Постанова

від 27.06.2024 по справі 904/4806/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4806/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів: Коваль Л.А., Чередко А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 (суддя Золотарьова Я.С. )

у справі № 904/4806/22

За позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Кам`янське, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у розмірі 384 048 438 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", згідно якої просило стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 389 340 334, 19 грн, з яких: 253 325 333,07 грн - основна заборгованість, 7 588 338,60 грн - подвійна облікова ставка, 17 121 991,36 грн - 3% річних, 111 304 671,16 грн - інфляційні втрати та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.01.2023.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 19.10.2023.

20.02.2024 від Акціонерного товариства "Дніпроазот" надійшла заява про забезпечення доказів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 заяву Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про забезпечення доказів у справі № 904/4806/22 залишено без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою АТ "ДніпроАЗОТ" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 у справі № 904/4806/22 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що вимогою Позивача є стягнення заборгованості за надані Позивачем послуги у 2020 - 2022 році. AT "ДНІПРОАЗОТ" вважає, що на даний час тариф на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, для AT «Дніпропетровськгаз» не встановлено, і AT «ДНІПРОАЗОТ», керуючись п. 6.2. Договору, до моменту встановлення Оператору ГРМ нового правомірно визначеного тарифу на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, має сплачувати за послуги AT «Дніпропетровськгаз» у 2020-2022 роках за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ за фізичний обсяг розподілу природного газу (тобто за тарифом, встановленим постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425), і в строк до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (як це визначено п. 6.4. Договору). Виходячи з приписів п. 6.2. Договору, з 01.01.2020 AT «ДНІПРОАЗОТ» до моменту встановлення для AT «Дніпропетровськгаз» нового правомірно визначеного тарифу на послуги з розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, має здійснювати оплату послуг з розподілу природного газу за тарифом, встановленим згідно з постановою НКРЕКП від 24.03.2016 №425, та у строк до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг, тобто за фактичний розподіл газу у розрахунковому періоді, і з урахуванням раніше перерахованих (переплачених внаслідок неправомірності постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 на 2022 рік) у 2021-2022 роках коштів. Відповідач вважає, що зі сторони Позивача незаконно і безпідставно порушуються права та законні інтереси AT «ДНІПРОАЗОТ», грубо ігноруються вимоги п.п. 6.2 та 6.4. Договору, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України. Однією з підстав для заперечення щодо позовних вимог є необгрунтований розмір тарифу за розподіл природного газу, встановлений постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 на 2022 рік. З огляду на що, належним підтвердженням необґрунтованості та неправомірності тарифу за розподіл природного газу, який застосований Позивачем для визначення ціни послуг у 2022 році є документи економічного обґрунтування встановлення розміру тарифу (економічні причини їх істотного збільшення) для послуг Позивача у 2022 році. З огляду на наведене вище можна стверджувати, що забезпечення доказів шляхом їх витребування є необхідною умовою для з`ясування обставин справи щодо встановлення факту надання послуг Позивачем Відповідачу у 2022 році та визначення дійсної ціни (вартості) цих послуг. Таким чином, для доказування зазначених обставин потрібно здійснити забезпечення доказів, а саме - витребувати у Позивача документи економічного обґрунтування встановлення розміру тарифу (економічні причини їх істотного збільшення) для послуг Позивача у 2022 році. Заява про забезпечення доказів Відповідачем подана 20.02.2024, тобто до початку першого судового засідання по розгляду справи по суті. Ця заява відповідно до вимог ст. 112 ГПК України розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. Тобто, відповідно до вищевикладеного, вважаємо, що суд першої інстанції мав розглянути заяву AT "ДНІПРОАЗОТ" про забезпечення доказів у справі до початку першого судового засідання по розгляду справи по суті, що відповідало б меті та завданням підготовчого провадження, визначеним у ст. ст. 177, 182 ГПК України, та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду.

Окрім того апелянтом подано клопотання про витребування з господарського суду всіх матеріалів справи.

Щодо вказаного клопотання апеляційний суд зазначає, що відповідно до пункту 17.10) Перехідних положень ГПК України у разі подання у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-8, 10, 12-14, 17, 19, 21, 31-33 частини першої статті 255 цього Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали. В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала про забезпечення доказів (пункт 2 частини першої статті 255 ГПК України).

Оскільки перехідними положеннями ГПК України передбачено, що у даному випадку до апеляційного суду направляються матеріали оскарження ухвали, а у суду апеляційної інстанції відсутня необхідність у наявності усіх матеріалів справи, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання відповідача про витребування.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 у справі № 904/4806/22.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2024 розгляд справи №904/4806/22 призначено на 27.06.2024.

Від АТ «Дніпропетровськгаз» надійшли пояснення у справі, згідно яких зазначає, що вважає що ухвалу суду такою, що ґрунтується на засадах верховенства права, законною і обґрунтованою, ухваленою відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а апеляційну скаргу вважає необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню. 21.09.2023 судом закрито підготовче провадження. Заява про забезпечення доказів подана 20.02.2024 після закриття підготовчого провадження. Тобто з пропуском строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України. Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Відповідно до ч.1 ч.2 ст. 207 ГПК України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом. Окрім того позивач звертає увагу, що виключно в межах адміністративного судочинства можливо визнати нечинною постанову НКРЕКП, як нормативно-правового акту, тобто, оцінка доказам на підтвердження економічного обґрунтування тарифу має бути надана судами адміністративної юрисдикції в межах розгляду відповідної справи. Також позивач зазначає, що предметом розгляду господарської справи є стягнення з акціонерного товариства «Дніпроазот» основної суми заборгованості, пені, 3% річних та судових витрат. Тобто Позивач має надати докази на підтвердження наявності такої заборгованості, у свою чергу Відповідач має надати докази на спростування вказаного. Оригінали всіх документів економічного обґрунтування встановлення розміру тарифу (економічні причини їх істотного збільшення) для послуг Позивача не є належним доказом на підтвердження наявності/відсутності заборгованості у Споживача перед АТ «Дніпропетровськгаз».

В судове засідання 27.06.2024 представники сторін не з`явилися. Були належним чином повідомлені про час розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 28.10.2021 у справі №11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Таким чином відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинні створюватися в зайвий раз передумови для порушення процесуальних строків розгляду справи.

Враховуючи те, що суд визнав необов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 389 340 334, 19 грн, з яких: 253 325 333,07 грн - основна заборгованість, 7 588 338,60 грн - подвійна облікова ставка, 17 121 991,36 грн - 3% річних, 111 304 671,16 грн - інфляційні втрати та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.01.2023.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2023 призначено підготовче засідання на 29.03.2023.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 19.10.2023.

20.02.2024 від відповідача надійшла заява про забезпечення доказів, згідно якої просив суд здійснити забезпечення доказів шляхом їх витребування у Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», а саме витребувати в Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» оригінали всіх документів економічного обґрунтування встановлення розміру тарифу (економічні причини їх істотного збільшення) для послуг Позивача у 2022 році.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначив, що однією з підстав для заперечення щодо позовних вимог з боку Відповідача є необґрунтований розмір тарифу за розподіл природного газу, встановлений постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 на 2022 рік. З огляду на що, належним підтвердженням необґрунтованості та неправомірності тарифу за розподіл природного газу, який застосований Позивачем для визначення ціни послуг у листопаді 2022 року є документи економічного обґрунтування встановлення розміру тарифу (економічні причини їх істотного збільшення) для послуг Позивача у 2022 році. Заявник стверджує, що забезпечення доказів шляхом їх витребування є необхідною умовою для з`ясування обставин справи щодо встановлення факту надання послуг Позивачем Відповідачу у листопаді 2022 року та визначення дійсної ціни (вартості) цих послуг. Таким чином, для доказування зазначених обставин потрібно здійснити забезпечення доказів, а саме витребувати у Позивача документи економічного обґрунтування встановлення розміру тарифу (економічні причини їх істотного збільшення) для послуг Позивача у 2022 році.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 прийнято заяву Акціонерного товариства "Дніпроазот" про забезпечення доказів та призначено її до розгляду в засіданні на 13.03.2024

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 заяву Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про забезпечення доказів у справі № 904/4806/22 залишено без розгляду.

