Постанова

від 09.07.2024 по справі 910/19098/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2024 р. Справа№ 910/19098/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.04.2024 (повний текст складено 03.06.2024) про зупинення провадження у справі

у справі №910/19098/23 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23"

про стягнення 794378,33 грн,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30 квітня 2024 зупинено провадження у справі № 910/19098/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/6629/23, яка розглядається Київським окружним адміністративним судом.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 17.05.2024 подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

Заявник вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки предметом розгляду даної справи є вимоги позивача про стягнення збитків, які позивач поніс у зв`язку із невиконанням відповідачем обов`язків щодо реєстрації податкових накладних по факту здійснення господарських операцій з виконаних робіт, а у адміністративній справі №320/6629/23 розглядаються позов відповідача до податкових органів про визнання протиправним рішення комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації; відповідач у клопотанні про зупинення провадження не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду даної справи, а також неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17 червня 2024 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 02 липня 2024 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

Відповідач отримав ухвалу суду 18.06.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, однак не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу.

Частиною 2 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2023 року Дочірньє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" про стягнення 794378,33 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкові накладні за результатами здійсненої господарської операції за договором від 12.07.2021 р. № С-М-К-23-21 про виконання робіт, внаслідок чого позбавив позивача права на включення сплачених сум податку на додану вартість в ціні виконаних робіт в розмірі 794378,33 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, на зменшення податкового зобов`язання. Позивач стверджує, що звертався до відповідача з вимогами щодо вчинення дій для розблокування податкових накладних на загальну суму ПДВ у розмірі 794378,33 грн, однак станом на час звернення з позовом податкові накладні не зареєстровані, у зв`язку із чим відповідачем позивачу завдані збитки у розмірі податкового кредиту за неналежно зареєстрованими податковими накладними. Посилаючись на ст. 22 Цивільного кодексу України та ст.ст. 217, 224, 225, 226 Господарського кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача 794378,33 грн понесених збитків.

Так, 12.07.2021 р. між Дочірнім підприємством "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (субпідрядник) було укладено договір про виконання робіт № С-М-К-23-21.

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати роботи по експлуатаційному утриманню автомобільних доріг загального користування державного значення, а генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи.

Згідно з п. 3.1 договору ціна цього договору становить 4766269,93 грн, в тому числі ПДВ 794378,32 грн.

На виконання умов договору № С-М-К-23-21 від 12.07.2021 р. відповідачем були виконані, а позивачем прийняті будівельні роботи на загальну суму 4766269,93 грн, що підтверджується підписаними позивачем та відповідачем 24.12.2021 р. актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 р. на суму 339483,00 грн, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 р. на суму 826865,04 грн, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 р. на суму 815088,00 грн, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 р. на суму 748516,00 грн, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 р. на суму 2036317,89 грн та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 р.

Позивач сплатив відповідачу 4567020,41 грн вартості виконаних робіт за договором № С-М-К-23-21 від 12.07.2021 р., що підтверджується платіжним дорученням № 3041 від 30.12.2021 р. Також 24.12.2021 р. сторонами підписано угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за договором № С-М-К-23-21 від 12.07.2021 р., а саме: угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.12.2021 р. на суму 81452,72 грн, угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.12.2021 р. на суму 13579,32 грн, угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.12.2021 р. на суму 33074,60 грн та угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.12.2021 р. на суму 32603,52 грн.

Згідно з п. 6.3.4 договору субпідрядник зобов`язаний видати генпідряднику по першій події (отримання коштів або відвантаження матеріалів, виконання обсягів робіт або послуг) зареєстровану податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням граничних строків реєстрації згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оформлену у відповідності до правил, викладених в п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідач посилається на те, що за вказаними господарськими операціями ним були складені на користь позивача податкові накладні та направлено їх 24.12.2021 р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак згідно отриманих квитанцій про реєстрацію податкової накладної реєстрацію ПН/РК від 24.12.2021 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 "Критеріїв ризиковості платника податку" і запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз. 5 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абз. 10 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідач склав в електронній формі податкову накладну № 5 від 24.12.2021 р. - сума ПДВ 137810,84 грн, податкову накладну № 6 від 24.12.2021 р. - сума ПДВ 135848,00 грн, податкову накладну № 7 від 24.12.2021 р. - сума ПДВ 124752,67 грн, податкову накладну № 8 від 24.12.2021 р. - сума ПДВ 56580,50 грн, податкову накладну № 9 від 24.12.2021 р. - сума ПДВ 337953,19 грн, та направив їх 24.12.2021 р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. В матеріалах справи відсутні копії вказаних податкових накладних, проте факт їх складення та направлення до Єдиного реєстру податкових накладних вбачається з матеріалів справи та визнається позивачем.

Відповідно до квитанцій від 11.01.2022 р. та від 14.01.2022 р. про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані податкові накладні прийняті, але їх реєстрацію зупинено, у зв`язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 "Критеріїв ризиковості платника податку" і запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказані квитанції наявні в матеріалах справи.

Відповідач вказує, що надав пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, проте за результатом розгляду наданого пояснення комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення від 24.01.2022 за № 3698731/35329851, № 3698732/35329851, № 3698733/35329851, № 3698734/35329851, № 3698735/35329851, якими у реєстрації податкових накладних від 24.12.2021 №№ 5, 6, 7, 8, 9 було відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області від 24.01.2022р. за № № 3698731/35329851, 3698732/35329851, 3698733/35329851, 3698734/35329851, 3698735/35329851 та зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні за №№ 5-9 від 24.12.2021р. датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 320/6629/23. Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Посилаючись на вказані обставини відповідачем було подано до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження, в якому він просив зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням, яке має бути прийняте Київським окружним адміністративним судом по справі № 320/6629/23.

При цьому відповідач вказував, у нього відсутні винні дії чи бездіяльність, що призвели до порушення прав позивача на податковий кредит внаслідок безпідставної та необґрунтованої відмови Головного управління ДПС у Київській області в реєстрації податкових накладних відповідача на користь позивача, що може бути встановлено у зазначеній адміністративній справі.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Київської області від 30 квітня 2024 зупинено провадження у справі № 910/19098/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/6629/23, яка розглядається Київським окружним адміністративним судом

Ухвала мотивована тим, що у даній справі необхідно встановити обставини щодо правомірності/неправомірності відмови ГУ ДПС у Київській області у реєстрації поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" податкових накладних за договором № С-М-К-23-21 від 12.07.2021 р, однак господарський суд не наділений повноваженнями щодо самостійного встановлення/невстановлення як в діях платників податків так і в діях органів ДПС протиправного характеру стосовно порушення податкового законодавства. Встановлення таких обставин відноситься до повноважень суду адміністративної юрисдикції.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі з огляду на наступне.

За приписами ч. 5 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є встановлення обставин (фактів), які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено, і які неможливо встановити в цьому судовому процесі виходячи з доказів, які наявні у матеріалах справи.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує зі неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з`ясовує, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу, але й сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку встановлення певних преюдиційних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, проведення відповідних експертиз, а суду - на їх дослідження і оцінку.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення 794378,33 грн. збитків, завданих, за доводами позивача, тим, що відповідач в порушення вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкові накладні за результатами здійсненої господарської операції за договором від 12.07.2021 р. № С-М-К-23-21 про виконання робіт, внаслідок чого позбавив позивача права на включення сплачених сум податку на додану вартість в ціні виконаних робіт в розмірі 794378,33 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, на зменшення податкового зобов`язання.

При цьому позивач посилається на норми ст. 22 Цивільного кодексу України та ст.ст. 217, 224, 225, 226 Господарського кодексу України, якими врегульовано порядок відшкодування збитків.

Так, згідно з ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення:

1) протиправної поведінки особи (боржника);

2) збитків, заподіяних такою особою;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками;

4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди.

За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків не настає.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Таким чином, для вирішення спору між сторонами у даній справі необхідно встановити протиправність поведінки відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" при складенні податкових накладних за господарськими операціями за договором № С-М-К-23-21 від 12.07.2021 р. та те, що саме внаслідок винних дій відповідача податкові накладні не були зареєстровані.

Отже встановлення факту наявності/відсутності протиправної поведінки та вини відповідача входить в предмет доказування у даній справі.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем у строк, встановлений Податковим кодексом України та п. 6.3.4 договору № С-М-К-23-21 від 12.07.2021 р. (за першою подією - виконання робіт), були складені податкові накладні в електронній формі, однак реєстрацію податкових накладних було зупинено (оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 "Критеріїв ризиковості платника податку"), а не одразу відмовлено у прийнятті податкових накладних у зв`язку із наявністю помилок під час заповнення податкових накладних, факту реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами, тощо.

Зазначене свідчить, що надіслані податкові накладні сформовані без порушень вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Як вбачається з листа від 10.04.2023 р. № 1095/6/35-00-04-04-26, доданого позивачем, Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомило позивача, що з метою дотримання вимог п. 201.10 Податкового кодексу України Північним управлінням направлено лист ГУ ДПС у Київській області щодо проведення документальної перевірки ТОВ "Спеціалізована механізована колона № 23" для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з ПДВ за операціями по взаємовідносинам з ДП "Харківський облавтодор" у складі податкової декларації з ПДВ за грудень 2021 р., проте станом на дату складання відповіді інформація щодо проведення перевірки відсутня.

Вказане в сукупності може свідчити про відсутність неправомірних дій відповідача.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що у даній справі необхідно встановити обставини щодо правомірності/неправомірності відмови ГУ ДПС у Київській області у реєстрації поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" податкових накладних за договором № С-М-К-23-21 від 12.07.2021 р.

Однак господарський суд не наділений повноваженнями щодо самостійного встановлення/невстановлення як в діях платників податків так і в діях органів ДПС протиправного характеру стосовно порушення податкового законодавства. Встановлення таких обставин відноситься до повноважень суду адміністративної юрисдикції.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання зареєструвати податкові накладні в ЄРПН 13.01.2023, тобто раніше ніж позивач із даним позовом до господарського суду (14.12.2023).

Київським окружним адміністративним судом за результатом вивчення змісту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" про поновлення строку звернення до суду встановлено достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, про що зазначено в ухвалі суду від 24.07.2023

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, матеріали даної справи не містять пояснень відповідача, які надані відповідачем Головному управлінню ДПС у Київській області після зупинення останнім реєстрації податкових накладних, та оскаржуваних рішень від 24.01.2022 № 3698731/35329851, № 3698732/35329851, № 3698733/35329851, №3698734/35329851, № 3698735/ 3532985, отже докази, які надані сторонами до матеріалів даної справи в будь-якому випадку не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, хоча, як вже вказано, даний спір між відповідачем та Державною податковою службою підвідомчий адміністративному суду.

Таким чином, рішення у справі № 320/6629/23 безпосередньо впливає на рішення у справі № 910/19098/23, оскільки рішенням Київського окружного адміністративного суду буде вирішено питання чи порушив відповідач норми податкового законодавства, реєструючи податкові накладні, що в свою чергу буде вказувати на порушення/непорушення відповідачем умов договору поставки № С-М-К-23-21 від 12.07.2021 р. та вимог Податкового кодексу України, тому, з метою повного та об`єктивного дослідження обставин справи, провадження у справі підлягає зупиненню до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 320/6629/23.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За наявності передбачених законом підстав господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, у даному випадку, на строк до набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 ГПК України, обставини встановлені у якому безпосередньо та істотно можуть вплинути на вирішення даної справи.

Отже, зупинення провадження у справі обумовлене наявністю обставин, які є підставою для такого зупинення в силу вимог процесуального закону, та які мають істотне значення для правильного вирішення спору, тому зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у вказаній справі №320/6629/23 є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим не може вважатись затягуванням розгляду справи та не свідчить про порушення судом частини 1 статті 6 Конвенції.

Суд звертається до практики Європейського суду з прав людини у справі "Літвінюк проти України", в пункті 22 якого Суд зазначив, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявника (рішення у справі "Фрідлендер проти Франції").

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи позивача по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують викладених в ухвалі обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта та можуть бути розподілені судом першої інстанції за результатами розгляду спору по суті.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.287 ГПК України ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження після їх перегляду в апеляційному порядку не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 30 квітня 2024 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 09.07.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова