Постанова

від 18.06.2024 по справі 912/1304/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2024 року м.Дніпро Справа № 912/1304/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Верхогляд Т.А.

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНОЧКА» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2023 (суддя Коваленко Н.М.)

у справі № 912/1304/23

за позовом Кропивницької міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Україночка"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Кропивницької міської ради до ТОВ "Україночка" з вимогами:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україночка" на користь Кропивницької міської ради заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 1 500,00 кв. м для розміщення закладу громадського харчування, яка знаходиться по просп. Університетському (напроти КНТУ) в місті Кіровограді, згідно договору оренди землі від 31 жовтня 2008 року N 100 у розмірі 200 777,40 грн;

2. Розірвати договір оренди від 31 жовтня 2008 року N 100, укладений між Кіровоградською міською радою та Товариства з обмеженою відповідальністю "Україночка" та який у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 листопада 2008 року за N 040838700055;

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україночка" на користь Кропивницької міської ради судовий збір у розмірі 5 695,66 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2023 у справі №912/1304/23 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україночка" на користь Кропивницької міської ради заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 1 500,00 кв. м для розміщення закладу громадського харчування, яка знаходиться по просп. Університетському (напроти КНТУ) в місті Кіровограді, згідно договору оренди землі від 31 жовтня 2008 року N 100 у розмірі 200 777,40 грн, судовий збір у розмірі 5 695,66 грн. Розірвано договір оренди землі від 31 жовтня 2008 року N 100, укладений між Кіровоградською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Україночка", який зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 листопада 2008 року за N 040838700055.

Не погодившись з вказаним рішенням Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНОЧКА» подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2023 у справі № 912/1304/23 та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та неправильному застосуванні норм матеріального права та судової практики.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- з метою припинення орендних відносин з Кропивницькою міською радою, ТОВ Україночка звернулось до міської ради з заявою від 27.03.2018 року про розірвання договору оренди землі. До вказаної заяви товариством додано проект додаткової угоди про розірвання договору та акт приймання-передачі (повернення) земельної ділянки. Таким чином, ТОВ Україночка здійснено всі необхідні дії щодо припинення орендних відносин земельної ділянки з Кропивницькою міською радою;

- Кропивницька міська рада розглянувши вказану заяву ТОВ «Україночка» прийняла рішення від 05.03.2020 №3175 Про припинення ТОВ Україночка права користування земельними ділянками по м.Кропивницькому, пунктом 1 якого вирішено припинити шляхом розірвання договір оренди землі від 31.10.2008 № 100 (державна реєстрація від 14.11.2008 № 040838700055), укладений між міською радою та ТОВ Україночка на земельну ділянка, розташовану по просп. Університетському (напроти КНТУ) загальною площею 0,1500 га для розміщення закладу громадського харчування, за згодою сторін. Земельну ділянку загальною площею 0,1500 га по просп. Університетському (напроти КНТУ) віднести до земель запасу, не наданих у власність або користування;

- ТОВ «Україночка» не отримувала від Кропивницької міської ради жодних примірників угоди про розірвання договору оренди землі й, відповідно, акта про приймання-передачу (повернення) земельної ділянки;

- з моменту прийняття в оренду земельної ділянки, на час подання заяви про припинення оренди землі та й по сьогодні ТОВ «Україночка» жодним чином не використовувала земельну ділянку;

- заява ТОВ «Україночка» від 27.03.2018 року про розірвання договору оренди землі та прийняте рішення позивача від 05.03.2020 року №3175 Про припинення ТОВ Україночка права користування земельними ділянками по м.Кропивницькому в розумінні положень статей 638, 639, 653, 654 Цивільного кодексу України, статей 14,31 Закону України Про оренду землі є укладеною угодою про розірвання договору оренди землі від 31.10.2008 року № 100, оскільки на момент прийняття рішення від 05.03.2020 року №3175 сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов укладення правочину про розірвання договору і не встановили додаткових умов;

- а ні законом, а ні умовами договору оренди землі сторони не передбачили укладення додаткової угоди про розірвання договору, як обов`язкової умови припинення зобов`язань;

- договір оренди землі від 31.10.2008 року № 100 припинив свою дію 05.03.2020 року за згодою сторін.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.

01.12.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, зокрема, посилаючись на те, що договір оренди землі в установленому законодавством порядку не припинено та факт систематичного порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати, що є підставою для розірвання такого договору.

В судовому засіданні 18.06.2024 приймав участь представник відповідача (апелянта). Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, уповноваженого представника не направив.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G.B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, зважаючи на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, а також враховуючи межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, з огляду на обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів не вбачає наявність правових та фактичних підстав для відкладення розгляду справи та продовжує її розгляд, вважаючи за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника позивача.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні 18.06.2024 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 31.10.2008 між Кіровоградською міською радою (далі - Орендодавець) та ТОВ "Україночка" (далі - Орендар) укладено договір №100 оренди землі (далі - Договір).

Згідно із розділом 1. Договору Орендодавець на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 17 червня 2008 року №707 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Університетському (напроти КНТУ)" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення закладу громадського харчування, яка знаходиться по просп. Університетському (напроти КНТУ) в місті Кіровограді.

Розділом 2. Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1 500,00 кв.м вулиць, набережних, площ. На земельній ділянці не розміщені об`єкти нерухомого майна та інші об`єкти інфраструктури. Земельна ділянка передається в оренду без об`єктів нерухомого майна та інших об`єктів інфраструктури. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно довідок державного земельного кадастру про грошову оцінку земельної ділянки №12, №11 від 19.01.2008 р.: до введення об`єкта в експлуатацію 111 540 грн. 00 коп., після введення об`єкта в експлуатацію 557 715 грн. 00 коп. Земельна ділянка, яка передається в оренду не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні.

Згідно із розділом 3. Договору договір укладено на двадцять років. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

У розділі 4. Договору передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі:

3-кратного земельного податку до введення об`єкта в експлуатацію - 278 грн. 85 коп. Термін ведення будівництва складає не більше 2-х років, починаючи з дня реєстрації цього договору. У разі, якщо будівництво не буде реалізоване у зазначений термін, орендна плата нараховується в повному обсязі.

12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки після введення об`єкта в експлуатацію 5 577 грн. 15 грн. на місяць згідно розрахунку, що додається до цього договору, починаючи з дня державної реєстрації договору оренди землі.

Періодичність внесення орендної плати - щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Відповідно до розділу 9. Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з розділом 10. Договору Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Положеннями розділу 13. Договору визначено, що Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання Орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та Орендаря; ліквідація юридичної особи - Орендаря. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія договору оренди землі припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених договором, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими законами України. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно з розділом 14. Договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Відповідно до розділу 16. Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Договір зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 листопада 2008 року за №040838700055.

Також сторонами підписано та скріплено печатками Додаток до Договору розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, грошова оцінка якої проведена на 26.01.1999.

Відповідно до акта про передачу та прийом земельної ділянки (в натурі), Орендодавець передав, а Орендар прийняв об`єкт оренди - земельну ділянку в розмірі 1 500,00 кв.м в оренду на 20 років для подальшого використання за цільовим призначенням (заклад громадського харчування) по просп. Університетському (напроти КНТУ).

Рішенням Кіровоградської міської ради №1236 від 27.11.2017 "Про перейменування" вирішено у зв`язку з перейменуванням міста Кіровограда Кіровоградської області на місто Кропивницький здійснити перейменування Кіровоградської міської ради (код ЄДРПОУ 26241020) на міську раду міста Кропивницького, а виконавчий комітет Кіровоградської міської ради (код ЄДРПОУ 04055251) на виконавчий комітет міської ради міста Кропивницького".

Окрім того, Кропивницькою міською радою 04.12.2020 прийнято рішення №3 "Про перейменування", згідно яким вирішено перейменувати Міську раду міста Кропивницького (код ЄДРПОУ 26241020) на Кропивницьку міську раду, а Виконавчий комітет Міської ради міста Кропивницького (код ЄДРПОУ 04055251) на Виконавчий комітет Кропивницької міської ради.

27.03.2018 на адресу Кропивницького міського голови надійшла заява ТОВ "Україночка" про розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку з тим, що цільове призначення земельної ділянки не відповідає плану зонування території м. Кропивницького.

05.03.2020 Міською радою міста Кропивницького прийнято рішення №3175 "Про припинення ТОВ "Україночка" права користування земельними ділянками по м. Кропивницькому", пунктом 1 якого вирішено припинити шляхом розірвання договір оренди землі від 31.10.2008 № 100 (державна реєстрація від 14.11.2008 № 040838700055), укладений між міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Україночка" на земельну ділянку, розташовану по просп. Університетському (напроти КНТУ) загальною площею 0,1500 га для розміщення закладу громадського харчування, за згодою сторін. Земельну ділянку загальною площею 0,1500 га по просп. Університетському (напроти КНТУ) віднести до земель запасу, не наданих у власність або користування.

Згідно з п. 3, 4 вказаного рішення міською радою вирішено Управлінню земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища забезпечити виготовлення та видачу угод про розірвання договорів оренди землі. Товариству з обмеженою відповідальністю "Україночка" за актом приймання-передачі передати Міській раді міста Кропивницького земельні ділянки у стані не гіршому порівняно з тим, у якому ділянки були надані в оренду.

Як стверджує позивач, на виконання рішення Міської ради міста Кропивницького від 05.03.2020 №3175 "Про припинення ТОВ "Україночка" права користування земельними ділянками по м. Кропивницькому" між ТОВ "Україночка" та міською радою в письмовій формі угода про припинення договору оренди землі не укладалась.

За повідомленням Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кропивницької міської ради, ними виготовлені угода про розірвання договору оренди землі, проте укладена вона не була.

Крім того, позивач вказує, що ТОВ "Україночка" не передало за актом приймання - передачі міській раді земельну ділянку.

Тому, за доводами позивача Договір в установленому законодавством порядку не припинено.

Враховуючи, що ТОВ "Україночка" самоусунулось від сплати коштів в установленому договором порядку і розмірі, за користування переданою земельною ділянкою згідно з договором оренди землі, позивач вважає, що товариством порушено ст. 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) щодо належного виконання грошового зобов`язання та його поведінка має всі ознаки порушення та прострочення його виконання, що визначені ст. 610, 612 ЦК України.

В зв`язку з вищенаведеним, розмір заборгованості ТОВ "Україночка" перед Кропивницькою міською радою за користування земельною ділянкою для розміщення закладу громадського харчування по просп. Університетському (напроти КНТУ) в місті Кропивницькому згідно Договору становить 200 777,40 грн.

Позивач зазначає, що Кропивницька міська рада значною мірою позбавилась того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки, а саме отримання орендної плати за користування відповідною земельною ділянкою.

Таким чином, підставою для розірвання Договору є систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що є підстави, визначені чинним законодавством України для розірвання договору оренди землі від 31.10.2008 №100, укладеного між Кіровоградською міською радою та ТОВ "Україночка".

У зв`язку з несплатою боргу за Договором позивач звернувся до суду із даним позовом.

Як вказує позивач, під час підготовки позовної заяви останньому стало відомо, що на підставі проведеної реорганізації ТОВ "Україночка" шляхом виділу створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Україночка 2", якому на підставі розподільчого балансу передано частину майна, прав та обов`язків ТОВ "Україночка".

В свою чергу, право оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі від 31.10.2008 №100, а також інші зобов`язання за зазначеним договором новоствореному Товариству з обмеженою відповідальністю "Україночка 2" не передано, що підтверджується наданими Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради на вимогу суду листом №19.03.01-06/2673/23 від 11.08.2023 документами реєстраційної справи ТОВ "Україночка" (код ЄДРПОУ 32819682) та ТОВ "Україночка-2" (код ЄДРПОУ 44080085), а саме: рішення учасників про виділ; розподільчий баланс; рішення про заснування ТОВ "Україночка-2" (код ЄДРПОУ 44080085); копія статуту ТОВ "Україночка-2" (код ЄДРПОУ 44080085); остання редакція статуту ТОВ "Україночка" (код ЄДРПОУ 32819682).

Таким чином, право оренди земельної ділянки ділянка загальною площею 1 500,00 кв.м для розміщення закладу громадського харчування, яка знаходиться по просп. Університетському (напроти КНТУ) в місті Кіровограді, яке набуто на підставі договору оренди землі від 31.10.2008 №100, як і інші права на обов`язки за цим договором належать ТОВ "Україночка".

Суд першої інстанції за наслідком розгляду справи дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині визнання додаткових угод укладеними по двох земельних ділянках. В іншій частині позовні вимоги суд залишив без розгляду та відмовив у їх задоволенні. мотивовано посиланням на те, що ТОВ Україночка допустило порушення умов договору в частині сплати орендної плати, що є підставою для дострокового розірвання цього договору.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Кропивницької міської ради до ТОВ "Україночка" з вимогами:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україночка" (код ЄДРПОУ: 32819682) на користь Кропивницької міської ради (Код ЄДРПОУ: 26241020) заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 1 500,00 кв.м для розміщення закладу громадського харчування, яка знаходиться по просп. Університетському (напроти КНТУ) в місті Кіровограді, згідно договору оренди землі від 31 жовтня 2008 року № 100 у розмірі 200 777,40 грн;

- розірвати договір оренди від 31 жовтня 2008 року №100, укладений між Кіровоградською міською радою та Товариства з обмеженою відповідальністю "Україночка" та який у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 листопада 2008 року за №040838700055.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань по договору оренди землі №100 від 31.10.2008, укладеного між Кіровоградською міською радою та ТОВ "Україночка" в частині сплати орендної плати.

Судом враховується, що 04.12.2020 року Кропивницькою міською радою прийнято рішення № 3, згідно з яким перейменовано міську раду міста Кропивницького на Кропивницьку міську раду, а виконавчий комітет міської ради міста Кропивницького - на виконавчий комітет Кропивницької міської ради.

Відповідно до положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею; земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 2-3).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 3-4 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Земельна ділянка може передаватися в оренду разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 розділу VІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про оренду землі" до розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є, серед іншого, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Водночас, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ст. 13, п. 3 ч. 1 ст. 15, ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, який відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Орендна плата відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною 1 п. 289.1 ст. 289 ПК України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки) із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

За ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як визначено ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено факт неналежного виконання ТОВ «Україночка» своїх зобов`язань за спірним договором оренди землі щодо сплати орендної плати за період з червня 2020 року по травень 2023 року, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 200 777,40 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідачем матеріали справи не містять.

Перевіривши розрахунок заборгованості, господарський суд дійшов висновку, що розмір заборгованості визначено правильно у відповідності до умов Договору та чинного законодавства, що не спростовано скаржником.

Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в заявленому розмірі 200 777,40 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, з чим погоджується апеляційний суд.

Крім того, ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями розділу 13. Договору визначено, що Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання Орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та Орендаря; ліквідація юридичної особи - Орендаря. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія договору оренди землі припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених договором, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими законами України.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» врегульовано припинення договору оренди землі. Так, за ч.ч. 3, 4 цієї статті договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельного кодексу України та іншими законами України.

Положеннями ст. 24-25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

В свою чергу, однією із підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати (п. «д» ст. 141 ЗК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Таким чином, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичного порушення договору оренди земельної ділянки, така обставина може бути підставою для розірвання договору.

У постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тлумачення п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України та ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо (аналогічна правова позиція викладена у Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.10.2019 у справі № 293/1011/16-ц).

Як встановлено розділом 4. Договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В даному конкретному випадку судом встановлено, що за відповідачем рахувалась заборгованість з орендної плати починаючи з червня 2020 року.

Отже, мала місце систематична несплата орендної плати, що не спростовано апелянтом та відповідно до наведених вище норм та положень чинного законодавства є правовою підставою для розірвання договору оренди.

Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що за змістом ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Аналогічні приписи наведено в ч. 1 ст. 651 ЦК України.

Як передбачено ч.ч. 1, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Отже, за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18 та постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 922/3248/18, від 17.10.2019 у справі №922/3249/18, від 22.10.2019 у справі № 922/3293/18, від 28.02.2023 у справі № 909/899/21).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18; Верховного Суду у постанові від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16).

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі №912/1385/17 сформувала висновок, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Колегія суддів зауважує, що за положеннями договору не передбачено можливість його розірвання в односторонньому порядку, а тому його може бути розірвано за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

При цьому процедура розірвання договору оренди землі за згодою сторін, а ні умовами договору, а ні вимогами Закону України «Про оренду землі» не регламентована, як і не визначено законодавством типової форми договору (угоди) про розірвання договору оренди землі.

