Рішення

від 08.07.2024 по справі 904/6817/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2024м. ДніпроСправа № 904/6817/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Димовент Груп", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапід Сервіс", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 21 187,01 грн., пені у розмірі 5 253,21 грн., 3% річних у розмірі 658 грн., інфляційної складової у розмірі 966,34 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Димовент Груп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапід Сервіс" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 21 187,01 грн., пені у розмірі 5253,21 грн., 3% річних у розмірі 658 грн., інфляційної складової у розмірі 966,34 грн.

Ухвалою суду від 02.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/6817/24 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Димовент Груп" (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рапід Сервіс" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 32510019 від 07.10.2022 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставляти і передавати у власність покупцю будівельні матеріали, найменуванням, кількістю, асортиментом і за ціною згідно рахунків-фактур, видаткових накладних (надалі - товар), а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Позивач наполягає на тому, що виконав умови договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 70 623,48 грн., що підтверджується видатковою накладною № 618 від 16.11.2022.

Пунктом 2.2 договору визначено, що покупець здійснює оплату за товар на підставі виставлених постачальником рахунків - фактур шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника:

- 100% авансовий платіж шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Позивач вказав, що, з урахуванням п. 2.2 договору, відповідач був зобов`язаний оплатити спірний товар до моменту його відвантаження.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки у повному обсязі. Всього покупцем було оплачено отриманий товар на суму 49 436,46 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 4677 від 07.10.2022 на суму 44 000 грн. та № 4678 від 10.10.2022 на суму 5 436,46 грн.

За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапід Сервіс" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Димовент Груп" у розмірі 21 187,01 грн.

За порушення відповідачем строку виконання грошового зобов`язання, позивач нарахував до сплати пеню у розмірі 5 253,21 грн., 3% річних у розмірі 658 грн. та інфляційну складову у розмірі 966,34 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором поставки № 32510019 від 07.10.2022 у розмірі 21 187,01 грн., пені у розмірі 5 253,21 грн., 3% річних у розмірі 658 грн., інфляційної складової у розмірі 966,34 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був поставлений позивачем товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлений товар мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був оплачений відповідачем поставлений товар), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Димовент Груп" (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рапід Сервіс" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 32510019 від 07.10.2022 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 7.1 договору, господарські зобов`язання сторін цього договору, що виникли на його підставі існують із дня підписання сторонами та діють до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставляти і передавати у власність покупцю будівельні матеріали, найменуванням, кількістю, асортиментом і за ціною згідно рахунків-фактур, видаткових накладних (надалі - товар), а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 70 623,48 грн., що підтверджується видатковою накладною № 618 від 16.11.2022.

Пунктом 2.2 договору визначено, що покупець здійснює оплату за товар на підставі виставлених постачальником рахунків - фактур шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника:

- 100% авансовий платіж шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

З урахуванням п. 2.2 договору, відповідач був зобов`язаний оплатити поставлений товар у строк до 16.11.2022.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки у повному обсязі. Всього покупцем було оплачено отриманий товар на суму 49436,46 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 4677 від 07.10.2022 на суму 44 000 грн. та № 4678 від 10.10.2022 на суму 5 436,46 грн.

За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапід Сервіс" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Димовент Груп" у розмірі 21187,01 грн.

А отже, вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 21 187,01 грн. є обґрунтованими.

Пунктом 6.1.1 договору встановлено, що покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті вартості товару сплачує на користь постачальника неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми поставленого, але не оплаченого товару.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 6.1.1 договору позивач нарахував пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за період з 17.11.2022 по 17.05.2023 у розмірі 5 253,21 грн.

Перевіривши розрахунок, доданий до позову, суд встановив, що позивачем при здійсненні нарахування пені не було враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, зобов`язання з оплати спірного товару мало бути виконане покупцем до 16.11.2022.

Згідно з ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Отже, строк нарахування пені за зобов`язанням, що має бути виконане 16 числа місяця, припиняється через шість місяців 16 числа шостого місяця.

За розрахунком суду, пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості 21 187,01 грн. за період з 17.11.2022 по 16.05.2023 становить 5 253,21 грн.

Тобто, неправильне визначення позивачем кінцевої дати нарахування пені не вплинуло на кінцеву суму пені, що має бути стягнута з відповідача.

А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 253,21 грн. є обґрунтованими.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних за період з 17.11.2022 по 30.11.2023 у розмірі 658 грн. та інфляційну складову за період з грудня 2022 року по листопад 2023 року у розмірі 966,34 грн.

Розрахунки 3% річних та інфляційної складової, надані позивачем, містять арифметичні помилки.

Так, за розрахунком суду, 3% річних на суму боргу 21 187 грн. (взяту як базу нарахування позивачем) за період з 17.11.2022 по 30.11.2023 становлять 659,99 грн.

За розрахунком суду, інфляційна складова на суму боргу 21 187 грн. за період з грудня 2022 року по листопад 2023 року становить 1 077,11 грн.

Тобто, за розрахунком суду, 3% річних та інфляційна складова за порушення відповідачем строку виконання грошового зобов`язання становлять суми в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційної складової слід задовольнити у заявлених розмірах - 3% річних у розмірі 658 грн. та інфляційна складова у розмірі 966,34 грн.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 32510019 від 07.10.2022 (том 1 а.с. 8 - 10), видатковою накладною (том 1 а.с. 11), актом звірки розрахунків (том 1 а.с. 14), платіжними інструкціями (том 1 а.с. 12 - 13).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

ЩОДО ПОКЛАДЕННЯ НА ВІДПОВІДАЧА ВИТРАТ ПОЗИВАЧА НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ АДВОКАТА.

У позові позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн.

У якості доказів надання адвокатом Солдаткіним О.С. Товариству з обмеженою відповідальністю "Димовент Груп" юридичних послуг під час розгляду справи № 904/6817/23 позивачем долучено до суду: договір про надання професійної правничої допомоги № 01/03 від 01.03.2023, рахунок на оплату № 221123 від 22.11.2023, акт про прийняття - передачу наданих послуг № 1 від 30.11.2023, платіжну інструкцію № 1308 від 24.11.2023.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до акт про прийняття - передачу наданих послуг № 1 від 30.11.2023, фактично адвокатом були надані позивачу юридичні послуги на загальну суми 5 000 грн., які складаються з підготовки та подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Димовент Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапід Сервіс" про стягнення заборгованості за договором поставки № 32510019 від 07.10.2022.

фактичних витрат позивача на правову допомогу адвоката підтверджений належними доказами та співмірний із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову.

За таких обставин, витрати позивача на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапід Сервіс" (місцезнаходження: 49100, м. Дніпро, бульвар Слави, буд. 8, кв. 392; ідентифікаційний код: 32510019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Димовент Груп" (ідентифікаційний код: 44656166; місцезнаходження: 04108, м. Київ, проспект Правди, буд. 31а) суму основної заборгованості у розмірі 21 187,01 грн., пеню у розмірі 5 253,21 грн., 3% річних у розмірі 658 грн., інфляційну складову у розмірі 966,34 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 08.07.2024.

Суддя М.О. Ніколенко