В обґрунтування вказаної ухвали господарський суд зазначив, що 21.09.2023 судом закрито підготовче провадження. Заява про забезпечення доказів подана 20.02.2024 після закриття підготовчого провадження. Тобто з пропуском строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України. Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. З огляду на зазначене, врахувавши положення ч.1 ч.2 ст. 207 ГПК України, згідно якої суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, господарським судом було залишено без розгляду заяву Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про забезпечення доказів у справі № 904/4806/22.

Щодо викладених обставин колегія зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 1 частини першої статті 178 ГПК України встановлено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Згідно ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Підстави та порядок забезпечення доказів визначені статтею 110 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Тобто, необхідною умовою для забезпечення доказів є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Статтею 177 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання та строк підготовчого провадження. Зокрема, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За приписами ч. 1 ст. 111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Згідно зі ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі №9901/608/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 9901/845/18 зазначено, що забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів обов`язково зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення доказів відповідач зазначає, що вважає необґрунтованим розмір тарифу за розподіл природного газу, встановлений постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 на 2022 рік. З огляду на що, належним підтвердженням необґрунтованості та неправомірності тарифу за розподіл природного газу, який застосований Позивачем для визначення ціни послуг у листопаді 2022 року є документи економічного обґрунтування встановлення розміру тарифу (економічні причини їх істотного збільшення) для послуг Позивача у 2022 році. Заявник стверджує, що забезпечення доказів шляхом їх витребування є необхідною умовою для з`ясування обставин справи щодо встановлення факту надання послуг Позивачем Відповідачу у листопаді 2022 року та визначення дійсної ціни (вартості) цих послуг.

Разом з тим заявником не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому. При цьому, вказана заява про забезпечення доказів не підтверджена також жодними доказами які б підтверджували ризики чи загрозу того, що такі докази, про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим

При цьому колегія звертає увагу, що предметом розгляду даної справи є стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроазот" заборгованості у розмірі 389 340 334, 19 грн, з яких: 253 325 333,07 грн основної заборгованості, 7 588 338,60 грн подвійної облікової ставки, 17 121 991,36 грн 3% річних, 111 304 671,16 грн інфляційних втрат та судових витрат.

Отже предметом доказування в межах даної справи є факт надання позивачем відповідачу послуги з розподілу газу за заявлений у позові період на визначену суму, наявність/відсутність заборгованості відповідача за надані послуги, в разі наявності прострочення у виконанні грошового зобов`язання перевірці підлягає розрахунок заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та відсотків річних.

Таким чином позивач має надати докази на підтвердження надання послуги, наявності заборгованості, у свою чергу, відповідач має надати докази на спростування заявлених вимог.

Як вже було зазначено відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 2 статі 177 ГПК України передбачено, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2023 було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Колегія зазначає, що у відповідача було достатньо часу з дня відкриття провадження у справі до моменту закриття підготовчого провадження для звернення до суду з відповідними заявами у підготовчому провадженні з наданням відповідних доказів щодо неможливості самостійного отримання доказів, які він просить забезпечити. Заперечуючи проти позовних вимог останній зазначає, що не згоден з заявленою до стягнення сумою оскільки вважає необґрунтованим тариф за яким позивач нарахував та стягує суму заборгованості. При цьому відповідачем не було вчинено будь-яких дій щодо оскарження такого тарифу.

Окрім того апеляційний суд звертає увагу, що документи економічного обґрунтування встановлення розміру тарифу (економічні причини їх істотного збільшення) для послуг, які зазначені відповідачем в заяві про забезпечення доказів та які він просить забезпечити, не є тими доказами, які потребують забезпечення.

В силу приписів п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (ст. 113 ГПК України).

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За приписами частин четвертої та п`ятої статті 13 ГПК кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Нормами процесуального закону чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов`язковими як для суду, так і учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.

Вчинення стороною процесуальних дій поза межами встановленого законом чи судом строку можливе лише у випадку подання відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення учасника процесу та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення заявником по справі процесуальних дій. Тобто, можливість відновлення процесуального строку пов`язується з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням відповідних доказів.

З огляду на викладене колегія зазначає, що звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення судового рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 у справі №904/4806/22 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024у справі №904/4806/22 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Дніпроазот".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 09.07.2024

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

СуддяЛ.А.Коваль

СуддяА.Є.Чередко