Рішення

від 04.07.2024 по справі 381/5732/23

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/58/24

381/5732/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 рокуФастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Цвик А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів у загальному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фастівської міської ради, третя особа: Друга Фастівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фастівської міської ради, треті особи: Друга Фастівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності.

У подальшому, на виконання вимог ухвали суду від 18.12.2023 року ОСОБА_4 подано позовну заяву у редакції від 28.12.2023 року (а.с. 76-82) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі позивачі) до Фастівської міської ради (далі відповідач), третя особа: Друга Фастівська державна нотаріальна контора, у якому представник від імені позивачів просить суд визнати за ОСОБА_5 право власності на садибний будинок літ. А, прибудова літ А, веранда літ а1, котельня літ а2, мансарда літ над А, сарай літ Е, сарай літ Ж, навіс літ З, загальною площею 125,7 кв.м., житловою площею 57,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги, з урахуванням позовної заяви у редакції від 28.12.2023 року (а.с. 76-82), обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який був чоловіком позивача ОСОБА_1 та батьком позивача ОСОБА_2 , а також батьком ОСОБА_3 . Спадкоємцями майна померлого є дружина та діти. У той же час, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане майно. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , а спадкоємцем його майна є брат позивач ОСОБА_2 . Оскільки житлова будівля з господарськими спорудами належала ОСОБА_6 , але правовстановлюючі документи відсутні, позивачі звернулись до суду з даним позовом.

У судове засідання представник позивача не з`явилася направила до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти позову заперечував.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно дост. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як передбачено ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Крім того, у рішенніЄвропейського судуз правлюдини від08.11.2005р.у справі«Смірнов протиУкраїни»,вказано,що всилу вимогч.1ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод,обов`язокшвидкого здійсненняправосуддя покладається,в першучергу,на відповіднідержавні судовіоргани.Розумність тривалостісудового провадженняоцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Ухвалою суду від 04 січня 2024 року відкрито провадження у справів порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, витребувано належним чином звірені копіїматеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_5

05.04.2024 року надійшли витребувані судом документи.

Ухвалою суду від 23.04.2024 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи та вивчивши долучені докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

На день смерті ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

15 березня 2018 року до Фастівської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини звернулась дружина померлого ОСОБА_1 .

Крім того, 20 червня 2018 року ОСОБА_7 від імені ОСОБА_1 (дружини), ОСОБА_2 (сина) подав до Другої Фастівської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , так як на день смерті останнього вказані особи були зареєстровані за однією адресою.

Також, ІНФОРМАЦІЯ_5 син померлого ОСОБА_3 подав до Другої Фастівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , так як на день смерті батька вони були зареєстровані за однією адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_3 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 83).

20 грудня 2023 року ОСОБА_2 подав заяву про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 подала заяву про відмову від спадщини на користь сина ОСОБА_2 . Справжність підпису вказаних осіб на заяві засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою О.В. (а.с. 84-85).

Даний позов було подано до суду у зв`язку з неможливістю оформити право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, про що державним нотаріусом Другої фастівської державної нотаріальної контори Бігіч С.Ю. видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.08.2023 року.

Як вбачається із довідки ФБТІ від 15 червня 2023 року №591, згідно архівних даних станом на 01.01.2023 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано. На момент проведення технічної інвентаризації 27.04.2023 року загальна площа будинку в цілому становить 125,7 кв.м., житлова - 57,7 кв.м. На земельній ділянці розташований житловий будинок літ. А, мансарда житлова над А, прибудова А, веранда а1, ганок а2, колельня а2, господарські будівлі зблоковані Б, погріб під частиною будівлі під-Е, гараж В, сарай Г, Еб/у, Жб/у, навіс З, убиральня Т, колодязь питний 1/2№4, ворота №1,№3, трубопровід №5, огорожа №2. Житловий будинок та господарську споруди підлягають здачі в експлуатацію (а.с. 22).

Стороною позивачів також надано копію рішення Великоснітинської сільської ради від 29 січня 2010 року №01/4.1 про погодження прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та надання ОСОБА_5 довідки для отримання сертифікату відповідності державним будівельним нормам, стандартам і правилам (а.с. 23), довідку про погодження прийняття індивідуального домоволодіння в експлуатацію, видану ОСОБА_5 від 01 лютого 2010 року №102 (а.с. 41-42).

Варто зазначити, що земельна ділянка площею 0,08 га під будівництво житлового будинку була видана ОСОБА_2 наказом учгоспу «Великоснітинський» №248 від 04 червня 1983 року, згідно рішення виконкому В.Снітинської сільської ради народних депутатів №7 від 27 червня 1983 року (а.с. 24, 25, 29).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (ч. 1 та ч. 2 ст. 319 ЦК України).

Згідно ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

За положеннями ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно Закону №475/97-BP від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенті про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу І та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Так, стаття 1216 ЦК України передбачає те, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно із ч. 1-3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно до статті 1271 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як зазначалось вище, підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину стала відсутність правовстановлюючих документів на будинок.

У той же час, позивачі, як у первісній редакції позовної заяви, так і у редакції заяви на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, просили суд визнати право власності на нерухоме майно за померлою особою ОСОБА_5 , не зважаючи на те, що суд звертав увагу про необхідність уточнення позовних вимог у цій частині.

Між тим, за приписами національного законодавства не передбачено визнання у судовому порядку права власності за померлою особою. Спадкоємець може визнати своє право власності в порядку спадкування, довівши, що на момент смерті спадкодавець мав право власності на дане майно, а також довівши своє право на спадщину.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі № 602/1455/20 вказав, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).

У справі ЄСПЛ "SundayTimes v. UnitedKingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто укладені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, відноситься і судова практика.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом", зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (справа "Steelandothers v. TheUnitedKingdom").

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, розглядаючи справу у межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання права власності за померлою особою, а тому позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та не підлягають задоволенню.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 6, 16, 316, 317, 319, 328, 321, 1216, 1218, 1220,1268, 1269, 1271 ЦК України, ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 60, 76-81, 211, 223, 258, 263, 264, 265, 268, 352 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фастівської міської ради, третя особа: Друга Фастівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності,- залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Фастівська міська рада, код ЄДРПОУ 34446857, адреса: Київська обл., м. Фастів, площа Соборна, бу д. 1;

Третя особа: Друга Фастівська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02884546, адреса: Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, 4.

Суддя: Н.А. Осаулова

Повний текст рішення суду виготовлено 09.05.2024 року.