Ухвала

від 09.07.2024 по справі 902/738/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

"09" липня 2024 р. Cправа № 902/738/24

Суддя Господарського суду Вінницької області Матвійчук В.В., розглянувши матеріали

за заявою: Хмільницької міської ради (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22200)

заінтересована особа: Комунальне підприємство "Хмільниккомунсервіс" (вул. Чорновола В`ячеслава, 107А, м. Хмільник, Вінницька область, 22200)

про встановлення факту

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла заява № 1186/01-19 від 19.06.2024 Хмільницької міської ради про встановлення факту, а саме:

- встановити факт переходу прав і обов`язків у зв`язку з реорганізацією Комунального підприємства "Хмільницька житлово-експлуатаційна контора" шляхом приєднання до Комунального підприємства "Хмільниккомунсервіс";

- зобов`язати приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Лучицьку Людмилу Павлівну вчинити відповідні дії щодо заміни сторони орендодавця з Комунального підприємства "Хмільницька житлово-експлуатаційна контора" на Комунальне підприємство "Хмільниккомунсервіс" у Договорі оренди нежитлового приміщення від 21.06.2019.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024 справу розподілено судді Матвійчуку В.В.

Дослідивши матеріали заяви № 1186/01-19 від 19.06.2024 суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження, з огляду на таке.

За змістом частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно із статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У частині першій статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша і друга статті 5 Господарського процесуального кодексу України).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. суд відзначає, що предметом позову не може бути встановлення обставин.

Оцінюючи належність обраного Хмільницькою міською радою способу захисту, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги фактично містять у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (встановлення факту переходу прав і обов`язків у зв`язку з реорганізацією Комунального підприємства "Хмільницька житлово-експлуатаційна контора" шляхом приєднання до Комунального підприємства "Хмільниккомунсервіс") та не стосується захисту права цивільного.

При цьому вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Відповідний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.

Захист майнового чи немайнового права, чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Наведена норма права підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

За таких обставин, суд вважає, що заява № 1186/01-19 від 19.06.2024 Хмільницької міської ради за участю заінтересованої особи Комунального підприємства "Хмільниккомунсервіс" про встановлення факту, не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись п.6 ч.1 ст.175, ст.ст. 232, 233, 234, 235, 240, 242, 243, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. У відкритті провадження у справі № 902/738/24 за заявою № 1186/01-19 від 19.06.2024 Хмільницької міської ради за участю заінтересованої особи Комунального підприємства "Хмільниккомунсервіс" про встановлення факту - відмовити.

2. Заяву № 1186/01-19 від 19.06.2024 разом з матеріалами повернути Хмільницькій міській раді.

3. Копію заяви № 1186/01-19 від 19.06.2024 долучити до примірника ухвали, яка залишається в справі.

4. Копію ухвали надіслати сторонам - до електронних кабінетів в ЄСІТС. Додатково примірник ухвали разом з матеріалами заяви надіслати Хмільницькій міській раді рекомендованим листом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 09.07.2024.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Хмільницька міська рада (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22200)