Рішення

від 28.06.2024 по справі 908/1199/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/84/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2024 Справа № 908/1199/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 (пр. Металургів, буд. 11, м. Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 05478717)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Арсенал 2019 (вул. Незалежної України, буд. 42, м. Запоріжжя, 69001; код ЄДРПОУ 43286205; електронна пошта: favorgr@gmail.com)

про стягнення 32 659,42 грн.,

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

22.04.2024 через підсистему Електронний суд ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 до Товариства з обмеженою відповідальністю Арсенал 2019 про стягнення 32 659,42 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 справу №908/1199/24 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1199/24 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження 5/84/24 та вирішено розгляд справи по суті розпочати з 21.05.2024.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

28.06.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №477/2 від 31.01.2020 зі сплати орендних платежів за період з 01.01.2023 по 29.02.2024 на користь Балансоутримувача в сумі 30 470,92 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати позивачем на підставі п. 3.7. договору нараховано 3% штрафу в сумі 962,72 грн. Також у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 535,13 грн. та інфляційні втрати в сумі 690,65 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18, 19, 29 Закону України Про оренду державного та комунального майна, позивач просить суд позов задовольнити.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суд Запорізької області у ТОВ Арсенал 2019 не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Арсенал 2019 (код ЄДРПОУ 43286205) є вул. Незалежної України, буд. 42, м. Запоріжжя, 69001.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копію ухвали суду від 29.04.2024 про відкриття провадження у справі №908/1199/24 направлено судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на вказану адресу місцезнаходження відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що уповноважений представник відповідача 09.05.2024 отримав копію ухвали суду від 29.04.2024 про відкриття провадження у справі 908/1199/24, що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600264447086 від 03.05.2024, яке міститься в матеріалах справи.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №908/1199/24 в суді.

Крім того, 21.05.2024 до суду від уповноваженого представника ТОВ «Арсенал 2019» адвоката Грамчук М.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання відповідач строк для подачі письмового відзиву цій справі.

Однак, станом на 28.06.2024 відповідач запропонований ухвалою суду від 29.04.2024 письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, на адресу суду не надіслав, а також й доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2020 між Департаментом комунальної власностi та приватизацiї Запорiзької міської ради (далі - Орендодавець), Комунальним пiдприємством Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 (далі - Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Арсенал 2019 (далі - Орендар) укладено договір №477/2 оренди нежитлового приміщення по вул. Святого Миколая, 57, відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець, Балансоутримувач на пiдставi наказу департаменту комунальної власності та приватизацiї Запорiзької міської ради вiд 22.01.2020 №30р передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно нежитлове приміщення I першого поверху (лiт.А-3) площею 83,9 кв.м в будинку №57 по вул. Святого Миколая, яке перебуває на балансi комунального пiдприємства «Виробниче ремонтно-експлуатацiйне житлове об`єднання №7», вартість якого визначена у звiтi про незалежну оцiнку i становить за висновком про його вартість 325 900,00 грн. без ПДВ станом на 30.09.2019.

Згідно з п. 1.2. договору майно використовується Орендарем на правах оренди для побутового обслуговування населення.

У пункті 2.1. договору передбачено, що Орендар вступає у строкове платне користування комунальним майном з моменту пiдписання сторонами договору та акту прийому-передачi майна (Додаток № 2 до договору).

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 та рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 №47 і складає 16 295,00 грн. на рік згідно з розрахунком (Додаток №1 до Договору).

За базовий місяць (грудень 2019 року) оренди майна орендна плата складає 1366,06 грн. (далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції). Орендна плата за січень 2020 року становить 1366,06 гри. х Іінф.01.2020. (п. 3.2. договору)

Згідно з п.3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У відповідно до п. 3.4. договору орендна плата розраховується та спрямовується Орендарем:

- 70 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок (ІВАN) №UА968999980334119871000008003 УК у Олександрійському районі м.Запоріжжя/Олекс/22080401, код отримувача (ЄДРПОУ) 38025440, код класифікації доходів бюджету 22080401, банк отримувача Казначейство Украйни (ЕАП)».

Розрахунок орендної плати на 70 відсотків, здійснюється Орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім.

- 30 відсотків розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок (ІВАN) НОМЕР_1 в філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 05478717.

Розрахунок орендної плати на 30 відсотків, у тому числі нарахування ПДВ на суму орендної плати, здійснюється Орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім.

Згідно з п.3.7. договору у випадку порушення строків оплати та обсягу платежу, Орендар зобов`язаний сплатити штраф у розмірі трьох відсотків від місячного розміру орендного платежу щодо якого було допущено відповідне порушення.

Обов`язок щодо нарахування вказаних вище платежів покладається на Орендаря. В разі нездійснення Орендарем сплати платежів, нарахування та стягнення штрафу виконує Балансоутримувач у встановленому нормативно-правовими актами порядку.

Умовами п. 6.2 Договору встановлений обов`язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Додатковою угодою від 01.05.2022 року до договору оренди від 31.01.2020 №477/2 п.3.4. договору викладено у новій редакції, а саме: «Орендна плата розраховується та спрямовується Орендарем: 100% розміру орендної плати (з додатковим нарахуванням ПДВ) за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок (ІВАN) НОМЕР_1 в філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 05478717.