За приписами ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, приймаючи до уваги, що спірний договір оренди землі укладено сторонами у письмовій формі, оформлення угоди між сторонами про розірвання цього договору має відбуватися у письмовій формі.

Як вже було зазначено, 27.03.2018 ТОВ «Україночка» звернулося до Кропивницької міської ради із заявою від 21.03.2018, в якій просило розірвати договір оренди земельної ділянки від 14.11.2008 року №040838700035, у зв`язку з тим, що цільове призначення земельної ділянки не відповідає плану зонування території м.Кропивницька (зона Г-6 торгівельна зона).

Матеріали справи не містять доказів досягнення між сторонами згоди щодо дострокового розірвання договору шляхом укладення відповідної угоди у письмовій формі.

Відтак, апеляційний суд констатує, що сторони не дійшли згоди про припинення договірних відносин, а тому, зважаючи на приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України та ч. 4 ст. 188 ГК України, у ТОВ «Україночка», як заінтересованої сторони, виникло право на звернення до суду за захистом своїх прав з відповідною вимогою про розірвання договору за судовим рішенням.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач таким правом не скористався, доказів звернення до суду з позовом про розірвання договору та прийняття за наслідком цього рішення або ж неможливості такого звернення з об`єктивних причин, не надав.

Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє посилання скаржника щодо здійснення ним усіх необхідних дії щодо припинення орендних відносин з Кропивницькою міською радою.

Слід звернути увагу на тому, що припинення права користування орендованою земельною ділянкою не настає автоматично в силу добровільної відмови від права користування земельною ділянкою, а є лише підставою для розірвання договору оренди (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 04.05.2020 у справі № 816/1331/17 та від 12.06.2020 року у справі № 480/303/19).

Рішення Кропивницької міської ради від 05.03.2020 року №3175 свідчить про те, що міська рада вирішила припинити шляхом розірвання спірний договір саме за згодою сторін.

При цьому у пунктах 3, 4 вказаного рішення міської ради зазначено, що Управлінню земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища забезпечити виготовлення та видачу угод про розірвання договорів оренди землі; Товариству з обмеженою відповідальністю Україночка за актом приймання-передачі передати міській раді міста Кропивницького земельні ділянки у стані не гіршому порівняно з тим, у якому ділянки були надані в оренду.

Водночас, як вже зазначалося, умовами договору визначено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін.

В свою чергу, договором не передбачено право міської ради на його розірвання в односторонньому порядку.

Тобто, за загальним правилом, місцева рада не може в односторонньому порядку відмовитись від договору оренди земельної ділянки, прийнявши одноособове рішення про його розірвання.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги, що сторонами не досягнуто згоди щодо дострокового розірвання договору оренди землі та не укладено відповідної угоди про це у письмовій формі, колегія суддів доходить висновку, що станом на дату розгляду даної справи судом першої інстанції договір оренди землі є чинним, а тому є обов`язковим для сторін в частині виконання передбачених ним обов`язків.

За таких умов, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апелянта щодо невикористання ним спірної земельної ділянки, оскільки наведене не є підставою для звільнення орендаря від сплати орендної плати за землю.

Щодо посилання скаржника на неотримання ним від Кропивницької міської ради жодних примірників угоди про розірвання договору оренди землі та актів приймання-передачі (повернення) земельної ділянки, варто наголосити, що надсилання відповідачу пропозиції про розірвання спірного договору оренди є виключно правом, а не обов`язком позивача.

При цьому у разі недосягнення сторонами згоди щодо розірвання договору або ухилення однієї із сторін від оформлення угоди про це, інша сторона, яка зацікавлена у розірванні договору має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Порушень або неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом під час перегляду справи в апеляційному порядку не встановлено.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і обставини, надав їм належну правову оцінку.

З огляду на що, доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, не спростовують мотивів та висновків господарського суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим відхиляються колегією суддів, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2023 у справі № 912/1304/23.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на її заявника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНОЧКА» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2023 у справі № 912/1304/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2023 у справі №912/1304/23 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНОЧКА».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 09.07.2024

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Т.А. Верхогляд