Справа № 544/1259/20
пров. № 2-с/544/19/2024
У Х В А Л А
21 червня 2024 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі судді Нагорної Н. В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу №544/1259/20 від 09.10.2020, виданого Пирятинським районним судом Полтавської області,
в с т а н о в и в:
19 червня 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Пирятинського районного суду Полтавської області із заявою про скасування судового наказу №544/1259/20 від 09.10.2020, виданого Пирятинським районним судом Полтавської області. Окрім цього, заявник ставить питання про поновлення строку на подання заяви про скасування даного судового наказу. Пропуск строку звернення до суду заявник мотивує тим, що судовий наказ було отримано ним поштою, раніше про його існування йому не було відомо. Крім цього, заявник наголошує на тому, що на даний час на території України введений воєнний стан, під час якого процесуальні строки продовжуються. Також заявник посилається на те, що внесено зміни у велику кількість нормативних актів у зв`язку з поширенням короновірусу COVID-19, якими розширено підстави для продовження процесуальних строків, встановлених законом або судом. Також заявник зазначає, що починаючи з лютого 2022 року він був залучений як військовослужбовець по мобілізації до лав ЗСУ для стримування збройної агресії рф від повномасштабного вторгнення в Україну, що і стало окремою обставиною для пропуску строку на звернення до суду з вказаною заявою про скасування судового наказу.
Клопотання про поновлення строку розглянуто судом у порядку ч.3 ст.127 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Розглянувши клопотання про поновлення строку суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Згідно ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Установлено, що 09 жовтня 2020 року по цивільній справі №544/1259/20 за заявою ТОВ «Торговий дім «Лубнигаз» видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь «Торговий дім «Лубнигаз» заборгованість за послуги з газопостачання в сумі 26263,97грн.
13.10.2020 вказаний судовий наказ та заяву з додатками було направлено ОСОБА_1 за місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно рекомендованного повідомлення про вручення поштового відправлення судовий наказ вручено ОСОБА_1 24.10.2020 (а.с.14).
Заява про скасування судового наказу, яка подана ОСОБА_1 , надійшла до суду 19.06.2024 (більше ніж через три роки), тобто з пропуском визначеного ч.1 ст.170ЦПК України строку.
Згідно ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
При цьому, поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
За змістом статей 81,127 ЦПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Стосовно твердження ОСОБА_1 про поважність пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу через дію карантинних обмежень внаслідок пандемії COVID-19, то суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався.
При цьому суд також враховує, що Постановою КМУ від 27 червня 2023 р. № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже карантин було скасовано з 30.06.2023.
Натомість, посилаючись на дію карантинних обмежень внаслідок пандемії COVID-19, ОСОБА_1 не навів доводів та не надав доказів на підтвердження того, що у останнього існували об`єктивні обставини щодо неможливості подання заяви про скасування судового наказу у строки, визначені законом, які були зумовлені впровадженими карантинними обмеженнями.
Стосовно твердження ОСОБА_1 про поважність пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу у зв`язку з тим, що на даний час на території держави введений воєнний стан, під час якого процесуальні строки продовжують, то суд зазначає, що цивільним процесуальним законодавством імперативно не закріплено підстав для поновлення процесуальних строків, встановлених нормами цього Кодексу, у зв`язку з введенням воєнного стану.
Така підстава для поновлення процесуальних строків як введення воєнного стану, на переконання суду, повинна оцінюватись в загальному порядку.
Отже, оцінюючи вказану причину для поновлення процесуального строку - введення воєнного стану, суд уважає її неповажною, оскільки заявником не обгрунтовано та не доведено, яким чином введення воєнного стану перешкоджало заявнику написати заяву про скасування судового наказу у встановлений законом строк. Заявником не доведено, що введення воєнного стану створило для останнього об`єктивні, непереборні, істотні труднощі на вчинення процесуальних дій у визначений законом строк.
Крім цього ОСОБА_1 як на підставу поважності причин пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу посилається на те, що починаючи з лютого 2022 року він був залучений як військовослужбовець по мобілізації до лав ЗСУ, на підтвердження чого надає копії відповідних документів.
Проте, суд, вивчивши додані до заяви копії військового квитка ОСОБА_1 дійшов висновку, що з них неможливо встановити обставини, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду з заявою про скасування судового наказу через їх нечитабельність.
Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку, що належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу ОСОБА_1 не надав.
Таким чином суд дійшов висновку про відсутність підстав для його поновлення.
Право доступу до правосуддя, не є абсолютним, а його реалізація має відбуватися із дотриманням процесуального строку, що забезпечує юридичну визначеність та остаточність судового рішення.
За змістом ч. 2 ст. 171ЦПК Українизаява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першоюстатті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
НормиЦПК Українине містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
Уст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпроголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Враховуючи наведене, беручи до уваги положення ч.2 ст.171ЦПК України, суд приходить до переконання, що заява ОСОБА_1 підлягає поверненню.
Керуючись ст.122-125, 170-172, 260, 261, 353 ЦПК України суд
у х в а л и в:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу №544/1259/20 від 09.10.2020, виданого Пирятинським районним судом Полтавської області - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі №544/1259/20 від 09.10.2020 - повернути боржнику.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного судушляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України,протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Н.В.Нагорна
Суд | Пирятинський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2024 |
Оприлюднено | 15.07.2024 |
Номер документу | 120287624 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про скасування судового наказу |
Цивільне
Пирятинський районний суд Полтавської області
Нагорна Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні