Рішення

від 10.07.2024 по справі 619/1699/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/1699/24

провадження № 2/619/683/24

РІШЕННЯ

іменем України

10 липня 2024 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Булах С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дергачі матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно була зареєстрована та мешкала на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у 3 (три) місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, що складається із земельної ділянки площею 4,4494 га, кадастровий номер 6322655100:06:005:0987, що розташована на території Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області. 16 лютого 2024 року позивач звернувся до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори від 16.02.2024 року за №449/02-31 було відмовлено у вчиненні вищезазначеної нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті моєї матері ОСОБА_2 , у зв`язку із пропуском встановленого законом строку на прийняття спадщини. Як зазначено у постанові, спадкова справа №76/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заведена 16 лютого 2024 року на підставі ОСОБА_1 , поданої після спливу встановленого законодавством строку для прийняття спадщини; із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини ніхто не звертався, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №75852389 від 16 лютого 2024 року. Усіма питаннями, пов`язаними із оформленням факту смерті та похованням матері ОСОБА_2 , займався позивач особисто.

Позивач вказує, що не звертався нотаріальної контори з приводу вступу у спадщину після смерті матері, оскільки у зв`язку зі змінами у законодавстві, був переконаний, що має достатньо часу для вступу у спадщину, а саме, що на момент воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється, та отримати спадщину можна буде лише після завершення війни. Зважаючи на це, позивач вирішив, що зможе оформити спадщину у будь-який час, або взагалі після закінчення бойових дій. Таке рішення у тому числі було пов`язано з матеріальним становищем, яке погіршилось через війну в країні. Після того, як у позивача з`явились відповідні кошти, позивач звернувся до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини.

Крім того, позивач вказує, що він не мав доступу до документів, що посвідчують право власності матері на спадкове майно, у зв`язку з тим, що с. Цапівка, де фактично проживала його мати ОСОБА_2 , входить до складу Золочівської селищної територіальної громади, на території якої знаходиться спадкове майно земельна ділянка площею 4,4494 га, кадастровий номер 6322655100:06:005:0987, яка згідно переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, належить до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Представник позивача надав суду письмову заяву, вказавши що просить задовольнити позовну заяву, розгляд справи просить провести без його участі.

Відповідачем, Золочівською селищною радою, надано суду заяву, про вирішення справи на розсуд суду за відсутності представника селищної ради.

Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, що складається із земельної ділянки площею 4,4494 га, кадастровий номер 6322655100:06:005:0987, що розташована на території Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області.

16 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори від 16.02.2024 року за №449/02-31 позивачу було відмовлено у вчиненні вищезазначеної нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку із пропуском встановленого законом строку на прийняття спадщини.

Як зазначено у постанові, спадкова справа №76/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заведена 16 лютого 2024 року на підставі заяви ОСОБА_1 , поданої після спливу встановленого законодавством строку для прийняття спадщини; із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини ніхто не звертався, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №75852389 від 16 лютого 2024 року.

Відповідно до статей1216,1217ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правиламистатті 1223ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 .

Позивач зазначив,що вінне звертався нотаріальної контори з приводу вступу у спадщину після смерті матері, оскільки у зв`язку зі змінами у законодавстві, він був переконаний, що має достатньо часу для вступу у спадщину, а саме, що на момент воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється, та отримати спадщину можна буде лише після завершення війни. Зважаючи на це, він вирішив, що зможу оформити спадщину у будь-який час, або взагалі після закінчення бойових дій. Таке рішення у тому числі було пов`язано з матеріальним становищем, яке погіршилось через війну в країні. Крім того, позивач не мав доступу до документів, що посвідчують право власності матері на спадкове майно, у зв`язку з тим, що с. Цапівка, де фактично проживала моя мати ОСОБА_2 , входить до складу Золочівської селищної територіальної громади, на території якої знаходиться спадкове майно земельна ділянка площею 4,4494 га, кадастровий номер 6322655100:06:005:0987, яка згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, належить до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Так,24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Відтак, з моменту видання Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

Постановою КМУ від 28.02.2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», що була доповнена Постановою КМУ №209 від 06.03.2022 року, передбачено в п.3 «установити, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється».

24.06.2022 Постановою КМУ № 719 до Постанови КМУ № 164 від 28.02.2022 року знову винесено зміни, відповідно до п.3 яких зазначено «Установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».

Згідно зіст.1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1ст.1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення позивачем шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть (EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року).

Разом з тим, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Проте, законодавство не встановлює конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, і такі причини оцінюються судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Рішення суду може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Так, суд вважає поважними наведені позивачем причини пропуску строку подачі заяви для прийняття спадщини. Вказані обставини, на думку суду, перешкодили позивачу, як спадкоємцю, вчасно звернутись із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини. Відмова позивачу у наданні строку для вступу у спадщину буде непропорційним втручанням у його право на отримання у власність спадкового майна.

При цьому суд зазначає, що позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно дост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Враховуючи, що позивач вчасно не звернувся до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини через наявні об`єктивні обставини, тому причини, через які позивач пропустив строк для прийняття спадщини, суд визнає поважними.

Таким чином, з метою недопущення порушення спадкових прав позивача та відповідно відновлення її законних прав як спадкоємця, що відповідатиме верховенству права, суд вважає за необхідне визначити позивачу строк терміном три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, як про це просив у пред`явленому позові, що буде достатнім строком для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що вказаний позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.2,11,12,13,81,89,209,247,258,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно була зареєстрована та мешкала на день смерті за адресою: АДРЕСА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном 3 (три) місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне ім`я (найменування) позивача та відповідача:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ,

відповідач: Золочівська селищна рада, код ЄДРПОУ 25175462, адреса: вул. Центральна, 13А, смт Золочів, Богодухівський район, Харківська область.

Суддя Л. В. Калиновська