Ухвала

від 28.06.2024 по справі 369/10775/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/10775/24

Провадження № 2/369/6313/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про забезпечення позову)

28.06.2024 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Усачука Олексія Івановича про забезпечення позову у цивільній справі №369/10775/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Буд-Комплект" про стягнення пені, -

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Усачук Олексій Іванович звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Буд-Комплект" про стягнення пені.

З метою забезпечення позову разом з позовною заявою представником позивача було подано заяву про забезпечення позовних вимог.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що 23 травня 2023 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №2305/23-1 на виконання робіт, крім того, 09 лютого 2022 року було укладено Договір №09-02/2022 на виконання робіт.

Як зазначає представник позивача, ТОВ «Фірма «Буд-Комплект» порушило умови Договорів, зокрема значною мірою прострочило встановлені строки виконання своїх обов`язків щодо виконання робіт за двома Договорами, у зв`язку із чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня, визначена умовами Договорів, у розмірі 1858602 грн. 60 коп.

Звертає увагу суду на те, що відповідачу було направлено дві окремі претензії за кожним з договорів щодо оплати пені, однак, відповідач не сплатив відповідну суму у визначений строк, що, у свою чергу, свідчить про небажання останнього виконувати свої обов`язки за договорами.

Таким чином, зважаючи на небажання відповідача добровільно виконувати свої обов`язки, а також на те, що ціна позову є значною 1858,602,60 грн., представник позивача вважає, що існує ризик того, що відповідач може вчиняти дії щодо подальшого ухилення від виконання своїх зобов`язань шляхом відчуження належного йому майна, що призведе до невиконання чи утруднення виконання рішення суду поданій справі.

У зв`язку із викладеним, представник позивача просить суд вжити термінових заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Буд-Комплект» нерухоме майно нежитлові будівлі літ.: "А","Б","В","Г","Д","Е","Ж",З","Л","М","Н","О","П", №1-3, за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р., м. Вишневе, вулиця Київська, 12, Реєстраційний номер майна: 23062115, Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, 20.10.2008, виконком Вишневої міської ради на підставі рішення №65 від 23.09.2008 року.

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №372826579, сформованої 04 квітня 2024 року, нежитлові будівлі літ.: "А","Б","В","Г","Д","Е","Ж",З","Л","М","Н","О","П", №1-3, за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р., м. Вишневе, вулиця Київська, 12, Реєстраційний номер майна: 23062115, належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Буд-Коплект", підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, 20.10.2008, виконком Вишневої міської ради на підставі рішення №65 від 23.09.2008 року.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до ч. 1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

Між тим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на те, що позивач просить забезпечити позов у визначений ним спосіб без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на зміст позовних вимог, а також того, що захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Таким чином, заявником не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову, про які ним заявлено, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі, тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Також зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням заявлених заявником позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Зі змісту заяви про забезпечення позову та долучених до неї матеріалів, вбачається, що предметом позовних вимог є стягнення пені за Договорами виконання робіт від 23 травня 2023 року №2305/23-1 та від 09 лютого 2022 року №09-02/2022 у загальному розмірі 1858602,60 грн..

Позивач вертаючись із заявою про забезпечення позову вважає, що заборона відчуження вказаного нерухомого майна жодним чином не порушить прав відповідача ТОВ «Фірма«Буд-Комплект»щодо володіння чи користування ним, а лише обмежить можливість розпоряджатись (відчужувати) вказане майно. Даний захід забезпечення позову лише запровадить законні обмеження, наявність яких дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Проте, позивачем не надано суду доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Саме лише посилання представника позивача в заяві про забезпечення позову на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду, не є достатньою та обґрунтованою підставою для задоволення вказаної заяви про забезпечення позову, з огляду на те, що з боку позивача не надано доказів, про те, що з боку відповідача вчиняються якісь дії спрямовані на відчуження вказаних об`єктів нерухомого майна які належать відповідачу ТОВ «Фірма«Буд-Комплект»на праві власності.

Вказана заява не містить доводів в обґрунтування співмірності виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами та що не вжиття заходів забезпечення позову може суттєво утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Отже, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, щодо якого він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд вважає, що заявлені вимоги щодо забезпечення позову не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154, 157, 258, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Усачука Олексія Івановича про забезпечення позову у цивільній справі №369/10775/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Буд-Комплект" про стягнення пені, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: І.О. Фінагеєва