/6440/24

№ 1-кс/183/1177/24

09 липня 2024 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу потерпілої ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітньої ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 на постанову дізнавача сектору дізнання Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції і Дніпропетровській області ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання від 12.04.2024, у кримінальному провадженні № 12023046350000279 відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України, -

встановив :

21 червня 2024 р.до суду звернулася зі скаргою ОСОБА_6 , як законний представник неповнолітньої ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на постанову дізнавача секторі дізнання Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції і Дніпропетровській області ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання від 12.04.2024, у кримінальному провадженні № 12023046350000279 відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України.

В обґрунтування скарги ОСОБА_2 вказала, що 12 квітня 2024 року дізнавачем сектора дізнання Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_8 прийнято постанову про відмову у задоволенні клопотання про долучення доказів до матеріалів кримінального провадження №12023046350000279 внесене до ЄДРДР 09.10.2023 на підставі ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2023 року з попередньою правовою кваліфікацією про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.355 КК України, про що вона дізналася від мого представника ОСОБА_9 11 червня 2024року.

Свою відмову у задоволенні клопотання про приєднання копіїдо матеріалів кримінального провадження №12023046350000279 внесене до ЄДРДР 09.10.2023, дізнавач ОСОБА_10 обґрунтовує тим, що під час огляду місця події та за весь час досудового розслідування, ОСОБА_11 не надала документи, які б могли підтвердити право власності рухомого та нерухомого майна, щодо якого є спір в Новомосковському міськрайонному суді, у зв`язку з чим свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_12 отримано не було, при цьому зауважила, що інформації до служби 102 по захопленню вищевказаних житлових приміщень та намір переоформити свої авто, які дісталися у спадок від померлої свекрухи, немає юридичного підтвердження та може вважатися як завідомо неправдивим викликом поліції, за що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ст. 183 КУпАП. Основною тезою свого висновку вказала, що в протоколах огляду місця події за вищевказаними адресами міститься інформація про понятих які є заінтересованими особами, а саме що ОСОБА_13 , приходиться родичем потерпілої, а адвокат ОСОБА_14 являється адвокатом зі сторони ОСОБА_12 та була допитана у якості свідка за вказаним кримінальним провадженням, тому при здійснення слідчої дії, огляду місця події, були порушені вимоги ст.223КПК України, відповідно до якої понятий це незаінтересована особа, яка у випадках встановлених законом, запрошується слідчим або прокурором, як для участі у слідчій (розшуковій) дії з метою засвідчення факту, змісту та результатів її проведення.

З таким висновком вона не згодна, оскільки зазначені обставини не відповідають дійсності. Постанова про відмову у задоволенні клопотання від 12.04.2024 є такою що істотно порушує її права на захист, є незаконною, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.

21.09.2023 вона вернулася до начальника Новомосковського РВПГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення для захисту майнових прав малолітнього та неповнолітньої спадкоємців.При цьому за змістом заяви виклала фактичні обставини та детально в чому полягали шахрайські дії, зокрема що 04.07.2022 померла моя свекруха ОСОБА_15 , яка залишила заповіт від 27.04.2020. відповідно якого все своє майно заповідала у відповідних частках: ОСОБА_16 в розмірі 2/3 частини та її дітям ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частини та ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини. ОСОБА_16 та його дружина ОСОБА_17 організували злочинне угруповання, організоване ОСОБА_17 для спрямування дій на заволодіння належного дітям спадкового майна, та реалізував свій злочинний умисел шляхом обману у шахрайський спосіб заволоділи нерухомим та рухомим майном спадкоємців неповнолітньої ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 , яке належить їм у відповідних частках з часу подання заяви про прийняття спадщини, адже згідно вищевказаних заяв приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу ОСОБА_18 завела спадкову справу номер №74/2022 у нотаріуса, номер у спадковому реєстрі № 69566504. При цьому на підтвердження належності майна та його ідентифікації додала у додатку до заяви світлокопію витягу зі Спадкового Реєстру; ДОВІДКИ від приватного нотаріуса Дейнего СІ. від 20 вересня 2023року про належність майна спадкоємцям, світлокопію заяви від приватного від нотаріуса ОСОБА_19 , який посвідчив заповіт від 27.04.2020 та інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з відомостями об`єкти зареєстровані за померлою ОСОБА_15 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зазначив перелік успадкованого майна (нерухоме та рухоме) яке складається із: 1) земельна ділянка та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ) нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 , 3) квартира за адресою АДРЕСА_3 ) гараж АДРЕСА_4 за адресою АДРЕСА_5 , 5) квартира за адресою АДРЕСА_6 , 6) офісне приміщення за адресою АДРЕСА_7 , 7) квартира за адресою АДРЕСА_8 , 8) квартира за адресою АДРЕСА_9 ) автомобіль Шкода Октавія 11) автомобіль ВМWХ5.Також, чітко описала події із зазначенням дій спрямованих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 назаволодіння чужим майном та придбанні права на майно шляхом обману, що, є злочином, що кваліфікується відповідно до статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України), як шахрайство, а саме, описала в чому полягав обман, зокрема що маючи на меті заволодіти правом на володіння та користуванням спадковим майном в частці що належить іншим неповнолітнім спадкоємцям, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 звернулися до мене як законного представника спадкоємців неповнолітньої доньки ОСОБА_3 та малолітнього сина ОСОБА_4 з проханням одночасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом 27.04.2020, на що вона погодилася, однак після її подання 11.08.2022 до приватного нотаріуса ОСОБА_18 , ОСОБА_16 та його дружина ОСОБА_20 шляхом обману отримали від неї як законного представника спадкоємців згоду на управління корпоративними правами Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроземсервіс», код ЄДРПОУ 37490741 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватземлебуд» код ЄДРПОУ36511330, які входять до спадкової маси майна, отримав від приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської обл. 06.12.2022 довідки за вих. №152/02-14 від 06.12.2022 видану на ім`я неповнолітньої ОСОБА_3 та довідкою за вих. №153/02-14 від 06.12.2022р. видану на ім`я малолітнього ОСОБА_16 для їх використання з метою передачі майна третім особам, а після цього обмежили доступ до всього спадкового майна та передали третім особам в оренду за плату та отримують грошові кошти, чим завдали матеріальної та моральної шкоди в розмірі 7316000 грн., та зазначила, що у подальшому я звернулася до приватного нотаріуса Дейнего СІ. яка їй видала довідки за віх №126/02-14 від 20.09.2023 на ім`я неповнолітньої ОСОБА_3 та за вих.№ 125/02-14 від 20.09.2023 на ім`я малолітнього ОСОБА_16 , про належність спадкового майна ОСОБА_15 спадкоємцям.

Більше того, під час допиту вона додатково повідомила, що обман полягав в меті отримати згоду на призначення ОСОБА_16 управителем для користування та володіння майном нібито зі згоди спадкоємців, як співвласників спадкового майна, та щоб приховати свій злочинний умисел та перешкоди здійснення дій по державній реєстрації права власності на успадковане майно, ОСОБА_16 штучно створив цивільний спір звернувшись у квітні 2023року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовною заявою про визнання заповіту недійсним вказуючи, що його мати ОСОБА_15 на час укладання заповіту від 27.04.2020 начебто не усвідомлювала значення своїх дій, та що про заповіт він дізнався під час звернення до нотаріуса як спадкоємець першої черги спадкоємців за законом і вона начебто не зверталася разом із ним, та що вона нібито змусила померлу скласти заповіт на дітей.

Під час досудового слідства дізнавачем ОСОБА_8 було проігноровано низка клопотань від мене та мого представника подані з метою збирання доказів у підтвердження фактичних обставин, зокрема і про проведення слідчо-розшукових дій - встановлення місця злочину, шляхом огляду місця події та виявлення місцезнаходження рухомого майна, однак такі дії не були виконанні, як і ігноровано було вказівки прокурора від 20.10.2023 та від 10.01.2024 надані окрім іншого - щодо встановлення місцезнаходження рухомого майна, яке заповіла ОСОБА_21 та вирішити питання щодо зміни правової кваліфікації у кримінальному провадженні, оскільки вона зверталася із клопотанням про зміну попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення з ч.1 ст. 355 на ч.4 ст. 190 КК України, адже органом досудового розслідування Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, під час внесення відомостей до ЄРДР на підставі ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області навмисно було невірно вказано номера ЖЄО від 20.09.2023 та від 21.09.2023 та викривлено виклад обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення й як наслідок, відповідно неправильно внесено попередню правову кваліфікацію дій ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , зазначив ч. 1 ст.355 КК України, тоді як такі дії підпадають під ознаки злочинів передбачених ч. 5 ст. 186 , ч. 4 ст. 190 КК України .

Після отримання від Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (Одеса) відповіді від 26.02.2024 за № 13733/08.4-27 на її інформаційний запит з питання часу виникнення прав у спадкоємця на спадкове майно, осягнув роз`яснення з посиланням на правові позиції Верховного Суду, що з часу подання заяви про спадщину усі спадкоємці мають рівні прав на володіння на користування спадковим майном, керуючись нормами ЦК України, реалізовуючи своє право як співвласника нерухомого та рухомого майна, знов зіткнулася із протиправними діями ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які реалізував свій злочинний умисел, продовжили протиправне заволодіння майном її дітей тастворювати перешкоди у користуванні, зокрема не надали доступу до : 1) земельна ділянка та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ) нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 , 3) квартира за адресою АДРЕСА_3 ) гараж АДРЕСА_4 за адресою АДРЕСА_5 , 5) квартира за адресою АДРЕСА_6 , 6) офісне приміщення за адресою АДРЕСА_7 , 7) квартира за адресою АДРЕСА_8 , 8) квартира за адресою АДРЕСА_9 ) автомобіль Шкода Октавія, 11) ВМWХ5, у зв`язку з чим, через свого представника адвоката ОСОБА_9 , була змушена викликати поліцію за номером 102 для фіксації факту події створення перешкод у користуванні власністю, адже слідча група яка прибула за викликом та у протоколі огляду події зафіксували саме факт протиправного захвату та недопуску і створення перешкод у користуванні власністю спадкоємцям неповнолітній ОСОБА_3 та малолітньому ОСОБА_4 , та оглянути стан в якому знаходиться власність вона не змогла оскільки було створено перешкоди для такого огляду, факт про що зафіксовано у матеріалах ЄО Новомосковського РВПГУНП в Дніпропетровській області від 26.02.24 за № 5700, 5702, 5717, 5736, 5722, 5709, 5744 про приєднанні яких до матеріалів кримінального провадження 10 .04.2024 її представником адвокатом ОСОБА_9 було подано клопотання у підтвердження рейдерського захоплення нерухомого та рухомого майна, яке шляхом обману та внаслідок реалізованих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 шахрайських дій, що були вчинені під час вступу у спадщину шляхом введення її в оману для подання заяви про прийняття спадщини від 11.08.2022, про прийняття заповіту спадщини ОСОБА_22 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 так і заволодіння їїзгоди на призначення ОСОБА_16 управителем спадкового майна.

Однак, за надуманими підставами які не узгоджується з належними та допустимими доказами дізнавач ОСОБА_8 відмовила у їх приєднання, що є дивним, адже за весь час досудового розслідування слідчої (розшукової) дії такої дії як огляд місця події дізнавач ОСОБА_8 не здійснила всупереч положенням КПК України та поданих клопотань, а тому зазначення в постанові від 12.04.2024 про огляд місця події не відповідає фактичним обставинам, адже за весь час досудового розслідування, дізнавач ДолгійА. таку здійснила слідчу розшукову дію.

Також, вона не згодна з тезою висновку дізнавача, що поняті які зазначені в протоколі огляду місця у матеріалах ЄО Новомосковського РВПГУНП в Дніпропетровській області від 26.02.24 за № 5700, 5702, 5717, 5736, 5722, 5709, 5744 є заінтересованими особами, оскільки таке ствердження дізнавач жодним чином не обґрунтована, зокрема у чому саме полягає мета зацікавленості підтвердити очевидний факт, свідком подій яких вони стали у присутності слідчої групи, яка саме і засвідчила факт створення перешкод власнику та користування майном третіми особами. До того ж, факт родинних відносин між нею та ОСОБА_23 в установленому законом порядку дізнавач ДолгійА. не встановлювала.

Окрім того, неправдивим є і твердження, що понята зазначена в протоколах адвокат ОСОБА_14 є заінтересованою особою з тих підстав що являється адвокатом зі сторони ОСОБА_12 , оскільки статус адвоката ОСОБА_14 як особи яка надавала правову допомогу ОСОБА_16 , дізнавачу ДолгійА. достеменно відомо, адже під час допиту ОСОБА_16 сама дізнавач приєднала до матеріалів кримінального провадження копію договору про надання правової допомоги (представництво в суді) укладеного між ОСОБА_24 та адвокатом ОСОБА_14 , і як убачається з його пунктів таке надання є порушенням його конфіденційних умов. Більше того, за заявою ОСОБА_16 до матеріалів цього кримінального провадження дізнавач приєднала і рішення КДКА Запорізької області за розглядом скарги ОСОБА_16 на дії адвоката ОСОБА_14 з приводу цього договору, яка до речі була дійсно допита як свідок та підтвердила фактичні обставини зазначені нею узаяві 21.09.2023, щодо прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_15 та як відомо від її представника, в подальшому надала підтвердні документи про скасування рішення КДКА Запорізької області за розглядом скарги ОСОБА_16 .

Твердження дізнавача ОСОБА_8 , про те, що ОСОБА_25 не надала документи які б могли підтвердити право власності рухомого та нерухомого майна, щодо якого є спір не відповідає дійсності та суперечить положенням норм ЦК України, оскільки, до заяви було надано світлокопію витягу зі спадкового реєстру; світлокопію заяви від приватного від нотаріуса ОСОБА_19 , який посвідчив заповіт від 27.04.2020, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з відомостями про перелік об`єктів майна зареєстрованого за померлою ОСОБА_15 та довідки від приватного нотаріуса ОСОБА_18 про належність спадкоємцям майна що зареєстровано за померлою, адже у відповідності до частини третьої статті 1296 ЦК України, спадщини належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, як і відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним на праві власності майном, оскільки згідно частин першої та третьої статті 319 Кодексу, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав, які виникають з часу відкриття спадщини і такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, що зазначено Південно міжрегіональним управлінням міністерства юстиції (Одеса) у відповіді від 26.02.2024 за № 13733/08.4-27 на її інформаційний запит.

Таким чином, відмова у приєднанні до кримінального провадження доказів у вигляді документів по ЄО Новомосковського РВПГУНП в Дніпропетровській області від 26.02.24 за № № 5700, 5702, 5717, 5736, 5722, 5709, 5744 із зафіксованим фактом про захват майна третіми особами та неможливість користування власністю - нерухомим та рухомим майном яким у шахрайський спосіб заволоділи ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , є такою що порушує право на захист, оскільки у оскаржуваній постанові навіть не викладено суть причинного зв`язку між відмовою та заявою з якою вона звернулась з метою захисту своїх прав, а наведені мотиви ґрунтується на надуманості та невідповідності зазначених обставин, що свідчить про не законність відмови у прийнятті належних та допустимих доказів.

Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст.85 КК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які. мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно ч.1 ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінальногопровадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження,у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхомпроведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування таотримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ таорганізацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів,висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цимКодексом.

У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантіївизначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Стаття 41 Конституції України, вказує, що: Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - «Перший протокол», «Конвенція»): «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права ».

Відповідно до ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи,суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних

інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного танеупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальнеправопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не бувобвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальномупримусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правовапроцедура.

Враховуючи все вищезазначене, та керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307, 372 КПКУкраїни, заявник просить суд скаргу задовольнити, постанову дізнавача сектора дізнання Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській обл. ОСОБА_8 , про відмову у задоволенні клопотання про долучення матеріалів ЄО Новомосковського РВПГУНП в Дніпропетровській області від 26.02.24 за № 5700, 5702, 5717, 5736, 5722, 5709, 5744 до матеріалів кримінального провадження №12023046350000279 внесене до ЄДРДР 09.10.2023 на підставі ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2023 року з попередньою правовою кваліфікацією про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.355 КК України скасувати, зобов`язати дізнавача сектора дізнання Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській ОСОБА_8 приєднати матеріали ЄО Новомосковського РВПГУНП в Дніпропетровській області від 26.02.24 за № 5700, 5702, 5717, 5736, 5722, 5709, 5744 до матеріалів кримінального провадження №12023046350000279 внесене до ЄДРДР 09.10.2023 на підставі ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2023 року з попередньою правовою кваліфікацією про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.355 КК України.

Суд, дослідивши скаргу заявника та викладені у ній доводи, вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження, так як скарга не підлягає судовому розгляду в порядку передбаченого главою 26 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Таким чином законом встановлено вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності, які можуть бути оскаржені особою виключно під час досудового розслідування.

Суд встановив, що дії дізнавача сектору дізнання Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції і Дніпропетровській області ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 12.04.2024, у кримінальному провадженні № 12023046350000279 відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України про відмову в приєднанні копій ЄО до матеріалів кримінального провадження, щодо незаконності яких заявник ОСОБА_2 подала скаргу, оскарженню, під час досудового розслідування, не підлягають.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора що не підлягає оскарженню.

Відповідно до ч.5 ст. 304 КПК України копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя-

постановив :

відмовити у відкритті провадження по скарзіпотерпілої ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітньої ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 на постанову дізнавача сектору дізнання Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції і Дніпропетровській області ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання від 12.04.2024, у кримінальному провадженні № 12023046350000279 відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України.

ОСОБА_26 скаргу та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її винесення.

Слідчий суддя ОСОБА_1