Розрахунок орендної плати, у тому числі нарахування ПДВ на суму орендної плати, здійснюється Орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітнім.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Правовідносини сторін є господарськими та виникли на підставі Договору оренди нежитлового приміщення №477/2 від 31.01.2020, який за своєю природою є договором оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1, 6 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Частиною 1 статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна, Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно п. 5.2. Договору, Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у справі орендував нежитлове приміщення I першого поверху (лiт.А-3) площею 83,9 кв.м в будинку №57 по вул. Святого Миколая, яке перебуває на балансi комунального пiдприємства «Виробниче ремонтно-експлуатацiйне житлове об`єднання №7» згідно з договором оренди нежитлового приміщення №477/2 від 31.01.2020.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 31.01.2020 Департаментом комунальної власностi та приватизацiї Запорiзької міської ради, Комунальне пiдприємство Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю Арсенал 2019 прийняло в оренду комунальне майно - нежитлове приміщення I першого поверху (лiт.А-3) площею 83,9 кв.м в будинку №57 по вул. Святого Миколая яке перебуває на балансi комунального пiдприємства «Виробниче ремонтно-експлуатацiйне житлове об`єднання №7», вартість якого визначена у звіті про незалежну оцінку і становить за висновком про його вартість 325 900,00 грн. без ПДВ станом на 30.09.2019.

Вказаний Акт прийому передачі підписаний та скріплений печатками всіх сторін за договором оренди №477/ від 31.01.2020.

Відповідно до п. 11.1. договору, цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, з 31 січня 2020 до 31.12.2022.

Згідно з п.11.5. договору після закінчення терміну дії цього Договору Орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за Договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладання Договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб власника.

У пункті 11.7 договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього Договору після закінчення його строку протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін, при умові виконання пункту 5.15 Договору , та на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Відповідно до п.5.15 договору у разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка орендованого майна було зроблена більш як три роки тому, для продовження договору оренди провадиться нова оцінка орендованого майна у встановленому нормативно-правовими актами порядку.

Судом встановлено, що згідно з розрахунку заборгованості, наданого позивачем до позову вбачається, що відповідачем частково сплачено борг з орендних платежів в сумі 18 324,90 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №68352512 від 19.01.2024.

Отже, за даними бухгалтерського обліку, станом на 01.04.2024 року, заборгованість зі сплати орендної плати перед Балансоутримувачем за вказаним договором, за період з 01.01.2023 по 29.02.2024 року з урахуванням часткової оплати склала: 30 470,92 грн.

Таким чином, враховуючи, що позивачем після 31.12.2022 (дата закінчення строку дії договору) нараховується відповідачу орендна плата за приміщення, відповідачем 19.01.2024 здійснено часткову оплату за оренду вказаного вище приміщення, сторонами не надано доказів на підтвердження повернення відповідачем орендованого майна Балансоутримувачу, то суд дійшов висновку, що договір оренди нежитлового приміщення №477/2 від 31.01.2020 є продовженим на той самий термін, а саме згідно з п 11.1 договору на 2 роки 11 місяців, тобто до 30.11.2025. Доказів зворотного сторонами суду не надано.

Відповідачем доказів сплати заявленої до стягнення заборгованості за договором за період: з 01.01.2023 по 29.02.2024 в сумі 30 470,90 грн. не надано. Доказів відсутності підстав для сплати вказаної суми боргу відповідачем також суду не надано.

Таким чином, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача орендної плати за договором у розмірі 30 470,92 грн. на користь Балансоутримувача підлягають задоволенню.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати позивачем на підставі п. 3.7. договору нараховано 3% штрафу в сумі 962,72 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до статті 551 ЦК України, розмір неустойки встановлюється договором.

Згідно з п.3.7. договору у випадку порушення строків оплати та обсягу платежу, Орендар зобов`язаний сплатити штраф у розмірі трьох відсотків від місячного розміру орендного платежу щодо якого було допущено відповідне порушення.

Як вже встановлено судом, відповідачем допущено порушення строків здійснення орендних платежів згідно умов договору оренди №477/2 від 31.01.2020.

Суд перевіривши розрахунок штрафу, наданого позивачем, вважає його вірним та сума штрафу в розмірі 962,72 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Також у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних за період з 01.03.2023 по 16.04.2024 в сумі 535,13 грн. та інфляційні втрати за період з березня 2023 по березень 2024 в сумі 690,65 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, наданих позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство, зазначає, що вони є вірними, відповідають вимогам законодавства, а отже 3% річних в сумі 535,13 грн. та інфляційні втрати в сумі 690,65 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Арсенал 2019 (вул.Незалежної України, буд. 42, м. Запоріжжя, 69001; код ЄДРПОУ 43286205) на користь Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 (пр. Металургів, буд. 11, м. Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 05478717; розрахунковий рахунок (IBAN): НОМЕР_2 в філії ЗОУ АТ Ощадбанк, МФО 313957, ЄДРПОУ 05478717) заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.01.2023 по 29.02.2024 в розмірі 30 470 (тридцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 92 коп., 3% річних в сумі 535 (п`ятсот тридцять п`ять) грн. 13 коп., інфляційні втрати в сумі 690 (шістсот дев`яносто) грн. 65 коп., 3% штрафу в сумі 962 (дев`ятсот шістдесят дві) грн. 72 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повний текст рішення складено та підписано 03.07.2024.

СуддяК.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.