Рішення

від 09.07.2024 по справі 545/1117/24

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1117/24

Провадження № 2/545/1123/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого суддіПотетія А.Г.

з участю секретаряДелія Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства "Родник-2", треті особи: Територіальна громада в особі Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в :

Представник позивача адвокат Савчук О.В. звернувся до суду з позовом та прохав суд визнати за Визнати за ОСОБА_1 право власності на садовий будинок А-1,а А-1,а загальною площею 40,9 м. кв. та основною площею 14,3 м. кв., погріб а1, ворота №1 та огорожу №2, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Посилався на те, що в позасудовому порядку вирішити даний спір не можливо оскільки відсутні правовстановлюючі документи, в зв`язку з чим позивач змушений звертатися до суду з даним позовом.

У судове засіданняпредставник позивача адвокат Савчук О.В. не з`явився, попередньо надавши заяву, у якій просив суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Представник третіх осіб до суду не з`явилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, представник Територіальної громадив особіТерешківської сільськоїради Полтавськогорайону Полтавськоїобластіпри розгляді справи по суті покладався на розсуд суду, а представник Державна інспекція архітектури та містобудування України заперечував стосовно задоволенння позовних вимог за їх безпідставністю.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що у 2019 році ОСОБА_1 був прийнятий членом до садівничого товариства Родник-2 в с. Клюшники Полтавського району Полтавської області. Та отримав у користування земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0540 га у вище зазначеному товаристві по АДРЕСА_2 . Земельна ділянка загальною площею 3,05 га передана садівничому товариству Родник-2 на праві колективної власності на підставі державного акту ПЛ 19-064 від 13.08.1999 р. Згідно генерального плану садівничого товариства ділянка, що виділена позивачу знаходиться по середині загальної земельної ділянки під № 23.

На відведеній земельній ділянці позивач здійснив будівництво садового будинку господарським способом. Після завершення будівництва садового будинку, Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району станом на 09.01.2024 р. виготовлено технічний паспорт. Згідно даних технічної інвентаризації в АДРЕСА_1 знаходиться садовий будинок А-1,а загальною площею 40,9 м. кв. та основною площею 14,3 м. кв., погріб а1, ворота №1 та огорожа №2.

Позивач звернувся до Державної інспекції архітектури та містобудування України із декларацією про готовність до експлуатації об`єкта. Але за даних умов йому було відмовлено у реєстрації декларації з причини відсутності відомостей щодо кадастрового номеру земельної ділянки та відсутності дозвільних документів на будівництво. Звернувшись до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва із земель садівничого товариства йому було відмовлено з підстав передбачених Законом України № 2247-ІХ від 12.05.2022 р. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану. Отже, в подальшому неможливо зареєструвати нерухоме майно в державному реєстрі речових прав, оскільки садовий будинок не прийнятий до експлуатації за відсутності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Позивач не має дозвільних документів на будівництво садового будинку але він здійснював будівельні роботи на відведеній для цього земельній ділянці відповідного цільового призначення, про що зазначено в довідці відповідача від 08.10.2023 р.

У відповідності до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Як вище зазначено, позивач не має можливості зареєструвати право власності на збудоване ним нерухоме майно з підстав відсутності сформованої в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, а земельну ділянку можливо зареєструвати, згідно умов Закону № 2247-ІХ від 12.05.2022 р., лише за умови, що існує зареєстроване право власності на будинок, який розташований на цій земельній ділянці. За таких умов лише в судовому порядку можливо вирішити спірне питання визнавши право власності на самовільно збудоване нерухоме майно.

Відповідно доп.9ч.1ст.27ЗаконуУкраїни «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться, в тому числі, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно до п 4. Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 р. при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Так, вищезазначена Постанова Пленуму ВСС України № 6 наголошує, вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними. В даному випадку позивач збудував майно на відведеній та наданій йому у користування земельній ділянці, відповідного цільового призначення. Жодні права будь-кого із інших осіб не порушуються (так як жодних скарг до відповідних органів не надходило), спірне нерухоме майно збудоване у відповідності до Державних будівельних норм і правил і придатне до експлуатації, що підтверджується звітом про проведення технічного обстеження.

Відповідно до даних звіту про проведення технічного обстеження № 162 від 09.03.2024 р., складеного експертом з технічного обстеження будівель і споруд ФОП ОСОБА_2 , -вогнестійкість об`єкта ІІІ, що відповідає ДБН В.1.1- Захист від пожежі. Пожежна безпека об`єктів будівництва. Встановлено технічну можливість та готовність до експлуатації садового будинку в АДРЕСА_2 СТ Родник-2.

Чинне законодавство не передбачає можливості отримувати дозвільні документи на будівництво (повідомлення про початок виконання будівельних робіт) вже після будівництва, тож питання прийняття до експлуатації об`єкта нерухомого майна можливе лише після судового рішення про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно. Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 р. № 461 передбачено також прийняття в експлуатацію самочинно збудованого нерухомого майна після визнання права власності на нього за рішенням суду.

Відповідно до ст. 328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.321ЦК України право власності є не порушеним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.12,13,81,258-260 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Садівничого товариства "Родник-2", треті особи: Територіальна громада в особі Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), право власності на садовий будинок А-1,а А-1,а загальною площею 40,9 м. кв. та основною площею 14,3 м. кв., погріб а1, ворота №1 та огорожу №2, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Судові витрати понесені позивачем по даній справі віднести за його рахунок.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя: А. Г. Потетій