Рішення

від 08.07.2024 по справі 907/410/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/410/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Немеша Сергія Петровича, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Альс Компані, с. Тарнівці Ужгородського району Закарпатської області

про стягнення 915 303,17 грн

секретар судового засідання - Піпар А.Ю.

учасники справи не викликались

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Немеш Сергій Петрович звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Альс Компані 747 720,89 грн заборгованості, 25 072,98 грн інфляційних втрат та 142 509,30 грн відсотків за користування чужими коштами, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договорів про надання послуг від 25.07.2023 № 24 та від 02.10.2023 №24/1.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/410/24 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 квітня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, виявлених судом.

Враховуючи усунення позивачем виявлених судом недоліків позовної заяви, ухвалою від 08 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Від відповідача 01.07.2024 на адресу суду надійшла заява від 01.07.2024 за №02.20/56 за змістом якої позовні вимоги ТОВ «Альс Компані» визнаються в повному обсязі.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Таким чином, відповідно до положень ст. 191 ГПК України суд вирішує справу з урахуванням поданої відповідачем про визнання позову.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати вартості здійснених позивачем робіт за договорами про надання послуг № 24 від 25.07.2023, №24/1 від 02.10.2023, у зв`язку з чим станом на 25.04.2024 (дата оформлення позовної заяви) за ним рахується заборгованість в розмірі 747 720,89 грн, на яку позивачем нараховано 25 072,98 грн інфляційних втрат та 142 509,30 грн процентів за користування чужими грошовими коштами.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідачем позов визнано в повному обсязі, про що подано суду заяву від 01.07.2024 за №02.20/56 про визнання позову.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

25 липня 2023 року між Фізичною особою-підприємцем Немешем Сергієм Петровичем, як Виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альс Компані», як Замовником було укладено Договір про надання послуг № 24 (надалі Договір №24), за умовами п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги, визначені в Додатку до цього Договору, а Замовник, в свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

Перелік, строки виконання послуг, а також їх вартість за взаємною згодою Сторін можуть коригуватися в процесі надання Послуг шляхом оформлення Сторонами додаткових угод до цього Договору (п. 1.2. Договору №24).

Відповідно до змісту п.п. 3.1., 3.2. Договору №24 загальна вартість послуг по цьому Договору становить 1 094 413,90 грн (без ПДВ). Ціни на послуги встановлюються відповідно до Додатку №1, Додатку №2, Додатку №3 до цього Договору.

При цьому, за змістом п. 3.3. Договору оплата вартості послуг здійснюється після отримання Замовником примірника належним чином підписаного Сторонами оригіналу Договору у порядку, вказаних у Додатку № 1, №2, №3.

Згідно з укладеними сторонами Додатками №1, №2 та №3 до Договору №24 Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати наступні роботи:

- ремонт приміщень операторної АЗС №39 в с. Драгово, Хустського району, Закарпатської області, строком виконання - 24 робочих дні з моменту 100% перерахування коштів за матеріали, вартістю роботи 388 782,85 грн (без ПДВ) без вартості матеріалів на умовах 70 % передоплати від договірної ціни за роботи (п.п. 1, 2 Додатку №1 до Договору №24);

- ремонт приміщень операторної АЗС №41 в м. Хуст Закарпатської області, вул. І. Франка, 203, строком виконання - 24 робочих дні з моменту 100% перерахування коштів за матеріали, вартістю роботи 359 324,20 грн (без ПДВ) без вартості матеріалів на умовах 70 % передоплати від договірної ціни за роботи (п.п. 1, 2 Додатку №2 до Договору №24);

- ремонт приміщень операторної АЗС №34 в с. Теково Виноградівського району, Закарпатської області, вул. Дружби, 1в, строком виконання - 24 робочих дні з моменту 100% перерахування коштів за матеріали, вартістю роботи 345 906,85 грн (без ПДВ) без вартості матеріалів на умовах 70 % передоплати від договірної ціни за роботи (п.п. 1, 2 Додатку №1 до Договору №24).

Порядок приймання наданих послуг (робіт) визначений сторонами у п. 5 Договору №24, за змістом п. 5.1. якого фактом, що підтверджує передачу Виконавцем та приймання Замовником наданих Послуг за цим Договором, є підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих Послуг (Калькуляція), який датується останнім днем надання Послуг.

Акт складається Виконавцем в 2 (двох) оригінальних примірниках, які мають бути підписані, скріплені печаткою Виконавця та надані Замовнику не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати підписання.

Відповідно до п. 12.1. Договору №24 сторони домовилися, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє протягом 1 року, але у будь-якому разі, - до повного виконання взаємних зобов`язань Сторонами.

Окрім того, 02 жовтня 2023 року між Фізичною особою-підприємцем Немешем Сергієм Петровичем, як Виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альс Компані», як Замовником було укладено Договір про надання послуг № 24 (надалі Договір №24/1), за умовами п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги, визначені в Додатку до цього Договору, а Замовник, в свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

Перелік, строки виконання послуг, а також їх вартість за взаємною згодою Сторін можуть коригуватися в процесі надання Послуг шляхом оформлення Сторонами додаткових угод до цього Договору (п. 1.2. Договору №24/1).

Відповідно до змісту п.п. 3.1., 3.2. Договору №24/1 загальна вартість послуг по цьому Договору становить 510 645,20 грн (без ПДВ). Ціни на послуги встановлюються відповідно до Додатку №4 до цього Договору.

При цьому, за змістом п. 3.3. Договору оплата вартості послуг здійснюється після отримання Замовником примірника належним чином підписаного Сторонами оригіналу Договору у порядку, вказаних у Додатку №4.

Згідно з укладеним сторонами Додатком №4 до Договору №24/1 Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати наступні роботи:

- ремонт приміщень операторної АЗС №40 в м. Хуст Закарпатської області, вул. Львівська, строком виконання - 40 робочих днів з моменту 100% перерахування коштів за матеріали, вартістю роботи 510 645,20 грн (без ПДВ) без вартості матеріалів на умовах 100 % передоплати від договірної ціни за роботи (п.п. 1, 2 Додатку №4 до Договору №24/1).

Порядок приймання наданих послуг (робіт) визначений сторонами у п. 5 Договору №24/1, за змістом п. 5.1. якого фактом, що підтверджує передачу Виконавцем та приймання Замовником наданих Послуг за цим Договором, є підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих Послуг (Калькуляція), який датується останнім днем надання Послуг.

Акт складається Виконавцем в 2 (двох) оригінальних примірниках, які мають бути підписані, скріплені печаткою Виконавця та надані Замовнику не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати підписання.

Відповідно до п. 12.1. Договору №24/1 сторони домовилися, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє протягом 1 року, але у будь-якому разі, - до повного виконання взаємних зобов`язань Сторонами.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договорів про надання послуг №24 та №24/1 позивачем виконано будівельно-монтажні роботи, які визначені в Додатках №1-3 до Договору №24 та Додатку №4 до Договору №24/1 на загальну суму 1 027 720,89 грн, що підтверджується актами приймання передачі наданих послуг від 07.02.2024 (на суму 371 986,78 грн), від 02.02.2024 (на суму 286 583,30 грн), від 02.02.2024 (на суму 196 723,21 грн), від 02.02.2024 (на суму 172 427,60 грн), Калькуляціями (Додатки №1 до актів приймання передачі наданих послуг), Звітами про результати перевірки робіт на усіх об`єктах відповідно до Договорів №24, №24/1, паперові копії яких містять інформацію про підписання сторонами означених актів приймання передачі, Калькуляцій та Звітів, що не заперечується відповідачем у справі.

