Рішення

від 09.07.2024 по справі 369/5860/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5860/23

Провадження № 2/369/1103/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

за участю секретаря судового засідання Херенковій К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради, третя особа: Державний нотаріус Вишневої міської державної нотаріальної контори Білінець Ольга Павлівна, про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просила визнати за нею в порядку спадкування після смерті її чоловіка, ОСОБА_2 , право власності на (одну четверту) частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 54,8 квм.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На день своєї смерті ОСОБА_2 був зареєстрований у АДРЕСА_1 .

Після смерті чоловіка позивача ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з: (однієї четвертої) частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

22 березня 2023 року позивач, звернулася до державного нотаріуса Вишневої державної нотаріальної контори Білінець Ольги Павлівни ( АДРЕСА_2 ) з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В цей ж день державним нотаріусом Вишневої державної нотаріальної контори Білінець Ольгою Павлівною була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій, через відсутність відомостей про реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахування вище викладених обставин позивач змушена звернутись за захистом своїх порушених прав до суду.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче провадження. Витребувано у Державного нотаріуса Вишневої міської державної нотаріальної контори Білінець Ольги Павлівни (адреса: Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Л. Українки, буд. 86) належним чином завірену копію спадкової справи про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 вересня 2023 року було закрито підготовче провадження у цивільній справі№369/5860/23за позовною заявою ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради, третя особа: Державний нотаріус Вишневої міської державної нотаріальної контори Білінець Ольга Павлівна, про визнання права власності на спадкове майно.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, про дату час та місце слухання справи сповіщені належним чином, подали до суду заяву, в якій просили розглядати справу без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, надав заяву у якій просив розглядати справу без його участі.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, надала заяву у якій просила розглядати справу без її участі.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, викладені в заявах по суті спору, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день своєї смерті був зареєстрований у АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 є чоловіком ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .

Після смерті чоловіка позивача ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з: (однієї четвертої) частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (копія свідоцтва про право власності на житло від 22 лютого 2001 року № 5263).

Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого Краснодонською міською радою від 22.02.2001 року №5263 на квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа квартири складає 54,8 кв.м., вказана квартира належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частках.

Позивач, ОСОБА_1 якспадкоємець першоїчерги зазаконом,має правона успадкування1/4 квартири, що розташована у АДРЕСА_1 .

Позивач, являється внутрішньо переміщеною собою, яка виїхала з тимчасово окупованої території і в даний час фактично проживає у АДРЕСА_3 . (довідка № 3223-5000351513 від 06.04.2021 року).

22 березня 2023 року позивач, звернулася до державного нотаріуса Вишневої державної нотаріальної контори Білінець Ольги Павлівни (Київська область, Бучанський район м. Вишневе, вул. Л. Українки, 86) з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В цей ж день державним нотаріусом Вишневої державної нотаріальної контори Білінець Ольгою Павлівною була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Відмовляючи позивачеві у вчиненні нотаріальних дій, а саме - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, державний нотаріус Вишневої державної нотаріальної контори Білінець О.П. зазначила в своїй постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 22 березня 2023 року:

Відповідно до пункту 4.12 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Відповідно до пункту 4.16 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Пункт 4.19 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачає, що якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до Інформаційних довідок №326585289, №326585464, №326589669 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, від 22 березня 2023 року відомості про реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме частину квартири за вищевказаною адресою відсутні, а отже, згідно із п. 3 ч. 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для реєстрації прав, що виникли в уставленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор обов`язковозапитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації.

Відомості про реєстрацію права власності, які містяться на паперових носіях, ведення яких здійснювало Бюро технічної інвентаризації міста Луганська, отримати не є можливим, так як місто Луганськ знаходиться на непідконтрольній території України, відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 р. № 79-р).

Відповідно до норм ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч.5 статті 11-1Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» вчинення нотаріальних дій щодо спадкових справ, які були зареєстровані у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не закінчені, здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній Уряду України території за зверненням спадкоємця.

Відповідно до матеріалів спадкової справи №100/2022 від 23.05.2022 року відкритої післясмерті ОСОБА_2 , єдиною спадкоємицею спадкового майна після померлого є його дружина ОСОБА_1 .

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Порядок та умови прийняття спадщини визначено нормами ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до гл.7 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається громадянинові за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Як роз`яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, вимоги спадкоємця про визнання права власності на спадкове майно можуть бути предметом розгляду судом після завершення процедури нотаріального розгляду письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, яка завершується винесенням нотаріусом відповідної постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду.

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст.1216,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 5ст. 1268 ЦК Українита п. 3.14 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженихНаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5із наступними змінами та доповненнями незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини може мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Вказане також підтверджене і роз`ясненнями, наданими у п. 1 Узагальненої судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, зі змісту якого вбачається, що відповідно до норм ч. 5ст. 1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3ст. 1296 ЦК Українивідсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК Українивстановлено обов`язки спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у вигляді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті1296,1297 ЦК) та/або не здійснив його державної реєстрації (а.с.1299ЦК України).

Захист прав громадян та юридичних осіб на нерухоме майно, здійснюється відповідно до ст. ст.15,16 ЦК України,шляхом визнання прав.

Відповідно до 392ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті15та статті392 ЦКвласник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до п. 3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 оскільки спір про визнання права власності на нерухоме майно - є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутностівідповідна територіальна громада.

Умови для отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі в позивача немає, тому, відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»його вимога про визнання права на спадщину підлягає судовому розгляду.

Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1297 ЦКвстановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті1296,1297 ЦК) та/або не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).

Відповідно до п. 3.3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті чоловіка, оскільки звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом у передбачений законом строк, однак її право не визнається, що є, відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»,правовою підставою звернення до суду, відповідно до вимогст. 392 ЦК України.

Умов для отримання Свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі у позивача немає, тому, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» вимога про визнання права на спадщину підлягає судовому розгляду та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті15 та статті392 ЦКвласник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Оцінюючи встановлені судом обставини, суд знаходить повністю обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання права власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 54,8 кв.м, в порядку спадкування за законом, оскільки остання є спадкоємцем першої черги за законом, що належним чином прийняла спадщину, та має право на відповідне майно що увійшло до спадкової маси, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 25, 328, 1216, 1222, 1296, 1297 Цивільного Кодексу України, ,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради, третя особа: Державний нотаріус Вишневої міської державної нотаріальної контори Білінець Ольга Павлівна, про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Визнати запозивачем, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 54,8 кв.м.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. О. Фінагеєва