Рішення

від 02.07.2024 по справі 904/1999/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2024 Справа № 904/1999/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД", м.Львів

до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, м.Дніпро

про стягнення 4 655 000,72 грн

Представники:

Від Позивача - Морганюк Ю.Є., адвокат

Від Відповідача - Іванова Т.М., адвокат

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" (далі-Позивач) 06.05.2024 року звернулося з позовом до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 4 655 000,72 грн та 69825,01 грн судового збору.

В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором №2-2812 постачання природного газу від 28.12.2023 року.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

10.05.2024 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 04.06.2024 о 10:00год.

23.05.2024 через "Електронний суд" представник Відповідача звернувся до суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

27.05.2024 ухвалою суд в задоволенні клопотання представника Придніпровської державної академії будівництва та архітектури про проведення судового засідання у режимі відеоконференції відмовив.

04.06.2024 ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 02.07.2024 о 10:20год.

В судовому засіданні 02.07.2024 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

3. Позиції інших учасників справи

21.05.2024 через "Електронний суд" представник Відповідача подав відзив на позовну заяву (арк.с. 28-30), в якому вказує про те, Відповідач дійсно прострочив виконання зобов`язань щодо оплати спожитого природного газу, вказана обставина не заперечується. У зв`язку з чим Відповідач просить суд врахувати, що Відповідач визнає позов в частині заявлених вимог про стягнення основного боргу за спожитий природний газ і 3% річних до початку розгляду справи по суті, тому в силу приписів ч. 2 ст. 130 ГПК України з Відповідача підлягає стягненню не більше 50 відсотків сум сплаченого Позивачем судового збору щодо вказаних вимог. Крім того, Відповідач не визнає позовні вимоги щодо стягнення пені, оскільки існували об`єктивні причини, що перешкоджали виконанню зобов`язань, розмір пені є надмірно завищеним, а Позивачем не надано доказів щодо спричинення йому будь-яких збитків внаслідок несвоєчасного виконання зобов`язання Відповідачем. Так, Відповідач просить суд зменшити заявлену Позивачем суму неустойки на 90 відсотків до 16353,56 грн.

31.05.2024 канцелярія суду зареєструвала відповідь на відзив на позовну заяву (арк.с. 50-51), в якій Позивач заперечує щодо заявленого Відповідачем клопотання про зменшення заявленої неустойки на 90% та просить суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість по Договору №2-2812 від 28.12.2023 у розмірі 4 655 000,72 грн та судовий збір в розмірі 36 136,99 грн. Повернути Позивачу з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору, що становить 33 683,94 грн.

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

28.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" (далі-Постачальник) та Придніпровською державною академією будівництва та архітектури (далі-Споживач) укладено Договір №2-2812 постачання природного газу (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору:

1.1. Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015:09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

1.2. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб.

5.1. Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

13.1. Даний договір набирає чинності з 01 січня 2024 року і діє в частині поставки газу до 31 березня 2024 року (включно), а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Так, на виконання умов Договору, Позивач у період з січня по березень 2024 року, здійснив поставку природного газу в об`ємі 271,68899 м.куб. на загальну суму 4 474 717,67 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від №РН-0000023 від 31.01.2024 на суму 2 149 877,86 грн, №РН-0000664 від 29.02.2024 на суму 1 419 412,10 грн, №РН-0001341 від 29.02.2024 на суму 905427,71 грн (арк.с. 13-15), які підписані та скріплені печатками Позивача та Відповідача.

Відповідач свої зобов`язання по повній та своєчасній оплаті отриманого природного газу не здійснив, внаслідок чого заборгованість останнього склала 4474717,67 грн основного боргу, що підтверджується підписаним з боку Позивача актом звірки взаєморозрахунків (арк.с. 16).

У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2. Договору).

Згідно з розрахунком Позивача (арк.с. 3) сума пені складає 163 535,61 грн, яка нарахована за період з 16.02.2024 по 22.04.2024.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 16474,44 грн 3% річних за період з 16.02.2024 по 22.04.2024.

Нараховані Позивачем 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства.

Доказів погашення суми позову Відповідач на час розгляду справи суду не надав.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В силу ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24.12.2020 №914/1888/19, від 26.01.2021 №916/880/20, від 23.01.2021 №921/580/19, від 26.01.2021 №916/880/20.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №923/536/18, від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, від 06.09.2019 у справі у справі №914/2252/18, від 30.09.2019 у справі №905/1742/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20.

Отже, дослідивши надані Відповідачем докази та аргументи сторін, суд дійшов висновку про наявність обставин, які мають істотне значення у справі та наявність підстав для зменшення пені на 50 %.

Так, суд враховує той факт, що Відповідач є бюджетною установою. В кошторисі Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (арк.с. 34) на 2024 рік річні видатки на оплату природного газу передбачені в значно меншому розмірі - 1 200 000 грн - річні видатки по загальному фонду, 1 300 000 грн - річні видатки по спеціальному фонду. Станом на 21.05.2024 відповідна стаття видатків не профінансована, що виключало можливість виконання Відповідачем обов`язків по оплаті природного газу. Крім того, Відповідач перебуває в стані припинення під час реорганізації, що вплинуло на процес розрахунків з контрагентами. Зазначені обставини не звільняють Відповідача від відповідальності, але їх наявність, на думку суду, дозволяє зменшити суму пені на 50%. Водночас суд не вбачає можливість зменшення пені на 90%, оскільки б це порушило принципи справедливості і розумності при вирішенні спору. Зокрема, суд вважає, що реорганізація установи не є поважною причиною взагалі невжиття Відповідачем заходів з виконання взятих на себе грошових зобов`язань за договором з Позивачем, оскільки доказів протилежного Відповідач не надав.

6. Висновок господарського суду за результатами вирішення спору

Оскільки Позивач надав докази, які свідчать про виникнення та невиконання грошових зобов`язань Відповідачем, тому позовні вимоги Позивача про стягнення 4474717,67 грн основного боргу, 16474,44 грн 3% річних та 81767,81 грн пені задовольнити. В решті позову відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки Відповідачем визнано суму 474717,67 грн основного боргу та 16474,44 грн 3% річних у повному обсязі, сплачений судовий збір Позивачем у розмір 33 683,94 грн підлягає поверненню з Державного бюджету України, решта судових витрат покладається на Відповідача. При розподілі суми судового збору суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на Відповідача без урахування зменшення цих сум.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 130, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури задовольнити частково.

Стягнути з Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (49005, м.Дніпро, вул.Архітектора Олега Петрова, 24-А, код ЄДРПОУ 02070772) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" (79026, м.Львів, вул.Стрийська, буд. 86 В, кв. 1, код ЄДРПОУ 42827548) 4474717,67 грн основного боргу, 16474,44 грн 3% річних, 81757,81 грн пені та 36 141,07 грн судового збору.

В решті позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" (79026, м.Львів, вул.Стрийська, буд. 86 В, кв. 1, код ЄДРПОУ 42827548) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 33 683,94 грн (тридцять три тисячі шістсот вісімдесят три грн 94 коп.), який сплачений за платіжною інструкцією №664 від 23.04.2024, яка наявна в матеріалах справи.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 10.07.2024

Суддя Н.Б. Кеся