Постанова

від 09.07.2024 по справі 240/25037/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/25037/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук О.В.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

09 липня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Спільного підприємства фірма "ЛеКо" ЛТД у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

22.05.2024 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 травня .2024 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що на підставі направлень від 08.05.2023, виданих Головним управлінням ДПС у Житомирській області, посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області у період із 08.05.2023 по 12.05.2023 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Спільного підприємства фірма "ЛеКо" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.03.2023 №9053229303 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатом перевірки позивача, Головним управлінням ДПС у Житомирській області складено Акт від 18.05.2023 №8784/06-30-07-03/20426563 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Спільного підприємства фірма "ЛеКо" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (далі - Акт від 18.05.2023). У п. 4 Акта від 18.05.2023 "Висновок" вказано (т. 1 а.с. 40):

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, абз. б) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 233333 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, абз. в) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 655223 грн.

У розділі ІІІ "Описова частина" Акта від 18.05.2023 вказано, що основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ (99,9% від загальної суми податкового кредиту) є операції з вивезення товарів за межі митної території України, які оподатковуються за нульовою ставкою. Товар: шпон струганий без поділу по сортам (дуб); шпон струганий в листах дубовий без поділу по сортам.

Результати перевірки визначення податкового кредиту (розділ ІІ Декларації) відображено у розділі 3.2 Акта від 18.05.2023 та зазначено:

1. щодо взаємодії з ФОП в ході перевірки не надано:

- товарно-транспортних накладних, згідно яких здійснювалось перевезення "дуба пиловника", операції з придбання якого документально оформлено з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 ;

- актів приймання - передачі лісоматеріалів (дуба пиловника), операції з придбання якого документально оформлено з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 :

- ТТН-ліс;

- документів, відповідно до яких Спільне підприємство фірма "ЛеКо" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю передавала на зберігання лісоматеріали;

- документів, відповідно до яких відбувалось повернення Спільному підприємству фірмі "ЛеКо" ЛТД у формі ТОВ із зберігання лісоматеріалів;

2. щодо взаємодії з Приватним акціонерним товариством "Цумань":

- у договорах не встановлено норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів;

- не надано звіти про використання матеріалу, "що унеможливлює документально визначити найменування та кількість виробленої продукції з давальницької сировини, кількість відходів, які утворились із використанням матеріалу";

- не надано акти приймання - передачі сировини (лісоматеріалів);

- не надано первинних бухгалтерських документів щодо передачі на зберігання готової продукції;

- видаткові накладні не містять обов`язкові реквізити (не зазначено посаду, прізвище та ім`я особи, яка отримала товар);

- видаткові накладні на передачу у переробку складені Спільним підприємством фірмі "ЛеКо" ЛТД у формі ТОВ значно пізніше від документально оформленої дати придбання лісоматеріалів;

- не надано первинних документів, які відображають кількість та асортимент отриманої в результаті переробки продукції; кількість використаної сировини; кількість відходів, які утворились у зв`язку із використанням матеріалу;

- не надано актів приймання - передачі готової продукції.

Результати перевірки визначення від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (розділ ІІІ Декларації) відображено у п. 3.3 Акта від 18.05.2023.

3.3.1.Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) встановлено її завищення на суму 888556 грн внаслідок завищення податкового кредиту (показник рядку 17 (колонка Б) Декларації) нa суму 888556 грн;

3.3.2. Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) встановлено її завищення на суму 233333 грн внаслідок завищення показника рядка 19 Декларації (зазначено у пп.. 3.3.1 цього пункту).

Дані первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг сум, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ наведено у додатку 2.до акта.

3.3.3. Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 /Декларації) встановлено її завищення на суму 655223 грн внаслідок завищення показника рядка 19 Декларації (зазначено у пп. 3.3.1 цього пункту).

На підставі висновків Акта від 18.05.2023, Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 21.06.2023:

- № 000114960703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку згідно податкової декларації №9053229303 від 17.03.2023, за звітний період, за який подано декларацію - лютий 2023 року у розмірі 233 333,00 грн та нараховано штраф у розмірі 58333 грн;

- № 000114990703, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість згідно податкової декларації №9053229303 від 17.03.2023, за звітний період, за який подано декларацію - лютий 2023 року, - на суму 655 223,00 грн.

Позивач вважаючи оскаржувані податкові повідом протиправними звернувся до суду для їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України ).

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позивач не заперечує наявність підстав для проведення перевірки.

