Ухвала

від 10.07.2024 по справі 752/13242/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/13242/22

Провадження № 2-п/752/58/24

У Х В А Л А

Іменем України

10 липня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря - Крушельницької Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Медгруп"</a> про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21.03.2024 у справі №752/13242/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Медгруп"</a>, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

У травні 2024 року до суду через адвоката Даниленка О.В. звернулось ТОВ "Медичний центр "Медгруп" із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить суд поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21.03.2024 у справі №752/13242/22; переглянути та скасувати заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21.03.2024 у справі №752/13242/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Медгруп"</a>, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заяви представник відповідача зазначив, що заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 21.03.2024 у справі №752/13242/22 визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ «Медичний центр «Медгруп» №44-к від 29.12.2021 про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на посаді сестри медичної на ТОВ «Медичний центр «Медгруп»; стягнуто з ТОВ «Медичний центр «Медгруп» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2022 по 21.03.2024 в розмірі 235996,46 грн.; вирішено питання стягнення судового збору на користь держави.

Указує, що відповідач та його представник не були присутні при проголошенні заочного рішення суду, у зв`язку з тим, що не були належним чином повідомлені про дату та час судового засіданні у справі, судових повісток про виклик відповідач або його представник не отримували. Текст заочного рішення суду стороні відповідача вручено не було. Про наявність заочного рішення відповідачу стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 18.04.2024, оскільки відповідно до відомостей з реєстру саме цією датою було забезпечено надання загального доступу до заочного рішення.

Повідомляє, що про виклик у судове засідання на 21.03.2024, на якому було прийнято заочне рішення по справі, відповідач та його представник судових повісток не отримували, тому не знали про дату та час розгляду справи. Указане свідчить, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Крім того, на думку відповідача, ним було законно звільнено позивача за прогул, що підтверджується сукупністю доказів, які відповідач надав в якості додатків до відзиву на позовну заяву від 21.03.2023.

Так, згідно табелю обліку робочого часу за грудень 2021 ТОВ «Медичний центр «Медгруп», ОСОБА_1 15.12.2021, 16.12.2021, 17.12.2021, 18.12.2021, 21.12.2021, 22.12.2021, 23.12.2021, 24.12.2021, 25.12.2021, 28.12.2021 та 29.12.2021 обліковувалась за умовним позначенням «Пр» (прогул), що документально підтверджує факт відсутності працівника на робочому місці у вказані дні. Крім того, виявлення та фіксування факту відсутності сестри медичної ОСОБА_1 у зазначені дні на робочому місці було зафіксовано: 1) у актах за кожен день відсутності працівника «Про відсутність працівника на робочому місці» (15.12.2021, 16.12.2021, 17.12.2021, 18.12.2021, 21.12.2021, 22.12.2021, 23.12.2021, 24.12.2021, 25.12.2021, 28.12.2021 та 29.12.2021); 2) були проведені службові розслідування та складені відповідні акт за кожен день відсутності «Про проведення службового розслідування, у зв`язку з відсутністю працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня та відібрання пояснень з метою встановлення причин відсутності» 15.12.2021, 16.12.2021, 17.12.2021, 18.12.2021, 21.12.2021, 22.12.2021, 23.12.2021, 24.12.2021, 25.12.2021, 28.12.2021, 29.12.2021 та складено акт службового розслідування від 29.12.2021.

Також товариством були вжиті заходи для з`ясування причин такої відсутності, зокрема здійснено неодноразові спроби зв`язатись з працівником з метою з`ясування причин відсутності на роботі (з використанням телефонного зв`язку) про що складені акти «Про відмову працівника надати пояснення щодо відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня» за кожен день відсутності, а саме 15.12.2021, 16.12.2021, 17.12.2021, 18.12.2021, 21.12.2021, 22.12.2021, 23.12.2021, 24.12.2021, 25.12.2021, 28.12.2021 та 29.12.2021.

Окрім цього, судом не було враховано, що позивач підписала посадову інструкцію сестри медичної від 01.07.2021 з підписом позивача, тобто датою прийняття ОСОБА_1 на посаду сестри медичної. Позивачу було визначено робоче місце, вона працювала суттєвий відрізок часу (з 01.07.2021 о 29.12.2021) у ТОВ «Медичний центр «Медгруп», місцезнаходження якого не змінювалось та яке знаходилось за адресою реєстрації товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 . Також наказом № 6-к від 30.06.2021 про прийняття на роботу ОСОБА_1 було закріплено, що робота є основною з тривалістю робочого тижня 38 годин 30 хвилин, натомість у позові позивач вказувала, що вона перебувала на робочому місці виключно в моменти прийому пацієнтів, та фактично умовами роботи позивача не було визначено її постійне місце роботи із зазначенням періоду часу перебування в цьому місці.

Сторони у судове засідання не з`явились, від представника позивача

ОСОБА_2 надійшла заява про проведення судового засідання у його відсутність та відсутність позивача. Відповідач про судовий розгляд заяви про перегляд заочного рішення суду повідомлявся шляхом надіслання судової повістки до електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.

Суд, вивчивши зміст заяви про перегляд судового рішення, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про те, що стороні відповідача слід поновити строк для подання до суду відповідної заяви, однак по суті у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити, ураховуючи наступне.

Статтею 284 ЦПК України визначено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва 21.03.2024 у справі №752/13242/22 визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ «Медичний центр «Медгруп» №44-к від 29.12.2021 про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на посаді сестри медичної на ТОВ «Медичний центр «Медгруп»; стягнуто з ТОВ «Медичний центр «Медгруп» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2022 по 21.03.2024 в розмірі 235996,46 грн.; вирішено питання стягнення судового збору на користь держави.

З матеріалів справи убачається, що відповідач не був присутній під час проголошення заочного рішення, також у матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного листа про направлення відповідачу ТОВ «Медичний центр «Медгруп» судового рішення від 21.03.2024 на електронну адресу (е-mail: statusdefense@gmailcom), проте дані про фактичне отримання відповідача надісланої судом на його адресу копії заочного рішення відсутні.

Разом з тим, як зазначила ВП ВС у постанові від 10.04.2024 по справі 454/1883/22, надіслання особі, яка не має офіційної електронної адреси та не зареєстрована у підсистемі «Електронний суд» рішення суду на електронну адресу, яку особа зазначила у позовній заяві, не є належним врученням судового рішення у розумінні статті 272 ЦПК.

Частинами п`ятою, шостою статті 272 ЦПК України (в редакцій, чинній на час ухвалення рішення судом) визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі

- в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси,

- або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Аналіз приписів ЦПК, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем вручення якого є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, та може здійснюватися як додаткова, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення відповідно до статті 272 ЦПК.

Доказів реєстрації ТОВ «Медичний центр «Медгруп» у підсистемі «Електронний суд» станом на дату ухвалення судового рішення матеріали справи не містять.

Отже, в розумінні приписів статті 272 ЦПК України, наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа на електронну адресу сама по собі не свідчить про вручення копії заочного рішення суду та за установлених у цій справі обставин не могла використовуватись судом як підтвердження відправлення стороні копії рішення суду на офіційну електронну адресу.

Більше того, у клопотаннях представника відповідача від 11.11.2022 та 02.02.2023, адресованих до суду, представник просить надіслати ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками на поштову адресу відповідача з причин відсутності у нього офіційної електронної адреси.

З огляду на викладене, у цій справі суд був зобов`язаний надіслати відповідачу заочне рішення у паперовій формі рекомендованим листом, а наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа до електронної скриньки у розумінні статті 272 ЦПК України не свідчить про належне вручення копії рішення суду позивачці.

Разом з тим, визначений ч. 3 ст. 284 ЦПК України, двадцятиденний строк відраховується саме з дня отримання копії заочного рішення, а не про обізнаність сторін про наявність такого рішення.

За вказаних обставин, враховуючи, що відповідач ТОВ «Медичний центр «Медгруп»не брав участі під час проголошення заочного рішення, належних доказів отримання відповідачем його копії матеріали справи не містять, а тому суд вважає зазначену причину пропуску процесуального строку поважною та поновлює ТОВ «Медичний центр «Медгруп»строк звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Поряд із цим, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення по суті, шляхом скасування судового рішення і призначення справи до судового розгляду, слід відмовити, ураховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналіз наведеної норми цивільного процесуального закону свідчить про те, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом одночасно кількох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак, у даному випадку, судом не встановлено наявності сукупності вказаних обставин, що свідчить про неможливість скасування заочного рішення суду.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Як вбачається, повідомлення сторони відповідача про судовий розгляд здійснювався судом виключно шляхом надіслання судових повісток на електронну адресу, про яку відповідач не повідомляв суд та, більш того, у своїх клопотаннях просив суд надсилати процесуальні документи на його поштову адресу: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю офіційної електронної адреси.

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, відповідач ТОВ «Медичний центр «Медгруп», в особі свого представника ОСОБА_3 звертався до суду із клопотаннями про надсилання документів та відкладення підготовчого засідання від 11.11.2022 та 02.02.2023, відзивом на позовну заяву від 21.03.2023, до якого було додано низку доказів. Також представник відповідача проставив свій підпис у розписці про повідомлення про судове засідання, призначене на 22.03.2023. Наведене свідчить як про обізнаність відповідача про судовий розгляд, так і про використання ним права на подання до суду заяв по суті справи.

Крім того, зі змісту заяви про перегляд заочного рішення і додатків до неї, не вбачається посилань на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Перелік засобів доказування встановлений у ч. 2 ст. 76 ЦПК України.

При цьому, наведені у заяві посилання не є посиланням на докази в розуміння ст. 76 ЦПК України, що мають істотне значення для правильного вирішення спору під час перегляду заочного судового рішення.

Так, докази, на які посилається відповідач у заяві про перегляд заочного рішення, були надані ним до суду разом із відзивом на позовну заяву, вони були предметом дослідження у суді та ним давалась оцінка судом під час ухвалення оскаржуваного судового рішення. Стороною відповідача фактично не було надано жодного іншого доказу, ніж ті, що вже наявні в матеріалах справи, та на підставі якого можна дійти висновку про правомірність звільнення позивача з займаної посади в ТОВ «Медичний центр «Медгруп».

Отже, наведені стороною відповідача посилання є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам та застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення, адже суд першої інстанції не має права скасовувати заочне рішення для надання іншої оцінки тим самим обставинам та доказам, що вже наявні у матеріалах справи, а інших доказів сторона відповідача суду не надала.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення у суду відсутні, оскільки судом не встановлено, що відповідач ТОВ «Медичний центр «Медгруп» не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259-261, 284-288, 353-355 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Поновити відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Медгруп"</a> пропущений процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року у справі №752/13242/22.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Медгруп"</a> про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року у справі №752/13242/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Медгруп"</a>, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів від дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Cуддя А.В. Слободянюк