Рішення

від 08.07.2024 по справі 907/297/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/297/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

№907/297/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Техніка», смт. Воловець, Мукачівського району

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД "РАПІД, м. Харків

про стягнення суми 1 341 610,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 1 341 610,00 грн. з яких: 1 268 702,46 грн. заборгованості, 66 285,18 грн. пені, 6 622,36 грн. - 3 % річних та посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного договору оренди № 8- 22/2022 від 01.08.2022 та положень ст. ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/297/24, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.03.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Зазначена ухвала суду від 27.03.2024 надіслана відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та як вбачається з відстеження поштового відправлення така вручена відповідачу 15.04.2024.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕР-ТЕХНІКА» (далі - Орендодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД РАПІД» (далі - Орендар, Відповідач) укладений Договір оренди № 8-22/2022 від 01.08.2022 (далі - Договір).

За цим договором Орендодавець зобов`язується передати Орендареві в строкове платне користування нежитлове приміщення Виробничого корпусу, частини Побутового корпусу та Головного корпусу загальною площею 5082 м2 (п`ять тисяч вісімдесят два метри квадратних) з визначенням меж, що відображено в план - схемі згідно Додатку Ш до даного Договору, та входить до цілісного майнового комплексу за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський район, смт. Воловець, вул. Чорновола Вячеслава, буд. 1, надалі майно, а Орендар зобов`язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення дії цього договору - повернути орендоване майно Орендодавцеві в належному стані, на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).

Одночасно з правом оренди майна орендареві передається право користування земельною ділянкою, на якій розміщено майно, а також право користування земельною ділянкою загальною площею 934 м2, яка прилягає до Виробничого корпусу, у розмірі, необхідному для досягнення мети оренди з визначенням меж, що відображено в план - схемі згідно Додатку №1 до даного Договору (п. 1.2 Договору).

За умовами п.п 2.1.1, 2.1.8 Договору орендар, зокрема, зобов`язаний використовувати майно у відповідності з метою оренди згідно п.1.5. цього Договору і своєчасно сплачувати орендні платежі. Не передавати майно в суборенду, в позичку, в будь-яке користування, тощо, іншим третім особам. Своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату згідно умов даного Договору, незалежно від того, чи проводиться підприємницька діяльність Орендаря.

Згідно з умовами п.п 2.3.1 Договору орендар, зокрема, зобов`язаний передати майно Орендарю після підписання цього Договору за актом приймання-передачі в термін визначний за згодою сторін.

Акт приймання-передачі майна, підписаний уповноваженими представниками сторін, є доказом фактичної передачі майна і є невід`ємною частиною даного договору. Підписання акту приймання-передачі не спричиняє передачу орендарю права власності на майно протягом терміну дії цього договору. орендар здійснює лише право користування майном, що с предметом оренди, згідно мети даного договору (п. 3.1 Договору).

Моментом почату нарахування орендної плати є дата підписання «акту приймання - передачі МАЙНА» (п. 3.2 Договору).

Повернення Орендарем майна здійснюється протягом останнього дня, на який припадає закінчення строку дії Договору або його розірвання (в. т.ч. припинення). Перед поверненням майна, Сторони проводять його загальний огляд та перевіряють його технічний стан (п. 3.3 Договору).

Факт повернення майна та його належний технічний стан підтверджується шляхом підписанням Сторонами акта приймання-передачі майна (п. 3.5 Договору).

Початок нарахування орендної плата за користування орендованим майном починається з моменту підписання акту прийому-передачі орендованого майна (п. 4.1 Договору).