Згідно з підпунктами 14.1.18, 14.1.178, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до підпунктів а та б пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №88, в редакції, чинній на дату оформлення позивачем первинних документів), згідно з якимиГосподарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року №21-1555а15 та від 22 вересня 2015 року №21-1526а15 та узгоджуються з правовим висновком у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №814/328/15.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Щодо господарських операції позивача з ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 ..

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що:

- 01.02.2022 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (продавець) та Спільним підприємством фірмою "ЛеКо" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю (покупець) укладено Договір №0102 купівлі - продажу лісопродукції (дуб-пиловник) за умовами якого: приймання товару за кількістю та якістю проводиться покупцем у відповідності до Інструкції про порядок приймання товарів народного споживання і продукції виробничо-технічного призначення П-6, П-7 (п. 7.1 Договору). Продавець зобов`язується відвантажити товар протягом 10 днів з моменту отримання коштів на розрахунковий рахунок (п. 8.1 Договору);

- 12.07.2022 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (продавець) та Спільним підприємством фірмою "ЛеКо" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю (покупець) укладено Договір №1207 купівлі - продажу лісопродукції (дуб-пиловник) за умовами якого: приймання товару за кількістю та якістю проводиться покупцем у відповідності до Інструкції про порядок приймання товарів народного споживання і продукції виробничо-технічного призначення П-6, П-7 (п. 7.1 Договору). Продавець зобов`язується відвантажити товар протягом 10 днів з моменту отримання коштів на розрахунковий рахунок (п. 8.1 Договору).

У Акті від 18.05.2023 відповідач зазначає, що платник податків в ході перевірки не надав актів приймання - передачі лісоматеріалів, операції з придбання яких оформлено з ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_4 ..

Заперечуючи зазначені у Акті від 18.05.2023 висновки, представник позивача зазначає, що доказом безпосередньої доставки товару є видаткові накладні, товарно-транспортні накладі, а також акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), які надано до суду та до перевірки.

Суд зауважує, що за умовою п. 7.1 Договорів, укладених з ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_6 , приймання товару за кількістю та якістю проводиться покупцем у відповідності до Інструкції про порядок приймання товарів народного споживання і продукції виробничо-технічного призначення П-6, П-7, а відповідно до "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (далі мова оригіналу) "утверждена постановлением Госарбитража при Совете Министров СССР от 15 июня 1965г. N П-6 (чинна станом на дату укладення Договору та, на жаль, не має офіційного перекладу українською мовою):

п. 12. Приемка продукции по количеству производится по транспортным и сопроводительным документам (счету-фактуре, спецификации, описи, упаковочным ярлыкам и др.) отправителя (изготовителя).

п. 26. Акт приемки продукции утверждается руководителем или заместителем руководителя предприятия-получателя не позднее чем на следующий день после составления акта.

п. 28. Акты приемки продукции по количеству регистрируются и хранятся в порядке, установленном на предприятии-получателе."

Отже, за умовами Договорів, приймання продукції по кількості від ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 здійснюється на підставі Актів приймання продукції, а не на підставі видаткових накладних, як помилково зазначає позивач.

Разом з тим, підставою для формування податкової звітності є первинні документи, однак відповідачем при формуванні висновків Акта від 18.05.2023 не враховано, що під час перевірки платником податків надавались, що відповідачем визнається, видаткові накладні, які, на переконання суду та в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами які видані продавцями - ФОПами та підтверджують передачу товарно-матеріальних цінностей від них до покупця (Спільне підприємство фірма "ЛеКо" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю).

Колегія суддів зазначає, що в Акті від 18.05.2023 не міститься інформації, що надані платником податків видаткові накладні по взаємодії позивача з продавцями ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 , містять недоліки.

Судом також досліджено долучені до матеріалів справи ТТН та акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), на які посилається позивач, та встановлено, що вони містять інформацію про перевезення товару від ФОП ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 78-107 123-128) та ФОП ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 42-50), одержувачу - Спільне підприємство фірма "ЛеКо" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю за маршрутом Київ - Цумань (пункт розвантаження - АДРЕСА_1 , ПрАТ "Цумань") та виконання перевізником (ФОП ОСОБА_7 ) послуг по рахунках-фактурах. Кожна з наданих платником податків товарно - транспортна накладна містить посилання на номер та дату видаткової накладної.

Отже, товарно-транспортні накладі, а також акти здачі - прийняття робіт (надання послуг підтверджують перевезення вантажу від ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 одержувачу - Спільне підприємство фірма "ЛеКо" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю за маршрутом Київ - Цумань у кількості, визначеній у видаткових накладних.

Отже, передача товару від ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 одержувачу - Спільне підприємство фірма "ЛеКо" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю за маршрутом Київ - Цумань (пункт розвантаження - АДРЕСА_1 , ПрАТ "Цумань") здійснено на підставі первинних документів, що містять всі реквізити, необхідні для відображення господарської операції.

Щодо не подання контрагентом позивача - ФОП ОСОБА_5 податкової звітності за 2022 рік, суд зауважує, що згідно судової практики Верховного Суду (постанови від 23.10.2018 у справі №815/2946/13-а, 17 січня 2024 року у справі № 320/2332/19) позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Щодо господарських операції позивача з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3

- 20 січня 2022 року між ФОП ОСОБА_1 (продавець) та Спільним підприємством фірмою "ЛеКо" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю (покупець) укладено Договір №20/01 купівлі - продажу лісопродукції (дуб-пиловник);

- 02 травня 2022 року між ФОП ОСОБА_2 (продавець) та позивачем (покупець) укладено Договір №05/22 купівлі - продажу лісопродукції, а 23.01.2023 Договір №01/23 ;

- 22.07.2022 між ФОП ОСОБА_3 (продавець) та Спільним підприємством фірмою "ЛеКо" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю (покупець) укладено Договір №07/22 купівлі - продажу лісопродукції .

За умовами зазначених вище договорів: поставка товару здійснюється в кількості, якості, асортименті і по цінах, вказаних у накладних (п. 2.2. Договору); приймання товару по кількості та якості проводиться на складі продавця (п. 5.1 Договору); якщо при прийманні товар не відповідає вимогам з якості, вказаним у специфікації, покупець має право прийняти його як товар нижчого сорту з відповідно узгодженою з продавцем ціною. При цьому складається акт приймання товару (п. 5.2 Договору); поставка товару здійснюється автомобілями за рахунок продавця. Адреса доставки: АДРЕСА_1 (п. 5.3 Договору).

У Акті від 18.05.2023 вказано на відсутність товарно-транспортних накладних, згідно яких здійснювалось перевезення "дуба пиловника", відсутність актів приймання - передачі лісоматеріалів (дуба пиловника), операції з придбання якого документально оформлено з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 ..

На переконання позивача зазначені у Акті від 18.05.2023 та зазначені вище висновки податкового органу, що факт передачі товару від постачальника ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 до покупця (Спільне підприємство фірма "ЛеКо" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю) підтверджують накладні.

Колегія суддів зазначає, що за умовами Договорів, укладених з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 поставка товару здійснюється в кількості, якості, асортименті і по цінах, вказаних у накладних (п. 2.2. Договору), а складання акта здійснюється у випадку, якщо при прийманні товар не відповідає вимогам з якості, вказаним у специфікації (п. 5.2 Договору).

До матеріалів адміністративної справи додано копії накладних по взаємодії позивача з ФОП ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 56), ФОП ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 60-62, 66) та ФОП ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 70-72).

Зазначені накладні містять інформацію про найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну та суму. Окрім того, надані під час перевірки та до суду накладні містять інформацію про постачальника та отримувача товару, а також підписи та печатки сторін.

Зауважень щодо змісту накладних, оформлених ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , Акт від 18.05.2023 не містить.

Суд відмічає, що умовами укладених між сторонами договорів не встановлено обов`язку формування та підписання сторонами актів приймання - передачі лісоматеріалів (дуба пиловника).

Отже, відсутність актів приймання - передачі лісоматеріалів (дуба пиловника), за умови наявності передбачених умовами Договорів, накладних, не свідчить про нереальність господарської операції, як помилково вважає відповідач.

Разом з тим, приймання товару по кількості та якості проводиться на складі продавця (п. 5.1 Договору), а поставка товару здійснюється в кількості, якості, асортименті і по цінах, вказаних у накладних (п. 2.2. Договору); поставка товару здійснюється автомобілями за рахунок продавця. Адреса доставки: Волинська область, Ківерцівський район, смт. Цумань, вул. Грушевського, 7 (п. 5.3 Договору).

З урахуванням умов договору та підписання сторонами накладних, товар, що вказаний у таких накладних вважається прийнятим покупцем.

Щодо ненадання товарно - транспортної накладної суд зауважує, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. З урахуванням наведеного слід зазначити, що, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, а також те, що за умовами договорів, поставка товару здійснюється за рахунок продавця, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість (постанови Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №804/4874/16 та від 17 січня 2024 року у справа № 520/11067/18).

Отже, оскільки приймання товару здійснюється на складі продавця, а факт приймання покупцем підтверджується відповідними первинними документами, а саме накладними, то відсутність товарно - транспортної накладної не свідчити про нереальних господарських операцій.

Окрім того, матеріали адміністративної справи не містять належних доказів невиконання контрагентами позивача умов договорів в частині поставка товару здійснюється автомобілями за рахунок продавця. Адреса доставки: Волинська область, Ківерцівський район, смт. Цумань, вул. Грушевського, 7 (п. 5.3 Договору).

Щодо ненадання під час перевірки товарно - транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН (ліс)).

У Акті від 18.05.2023 вказано, що в ході перевірки позивачем не надано ТТН-ліс, яка є обов`язковою при перевезенні деревини, що не дає можливості встановити походження лісоматеріалів та документально підтвердити операції з поставки лісоматеріалів. Відповідач у Акті від 18.05.2023 посилається на Порядок №1142 та Інструкцію №621.

Суд зазначає, що механізм проведення моніторингу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених і контролю за неперевищенням обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених на основі систематизації та узагальнення інформації про походження, заготівлю та реалізацію деревини власниками лісів і постійними лісокористувачами визначає Порядок проведення моніторингу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених і контролю за неперевищенням обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1142 (далі - Порядок №1142).

Відповідно до п. 6 та 7 Порядку №1142, електронний облік деревини ведеться лісокористувачами відповідно до Інструкції з ведення електронного обліку деревини, розробленої Держлісагентством та затвердженої наказом Міндовкілля. Внесення інформації до системи обліку деревини є обов`язковим для лісокористувачів під час здійснення ними заготівлі та реалізації деревини.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1142, Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 27 вересня 2021 року № 621 затверджено Інструкцію з ведення електронного обліку деревини (далі - Інструкція №621).

Відповідно до п. 1. Інструкції №621, ця Інструкція встановлює порядок ведення електронного обліку деревини власниками лісів і постійними лісокористувачами (далі - лісокористувачі).

За визначенням, наведеним у п. 1 Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2023 р. № 112, постійний лісокористувач - підприємства, установи, організації всіх форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій.

Відповідно до ст. 7 Лісового кодексу України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

У п. 43 Інструкції №621 зазначено, що облік реалізації деревини здійснюється за допомогою КПК шляхом створення ТТН-ліс.

Для цього відповідальна особа здійснює наступні операції: вибирає в КПК інформацію щодо вантажовідправника (повне найменування (прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності)), пункту навантаження, контрагента та номер договору (контракту); сканує або вводить номера бирок та завантажує інформацію про кількісні та якісні характеристики деревини, що підлягає реалізації; вводить ціни та вносить інформацію щодо перевізника (повне найменування (прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності)), транспортного засобу (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) водія та номер його посвідчення, вантажоодержувача (повне найменування (прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності)) та пункту розвантаження; перевіряє внесену інформацію та друкує ТТН-ліс у трьох примірниках. Всі примірники ТТН-ліс засвідчуються підписами вантажовідправника та водія, третій примірник, крім того, засвідчується підписом вантажоодержувача. Перший примірник ТТН-ліс залишається у лісокористувача, другий - водій передає вантажоодержувачу, третій примірник передається перевізнику.

За визначенням, що міститься у п. 2 Інструкції №621, відповідальна особа лісокористувача (далі - відповідальна особа) - визначена наказом керівника лісокористувача особа, яка в процесі господарської діяльності вносить до системи обліку деревини інформацію щодо заготівлі, вивезенню, переміщенню та реалізації деревини, формує первинні та товаросупровідні документи з їх подальшим друком на мобільному принтері.

Однак, з матеріалів адміністративної справи вбачається та відповідачем не надано доказів, що Спільне підприємство фірма "ЛеКо" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю є власником лісів та/або постійним лісокористувачем, тобто лісокористувачем, а тому, з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що на позивача не розповсюджуються вимоги, встановлені Порядком №1142 та Інструкції №621, а тому у нього відсутні підстави для формування ним товарно-транспортної накладної (ліс).

Окрім того, позивач не може нести відповідальності за недотримання контрагентами - ФОП, за умови, що вони є лісокористувачами, вимог законодавства в частині формування ТТН (ліс).

Отже, з урахуванням наявності первинних документів, які підтверджують отримання позивачем товару згідно Договорів з ФОП, що зазначені вище, є помилковим твердження відповідача, що відсутність ТТН (ліс) свідчить про нереальність операцій з поставки лісоматеріалів позивачу.

Щодо висновків податкового органу, що позивачем не підтверджено зберігання лісоматеріалів, придбаних у ФОП, оскільки до перевірки не надано документів, відповідно до яких Спільне підприємство фірма "ЛеКо" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю має у власності чи орендує складські приміщення; передавала на зберігання лісоматеріали та документів, відповідно до яких відбувалось повернення Спільному підприємству фірмі "ЛеКо" ЛТД у формі ТОВ із зберігання лісоматеріалів, суд зауважує наступне.

Перш за все варто зауважити, що матеріалами адміністративної справи підтверджується придбання товару позивачем у контрагентів - ФОП.

За умовами договорів, укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . поставка товару здійснюється за попередньою домовленістю сторін. Матеріалами справи підтверджується, що товрар було транспортовано на пункт розвантаження за адресою: АДРЕСА_1 , ПрАТ "Цумань".

За умовами договорів, укладених з ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , поставка товару здійснюється автомобілями за рахунок продавця. Адреса доставки: за адресою: АДРЕСА_1 . Терміни поставки умовами договорів не встановлені.

Отже, з урахуванням умов поставки укладених договорів на придбання сировини, відсутність складських приміщень та ненадання доказів зберігання дуба - пиловника не свідчать про фіктивність господарської операції.

Щодо взаємодії позивача з Приватним акціонерним товариством "Цумань" (вул. Грушевського, 7, смт. Цумань, Ківерцівський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 05496276), колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ПрАТ «ЦУМАНЬ» (виконавець) та Спільним підприємством фірмою "ЛеКо" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю (замовник) укладено Договір від 04.01.2022 № Д-07/22 "На переробку давальницької сировини" та Договір від 04.01.2022 № Д-07/23 "На переробку давальницької сировини".

За умовами договорів:

- п. 1.1. Замовник постачає Виконавцю на переробку лісоматеріалів різних порід, далі іменується «Сировина», кількість, якість та строки поставки узгоджуються Сторонами додатково.

- 1.2. Виконавець виконує переробку Сировини на шпон в об`ємі, який погоджується додатково.

- 3.1. Замовник постачає Виконавцю Сировину на умовах Франко-склад Виконавця. Датою поставки сировини є дата, яка зазначена в Акті приймання-передачі сировини чи/або видатковій накладній на переробку;

- 3.4 Готова продукція зберігається на складі виконавця на протязі 7 (семи) днів, від дня повідомлення про готовність продукції. Після закінчення цього строку (семи днів), продукція автоматично перевозиться на окремий склад, де зберігається за окрему плату згідно Договору.

- 3.6 Обрізки шпону, відструги, тирса, кускові використовуються у технологічному процесі по виготовленню шпону;

- 6.1 Приймання партії Сировини по кількості здійснюється комісією. До складу комісії входять представники Виконавця та Замовника. Кількість Сировини, яка надається для переробки визначається Актом приймання-передачі.

Отже, за умовами Договорів "На переробку давальницької сировини", датою поставки сировини є дата, вказана у Акті приймання-передачі сировини чи/або видатковій накладній на переробку, а кількість Сировини, яка надається для переробки визначається Актом приймання-передачі.

Визначення давальницької сировини наведено у пп. 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, а саме - це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб`єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб`єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

Особливість операцій з давальницькою сировиною полягає утому, що передавальна сторона зберігає за собою право власності на вихідну сировину або матеріали, що передано в переробку, і також на готову продукцію, отриману в результаті переробки, а переробних лише надає послуги з переробки. Операції з запасами, які підприємство передає іншому суб`єкту господарювання для переробки, обробки чи доопрацювання, по своїй суті належать до підрядних робіт та регламентуються главою 61 Цивільного кодексу України.

Так, згідно зіст.837 Цивільного кодексу:

- за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти і оплатити виконану роботу;

- договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 840 Цивільного кодексу України передбачено можливість виконання робіт з матеріалу замовника. Причому підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу і зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. У договорі підряду фіксуються норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків. Крім того, відповідно дост.841 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний вжити заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Документами, що підтверджують використання сировини, допоміжних матеріалів, виготовлення готової продукції, є такі первинні документи:

- акт приймання-передачі сировини в переробку;

- звіт переробника про використання сировини, що складається в натуральних одиницях і містить дані про: кількість отриманої на переробку сировини; кількість та асортимент отриманої в результаті переробки продукції; кількість невикористаної сировини; кількість відходів, утому числі зворотних; акт приймання-передачі виконаних робіт (містить вартісну оцінку витрат на виробництво за кожним видом отриманої продукції); акт приймання-передачі готової продукції з переробки.

На підтвердження реальності господарської операції між позивачем та Приватним акціонерним товариством "Цумань", представником Спільного підприємства фірма "ЛеКо" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю надано до суду копії: видаткових накладних (у переробку), Актів здачі - приймання робіт (надання послуг), платіжних інструкцій, листа ПрАТ "Цумань" від 10.05.2023 вих. №443, технологічної карти.

У Акті від 18.05.2023 податковим органом зроблено висновок що " Відсутність первинних документів по господарській операції унеможливлює формування по ній показників податкової звітності, навіть за реальності такої операції.

До такого висновку відповідач дійшов на підставі аналізу наданих платником податків під час перевірки документів. Відповідач у Акті зазначає, що :

- у договорах не встановлено норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів.

Щодо вказаної обставини представник позивача зазначив, що відповідно до положень договору (п. 3.6), відходи виробництва шпону залишаються виконавцю, а отже не підлягають поверненню.

Судом досліджено копії Договорів "На переробку давальницької сировини" та встановлено, що: п. 3.6 Обрізки шпону, відструги, тирса, кускові використовуються у технологічному процесі по виготовленню шпону.

Листом від 10.05.2023 вих. №443, Приватне акціонерне товариство "Цумань" доводить до відому директора Спільного підприємства фірма "ЛеКо" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю, "що в Договорі переробки №Д-07/22 від 04.01.2022 року в Розділі 3 п.3.6 мається на увазі, що обрізки шпону, відструги, тирса, кускові лишаються у Виконавця, оскільки є частиною технологічного процесу виготовлення продукції".

Окрім того, у технологічній карті, затвердженій президентом ПрАТ "Цумань" 04.01.2021 вказано: "Для проварювання сировини при t = 82*С, та сушіння шпону струганого при t = 140*С використовується від 31% до 56, 31% дробленої деревини, яка утворилась в результаті виготовлення продукції, тобто вона бере участь в технологічному процесі. Отже, до завершення переробки лісосировини для виготовлення шпону струганого, деревина, що утворилася в процесі виробництва - вже не існує".

Технологічна карта - це основний документ технологічної документації, в якому плануються технологія виробництва, обсяги робіт, засоби виробництва і робоча сила, необхідна для їхнього виконання, а також розмір матеріальних витрат. Тобто, загалом, там знаходяться відомості про здійснення технологічних процесів.

Отже, у договорах міститься інформація щодо використання залишків матеріалу при переробці дубової давальної сировини на продукцію - шпон струганий, а тому є помилковими висновки відповідача в цій частині.

Щодо доводів податкового органу про ненадання актів приймання - передачі сировини (лісоматеріалів); надання видаткових накладних, які не містять обов`язкові реквізити (не зазначено посаду, прізвище та ім`я особи, яка отримала товар).

За умовами п. 6.1 Договорів "На переробку давальницької сировини", приймання партії Сировини по кількості здійснюється комісією. До складу комісії входять представники Виконавця та Замовника. Кількість Сировини, яка надається для переробки визначається Актом приймання-передачі.

Однак, матеріали справи не містять копії Актів приймання - передачі сировини виконавцем, передбачених умовами Договорів "На переробку давальницької сировини".

Разом з тим, матеріалами адміністративної справи підтверджується, що передачу сировини для виконання умов договорів здійснено на підставі видаткових накладних (у переробку), які є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Однак, відповідач звертає увагу на те, що видаткові накладні не містять обов`язкові реквізити (не зазначено посаду, прізвище та ім`я особи, яка отримала товар).

Суд зауважує, що відповідно до абзацу 11 частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних та встановлено наявність у них всіх реквізитів, які дають змогу ідентифікувати постачальника та одержувача, найменування, кількість, ціну товару, містить номер та дату, відтиски печаток сторін.

Отже, відсутність такого реквізиту, як посада, прізвище та ім`я особи, яка отримала товар є несуттєвим недоліком, який не позбавляє такий документ статусу первинного і не зменшує його значення, як підтверджуючого документу тієї чи іншої господарської операції.

Щодо доводів відповідача про те, що не надано звіти про використання матеріалу, "що унеможливлює документально визначити найменування та кількість виробленої продукції з давальницької сировини, кількість відходів, які утворились із використанням матеріалу"; не надано первинних документів, які відображають кількість та асортимент отриманої в результаті переробки продукції; кількість використаної сировини; кількість відходів, які утворились у зв`язку із використанням матеріалу; не надано актів приймання - передачі готової продукції.

Позивач, заперечуючи такий висновок податкового органу зазначає, що відповідач не пояснює, яке це має значення для цілей оподаткування спірних господарських операцій, та як це свідчить про їх безтоварність. З договорів переробки сировини вбачається, що вартість переробки залежить від двох параметрів, а саме: товщина шпону на виході та методу його виготовлення. Кількість та види залишків від переробки сировини не впливають на вартість робіт, а отже це питання не має жодного значення для цілей оподаткування спірних господарських операцій. При цьому, відповідно до положень договорів на переробку сировини (п. 3.6.), відходи виробництва шпону залишаються у Виконавця, а отже не підлягають поверненню позивачу. Із вказаного вбачається, що посилання відповідача на дану обставину не стосується предмету доказування по даній справі, та не може бути доказом безтоварності господарських операцій. Окрім того, заперечуючи висновки перевірки в цій частині, представник позивача зазначив, що акти здачі-приймання робіт містять у собі інформацію про вихід готової продукції, що повністю спростовує доводи Відповідача про відсутність відповідного документального підтвердження кількості та асортименту виготовленої продукції.

При дослідженні Актів здачі - приймання робіт (надання послуг) (т. 1 а.с. 142-146) судом встановлено наявність наступної інформації:

Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 57 від 04.03.2022: найменування робіт, послуг " переробка дубової давальної сировини на шпон струг на роторному верстаті. Вихід 31652,60 м. кв., t-0,55мм" ; кількість - 41.8, одиниця метри кубічні, ціна з ПДВ, сума з ПДВ; переробка дубової давальної сировини на шпон струг на роторному та вертикальному верстатах одночасно. Вихід 11316,40 м.кв., t-0,55мм"; кількість - 14,89, одиниця метри кубічні, ціна з ПДВ, сума з ПДВ;

Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 161 від 13.06.2022: найменування робіт, послуг "переробка дубової давальної сировини на шпон струг на роторному верстаті. Вихід 41318,80м. кв., t-0,55мм" ; кількість - 48, 28, одиниця - метри кубічні, ціна з ПДВ, сума з ПДВ; найменування робіт, послуг "переробка дубової давальної сировини на шпон струг на роторному та вертикальному верстатах одночасно". Вихід 5881,20 м. кв., t-0,55мм"; кількість - 6, 76, одиниця метри кубічні, ціна з ПДВ, сума з ПДВ;

Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 256 від 11.10.2022: найменування робіт, послуг " переробка дубової давальної сировини на шпон струг на роторному верстаті. Вихід 44175,20м. кв., t-0,55мм" ; кількість - 61, 1, одиниця - метри кубічні, ціна з ПДВ, сума з ПДВ; найменування робіт, послуг "переробка дубової давальної сировини на шпон струг на роторному та вертикальному верстатах одночасно". Вихід 9190,80 м. кв., t-0,55мм"; кількість - 12.42, одиниця метри кубічні, ціна з ПДВ, сума з ПДВ;

Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 320 від 12.12.2022: найменування робіт, послуг " переробка дубової давальної сировини на шпон струг на роторному верстаті. Вихід 57803,84 м. кв., t-0,55мм" ; кількість - 71,93, одиниця - метри кубічні, ціна з ПДВ, сума з ПДВ; найменування робіт, послуг "переробка дубової давальної сировини на шпон струг на роторному та вертикальному верстатах одночасно". Вихід 2660,16 м. кв., t-0,55мм"; кількість - 3,26, одиниця метри кубічні, ціна з ПДВ, сума з ПДВ;

Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №21 від 07.02.2023: найменування робіт, послуг " переробка дубової давальної сировини на шпон струг на роторному верстаті. Вихід 109506,8м. кв., t-0,55мм"; кількість - 151,35, одиниця - метри кубічні, ціна з ПДВ, сума з ПДВ; найменування робіт, послуг "переробка дубової давальної сировини на шпон струг на роторному та вертикальному верстатах одночасно". Вихід 1489,20 м. кв., t-0,55мм"; кількість - 2,04, одиниця метри кубічні, ціна з ПДВ, сума з ПДВ.

Отже, зазначені вище Акти містять інформацію про об`єми переробленої давальної сировини та об`єми готової продукції на виході, яку у послідуючому було реалізовано згідно МД, що додані до позову та досліджувались податковим органом під час перевірки.

Зазначені вище Акти за своїм змістом є одночасно і актами приймання - передачі продукції.

Окрім того, умовами Договорів не передбачено надання звітів про використання матеріалу.

Суд вважає, що надані Ати здачі-приймання робіт містять усі обов`язкові реквізитів, зокрема, в таких розшифровано зміст та обсяг наданих послуг (де, коли, в яких об`ємах отримано послуги, загальна вартість робіт, дату, № акту, реквізити сторін.). Крім того, такі документи містять вичерпну, детальну інформацію щодо змісту господарських операцій, види наданих послуг конкретизовані, внаслідок чого можливо достовірно визначити їх об`єм, вартість.

Відповідно до висновків Верховного Суду наведених у постанові від 24.04.2019 року по справі №826/22352/15 акти наданих послуг мають розкривати зміст та обсяг наданої послуги, а не лише містити загальну назву послуги, тобто давати можливість ідентифікувати яка саме послуга надавалась, дозволяти перевірити правильність формування цін за послуги, одиниці їх виміру.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає помилковими висновки викладені у Акті від 18.05.2023 в цій частині.

Щодо доводів податкового органу про те, що не надано первинних бухгалтерських документів щодо передачі на зберігання готової продукції; видаткові накладні на передачу у переробку складені Спільним підприємством фірмі "ЛеКо" ЛТД у формі ТОВ значно пізніше від документально оформленої дати придбання лісоматеріалів у ФОП, колегія суддів зазначає наступне.

За умовами договорів, укладених з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , поставка товару здійснюється автомобілями за рахунок продавця. Адреса доставки: АДРЕСА_1 (п. 5.3 Договору).

Накладні, які за умовами договорів підтверджують прийняття товару покупцем на складі продавця, датовані: 14.02.2022, 05.05.2022, 23.05.2022, 27.06.2022, 16.11.2022, 12.12.2022, 26.12.2022, 24.01.2023.

Суд зауважує, що укладені з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 договори не містить термінів поставки на адресу: АДРЕСА_1 , прийнятого покупцем на складі продавця товару.

Видаткові накладні, що підтверджують реалізацію товару за умовами договору з ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 , підписані 09.02.2022, 11.02.2022, 14.02.2022, 22.06.2022, 26.10.2022, 22.10.2022, 20.10.2022, 25.11.2022, 23.11.2022, 22.12.2022, 17.12.2022, 15.12.2022, 13.12.2022, а транспортування товару здійснювалось на підставі ТТН від: 09.02.2022, 11.02.2022, 14.02.2022, 22.06.2022, 26.10.2022, 22.10.2022, 20.10.2022, 25.11.2022, 23.11.2022, 22.12.2022, 17.12.2022, 15.12.2022, 13.12.2022.

Видаткові накладні (у переробку) датовані: 21.02.2022, 01.06.2022, 03.10.2022, 01.12.2022, 01.02.2023.

Суд відмічає, що товар, який було транспортовано згідно товарно - транспортних накладних за адресою Волинська область, Ківерцівський район, смт. Цумань, вул. Грушевського, 7, ПрАТ "Цумань" прийнято представником позивача.

Отже, в сукупності з дослідженими під час розгляду справи документами встановлено, що вони повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, а тому відсутність документів щодо передачі на зберігання готової продукції та висновок податкового органу, що видаткові накладні на передачу у переробку складені Спільним підприємством фірмі "ЛеКо" ЛТД у формі ТОВ значно пізніше від документально оформленої дати придбання лісоматеріалів у ФОП жодним чином не змінюють факт реальності господарської операції позивача з контрагентами.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

Так, при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

При цьому, обов`язком суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства.

Встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту та зменшення фінансового результату до оподаткування.

Однак, окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, істотні недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності відображення позивачем у податковому обліку спірних операцій, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб`єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з`ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об`єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки Акта перевірки від 18.05.2023 не знайшли свого підтвердження під час розгляду адміністративної справи, а тому прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як протиправні.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.