Рішення

від 10.07.2024 по справі 904/1181/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1181/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙЕРЛАБ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ЛОГІСТИКА", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки №25/07-2022-5ТЛ від 25.07.2022 у загальному розмірі 11 029,78 грн.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЙЕРЛАБ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ЛОГІСТИКА" заборгованість за договором поставки №25/07-2022-5ТЛ від 25.07.2022 у загальному розмірі 11 029,78 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 8 000,00 грн., 3% річних у розмірі 1 744,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 285,52 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2024 запропоновано учасникам справи подати до суду документи., але на день винесення рішення вказані документи поданні не були.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач неодноразово повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку, у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введенню в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов`язань за Договором поставки №25/07-2022-5ТЛ від 25.07.2022.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

25 липня 2022 року між ТОВ ТАЙЕРЛАБ (далі - Постачальник/Позивач) та ТОВ ВЕГА ЛОГІСТИКА (далі - Покупець/Відповідач) був укладений Договір № 25/07-2022-5ТЛ поставки товару (далі - Договір поставки).

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки Позивач передає у власність покупця Товари (шини, диски, колеса, комплектуючі та інші автомобільні товари для транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, спецтехніки) в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні відповідно до поданих заявок Відповідача, узгоджених Сторонами за допомогою факсимільного або електронного зв`язку, або в усній формі, а Відповідач зобов`язується прийняти та оплатити їх на умовах даного Договору. Тара (упаковка) входить у вартість Товару. Підтвердженням факту узгодження Сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни Товару є прийняття Відповідачем за видатковою, виданою Позивачем, яка після її підписання Сторонами має юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України. Товар, прийнятий Відповідачем за видатковою накладною або узгоджений Сторонами в рахунку, переданому за допомогою факсимільного або електронного зв`язку, не підлягає поверненню з ініціативи Відповідача, крім випадків його невідповідності якості, або якщо кількість переданого Товару перевищує кількість, заявлену Відповідачем.

Істотними умовами Договору є кількість, асортимент, ціна, умови та місце поставки Товару, які узгоджуються Сторонами шляхом укладення та підписання письмових Додатків (специфікацій), а у разі їх відсутності - зазначаються у замовленнях, рахунках і видаткових накладних, по кожній окремій поставці Товару в рамках цього Договору. Базові умови поставки визначені в п. 2.1. цього Договору (п. 1.2. Договору).

Умови поставки: EXW (ІНКОТЕРМС 2000) склад Постачальника. За таких умов поставки претензії ПОКУПЦЯ за кількістю приймаються тільки в момент завантаження транспортного засобу. За погодженням сторін можлива поставка товару на умовах СРТ склад ПОКУПЦЯ. За таких умов поставки претензії ПОКУПЦЯ за кількістю приймаються тільки до моменту від`їзду транспортного засобу, який доставив вантаж. За домовленістю Сторін поставка Товару може здійснюватися із залученням Перевізника. Вартість доставки Товару здійснюється за тарифами Перевізника. Сторона, що сплачує доставку Товару, визначається шляхом попередніх домовленостей до поставки Товару (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 2.4. Договору поставки підписана Сторонами товарно-транспортна та/або видаткова накладна є достатнім і допустимим доказом, що підтверджує факт передання (поставки) Відповідачу Товару за цим Договором у відповідності з визначеною кількістю та встановленою якістю, а також всіх документів, що стосуються Товару та підлягають переданню разом з Товаром.

Відповідно до п. 4.1 Договору поставки ціна на Товар встановлюється в національній валюті України - гривнях (з урахуванням податку на додану вартість) і вказується в письмових додатках визначених п. 1.2 цього Договору, у разі їх відсутності - у рахунках і видаткових накладних на кожну окрему партію Товару.

Згідно з п. 4.3 Договору поставки оплата Товару здійснюється Відповідачем на підставі даного Договору і видаткових накладних до нього шляхом проведення безготівкових грошових коштів на поточний рахунок Позивача або шляхом внесення готівкових коштів в касу Позивача протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту поставки товару.

За період з 13.12.2022 року по 12.01.2023 року Позивач на виконання умов Договору поставки здійснив поставку Товару Відповідачу, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 54 000,00 грн:

- № 116 від 13.12.2022 року на суму - 28 000,00 грн;

- № 39 від 12.01.2023 року на суму - 13 000,00 грн;

- № 40 від 12.01.2023 року на суму - 13 000,00 грн.

Відповідач не виконав умови Договору поставки та не здійснив повну оплату Товару відповідно до строків встановлених у п. 4.3 Договору поставки.

30.05.2023 року частково було оплачена Видаткова накладна № 116 від 13.12.2022 на суму 24 000,00 грн., залишок заборгованості 4 000,00 грн., що підтверджується Платіжною інструкцією № 3015 від 30.05.2023 року.

13.09.2023 року частково було оплачена Видаткова накладна № 39 від 12.01.2023 на суму 11 000,00 грн., залишок заборгованості 2 000,00 грн., що підтверджується Платіжною інструкцією № 3402 від 13.09.2023 року.

13.09.2023 року частково було оплачена Видаткова накладна № 40 від 12.01.2023 на суму 11 000,00 грн., залишок заборгованості 2 000,00 грн., що підтверджується Платіжною інструкцією № 3403 від 13.09.2023 року.

Позивач зазначає, що відповідач у повному обсязі за поставлений товар не розрахувався, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, що і стало причиною виникнення спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Таким чином, зобов`язання позивачем, передбачені п. 1.1. Договору, ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України по поставці товарів у власність відповідача були виконані належним чином, що підтверджують видатковими накладними.

Згідно ч. 1ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Приписами частини 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядних документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначалося вище, у період з 13.12.2022 року по 12.01.2023 року Позивач на виконання умов Договору поставки здійснив поставку Товару Відповідачу, що підтверджується видатковими накладними: № 116 від 13.12.2022 року на суму - 28 000,00 грн.; № 39 від 12.01.2023 року на суму - 13 000,00 грн; № 40 від 12.01.2023 року на суму - 13 000,00 грн. У зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань по своєчасній та повній сплаті за поставлений Товар за вищевказаними видатковими накладними у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем на загальну суму - 8 000,00 грн.

Таким чином, відповідач, не виконуючи зобов`язання по сплаті за поставлений Товар, порушує вимоги п. 4.3. Договору, ч. 1 ст. 193 ГК України, ч. 1 ст. 526 ЦК України, а також права позивача.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 8 000,00 грн, підтверджені матеріалами справи. Тому, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 1 744,26 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 285,52 грн.

Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є вірними.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач заперечень проти заявленого позову не висунув, доказів у спростування обставин, викладених в обґрунтування позовних вимог, суду не надав.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 191, 233, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ЛОГІСТИКА" (49040, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, кімната 30; код ЄДРПОУ 40187948) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЙЕРЛАБ" (03179, м. Київ, вул. Ірпінська, буд. 64, кв. 266; код ЄДРПОУ 43801515) основну заборгованість у розмірі 8 000,00 грн., 3% річних у розмірі 1 744,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 285,52 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 10.07.2024.

Суддя В.Г. Бєлік