Сторони домовилися, що орендна плата становить: - за 1 кв.м. майна - еквівалент 1,27 Євро (один євро 27 євроцентів) без ПДВ по міжбанківському курсу продажу Євро до гривні на дату укладення договору, що в гривневому еквіваленті становить 47 грн. 99 копійок без ПДВ. -за один базовий календарний місяць орендна плата становить 6 454,14 Євро (шість тисяч чотириста п`ятдесят чотири євро 14 євроцентів) без ПДВ по міжбанківському курсу продажу Євро до/гривні на дату укладення договору, що в гривневому еквіваленті становить 243 895 грн. 60 коп. (двісті сорок три тисячі вісімсот дев`яносто п`ять гривень 50 копійок) без ПДВ, враховуючи індекс інфляції; - орендна плата за кожний місяць оренди підлягає коригуванню відповідно до зміни міжбанківського курсу продажу Євро до гривні на дату виставлення рахунку Орендодавцем згідно інформації з Інтернет ресурсу (сайт) https.//minfin.com.ua/currency/mb/ на час закриття торгів, у випадку не проведення торгів на міжбанківських аукціонах, розрахунок проводиться по міжбанківському курсу продажу євро до гривні за останнім курсом закриття торгів міжбанку; - нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України (п. 4.2 Договору).

Орендна плата сплачується щомісячно, незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря, до 10 числа поточного місяця, на підставі виставленого рахунку, який Орендодавець зобов`язаний надати Орендарю (п. 4.3 Договору).

У випадку прострочення по сплаті орендних платежів, Орендодавець має право вимагати від Орендаря оплати пені в розмірі із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми борг), за кожен день її прострочення (п. 8.1 Договору).

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 01.08.2025 включно (п. 10.1 Договору).

01.08.2022 сторонами укладено акт приймання передачі майна до договору оренди № 8-22/2022 від 01.08.2022.

В матеріалах справи містяться акти здачі приймання виконаних робіт, підписані та скріплені печатками сторін, №307 від 29.12.2023 р. на суму 306 297,22 грн., №12 від 31.01.2024 р. на суму 327 224,12 грн., №34 від 29.02.2024 р. на суму 315 684,90 грн., №64 від 29.03.2024 на суму 319 496,19 грн.

Також в матеріалах справи наявні рахунки на оплату: №272 від 01.12.2023 р. на суму 306 297,22 грн., №11 від 02.01.2024 р., на суму 327 224,12 грн., №31 від 01.02.2024 р. на суму 315 684,90 грн. та №57 від 01.03.2024 р. на суму 319 496,19 грн.

За доводами позивача, він дотримався умов договору та виконав свої зобов`язання вчасно та належним чином, натомість відповідач свої зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати вартості оренди майна не виконав.

У зв`язку з не повним виконанням своїх зобов`язань у частині повної сплати орендних платежів, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 1 268 702,46 грн., що і стало приводом звернення позивача до суду.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою позивачем, крім основної суми боргу нараховано також 66 285,18 грн. пені, 6 622,36 грн. - 3 % річних.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору № 8-22/2022 від 01.08.2022, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 Цивільного кодексу України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. і ст. 631 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За змістом ст. 610 ЦКУ несплата боржником суми боргу вважається порушенням зобов`язання.

Згідно статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За цим договором Орендодавець зобов`язується передати Орендареві в строкове платне користування нежитлове приміщення Виробничого корпусу, частини Побутового корпусу та Головного корпусу загальною площею 5082 м2 (п`ять тисяч вісімдесят два метри квадратних) з визначенням меж, що відображено в план - схемі згідно Додатку Ш до даного Договору, та входить до цілісного майнового комплексу за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський район, смт. Воловець, вул. Чорновола Вячеслава, буд. 1, надалі майно, а Орендар зобов`язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення дії цього договору - повернути орендоване майно Орендодавцеві в належному стані, на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).

Сторони домовилися, що орендна плата становить: - за 1 кв.м. майна - еквівалент 1,27 Євро (один євро 27 євроцентів) без ПДВ по міжбанківському курсу продажу Євро до гривні на дату укладення договору, що в гривневому еквіваленті становить 47 грн. 99 копійок без ПДВ. -за один базовий календарний місяць орендна плата становить 6 454,14 Євро (шість тисяч чотириста п`ятдесят чотири євро 14 євроцентів) без ПДВ по міжбанківському курсу продажу Євро до/гривні на дату укладення договору, що в гривневому еквіваленті становить 243 895 грн. 60 коп. (двісті сорок три тисячі вісімсот дев`яносто п`ять гривень 50 копійок) без ПДВ, враховуючи індекс інфляції; - орендна плата за кожний місяць оренди підлягає коригуванню відповідно до зміни міжбанківського курсу продажу Євро до гривні на дату виставлення рахунку Орендодавцем згідно інформації з Інтернет ресурсу (сайт) https.//minfin.com.ua/currency/mb/ на час закриття торгів, у випадку не проведення торгів на міжбанківських аукціонах, розрахунок проводиться по міжбанківському курсу продажу євро до гривні за останнім курсом закриття торгів міжбанку; - нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України (п. 4.2 Договору).

Орендна плата сплачується щомісячно, незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря, до 10 числа поточного місяця, на підставі виставленого рахунку, який Орендодавець зобов`язаний надати Орендарю (п. 4.3 Договору).

01.08.2022 сторонами укладено акт приймання передачі майна до договору оренди № 8-22/2022 від 01.08.2022.

В матеріалах справи містяться акти здачі приймання виконаних робіт, підписані та скріплені печатками сторін, №307 від 29.12.2023 р. на суму 306 297,22 грн., №12 від 31.01.2024 р. на суму 327 224,12 грн., №34 від 29.02.2024 р. на суму 315 684,90 грн., №64 від 29.03.2024 на суму 319 496,19 грн.

Також в матеріалах справи наявні рахунки на оплату: №272 від 01.12.2023 р. на суму 306 297,22 грн., №11 від 02.01.2024 р., на суму 327 224,12 грн., №31 від 01.02.2024 р. на суму 315 684,90 грн. та №57 від 01.03.2024 р. на суму 319 496,19 грн.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи умови Договору, строк виконання грошового зобов`язання відповідача по сплаті орендних платежів за договором на момент розгляду справи настав.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов`язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним об`єктом оренди за Договором, відповідачем вказані обставини передбаченим законодавством способом не спростовано та не заперечене.

З огляду на, що суд здійснивши перевірку нарахування орендної плати у відповідності умов Договору, в розмірі 1 268 702,43 грн. прийшов до висновку про задоволення цієї позовної вимоги в повному обсязі.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою позивачем, крім основної суми боргу нараховано також 66 285,18 грн. пені, 6 622,36 грн. - 3 % річних.

У випадку прострочення по сплаті орендних платежів, Орендодавець має право вимагати від Орендаря оплати пені в розмірі із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми борг), за кожен день її прострочення (п. 8.1 Договору).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Нарахування інфляційних втрат здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, за прострочення оплати в період з 01.12.2023 по 19.03.2024, позивачем по кожному рахунку окремо нараховано 66 285,18 грн. пені, 6 622,36 грн. - 3 % річних.

Здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку позовних вимог в цій частині, суд, з огляду на встановлений в п.4.3 Договору строк оплати рахунку, вважає правомірними, документально підтвердженими вимоги про стягнення з відповідача 55 711,27 грн. пені та 5 581,74 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Техніка», смт. Воловець, Мукачівського району до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД "РАПІД, м. Харків про стягнення суми 1 341 610,00 грн. підлягають задоволенню частково в розмірі 1 329 995,44 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 19 949,93 грн.

Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 216, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «РАПІД» (61030, Харківська обл., місто Харків, вулиця Греківська, будинок 79, код ЄДРПОУ 35246744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕР-ТЕХНІКА» (89100, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, селище міського типу Воловець, вул. Чорновола Вячеслава, будинок 1, код ЄДРПОУ 22105225) суму 1 329 995,44 грн. (один мільйон триста двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень 44 коп.) в т. ч. 1 268 702,43 грн. основного боргу, 55 711,27 грн. пені та 5 581,74 грн 3% річних, а також суму 19 949,93 грн (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять гривень 93 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.07.2024

Суддя О.Ф. Ремецькі