Постанова

від 01.07.2024 по справі 904/702/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2024 року м.Дніпро Справа № 904/702/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Солодова І.М.

Представники сторін:

від відповідача: Іщенко В.Г. (в залі суду) адвокат

представник позивача у судове засідання не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Нестеренка Ігоря Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2024 (суддя Бажанова Ю.А.) у справі №904/702/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Білецький та партнери"

до Фізичної особи - підприємця Нестеренка Ігоря Володимировича

про захист авторського права

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Білецький та партнери" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить заборонити Фізичній особі - підприємцю Нестеренку Ігорю Володимировичу використання твору "Розробка дизайну "Печиво "Дніпро", що підтверджується Свідоцтвом від 17.04.2012 №43355 про реєстрацію авторського права на твір, виданим Державною службою інтелектуальної власності України, наступними способами: відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, переробку, опублікування (випуск у світ), публічну демонстрацію і публічний показ, публічне сповіщення (доведення до загального відома), розповсюдження примірників твору шляхом їх продажу чи іншої передачі права власності, відтворення на комп`ютері способом запису для тимчасового зберігання в цифровій формі з метою введення в цивільний обіг, розміщення твору та зображення примірників твору в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет; надання доступу до твору та зображення примірників твору, розміщених в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет.

Також просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі №904/702/21, позов задоволено: заборонено Фізичній особі - підприємцю Нестеренку Ігорю Володимировичу використання твору "Розробка дизайну "Печиво "Дніпро", що підтверджується свідоцтвом від 17.04.2012 №43355 про реєстрацію авторського права на твір, виданого Державною службою інтелектуальної власності України, наступними способами: відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, переробку, опублікування (випуск у світ), публічну демонстрацію і публічний показ, публічне сповіщення (доведення до загального відома), розповсюдження примірників твору шляхом їх продажу чи іншої передачі права власності, відтворення на комп`ютері способом запису для тимчасового зберігання в цифровій формі з метою введення в цивільний обіг, розміщення твору та зображення примірників твору в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет; надання доступу до твору та зображення примірників твору, розміщених в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет; стягнуто з Фізичної особи - підприємця Нестеренка Ігоря Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Білецький та партнери" 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі № 904/702/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховним Судом відзначено, що судові рішення не містять з`ясування ключових, вагомих і визначальних питань для розгляду даної категорії справ, а саме:

1) який саме об`єкт авторського права є предметом правовідносин, які виникли між сторонами. Верховний Суд відзначає, що зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що ні суд першої, ані суд апеляційної інстанції не визначив до якого саме виду об`єктів авторського права належить об`єкт під назвою твір "Розробка дизайну "Печиво "Дніпро";

2) чи належали автору твору майнові права на нього. Верховний Суд виходить з того, що відповідач послідовно вказував на ту обставину, що об`єкт інтелектуальної власності був створений у 1967 році ОСОБА_1 , яка на момент його створення працювала технологом Дніпропетровського обласного управління харчової промисловості, та зареєструвала його у 2012 році. Водночас скаржник наголошував, що почав виробляти печиво "Дніпро радянське" з 2006 року;

3) не є достатнім загальне посилання суду на використання твору відповідачем. Мають бути з`ясовані конкретні форма та спосіб використання такого об`єкта інтелектуальної власності, а також визначено класифікацію об`єкту відповідно до законодавчих норм. Отже, суд має дослідити на підставі доказів, наданих сторонами, яким саме чином відповідач використовував об`єкт інтелектуальної власності під назвою твір "Розробка дизайну "Печиво "Дніпро";

4) у який конкретно спосіб відповідачем неправомірно використовувався саме об`єкт інтелектуальної власності під назвою твір "Розробка дизайну "Печиво "Дніпро". Верховний Суд виходить з того, що правильне визначення цього питання також перебуває у взаємозв`язку з питанням визначення підсудності справ у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності, зокрема, з використанням мережі Інтернет;

5) дослідження питання чи є об`єкт інтелектуальної власності означений позивачем саме тим об`єктом, який використовується (правомірно/неправомірно) відповідачем.

Також зазначає, що суди попередніх інстанцій не визначали ні вид об`єкта авторського права, ані спосіб його неправомірного використання відповідачем, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права (Закон України "Про авторське право і суміжні права", ЦК України).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2024 у справі №904/702/21 позов задоволено.

Заборонено Фізичній особі - підприємцю Нестеренку Ігорю Володимировичу використання твору "Розробка дизайну "Печиво "Дніпро", що підтверджується Свідоцтвом від 17.04.2012 №43355 про реєстрацію авторського права на твір, виданим Державною службою інтелектуальної власності України, такими способами: відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, переробку, опублікування (випуск у світ), публічну демонстрацію і публічний показ, публічне сповіщення (доведення до загального відома), розповсюдження примірників твору шляхом їх продажу чи іншої передачі права власності, відтворення на комп`ютері способом запису для тимчасового зберігання в цифровій формі з метою введення в цивільний обіг, розміщення твору та зображення примірників твору в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет; надання доступу до твору та зображення примірників твору, розміщених в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Нестеренка Ігора Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Білецький та партнери" 2 270, 00 грн. судового збору.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.12.2013, виданого державним нотаріусом П`ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори Ужва Т.М., на підставі заповіту, посвідченого П`ятою дніпропетровською державною нотаріальною конторою 19.11.1999 за реєстром №5-2067, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_1 , 1934 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано Свідоцтво складається в тому числі з: - майнових прав авторського права на збірник творів художнього дизайну "Печиво "Дніпровські зорі", що належить Спадкодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, виданого Державною службою інтелектуальної власності України 14.08.2012 за №45182; майнових прав авторського права на розробку дизайну "Печиво "Дніпро", що належить Спадкодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, виданого Державною службою інтелектуальної власності України 17.04.2012 за №43355. Доводи, наведені відповідачем в обґрунтування своїх заперечень щодо створення твору ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків відхилені судом першої інстанції з огляду на те, що вони були предметом розгляду у справі №760/27853/14-ц про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію 17.04.2012 авторського права на твір № НОМЕР_1 Розробка дизайну "Печиво "Дніпро" на ім`я ОСОБА_1 . Доказів скасування Свідоцтва Державної служби інтелектуальної власності України №43355 про реєстрацію авторського права на твір Розробка дизайну "Печиво "Дніпро" на ім`я ОСОБА_1 від 17.04.2012 матеріали справи не містять.

27 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Білецький та партнери" (ліцензіат) та фізичною особою ОСОБА_2 (ліцензіар) укладено Ліцензійний договір № ДН-2712/2018, відповідно до пункту 2.1 якого ліцензіар надає ліцензіатові виключну ліцензію, що надає право на використання твору "Розробка дизайну "Печиво "Дніпро" (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №43355 від 17.04.2012 видану Державною службою інтелектуальної власності України), зображення якого надане в Додатку №1 до договору (надалі твір), в обумовлених договором межах та на визначений договором строк, а ліцензіат зобов`язаний виплатити винагороду за використання твору на умовах зазначених у договорі.

Відповідно до Акту від 27.12.2018 прийому-передачі до Ліцензійного договору №ДН-2712/2018 від 27.12.2018 ліцензіаром передані ліцензіату наступні матеріали: - копія Свідоцтва №43355 від 17.04.2012; - копія Свідоцтва про право на спадщину за заповітом; - Твір в електронному вигляді у форматі "JPEG".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Білецький та партнери" надані товарні чеки від 22.07.2020 №22 про придбання печива "Дніпро" у Фізичної особи - підприємця Недіної І.В., від 01.09.2020 про придбання печива "Дніпро" у Фізичної особи - підприємця Семененко С.А., від 29.09.2020 про придбання печива "Дніпро" у Фізичної особи - підприємця Хмелевського А.А., від 01.10.2020 про придбання печива "Дніпро" у Фізичної особи - підприємця Семененко І.Г.

У матеріалах справи також містяться фотокопії печива поштучно та в упаковках з написом Кондитерська фабрика "Нестор" (т.1, а.с. 19-30).

Відповідно до посвідчення від 30.09.2020 №00582 про якість, що видане Фізичною особою - підприємцем Нестеренком І.В. зазначено Торгівельна марка "Нестор", найменування виробу - серед іншого "Печиво Дніпро радянське".

Також матеріали справи містять рекламні зображення печива "Дніпро" у мережі Інтернет, про що свідчать скриншотами інтернет-сторінок (а.с. 37-42, том 1).

Відповідно до посвідчення від 30.09.2020 №00582 про якість, що видане Фізичною особою - підприємцем Нестеренком І.В. зазначено Торгівельна марка "Нестор", найменування виробу - серед іншого "Печиво Дніпро радянське" (а.с. 39, том 1).

Згідно з висновком експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 22.11.2022 №СЕ-19/108-21/11678-ІВ твір "Розробка дизайну " ІНФОРМАЦІЯ_3 " за Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 17.04.2012, виданим Державною службою інтелектуальної власності України, відтворено у наданих на дослідження зразках печива "Нестеренко Дніпро", виготовлених ФОП Нестеренко І.В. (РНОКПП НОМЕР_2 ) (а.с. 45 49, том 1). За таких обставин господарський суд дійшов до висновку про те, що позивачем доведено порушення відповідачем авторських прав на твір "Печиво "Дніпро". Відповідно, наказ відповідача від 19.02.2021 про припинення виробництва продукції ТМ "Печиво "Дніпро Радянське", видалення кліше з формуючого барабану, знищення матриці "Дніпро" та акт від 20.02.2021 списання основних засобів, у якому зазначено про списання кліше та їх знищення не свідчить про відсутність предмету спору, оскільки предметом спору є захист авторських прав позивача на твір "Печиво "Дніпро" шляхом заборони Фізичній особі - підприємцю Нестеренку Ігорю Володимировичу використання твору "Розробка дизайну "Печиво "Дніпро" такими способами: відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, переробку, опублікування (випуск у світ), публічну демонстрацію і публічний показ, публічне сповіщення (доведення до загального відома), розповсюдження примірників твору шляхом їх продажу чи іншої передачі права власності, відтворення на комп`ютері способом запису для тимчасового зберігання в цифровій формі з метою введення в цивільний обіг, розміщення твору та зображення примірників твору в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет; надання доступу до твору та зображення примірників твору, розміщених в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Апелянт зазначає, що подані Позивачем та долучені до матеріалів справи № 904/702/21, твір за свідоцтвом про реєстрацію прав автора від 17.04.2012 №43355 (далі - Твір) є твором літератури та мистецтва, а саме твором образотворчого мистецтва (п.8 ч.1 ст.8. Закону) який виконаний в письмовій формі у вигляді зображень.

Вищевказане також підтверджується матеріалами справи, а саме копією заяви про реєстрацію авторського права на твір в якій ОСОБА_1 зазначено, що твір «Печиво «Дніпро» Розробка дизайну» (оригінальна назва) відноситься до «літературних та художніх творів - творів образотворчого мистецтва».

Таким чином, об`єктом авторського права який є предметом правовідносин, що виникли між сторонами - є твором літератури та мистецтва, а саме твором образотворчого мистецтва (п.8 ч.1 ст.8. Закону), що виконаний в письмовій формі у вигляді зображень.

Звертає увагу, що в матеріалах справи № 904/702/21 відсутній перший примірник твору, а присутнє відтворення 3^ зображення, що подавалось в 2012 році разом із заявою і яке ставить під сумнів належність авторського права ОСОБА_1 і отже ставить під сумнів її право на звернення до Суду.

Крім того, в п.6 Заяви зазначено наступне: «Рецептура на здобне печиво «Дніпро» наказ №338, затверджена 27.03.1967р. Було надано опис форми та дизайну та вказано автора ОСОБА_1 ». До Заяви додано лише примірник Твору в письмовій формі у вигляді зображень. Ні наказу МХП України №338 від 27.03.1967р., ні «Рецептури на здобне печиво «Дніпро» додано не було.

З наведеного вбачається, що у 1967 році коли ОСОБА_1 працювала технологом Дніпропетровського обласного управління харчової промисловості вона створила лише опис форми та опис дизайну печива «Дніпро». Зображення Твору за свідоцтвом № НОМЕР_1 в письмовій формі могли бути створені ОСОБА_1 безпосередньо перед поданням Заяви на реєстрацію, тобто у 2012 році.

Все вищенаведене ставить під сумнів авторське право ОСОБА_1 і не дає можливості однозначно називати виробництво ФОП Нестеренко І.В. печива «Дніпро радянське» порушенням авторського права.

ФОП Нестеренко І.В. виробляв печиво «Дніпро радянське» добросовісно, без порушень жодних чинних прав інтелектуальної власності.

Об`єкт авторського права - Твір мистецтва, виконаний в письмовій формі у вигляді зображень, відрізняється від об`єкту права промислової власності - незареєстрованого промислового зразка - печиво «Дніпро радянське» мають різні форми та способи використання.

Крім того, замість дослідження пояснень Відповідача, дослідження примірника твору, що був наданий Українським національним офісом інтелектуальної власності і інновацій і який не міг бути виготовлений в 3D формі в 1967 року, що сприяло б належному виконанню вказівок Верховного суду, Господарським судом Дніпропетровської області надано перевагу копіюванню деяких висновків із рішення у справі №760/27853/14-ц, що були зроблені на підставі інших документів і в якій Відповідач участі не приймав.

Крім того, в п.6 Заяви зазначено наступне: «Рецептура на здобне печиво «Дніпро» наказ №338, затверджена 27.03.1967р. Було надано опис форми та дизайну та вказано автора ОСОБА_1 ». До Заяви додано лише примірник Твору в письмовій формі у вигляді зображень. Ні наказу МХП України №338 від 27.03.1967р., ні «Рецептури на здобне печиво «Дніпро» додано не було.

Отже, є всі підстави стверджувати про те, що рішення прийняте з нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи та про те, що висновки, викладені у рішенні не відповідають встановленим обставинам справи.

Ігнорування господарським судом Дніпропетровської області наведених пояснень, що були надані відповідачем на виконання постанови верховного суду від 04.05.2023 року та ухвали господарського суду дніпропетровської області від 05.06.2023 року, призвело до того, що рішення у справі 904/702/21 є необгрунтованим.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.

Ухвалою суду від 03.05.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/702/21. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/702/21.

08.05.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/702/21.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Нестеренка Ігоря Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2024 у справі №904/702/21. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 01.07.2024 об 11:30 год.

01.07.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Згідно зі Свідоцтвом Державної служби інтелектуальної власності України №43355 про реєстрацію авторського права на твір Розробка дизайну " ІНФОРМАЦІЯ_3 " автором зазначено ОСОБА_1 , дата реєстрації 17.04.2012.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.12.2013, виданого державним нотаріусом П`ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори Ужва Т.М., на підставі заповіту, посвідченого П`ятою дніпропетровською державною нотаріальною конторою 19.11.1999 за реєстром №5-2067, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_1 , 1934 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано Свідоцтво складається в тому числі з: - майнових прав авторського права на збірник творів художнього дизайну "Печиво "Дніпровські зорі", що належить Спадкодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, виданого Державною службою інтелектуальної власності України 14.08.2012 за №45182; майнових прав авторського права на розробку дизайну "Печиво "Дніпро", що належить Спадкодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, виданого Державною службою інтелектуальної власності України 17.04.2012 за №43355.

27 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Білецький та партнери" (ліцензіат) та фізичною особою ОСОБА_2 (ліцензіар) укладено Ліцензійний договір № ДН-2712/2018, відповідно до пункту 2.1 якого ліцензіар надає ліцензіатові виключну ліцензію, що надає право на використання твору "Розробка дизайну "Печиво "Дніпро" (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №43355 від 17.04.2012 видану Державною службою інтелектуальної власності України), зображення якого надане в Додатку №1 до договору (надалі твір), в обумовлених договором межах та на визначений договором строк, а ліцензіат зобов`язаний виплатити винагороду за використання твору на умовах зазначених у договорі.

За цим договором передаються права на використання твору такими способами: відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переробка; опублікування (випуск у світ); публічна демонстрація і публічний показ; публічне сповіщення (доведення до загального відома); розповсюдження примірників твору шляхом їх продажу чи іншої передачі права власності; відтворення на комп`ютері способом запису для тимчасового зберігання в цифровій формі з метою введення в цивільний обіг; розміщення твору та зображення примірників твору в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет; надання доступу до твору та зображення примірників твору, розміщених в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет (пункт 2.2 договору).

Відповідно пункту 2.3. ліцензіат має виключне право дозволяти використання твору та перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання зазначеними способами.

Пунктом 3.2.3. визначено, що ліцензіат має право: забороняти будь-яке неправомірне використання твору третім особам, способами зазначеними у пункті 2.2 цього договору.

Пунктом 3.2.4. визначено, що ліцензіат має право: надавати субліцензії іншим особам в обсязі наданих йому за цим договором прав у визначеній договором сфері.

Пунктом 3.2.6. визначено, що ліцензіат має право: звертатися за захистом майнових авторських прав на твір в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Пунктом 3.2.7. визначено, що ліцензіат має право: при порушенні будь-якою особою майнових авторських прав на твір, здійснювати від власного імені захист у порядку та способах, визначених у статтях 51 та 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" , а також вчиняти будь-які інші юридичні дії за своїм вибором.

Відповідно до пункту 4.2.5. договору ліцензіат зобов`язаний всебічно сприяти захисту авторського права на твір, в тому числі виявляти та фіксувати факти порушення авторських прав на твір.

Строк дії договору складає 5 (п`ять) років з моменту підписання договору сторонами; якщо жодна із сторін за 1 (один) місяць до закінчення дії договору не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах (пункт 5.1. договору).

Згідно з пунктом 7.4. договору ліцензіар гарантує, що на момент підписання цього Договору, йому належать майнові права на твір за свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 11.12.2013 Державним нотаріусом П`ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Ужвою Т.М.

Відповідно до Акту від 27.12.2018 прийому-передачі до Ліцензійного договору №ДН-2712/2018 від 27.12.2018 ліцензіаром передані ліцензіату наступні матеріали: - копія Свідоцтва №43355 від 17.04.2012; - копія Свідоцтва про право на спадщину за заповітом; - Твір в електронному вигляді у форматі "JPEG".

Рішенням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір, розглянуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Білецький та партнери" про реєстрацію авторського договору від 27.12.2018 № ДН-2712/2018 про передачу права на використання твору і прийнято рішення зареєструвати авторський договір, відповідно до якого виключне право на використання твору Розробка дизайну "Печиво "Дніпро" (автор - Леонова Олександра Агафонівна) передається ОСОБА_2 Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Білецький та партнери" (дата реєстрації 06.03.2019 реєстраційний номер 4261).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Білецький та партнери" посилається на придбання 22.07.2020 печива "Дніпро" у Фізичної особи - підприємця Недіної І.В., 01.09.2020 печива "Дніпро" у Фізичної особи - підприємця Семененко С.А., 29.09.2020 печива "Дніпро" у Фізичної особи - підприємця Хмелевського А.А., 01.10.2020 печива "Дніпро" у Фізичної особи - підприємця Семененко І.Г.

У матеріалах справи також містяться фотокопії печива поштучно та в упаковках з написом Кондитерська фабрика "Нестор".

Відповідно до посвідчення від 30.09.2020 №00582 про якість, що видане Фізичною особою - підприємцем Нестеренком І.В. зазначено Торгівельна марка "Нестор", найменування виробу - серед іншого "Печиво Дніпро радянське" (а.с. 39, том 1).

Також матеріали справи містять рекламні зображення печива "Дніпро" у мережі Інтернет, про що свідчать скриншотами інтернет-сторінок.

Як вбачається позивачем здійснено контрольну закупку в магазині Фізичної особи - підприємця Лисяк В.А., розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать фіскальний чек від 07.10.2020 про придбання печива Нестеренко Дніпро, копія скриншоту з додатку "Приват 24", фотокопії печива та його маркування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Білецький та партнери" звернувся до Фізичної особи - підприємця Нестеренка Ігоря Володимировича з досудовою претензією (вих.№1801/2021 від 18.01.2021), відповідно до якої вимагає терміново припинити виробництво та будь-яке використання творів "Печиво "Дніпро" та "Печиво "Дніпровські зорі" без дозволу правовласника та попереджає про намір звернутися за захистом своїх прав до суду та правоохоронних органів.

До досудової претензії додані копії рішення про реєстрацію договорів, що стосуються права автора на твір, свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір №4620 від 06.03.2010 та №4261 від 06.03.2019.

Фізична особа - підприємець Нестеренко Ігор Володимирович зазначає, що з 2006 року здійснював виробництво "Печива Дніпро радянське" на підставі права, наданого йому Колективним підприємством "Новомосковський завод продтоварів" в особі директора ОСОБА_3 , який надав йому матеріальні цінності - обладнання на виробництво печива, запатентовану автором ОСОБА_3 за патентом №558.

Фізична особа - підприємець Нестеренко Ігор Володимирович надав до матеріалів справи наказ від 19.02.2021, у якому зазначено: припинити виробництво продукції ТМ "Печиво "Дніпро Радянське", видалити всі кліше з формуючого барабану, знищити матрицю "Дніпро"; з барабану ТМ " ІНФОРМАЦІЯ_4 " видалити всі кліше та матрицю; повідомити усім клієнтам про припинення виробництва ТМ "Печиво Дніпро Радянське"; почати вироблення продукції ТМ "Дипломат"; почати виробництво нової продукції ТМ " ІНФОРМАЦІЯ_4 " з новим дизайном; повідомити клієнтам про новий дизайн продукції ТМ "Дипломат" та ТМ "Печиво Зорі Дніпра Радянське", наслати нові рекламні зображення; подати заявки на реєстрацію дизайну нових промислових зразків. Також надано акт від 20.02.2021 списання основних засобів, у якому зазначено про списання кліше та їх знищення.

Позивачем надано Висновок експерта Запорізького науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 22.10.2020 №СЕ-19/108-21/11676-ІВ (з зазначенням про попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків), згідно якого твір "Розробка дизайну " ІНФОРМАЦІЯ_3 " за Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 17.04.2012, виданим Державною службою інтелектуальної власності України, відтворено у наданих на дослідження зразках печива " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", виготовлених ФОП Нестеренко І.В. (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.12.2013, виданого державним нотаріусом П`ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори Ужва Т.М., на підставі заповіту, посвідченого П`ятою дніпропетровською державною нотаріальною конторою 19.11.1999 за реєстром №5-2067, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_1 , 1934 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано Свідоцтво складається в тому числі з: - майнових прав авторського права на збірник творів художнього дизайну "Печиво "Дніпровські зорі", що належить Спадкодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, виданого Державною службою інтелектуальної власності України 14.08.2012 за №45182; майнових прав авторського права на розробку дизайну "Печиво "Дніпро", що належить Спадкодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, виданого Державною службою інтелектуальної власності України 17.04.2012 за №43355.

Виконуючи вказівки Верховного Суду, викладені в його постанові від 04.05.2023, якою рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі № 904/702/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, колегія суддів встановила наступне:

В теорії авторського права існує позиція, згідно з якою твір розглядається як такий, що має нематеріальну сутність, а форма його втілення є матеріальним носієм. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зауважує, що об`єктом авторського права є матеріальне втілення, певна речова форма, результату інтелектуальної, творчої праці, тобто об`єктивізація твору. А відповідно до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів термін літературні і художні твори охоплює всі твори в галузі літератури, науки і мистецтва.

Твори є об`єктами авторського права як оприлюднені, так і не оприлюднені, виражені в будь-якій об`єктивній формі, незалежно від призначення і обсягу твору, У цьому положенні сформульовані чотири ознаки правової охорони творів:

- ознака творчого характеру твору означає, що твір може бути об`єктом правової охорони, якщо він є результатом інтелектуальної, творчої діяльності його автора;

- ознака об`єктивної форми вираження твору означає, що твір може бути об`єктом правової охорони, якщо він виражений в об`єктивній формі;

- ознака змісту твору означає, що твір будь-якого змісту може бути об`єктом правової охорони з деякими обмеженнями, що визначаються законодавством;

- ознака оприлюднення твору означає, що твір може бути об`єктом правової охорони не залежно від того, виведений він з приватної сфери чи ні.

Національне законодавство України у сфері авторського права і суміжних прав передбачає ще й ознаку завершеності твору.

Твір є об`єктом правової охорони незалежно від того завершений він чи незавершений. За таких умов незавершений твір підлягає правовій охороні у такому ж обсязі як і завершений твір. Це положення випливає зі змісту ст. 433 ЦК України та ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Перераховані ознаки можна класифікувати на основні і додаткові умови правової охорони творів науки, літератури і мистецтва. Основні умови правової охорони включають ознаку творчого характеру твору й ознаку його вираження в об`єктивній формі, а додаткові умови правової охорони - ознаку змісту твору, ознаку завершеності твору й ознаку його оприлюднення.

Відповідно до основних умов правова охорона поширюється на твір, який створений інтелектуальною, творчою діяльністю і виражений в будь-якій об`єктивній формі. Якщо твір задовольняє цю умову, то додаткові умови розширюють обсяг правової охорони твору незалежно від його призначення, жанру, обсягу, мети, а також від способу його оприлюднення.

Колегія суддів акцентує, що основні умови є необхідними і достатніми для правової охорони твору, а додаткові умови правої охорони твору є факультативними, оскільки істотно збільшують кількість творів, що підлягають правовій охороні. Таким чином, твір може бути об`єктом правової охорони, якщо він створений інтелектуальною, творчою діяльністю й виражений в об`єктивній формі. Ці основні умови правової охорони не залежать від змісту й способу оприлюднення твору. Саме цими умовами і виражений основний принцип правової охорони твору, відповідно до якого авторське право на твір виникає з моменту його створення. Правова охорона поширюється на твори, створені інтелектуальною, творчою діяльністю одного чи декількох авторів. Поняття творчості не визначається в законодавстві, оскільки творчість - це загальнолюдська категорія. В результаті інтелектуальної, творчої діяльності створюється все якісно нове, неповторне, унікальне й оригінальне, у тому числі, твори науки, літератури і мистецтва, які, зазвичай, стають об`єктами правової охорони. Творчий характер твору характеризується його оригінальністю чи новизною, при цьому новизна й оригінальність можуть виявлятися як у змісті твору, так і в його формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 461 Цивільного кодексу України промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим.

Відповідно до частини 1-3 статті 6 Закону України «Про охорону прав на промисловий зразок» :

1. Промисловий зразок відповідає критеріям охороноздатності, якщо є новим і має індивідуальний характер.

Промисловий зразок, який застосовано або втілено у виробі, що становить складову частину складеного виробу, визнається таким, що є новим та має індивідуальний характер, якщо складова частина, включена до складеного виробу, залишається видимою під час звичайного використання складеного виробу та видимі ознаки складової частини складеного виробу відповідають вимогам щодо новизни та індивідуального характеру.

2. Промисловий зразок визнається новим, якщо жоден ідентичний промисловий зразок не доведено до загального відома щодо:

- зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету;

- незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.

Промислові зразки вважаються ідентичними у разі, якщо їхні суттєві ознаки відрізняються лише незначними деталями.

У процесі встановлення новизни промислового зразка беруться до уваги будь-які відомості, що стали загальнодоступними до дати подання заявки, а якщо заявлено пріоритет, - до дати пріоритету, у тому числі зміст усіх раніше одержаних НОІВ заявок, крім тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або щодо них НОІВ прийнято рішення про відмову в державній реєстрації промислового зразка і вичерпано можливості оскарження таких рішень.

Не вважаються загальнодоступними відомості, що розкриті третій особі за явної чи неявної умови збереження конфіденційності.

3. Промисловий зразок визнається таким, що має індивідуальний характер, якщо загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який інший промисловий зразок, доведений до загального відома щодо:

Нове характеризується особливими рисами: воно є закономірним наслідком попереднього розвитку; нове вбирає все багатство, все позитивне старого; перетворює спадщину старого відповідно до умов, які змінилися; набуває таких властивостей, елементів зв`язку, які прискорюють рух уперед. В спеціальній літературі аналізується критерій новизни. Так, промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальновідомою у світі до дати подання заявки до установи або заявлено пріоритет до дати його пріоритету. Промисловий зразок визнають новим, якщо відомості про сукупність його суттєвих ознак, які визначають естетичні й (або) ергономічні особливості виробу, стали загальнодоступними у світі до дати встановлення пріоритету промислового зразка. Під суттєвими ознаками, що визначають естетичні й (або) ергономічні особливості виробу, розуміють ознаки, властиві художньо-конструкторському рішенню, кожна з яких необхідна, а всі разом достатні для створення зорового виразу виробу.

Одним з критерієв промислового зразка для надання йому правової охорони є промислова придатність. Саме можливість відтворення, тобто можливість виготовлення копій виробу такого ж зовнішнього вигляду, робить актуальною патентно-правову форму охорони оригінального художньо-конструкторського рішення.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши зміст Свідоцтво Державної служби інтелектуальної власності України №43355 про реєстрацію авторського права на твір Розробка дизайну "Печиво "Дніпро" автором якого визначено ОСОБА_1 , дата реєстрації 17.04.2012 (т.1 а.с. 14), рішення (т.1 а.с. 16-18), колегія суддів доходить висновку, що у спірних правовідносинах об`єктом авторського права є саме промисловий зразок в розумінні статті 6 Закону України «Про охорону прав на промисловий зразок» та статті 461 Цивільного кодексу України

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню

В статті 27 Закону України «Про охорону прав на промисловий зразок» наведені способи захисту прав на промисловий зразок, відповідно до абзацу другого частини 2 якого, суди відповідно до їх компетенції розв`язують, зокрема, спори про:

- авторство на промисловий зразок;

- встановлення факту використання промислового зразка;

- встановлення власника промислового зразка;

- порушення прав власника промислового зразка;

- право попереднього користування;

- компенсації.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Оскільки розглядаючи справу, місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, не застосувавши положення «Закону України «Про охорону прав на промисловий зразок» та статті 461 Цивільного кодексу України, які підлягали застосуванню, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з ухвалення нового, про відмову в задоволені позовних вимог. Апеляційна скарга, відповідно, підлягає задоволенню.

Позивач не скористався своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу, в зв`язку із чим, колегія суддів в порядку частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами справи. При цьому доводи позивача, викладені в заявах по суті, які подавалися до суду першої, апеляційної та касаційної інстанції раніше відхиляються як такі, що побудовані на помилковому розумінні стороною характеру спірних правовідносин і норм матеріального права, які підлягали застосуванню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Розподіл судових витрат:

Відповідно до підпунктів б, в пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з резолютивної частини із зазначенням:

б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення;

в) розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції;

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційних скарг у сумі 6129,00 грн. та за подання касаційної скарги у розмірі 4630,80 грн підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Білецький та партнери".

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Нестеренка Ігоря Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2024 у справі №904/702/21 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2024 у справі №904/702/21 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Білецький та партнери" (49006. м. Дніпро, вул. Робоча, 20, кв. 23, ідентифікаційний код 42432655) на користь Фізичної особи - підприємця Нестеренка Ігоря Володимировича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 4630,80 грн. судового збору за подання касаційної скарги та 6129,00 грн. за подання апеляційних скарг.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями Дарміним М.О. та Коваль Л.А. 05.07.2024, а суддею Верхогляд Т.А.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяТ.А. Верхогляд

СуддяЛ.А. Коваль