Постанова

від 09.07.2024 по справі 912/848/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2024 року м.Дніпро Справа № 912/848/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2024 (суддя Кабакова В.Г., повний текст складено та підписано 27.05.2024) у справі № 912/848/24

за позовом Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", вул. Соборна, 19А, м. Кропивницький, 25009

до відповідача Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), пр. Яворницького Дмитра, 21А, м. Дніпро, 49027

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-контроль", вул. Покровська, 50, м. Кропивницький, 25004

про стягнення 63 878,60 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області звернулося Обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" з позовом до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення 63 878,60 грн, в тому числі 63 458,60 грн за водопостачання та 420,00 грн плати за абонентське обслуговування, з покладенням судових витрат.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №4/266/1-5 від 03.11.2023 про надання послуг з централізованого водопостачання з індивідуальним споживачем (для бюджетних установ та організацій), місцем надання послуг за яким визначено: 25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 47.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2024 у справі № 912/848/24 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" 63878,60 грн та 3028,00 грн судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що:

-будівля за адресою вул. Преображенській, 47 в м. Кропивницький не введена в експлуатацію та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-контроль" виконуються роботи, пов`язані з реставрацією будівлі згідно договору підряду №Kr/22-23 від 19.12.2022;

Також скаржник зазначає, що листом від 15.05.2023 № 18957/15.4-09 Міжрегіональним управлінням повідомлено ОКВП "Дніпро - Кіровоград", що при огляді колодязя на території будівлі 47 за адресою вул. Преображенська, м. Кропивницький виявлена значна замуленість колодязя та лічильника. При огляді лічильника виявлено велику перевтрату води. Від ОКВП "Дніпро - Кіровоград" надійшла відповідь, якою повідомлено, що 30.05.2023 за адресою Преображенська, 47, м. Кропивницький, працівниками підприємства проведено обстеження мереж та виявлено витік води після комерційного водолічильника SENSUS 15 №11070168. Витік усунено бригадою Кропивницького ВКГ 30.05.2023 шляхом перекриття вентиля Ду=25мм, у результаті чого подача води в приміщення припинена. Тобто, усунення витоку води відбулося з суттєвою затримкою з боку виконавця послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що безумовно вплинуло на об`єм втраченої води. 30.05.2023 витік води усунено бригадою Кропивницького ВКГ шляхом перекриття вентиля Ду=25мм та припинено подачу води за адресою Преображенська, 47, м. Кропивницький, що відповідно до Правил № 30, вважається аварією на мережі, оскільки згідно з п. 9.3.4. вказаних правил до аварій на мережі належать: пошкодження стінок трубопроводів, порушення з`єднань труб, поломка запірної арматури, зворотних клапанів та іншої арматури і фасонних частин, ремонт яких потребує припинення подачі води споживачам на період ліквідації пошкоджень. В той же час, за період с 15.05.2023 до 30.05.2023 роботи по ліквідації витоку ні позивачем, ні іншою організацією, яка має відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, не проводилось. Виставлений рахунок значно перевищує обумовлені Сторонами в Договорі №4/266/1-5 обсяги послуг та загальної ціни Договору (п.п.1.6, 8.1. Договору №4/266/1-5). Разом з цим, Позивачем не надано нових технічних умов у зв`язку із збільшенням ліміту водоспоживання відповідно до пункту 2.1. Договору №4/266/1-5. Договір №4/266/1-5 між ОКВП "Дніпро-Кіровоград" та Міжрегіональним управлінням укладено 03.11.2023, тобто вже після подій, пов`язаних із витоком води, який усунуто 30.05.2023;

-акт наданих послуг №4970/5 від 19.12.2023 підписаний головним спеціалістом Чорним О.С., в той же час суд першої інстанції, не дослідив обсяг повноважень підписанта зазначеного первинного документа.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечив, рішення вважає законним і обґрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від від 20.05.2024 (суддя Кабакова В.Г., повний текст складено та підписано 27.05.2024) у справі № 912/848/24 - без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Мороз В.Ф., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 11.06.2024 здійснено запит матеріалів справи №912/848/24 із Господарського суду Кіровоградської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

18.06.2024 матеріали справи №912/848/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі на належні реквізити суду. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

21.06.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 18.06.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги.

Ухвалою суду від 24.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2024 у справі № 912/848/24; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи; сторонам наданий строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

08.07.2024 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 912/848/24 у зв`язку з відпусткою судді Мороза В.Ф.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024, справу №912/848/24 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

03.11.2023 між ОКВП "Дніпро-Кіровоград" (Виконавець) та Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) (Споживач) укладено договір № 4/266/1-5 про надання послуг з централізованого водопостачання з індивідуальним споживачем (для бюджетних установ та організацій) (а.с. 5-8), за умовами якого:

Виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами та засобами надавати Споживачеві безперервно та відповідної якості з гарантованим рівнем безпеки і тиску послуги централізованого питного водопостачання, в об`ємах визначених лімітом водоспоживання, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах визначених Договорами (п. 1.1.).

Місце надання послуг: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 47 (п. 1.7.).

Під час виконання його умов, а також вирішення всіх інших питань, що цим договором не обумовлені, сторони керуються чинним законодавством, зокрема Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", місцевими правилами приймання стічних вод (п. 3.1.).

Споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги централізованого водопостачання (п. 3.3.).

Кількість води, що постачається Виконавцем на об`єкти Споживача, визначається за показниками засобів вимірювальної техніки вузлів комерційного обліку, встановлених на мережах Споживача та прийнятих на абонентський облік Виконавцем шляхом складання акта про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік та його опломбування, які фіксуються в Акті про надання послуг оформлений згідно з додатком № 2 до договору, що складається в двох примірниках, по одному для кожної сторони (п. 7.1.).