За твердженням Позивача, Відповідачем не в повній мірі виконано зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт у визначений Договором строк, у зв`язку з чим, з врахуванням часткової сплати, заборгованість відповідача за Договором №24 складає 645 293,29 грн та за Договором №24/1 102 427,60 грн, а загалом на суму 747 720,89 грн, стягнення якої разом з нарахованими позивачем інфляційними втратами та відсотками за користування чужими грошовими коштами є предметом судового розгляду у цій справі.

Відповідачем позовні вимоги позивача визнаються в повному обсязі, про що суду подано заяву від 01.07.2024 за №02.20/56 про визнання позову.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Проаналізувавши укладений сторонами договір № Л\П -20481/НЮ від 06.11.2020 р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини підпадають під регулювання Глави 33 Господарського кодексу України та норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини з якого регулюються Главою 61 ЦК України.

Так, статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором підряду, правове регулювання якого визначено §1 Глави 61 ЦК України.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

В даному випадку судом встановлено, що укладені між сторонами Договори про надання послуг № 24 та №24/1 є укладеними, недійсними судом не визнавалися, у встановленому Законом порядку сторонами змінені чи розірвані не були, а відтак підлягають до виконання сторонами на визначених ним умовах.

Як встановлено судом, факт виконання позивачем робіт за Договорами № 24 та №24/1 на загальну суму 1 027 720,89 грн підтверджується підписаними сторонами Актами приймання передачі наданих послуг від 07.02.2024, від 02.02.2024 (3 акти), Калькуляціями (Додатки №1 до актів приймання передачі наданих послуг), Звітами про результати перевірки робіт на усіх об`єктах відповідно до Договорів №24, №24/1 та не заперечується відповідачем.

При цьому, відповідач у порушення умов договорів та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з повної оплати вартості виконаних робіт у встановлений п. 3.3. Договорів №24 та №24/1, п. 2 Додатків до даних договорів строк, здійснивши часткову оплату вартості наданих йому спеціальною технікою послуг в сумі 280 000,00 грн, у зв`язку з чим в Товариства з обмеженою відповідальністю «Альс Компані» виникла заборгованість перед позивачем станом на 25.04.2024 року (дата оформлення позовної заяви) в розмірі 747 720,89 грн, що визнається відповідачем в заяві про визнання позову від 01.07.2024 за №02.20/56.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим на час розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість в розмірі 747 720,89 грн, яка визнана відповідачем, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Щодо відсотків за користування чужими коштами.

Положеннями п. 7.4. Договорів №24 та №24/1 сторони, керуючись приписами ст. 536 Цивільного кодексу України, погодили, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти за весь період користування чужими грошовими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховуються проценти. При цьому періодом користування чужими грошовими коштами для цілей цього пункту цього Договору визнається проміжок часу, що починається з першого дня прострочення виконання боржником свого обов`язку передати грошові кошти за цим Договором і закінчується у день повного виконання ним цього обов`язку. Проценти за користування чужими грошовими коштами нараховуються на суму невиконаного або несвоєчасно виконаного боржником обов`язку передати грошові кошти за цим Договором.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Водночас, термін «користування чужими грошовими коштами» (стаття 536 ЦК України) використовується у двох ситуаціях:

1) одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу;

2) прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Законодавство встановило наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (стаття 1048 ЦК України), так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (стаття 625 ЦК України).

Означена правова позиція щодо застосування статей 536, 625 ЦК України відображена в пунктах 34, 35, 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17, пунктах 6.20-6.24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17, пунктах 109-110 постанови Великої Палати Верховного суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17.

Резюмуючи викладене, термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше боржник до певного строку одержує можливість не повертати кошти (або оплату за товар, якщо мова йде про товарний кредит). Тобто, з дозволу кредитора він користується його грошовими коштами і вносить за це плату (проценти). Коли ж наступає строк повернення коштів, а боржник цього не робить, мова йде про неправомірне користування чужими грошима (постанова Великої палати Верховного Суду від 23.05.2018 р., справа №910/1238/17).

Однак позов у цій справі в цій частині обґрунтовується саме неправомірним, незаконним користуванням відповідачем грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим позивачем нараховано проценти в передбаченому договором розмірі.

При цьому, як вже зазначалося плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору (у вигляді сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами), так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (ст. 625 ЦК України).

При цьому, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ст. 536 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 ЦК України не можуть застосовуватись одночасно (в один період часу).

З урахуванням викладеного, за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти за час правомірного користування грошовими коштами, розмір яких відповідно до ст. 536 ЦК України може бути встановлено сторонами в договорі як плата за користування товарним кредитом, а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Таким чином, умови п. 7.4. укладених між сторонами Договорів №24 та №24/1 дає підстави для висновку, що проценти, які вправі вимагати Виконавець після прострочення Замовником оплати вартості послуг (робіт), в тому числі їх розмір, визначаються за правилами ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки з диспозиції самого пункту 7.4. Договорів №24 та №24/1 не вбачається можливості нарахування процентів без встановленого факту прострочення оплати послуг (робіт).

Водночас, судом враховуються також правові висновки щодо застосування ст.ст. 536, 625, 694 ЦК України, що викладені в постанові Верховного суду від 18.11.2021 у справі №921/395/20 за якими проценти річних, про які йдеться у частині другій статті 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу, позаяк стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі за користування товарним кредитом (частина п`ята статті 694 ЦК України).

Як зазначено Верховним судом у вказаній постанові, підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством, а положення ч. 2 ст. 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов`язання.

Водночас, з врахуванням обставин даної справи, судом встановлено нарахування позивачем відповідно до п. 7.4. Договорів №24 та №24/1 та в порядку ст. 536 ЦК України процентів за користування чужими коштами саме за період порушення грошового зобов`язання, що регулюється диспозицією ч. 2 ст. 625 ЦК України, за якою розмір процентів від простроченої суми може бути встановлений також договором або законом.

Як вбачається з поданих суду розрахунків, позивачем за період з 01.09.2023 по 21.04.2024 (по Договору №24) та з 02.02.2024 по 21.04.2024 (по Договору №24/1), тобто за період неправомірного користування відповідачем чужими грошовими коштами (прострочення оплати вартості послуг) нараховано 142 509,30 грн процентів, вимоги про стягнення яких визнаються відповідачем, у зв`язку з чим означені вимоги як правомірно нараховані та обґрунтовані документально підлягають до задоволення судом.

Щодо втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, за неналежне виконання договірних умов позивачем окремо за період з 01.09.2023 по 21.04.2024 (по Договору №24) та з 02.02.2024 по 21.04.2024 (по Договору №24/1) нараховано 25 072,98 грн втрат від інфляції, вимоги про стягнення яких визнаються відповідачем.

З урахуванням викладеного, здійснивши перевірку заявлених до стягнення інфляційних нарахувань в означені періоди, суд встановив, що такі позивачем розраховано вірно, тому вимоги про стягнення 25 072,98 грн інфляційних втрат підлягають до задоволення судом як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними і допустимими доказами та визнані відповідачем.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами та визнані відповідачем підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 191, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альс Компані» (89420, с. Тарнівці Ужгородського району Закарпатської області, вул. Горького, буд. 158А, код ЄДРПОУ 44038646) на користь Фізичної особи-підприємця Немеша Сергія Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 747 720,89 грн (сімсот сорок сім тисяч сімсот двадцять гривень 89 копійок) заборгованості, 142 509,30 грн (сто сорок дві тисячі п`ятсот дев`ять гривень 30 копійок) відсотків річних, 25 072,98 грн (двадцять п`ять тисяч сімдесят дві гривні 98 копійок) інфляційних втрат та 13 729,55 грн (тринадцять тисяч сімсот двадцять дев`ять гривень 55 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 09 липня 2024 року.

СуддяЛучко Р.М.