Ухвала

від 09.07.2024 по справі 463/5014/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/5014/24

Провадження №1-кс/463/5107/24

У Х В А Л А

про відвід судді

09 липня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Львові, заяву адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТзОВ «Керамбуд» про відвід слідчого судді Назара СТРЕПКА по розгляду клопотання про скасування арешту майна у справі №463/5014/24, провадження №1-кс/463/5016/24, -

учасники справи:

слідчий ОСОБА_4

представник заявника « ОСОБА_5 », не з`явився,

представник-адвокатка ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

На розгляді слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_7 , перебуває клопотання ТзОВ «Керамбуд» про скасування арешту майна. Дане клопотання розглядається в межах справи №463/5014/24.

02.07.2024 року на адресу суду надійшла заява адвокатки ОСОБА_8 , про відвід слідчого судді ОСОБА_7 , від розгляду клопотання про скасування арешту майна обраного з поєднаної справи ЄУН №463/5014/24, провадження №1-кс/463/4442/24.

Автоматизованою системою документообігу суду дану заяву про відвід було розподілено та передано на розгляд судді

ОСОБА_1 . Суть заяви:

На думку адвоката ОСОБА_8 , слідчий суддя ОСОБА_7 , підлягає відводу у справі ЄУН №463/5014/24, провадження №1-кс/463/4442/24, враховуючи обставини, які передували автоматизованому розподілу даної справи, оскільки такі було порушено, що призвело до неправильного визначення судді для розгляду справ.

А саме: 07.06.2024 року слідчим ОСОБА_9 , подано два клопотання про обрання запобіжного заходу в межах одного кримінального провадження-відносно ОСОБА_10 , та відносно ОСОБА_11 . Цього ж дня о 10:32:30год., згідно проведеного автоматизованого розподілу визначено слідчого суддю ОСОБА_12 , за клопотанням про обрання запобіжного заходу ОСОБА_10 , (справа 463/5014/24;провадження 1-кс/463/4442/24).

07.06.2024 10:35:34год., згідно проведеного автоматизованого розподілу визначено слідчого суддю ОСОБА_12 , за клопотанням про обрання запобіжного заходу ОСОБА_11 , (справа 463/5014/24;провадження 1-кс/463/4443/24).

Слідчим суддею ОСОБА_12 , у цих двох справах заявлено самовідвід.

07.06.2024 11:09:26год., проведено повторне автоматичне визначення слідчого судді у справі 463/5014/24, та визначено слідчого суддю ОСОБА_13 ..

Після визначення нового складу суду у справі 463/5014/24 відбувся автоматизований розподіл судових справ між суддями та 07.06.2024р., о 12:03:51 год., проведено автоматизований розподіл заяви про відвід судді у справі за клопотанням про обрання запобіжного заходу ОСОБА_10 , (справа 463/5014/24;провадження 1-кс/463/4442/24) та визначено для розгляду заяви про самовідвід судді суддю ОСОБА_14 , (справа 463/5014/24;провадження 1-кс/463/4451/24).

07.06.2024р., о 12:08:23 год., проведено автоматизований розподіл заяви про відвід судді у справі за клопотанням про обрання запобіжного заходу ОСОБА_11 , (справа 463/5014/24;провадження 1-кс/463/4443/24) та визначено для розгляду заяви про самовідвід судді суддю ОСОБА_14 , (справа 463/5014/24;провадження 1-кс/463/4452/24).

Приймаючи до уваги те, що повторний автоматизований розподіл справи відбувся до вирішення питання про відвід судді, на підставі доповідної записки секретаря суду ОСОБА_15 , яку було подано на ім`я керівника попрату суду, клопотання про обрання запобіжного заходу зазначеним особам було повернуто у ручному режимі судді ОСОБА_12 .

Суддею ОСОБА_14 були задоволені заяви слідчого судді ОСОБА_12 про самовідвід, що було підставою для проведення 07.06.2024р. о 13:06:56год. повторного автоматизованого розподілу справи (справа 463/5014/24;провадження 1-кс/463/4442/24), та при обрані головуючого судді зі списку суддів було виключено суддю ОСОБА_13 , як таку, що уже брала участь у слуханні цієї справи.

Однак, таке є недійсним, оскільки суддя ОСОБА_13 дану справу раніше не слухала.

Вважає, що вказані обставини призвели до порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК Украйни порядку визначення слідчого судді, для розгляду справи та повинні були усунені шляхом заявлення слідчим суддею ОСОБА_7 , самовідводу, однак заяву про відвід судді подано нею.

ІІ. Позиція учасників судового засідання:

Слідчий суддя ОСОБА_7 , був повідомлений про час та дату розгляду заяви про відвід, втім не скористався правом надати пояснення з приводу заявленого відводу, передбаченим ст.81 КПК України, що не є перешкодою для розгляду заяви.

Слідчий ТУ ДБР, розташованого у м.Львові, ОСОБА_9 у судовому засідання просив відмовити в задоволенні заяви адвоката. Крім того, зазначив, що заявлений відвід є безпідставним та необґрунтованим, на підтвердження вказаних покликань долучив копію відповіді, за підписом голови Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_14 , про відсутність порушень при проведенні повторного авторозподілу вказаної справи.

Адвокатка ОСОБА_8 , у судовому засіданні підтримала вимоги заяви, просила таку задовольнити. Додала, що при оскарженні в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу не покликалась, як на підставу обгрунтованості апеляційної скарги, на обставини порушення процедури проведення повторного авторозподілу справи.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_7 та додані слідчим в судовому засіданні докази, суд дійшов наступного висновку.

ІІІ. Застосоване судом законодавство при розгляді заяви та мотиви суду з приводу вказаної заяви:

У відповідності до частини 1 статті 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Особиста безсторонність суду презюмується, відповідно до ст.129 Конституції України та ст.6, 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до вимог статті 2 КПК України: «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».

Згідно частини 1 статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до частини 1 статті 7 КПК України найголовнішою засадою кримінального провадження є верховенство права.

Частинами 1 та 2 статті 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно частини 2 статті 344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст.75-81 КПК України.

Стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, зокрема:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні передбачена у ст.76 КК України.

Відповідно до ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно ч.1 ст.81 КПК України у разі заявленого відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч.3 ст.35 цього Кодексу.

Слід зазначити, що розгляд суддею заяви про відвід має на меті встановлення обставин, які б свідчили про неможливість учасника процесу, якому заявлено відвід, приймати участь та реалізувати права та обов`язки, встановленні процесуальним законодавством, проте не пов`язується із розглядом справи по суті.

При розгляді заяви про відвід суддя не вивчає матеріали кримінального провадження, а лише встановлює наявність чи відсутність обставин, що унеможливлюють подальшу участь особи, якій заявлено відвід, в певному судовому процесі.

У даному випадку, обґрунтовуючи заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_7 від розгляду кримінальної справи №463/5014/24, сторона захисту в особі адвоката ОСОБА_16 , посилалась, зокрема на обставини, які свідчать про незгоду заявника (захисника) з обставинами автоматизованого розподілу справи при надходженні до суду.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п.66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 року (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, у сенсі п.1 ст.6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також і у п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 року (заява № 16695/04).

Також у п.105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»: «Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання».

Відповідно до вимог п. 112 розділу Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року (надалі - Положення про ЄСІТС): «До початку функціонування підсистеми електронного документообігу у складі ЄСІТС реєстрація документів, які надходять на адресу суду (в тому числі процесуальних документів, що можуть бути предметом судового розгляду), здійснюється в АСДС відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами), та інструкції з діловодства. Реєстрація документів в інших органах та установах системи правосуддя здійснюється за правилами, передбаченими відповідними документами та інструкціями з діловодства, чинними до затвердження цього Положення».

Зі змісту заяви видно, що вона ґрунтується на тому, що під час визначення слідчого судді для розгляду вищевказаного клопотань про накладення арешту у справі № 463/5014/24 було порушено порядок встановлений ч. 3 ст. 35 КПК України.

Як встановлено суддею під час дослідження доказів наявних у клопотанні, а саме: доповідної записки працівниці канцелярії суду, вона помилково здійснила перерозподіл клопотань до прийняття рішення по заявах про самовідвід. Після проведення повторного автоматизованого визначення слідчого судді щодо розгляду клопотань було визначено суддю ОСОБА_13 , що у свою чергу було передчасно здійснено, однак такі дії не слугували неправомірністю визначення в подальшому слідчого суддю по клопотаннях чи прямо порушили вимоги частини 3 статті 35 КПК України.

Аналіз зазначених в доповідній записці працівниці канцелярії суду обставин, на думку суду, свідчить про відсутність умислу такої на свідоме та грубе порушення вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду при проведенні повторного авторозподілу клопотань до прийняття рішення по заявах про самовідвід. Такі дії працівником суду, як зазначено в доповідній записці, здійснено помилково.

Також слід наголосити, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень однією з підстав апеляційного оскарження ухвал слідчого судді ОСОБА_17 , від 07.06.2024 року (про обрання запобіжного заходу підозрюваним) в справі 463/5014/24 була незгода сторони захисту щодо правомірності проведення повторно автоматизованого визначення слідчого судді з розгляду зазначених клопотань.

Ця обставина досліджувалась колегіє суддів при розгляді апеляційної скарги адвокатів і відповідно не знайшло своєї правової обґрунтованості дане покликання адвокатів, так як ухвалами колегії суддів Львівського апеляційного суду відповідні ухвали слідчого судді першої інстанції залишені без змін з мотивів, що такі постановлені з дотриманням норм, як матеріального, так і процесуального права. Зазначена обставина теж приймається до уваги суддею при розгляді клопотання про відвід.

А тому покликання адвоката ОСОБА_8 про те, що при оскарженні в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу не покликалась, як на підставу обгрунтованості апеляційної скарги, на обставини порушення процедури проведення повторного авторозподілу справи, суд вважає хибними, оскільки такі спростовуються, як інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, так і змістом самої апеляційної скарги, поданої адвокатом ОСОБА_8 , яка міститься в матеріалах справи №463/5014/24 (провадження №1-кс/463/4443/24) про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_11 .

Згідно ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до п.1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Водночас, слід враховувати, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, адже відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Згідно із роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

IV. Висновки Суду:

Суд зазначає, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних (зокрема доказів упередженості судді у розгляді справи), які б свідчили про наявність таких підстав для відводу, які передбачені зазначеними вище нормами КПК України. Більше того, твердження адвоката ОСОБА_8 про порушення правил авторозподілу при визначенні слідчого судді ОСОБА_7 для розгляду клопотання про скасування арешту майна у справі №463/5014/24 є виключно особистим тлумаченням захисником Положень автоматизованого розподілу судових справ, яке не ґрунтується на їх точному змісті. Такі твердження заявника не знайшли свого підтвердження і в судовому засіданні при дослідженні наданих сторонами кримінального провадження письмових документів.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, що автоматизований розподіл клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваних ОСОБА_10 , та ОСОБА_18 , (справа № 463/5014/24) відбувся з дотриманням вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду і, відповідно, частини 3 ст. 35 КПК України.

З огляду на викладене, суддя дійшов висновку про відсутність обставин, які б свідчили про порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді ОСОБА_17 ,та унеможливлювали б прийняття ним судового рішення у даній справі, і відповідно, про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу.

Суддя, з огляду на викладене дійшов висновку про те, що заява адвокати ОСОБА_8 , про відвід слідчого судді ОСОБА_7 , є необґрунтованою, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 26, 46, 75, 76, 80, 81, 369-372 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви адвокатки ОСОБА_19 , яка діє в інтересах заявника ТзОВ «Керамбуд» про відвід судді Назара СТРЕПКА, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Слідчий суддя ОСОБА_1