Плата за послуги складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства (п. 8.2.).

Споживач, після отримання рахунків Виконавця, на протязі 5 банківських днів, але не пізніше останнього банківського дня поточного місяця, здійснює оплату послуг у відповідності до рахунку-фактури за фактичні об`єми споживання води згідно актів виконаних робіт (п. 8.3.).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє з 01.01.2023 до 31.12.2023 (п. 12.2.).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Сторони підписали акт наданих послуг № 4970/5 від 19.12.2023 за послуги водопостачання на суму 63458,60 грн та абонентське обслуговування на суму 420 грн всього на суму 63878,60 грн. Позивач виставив рахунок на оплату № 4970/5 від 19.12.2023 за послуги водопостачання та абонентське обслуговування на суму 63878,60 грн, який отримано представником відповідача 20.12.2023.

Відповідач не сплатив позивачу 63878,60 грн, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд зазначив, що факт надання позивачем відповідачу послуг за Договором №4/266/1-5 від 03.11.2023 на загальну суму 63878,60 грн, строк оплати яких відповідно до умов Договору настав, підтверджений підписаним сторонами без заперечень актом наданих послуг № 4970/5 від 19.12.2023 за водопостачання та абонентське обслуговування та виставленим рахунком на оплату №4970/5 від 19.12.2023, який отримано відповідачем 20.12.2023 (а.с. 11).

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не розрахувався в повному обсязі з позивачем у встановлений договором строк за надані згідно умов договору послуги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 ГК України).

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі укладеного з ОКВП "Дніпро-Кіровоград" Договору №4/266/1-5 від 03.11.2023 є споживачем послуг з централізованого водопостачання.

За умовами п. 12.2. Договору, він діє з 01.01.2023 до 31.12.2023.

Факт надання позивачем відповідачу послуг за Договором на загальну суму 63878,60 грн, строк оплати яких відповідно до умов Договору настав, підтверджений підписаним сторонами без заперечень актом наданих послуг № 4970/5 від 19.12.2023 за водопостачання та абонентське обслуговування та виставленим рахунком на оплату №4970/5 від 19.12.2023, який отримано відповідачем 20.12.2023

Аналізуючи правовідносини сторін, колегія суддів зазначає, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" - питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання; водовідведення - діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

За ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання.

За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З урахуванням фактичних обставин справи, підтверджених відповідними доказами, з огляду на норми законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, з огляду на таке:

-щодо доводів апелянта відносно того, що будівля, за адресою: м. Кропивницький, вул. Преображенська, 47 (місце надання послуг) в експлуатацію не здана, оскільки проводиться реставрація адміністративної будівлі, що, на думку відповідача, виключає можливість використання води в об`ємі 2517 куб. м., то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до акту розмежування майнової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток №3 до Договору) споживач несе відповідальність за справність водопровідної мережі Д=32 мм, від місця приєднання до водопровідної мережі, в тому числі запірної арматури, колодязя ВК та вузла обліку води.

Виток води відбувся у приміщенні та відповідні показники зафіксовані приладом обліку води, на підставі яких Споживачу виставлено рахунок та сторонами підписано акт наданих послуг на суму 63878,60 грн., із зазначенням показників лічильника, який був підписаний представниками сторін без зауважень.

Усунення витоку води шляхом перекриття вентиля можливо було здійснити самостійно, оскільки водопровідна мережа не була пошкоджена, виток води відбувся в зоні експлуатаційної відповідальності споживача, а тому твердження Відповідача, що виток води вважається аварією є безпідставним;

-щодо доводів апеляційної скарги про те, що будівля за адресою вул. Преображенській, 47 в м. Кропивницький не введена в експлуатацію та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-контроль" виконуються роботи, пов`язані з реставрацією будівлі згідно договору підряду №Kr/22-23 від 19.12.2022;

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, який встановив, що Договір №4/266/1-5 від 03.11.2023 про надання послуг з централізованого водопостачання з індивідуальним споживачем (для бюджетних установ та організацій), який діє з 01.01.2023, укладено між ОКВП "Дніпро-Кіровоград" та Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса), тому і зобов`язання за вказаним договором виконує відповідач.

-стосовно доводів відповідача, що збільшення ліміту водоспоживання потребує розробки нових технічних умов.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 01.12.2017 № 316 додаткові обсяги стічних вод споживачів (не враховані договором), що надходять до систем централізованого водовідведення або безпосередньо на очисні споруди системи централізованого водовідведення виконавців, оплачуються споживачами у п`ятикратному розмірі встановленого тарифу на послугу водовідведення, проте позивачем враховано звернення відповідача щодо ненарухування оплати за водовідведення у вищезазначеному розмірі, оскільки, актом обстеження було встановлено, що виток води у централізовану систему водовідведення не потрапляв. Таким чином, відповідачу фактично нараховано плату лише за водопостачання.

-щодо повноважень особи на підпис актів наданих послуг водопостачання.

Відповідач є власником та/або балансоутримувачем декількох приміщень у м. Кропивницькому, яким надаються послуги водопостачання та водовідведення, та відповідно виставляються рахунки та надаються на підпис акти наданих послуг, які були підписані головним спеціалістом Чорним О.С. в грудні 2023 року та оплачені Відповідачем без зауважень, що свідчить про наявність повноважень у вказаної особи на підписання відповідних документів.

Таким чином, суд першої інстанції, приймаючи рішення, в повній мірі дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в рішенні суду по справі № 912/848/24.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Оскільки загальна ціна позову становить 63 878,60 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв`язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2024 у справі № 912/848/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2024 у справі № 912/848/24 залишити без змін.

Судові витрати Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.07.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков