Рішення

від 09.07.2024 по справі 541/1975/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1975/24

Номер провадження 2/541/785/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 липня 2024 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Шатілової Л.Г., за участі секретаря судового засідання Гуриної В.М., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миргород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Армапром" про визнання трудових відносин припиненими,

В С Т А Н О В И В:

28.05.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПрАТ «Армапром» та просила визнати трудові відносини між нею та відповідачем припиненими з 5 березня 2024 року, відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з неможливістю продовжувати роботу через необхідність здійснювати постійний сторонній догляд за дитиною з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що вона працювала в ПрАТ «Армапром» інженером виробничо-диспетчерського управління. ІНФОРМАЦІЯ_2 в неї народився син ОСОБА_2 . З травня 2019 року вона перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною.

07.03.2023 року нею було отримано довідку № 180-1/0 КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради, згідно якої її син ОСОБА_2 з 02.03.2023 року перебуває на диспансерному обліку та мас статус « дитина - інвалід», в даній довідці зазначено потреба дитини інваліда в домашньому догляді.

На підставі цього, згідно наказу № 012/ос від 13.03.2023 року по ПрАТ « Армапром» їй, інженеру виробничо-диспетчерського управління продовжено термін декретної відпустки по догляду за дитиною до 5 річного віку з 13.03.2023 року по 12.03.2024 року. У зв`язку з потребою її сина - дитини з інвалідністю у постійному догляді, в неї виникла необхідність розірвати трудовий договір .

05.03.2024 року нею було складено заяву щодо звільнення з посади інженера виробничо-диспетчерського управління за згодою сторін з 05.03.2024 року у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за її сином-дитиною з інвалідністю, підгрупа «А». 05.03.2024 вона прибула за останнім місцем своєї роботи за адресою : м. Миргород Полтавська область, вул. Хорольська.35.,але їй повідомили , що ПрАТ «Армапром» за цією адресою не знаходиться, за вказаною адресою тепер розташовано ТОВ «МАЗ Армапром», де знаходиться ПрАТ «Армапром» їм невідомо.

Нею було направлено лист за адресою: АДРЕСА_1 , цю адресу зазначено у наказі від 13.03.2023 року по ПрАТ «Армапром», а також засобами електронного зв`язку на відому їй електронну пошту, але вказані листи повернулися по причині відсутності адресата за вказаною адресою. На електронний лист також не надійшло ніякої відповіді.

З відповіді ТОВ «МАЗ Армапром» вбачається, що підприємство ПрАТ «Армапром» не знаходиться за адресою: м.Миргород Полтавська область. вул. Хорольська., 5, місцезнаходження невідоме.

Позивач фактично позбавлена можливості припинити трудові відносини, оскільки повністю втратила будь-який зв`язок з ПрАТ «Армапром».

Ухвалою суду від 30.05.2024 року провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

В судовому засідання позивач свої позовні вимоги підтримала просила їх задовольнити з підстав вказаних у позовній заяві.

09.07.2024 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за ї відсутності, просила задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив та заперечень проти позову не надав .

Згідно ізст.280ЦПК Україниу разінеявки всудове засіданнявідповідача,який належнимчином повідомленийпро дату,час імісце судовогозасідання,не з`явивсяв судовезасідання безповажних причинабо безповідомлення причин,не подаввідзив іякщо позивачне заперечуєпроти такоговирішення справи,суд можеухвалити заочнерішення напідставі наявниху справідоказів.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно зіст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3ст. 12 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач по справі, має неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6,13). Згідно копії медичного висновку №18 про дитину інваліда віком до 18 року виданого на ім`я ОСОБА_2 та копій довідок № 10 від 07.03.2023 та №10 від 26.02.2024 року ОСОБА_2 має статус дитина-інвалід та потребує домашнього догляду (а.с.14-16). Згідно копії витягу з наказу №01/ос від 13.03.2023 по ПрАТ «Армапром» ОСОБА_1 інженеру ВДУ продовжено термін декретної відпустки по догляду за дитиною до 5-ти річного віку з 13.03.2023 по 12.03.2024 (а.с.11). 05.03.2024 року ОСОБА_1 на ім`я директора ПрАТ «Армапром» написала заяву, про звільнення її з посади інженера виробничо-диспетчерського управління за згодою сторін з 05.03.2024 року у зв`язку з необхідністю догляду за сином ОСОБА_2 , який має статус дитина з інвалідністю до 18 років, дану заяву було направлено засобами поштового зв`язку 05.03.2024 року, а також направлено на електрону адресу підприємства (а.с. 12, 17-20). Позивач отримала лист від ТОВ «МАЗ «Армапром», в якому останні зазначили, що помилково отримали лист адресований ПрАТ «Армапром» і у зв`язку з тим, що вони не мають жодного відношення до ПрАТ «Армапром», тому повертають лист (а.с.23).Згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «АРМАПРОМ» є діючим підприємством, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 27-32).

У частинах 1, 2 статті 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням вказаної норми, Конституційний Суд України у своїх Рішеннях від 07 липня 2004 року у справі N 1-14/2004, від 16 жовтня 2007 року у справі N 1-16/2007 та від 29 січня 2008 року у справі N 1-5/2008 вказав на те, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Відповідно до вимог ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Трудові відносини всіх працівників регулюються Кодексом Законів про Працю України.

Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (ст. 1 КЗпП України).

Згідно із приписами ч. 1ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, Установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або Уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п. 4 ч.1ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника як спосіб захисту його трудових прав передбачено ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до частини першої цієї статті працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що на теперішній час трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана. Враховуючи дані обставини, те, що трудові обов`язки позивач з відповідачем припинив, що підтверджується поданою заявою, повідомленням, однак відповідачем не прийнято рішення відповідно до вимог діючого трудового законодавства у встановлені строки, відомості до ЄДР не внесені, що вбачає не припинення трудових відносин з відповідачем, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання припиненими трудових відносин підлягають задоволенню.

Оскільки сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Отже, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 3, 21, 36, 38 КЗпП України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 77,78, 81, 141, 174, 178, 211, 247, 263-265, 354 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Армапром" про визнання трудовихвідносин припиненими - задовольнити.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством "Армапром" припиненими з 5 березня 2024 року відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з неможливістю продовжувати роботу через необхідність здійснювати постійний сторонній догляд за дитиною з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Армапром" на користь держави судові витрати в розмірі 1211 ( одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Армапром", код ЄДРПОУ 00218325, юридична адреса Полтавська область, м.Миргород. вул. Хорольська, 35.

Суддя: Л. Г. Шатілова