Рішення

від 09.07.2024 по справі 904/2282/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2024м. ДніпроСправа № 904/2282/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнологія Груп" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за договором № 732 від 05.04.2019 у розмірі 687 067 грн. 83 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехнологія Груп" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - відповідач) заборгованість за договором № 732 від 05.04.2019 у розмірі 687 067 грн. 83 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №732 від 05.04.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані позивачем 22.04.2021 та 27.05.2021 ремонтні та відновлювальні роботи, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 687 067 грн. 83 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду № 27718/24 від 06.06.2024).

Крім того, від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 27875/24 від 07.06.2024), в якому він просить суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 07.06.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Так, ухвала суду від 07.06.2024 суду була направлена учасникам справи засобами електронного зв`язку, а саме:

- позивачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Слід відзначити, що відповідно до пункту 42 вказаного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Судом було з`ясовано, що відповідач має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, у зв`язку з чим ухвала суду від 07.06.2024 була надіслана судом в Електронний кабінет відповідача, на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено Довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 07.06.2024 була доставлена до Електронного кабінету відповідача - 07.06.2024 о 19:14 (а.с.188 у томі 7).

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 10.06.2024 відповідач отримав ухвалу суду від 07.06.2024, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с.188 у томі 7).

У даному випадку господарським судом здійснені належні заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 07.06.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119575064) надіслано судом 07.06.2024, зареєстровано в реєстрі 07.06.2024 та оприлюднено 10.06.2024, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, ухвалою суду від 07.06.2024, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (10.06.2024), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 25.06.2024.

Слід наголосити, що у зв`язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково надані два тижні господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.

Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій не внесено.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Отже, станом на 09.07.2024 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2024, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Тобто, у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 07.07.2024, а строк розгляду даної справи закінчується 06.08.2024, отже у даному випадку судому було надано сторонам достатній строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.

Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору підряду, строку його дії, порядок та строки виконання робіт, факт виконання та передачі робіт замовнику, загальна вартість робіт, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати, наявність підстав для стягнення заборгованості у заявленій до стягнення сумі.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як убачається з матеріалів справи, 05.04.2019 між Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехнологія Груп" (далі - підрядник, позивач) укладено договір №732 (далі - договір, а.с.50-67 у томі 1), згідно з пунктами 1.1., 1.2. та 1.3. якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконувати в порядку та на умовах даного договору ремонтні та/або відновлювальні роботи обладнання, що належить замовнику в об`ємах (кількості) та згідно із строками, зазначеними у специфікації(ях), що є невід?ємн(ою)ими частин(ою)ами договору, (далі - робота) за цінами, узгодженими у додатку № 1 до договору, а покупець прийняти роботу та оплатити її на умовах договору. Назва обладнання, характер робіт, вартість робіт по кожній окремій позиції зазначаються у відповідній(их) специфікації(ціях). Роботи виконуються із матеріалу підрядника в його ремонтній зоні. Вартість матеріалів зарахована в вартість робіт. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу на умовах договору.

Так, до договору сторонами були підписані Специфікації №№ 1-45, які наявні в матеріалах справи (а.с. 163-239 у томі 1).

У пункті 7.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з 25.03.2019 і діє по 31.01.2020, а в частині:

- порядку врегулювання спору встановленого даним договором;

- порядку застосування штрафних санкцій;

- гарантійних зобов`язань;

- виконання грошових зобов`язань за договором - до повного виконання вказаних зобов`язань.

До договору сторонами вносилися зміни, про що сторони укладали відповідні Додаткові угоди, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.240-250 у томі 1; а.с.1-42 у томі 2).

Зокрема, Додатковою угодою № 14 від 12.03.2021 сторонами були внесені зміни до договору та викладено пункт 7.1. договору в наступній редакції: "7.1. Договір набирає чинності з 25.03.2019 і діє по 31.05.2021, а в частині:

- порядку врегулювання спору встановленого даним договором;

- порядку застосування штрафних санкцій;

- гарантійних зобов`язань;

- виконання грошових зобов`язань за договором - до повного виконання вказаних зобов`язань (а.с.42 у томі 2).

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів розірвання чи визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За умовами пунктів 2.1., 2.2. договору загальна вартість робіт за договором складається з суми вартості всіх фактично виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт згідно з договором, узгодженим по всім специфікаціям до договору. Ціни робіт, що будуть виконуватись в рамках договору встановлюються сторонами у додатку № 1 до договору "Перелік та вартість робіт з ремонту насосів РЗФ-1, РЗФ-2, ШГ РЗФ ГД".

Так, до договору був підписаний додаток № 1 до договору - Перелік та вартість робіт з ремонту насосів РЗФ-1, РЗФ-2, ШГ РЗФ ГД (а.с.108-162 у томі 1).

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до пункту 3.3. договору строк виконання робіт по ремонту відповідного обладнання зазначається у додатку № 1 у календарних днях та обчислюється, рахуючи з дати приймання обладнання підрядником для виконання робіт. Підрядник має право достроково виконати роботу.

У пункті 3.4. договору сторонами було визначено, що факт передачі обладнання підряднику для виконання робіт оформлюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін акту прийому-передачі обладнання в ремонт та накладної - вимоги. Факт передачі обладнання після виконання робіт - оформлюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін акту прийому-передачі обладнання з ремонту. Акт приймання виконаних робіт оформлюється на підставі оформленого сторонами акту прийому-передачі обладнання з ремонту, акту на використані при ремонті матеріали підрядної організації, форма якого передбачена СТП 090-04:2014 замовника (форма № 03) та наведена в додатку 3 до договору.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як убачається з матеріалів справи, 22.04.2021 та 27.05.2021 на виконання умов договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 690 436 грн. 44 коп., на підтвердження чого сторонами були складені та підписані відповідні Акти приймання виконаних робіт, а саме:

- Акт приймання виконаних робіт № 45 від 22.04.2021 на суму 58 042 грн. 44 коп. (а.с.99 у томі 7);

- Акт приймання виконаних робіт № 46 від 22.04.2021 на суму 58 042 грн. 44 коп. (а.с.104 у томі 7);

- Акт приймання виконаних робіт № 47 від 22.04.2021 на суму 142 069 грн. 68 коп. (а.с.109 у томі 7);

- Акт приймання виконаних робіт № 51 від 27.05.2021 на суму 58 042 грн. 44 коп. (а.с.116 у томі 7);

- Акт приймання виконаних робіт № 52 від 27.05.2021 на суму 58 042 грн. 44 коп. (а.с.121 у томі 7);

- Акт приймання виконаних робіт № 53 від 27.05.2021 на суму 58 042 грн. 44 коп. (а.с.126 у томі 7);

- Акт приймання виконаних робіт № 54 від 27.05.2021 на суму 58 042 грн. 44 коп. (а.с.131 у томі 7);

- Акт приймання виконаних робіт № 56 від 27.05.2021 на суму 142 069 грн. 68 коп. (а.с.136 у томі 7);

- Акт приймання виконаних робіт № 55 від 27.05.2021 на суму 58 042 грн. 44 коп. (а.с.141 у томі 7).

При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, підписання замовником Акта приймання виконаних робіт, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за виконану роботу.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості виконаних робіт.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за ним.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця за договором виконати роботи відповідає обов`язок замовника оплатити вартість цих робіт.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно з пунктом 5.1. договору оплата по договору здійснюється по факту виконаних робіт протягом 30-ти календарних днів, починаючи з дня оформлення сторонами акту приймання виконаних робіт, і лише тільки після отримання замовником оригіналу рахунку-фактури підрядника шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок підрядника.

В матеріалах справи наявні рахунки на оплату виконаних позивачем 22.04.2021 та 27.05.2021 робіт на загальну суму 690 436 грн. 44 коп., а саме:

- рахунок-фактура № СФ-000045 від 22.04.2021 на суму 58 042 грн. 44 коп. (а.с. 99 у томі 1);

- рахунок-фактура № СФ-00046 від 22.04.2021 на суму 58 042 грн. 44 коп. (а.с. 100 у томі 1);

- рахунок-фактура № СФ-000047 від 22.04.2021 на суму 142 069 грн. 68 коп. (а.с. 101 у томі 1);

- рахунок-фактура № СФ-000051 від 27.05.2021 на суму 58 042 грн. 44 коп. (а.с. 102 у томі 1);

- рахунок-фактура № СФ-000052 від 27.05.2021 на суму 58 042 грн. 44 коп. (а.с. 103 у томі 1);

- рахунок-фактура № СФ-000053 від 27.05.2021 на суму 58 042 грн. 44 коп. (а.с. 104 у томі 1);

- рахунок-фактура № СФ-000054 від 27.05.2021 на суму 58 042 грн. 44 коп. (а.с. 105 у томі 1);

- рахунок-фактура № СФ-000055 від 27.05.2021 на суму 58 042 грн. 44 коп. (а.с. 106 у томі 1);

- рахунок-фактура № СФ-000056 від 27.05.2021 на суму 142 069 грн. 68 коп. (а.с. 107 у томі 1).

Суд не досліджує питання фактичного отримання вказаних вище рахунків на оплату, оскільки:

- за своєю природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, а в даному випадку такі реквізити містилися, зокрема у договорі № 732 від 05.04.2019;

- ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а відсутність рахунку-фактури не звільняє боржника від обов`язку з оплати поставленого товару.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі №922/1831/15 від 09.07.2020, у справі № 908/771/19 від 18.02.2020, у справі № 910/1558/19 від 13.02.2020, у справі ; 910/14282/18 від 17.07.2019, у справі № 918/537/18 від 02.07.2019, у справі № 910/19702/17 від 20.12.2018, у справі № 910/21406/17 від 10.10.2018, у справі №910/22589/17 від 05.09.2018, у справі № 905/915/17 від 13.07.2018.

Позивач зазначає, що відповідачем зобов`язання за договором № 732 від 05.04.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані позивачем 22.04.2021 та 27.05.2021 ремонтні та відновлювальні роботи виконані у повному обсязі не були, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 687 067 грн. 83 коп. Вказане і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи умови пункту 5.1. договору, строк оплати виконаних позивачем 22.04.2021 та 27.05.2021 робіт на залишкову суму 687 067 грн. 83 коп. є таким, що настав.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної оплати виконаних позивачем 22.04.2021 та 27.05.2021 робіт на залишкову суму 687 067 грн. 83 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення основного боргу за договором є обґрунтованою та доведеною належними доказами, у зв`язку з чим підлягає задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 687 067 грн. 83 коп.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 10 306 грн. 02 коп. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнологія Груп" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення заборгованості за договором № 732 від 05.04.2019 у розмірі 687 067 грн. 83 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (вулиця Орджонікідже, будинок 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50095; ідентифікаційний код 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнологія Груп" (вулиця Поля Олександра (Центрально-Міський район), будинок 44/7, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50002; ідентифікаційний код 39725947) - 687 067 грн. 83 коп. - основного боргу та 10 306 грн. 02 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 09.07.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко