Ухвала

від 05.07.2024 по справі 755/10205/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/10205/24

Провадження №: 1-кс/755/2166/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" липня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024011000000062 від 04.03.2024 року, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Гірне Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, -

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

Слідчий Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

Клопотання погоджено з прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтоване тим, що громадянка України ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч чинному законодавству України, 05.05.2015 року, перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений час, зареєструвалась відповідно до законодавства рф як приватний підприємець « ОСОБА_4 » (рос. - индивидуальный предприниматель «ОСОБА_4», юридический адрес: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ).

У подальшому, в період часу з 02.09.2022 року по 09.09.2022 року ОСОБА_4 , будучи обізнаною про необхідність реєстрації на порталі рф щодо державних закупівель, відповідно до федерального закону рф № 44-Ф3 від 05.04.2013 року «О контрактной системе в сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственных и муниципальных нужд», з метою організації провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, здійснила реєстрацію ПП « ОСОБА_4 » на «Официальном сайте единой информационной системы в сфере закупок в информационной-телекоммуникационной сети интернет» http://zakupki.gov.ru

Зазначений сайт, відповідно до інформації, розміщеної на ньому, «предназначен для обеспечения свободного доступа к полной и достоверной информации о контрактной системе закупок и закупках товаров, работ, услуг отдельными видами юридических лиц, а так же для формирования, обработкии хранения такой информации».

Також на сайті визначено, що «Порядок размещения информациина Официальном ЕИС и ее содержание регламентируется Федеральным законом от 05.04.2013 № 44-Ф3 «О контрактной системе в сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственных и муниципальных нужд» и федеральним законом рф від 18.07.2011 року № 223-Ф3 «О закупках товаров, работ, услуг отдельными видами юридических лиц», а так же существующими подзаконными актами (http://zakupki.gov.ru)»».

Так, ОСОБА_4 добровільно, з власної ініціативи, знаючи, що контрагентами у таких договорах є бюджетні підприємства, установи та організації країни-агресора - рф, діючи без довіреності від імені юридичної особи ПП « ОСОБА_4 », усвідомлюючи та достовірно знаючи про факт тимчасової окупації АР Крим та міста Севастополя та заборону здійснення будь-якої господарської діяльності у співпраці з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, перебуваючи на тимчасово окупованій території України, у м. Севастополь, уклала контракт №122 ИКЗ 221910200730891020100100180002712244 від 14.09.2022 року з т.зв. «Федеральным казенным учреждениям «Исправительная колония №1 Управления Федеральной службы исполнения наказаний по Республике Крыми г. Севастополю» (юридический адрес: 295000, Республика Крым, г. Симферополь, пер. Элеваторный, д. 4, ИНН 9102007308, КПП 910201001,ОРГН 1149102009760) щодо поставки кабелів UTP, на загальну суму 28 800, 00 рос. руб.

Відповідно до федерального закону «О контрактной системев сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственныхи муниципальных нужд» № 44-ФЗ від 05.04.2013, спільно підписаний із службовими особами т.зв. «Федеральным казенным учреждениям «Исправительная колония №1 Управления Федеральной службы исполнения наказаний по Республике Крым и г. Севастополю» контракт передбачав постачання кабелів UTP протягом 30 календарних днів з моменту укладення контракту.

Згідно товарної накладної №РТ-15 від 23.09.2022 року, ПП « ОСОБА_4 » виконала умови контракту укладеного із т.зв. ««Федеральным казенным учреждениям «Исправительная колония №1 Управления Федеральной службы исполнения наказаний по Республике Крым и г. Севастополю» та здійснила постачання кабелів UTP на загальну суму 28 800, 00 рос. руб. чим довела свій злочинний умисел, направлений на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, до кінця.

Крім цього, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний намір, направлений на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, усвідомлюючи та достовірно знаючи про факт тимчасової окупації АР Крим та міста Севастополя та заборону здійснення будь-якої господарської діяльності у співпраці з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, перебуваючи на тимчасово окупованій території України у м. Севастополь, уклала контракт №17-2023/ЭА ИКЗ 234920400137692040100100220011722244 від 09.10.2023 року з т.зв. «Севастопольская городская избирательная комиссия» (юридический адрес: НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) щодо поставки господарських товарів, на загальну суму 40 376, 38 рос. руб.

Відповідно до федерального закону «О контрактной системев сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственныхи муниципальных нужд» № 44-ФЗ від 05.04.2013 року, спільно підписаний із службовими особами т.зв. «Севастопольская городская избирательная комиссия» контракт передбачав постачання господарських товарів протягом 15 робочих днів з моменту підписання контракту.

Згідно товарної накладної №РТ-68 від 13.10.2023 року, ПП « ОСОБА_4 » виконала умови контракту укладеного із т.зв. ««Севастопольская городская избирательная комиссия» та здійснила постачання господарських товарів на загальну суму 40 376, 38 рос. руб., чим довела свій злочинний умисел, направлений на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, до кінця.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

06.05.2024 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Згідно зі ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

08.05.2024 року в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, було опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України та повістку про виклик останньої до СУ ГУ СБУ в АР Крим на 13.05.2024 року, 14.05.2024 року та 15.05.2024 року в період часу з 09 години по 17 годину для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення інших слідчих (процесуальних) дій.

Однак, вона на виклик не з`явилася та не повідомила про причини свого неприбуття, жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надала. У зв`язку із викладеним, у органу досудового розслідування існують вагомі підстави вважати, що ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування та суду.

Повідомлення про підозру ОСОБА_4 особисто не вручено, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Одночасно з цим, 13.05.2024 року повідомлення про підозру ОСОБА_4 вручено її захиснику у вказаному кримінальному провадженні - адвокату ОСОБА_6 .

Відповідно до відомостей ДПС України щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України, підозрювана ОСОБА_4 23.07.2021 року виїхала через КПВВ Каланчак до АР Крим, після чого даних про в`їзд у Базі даних ДПС України не виявлено.

Враховуючи викладене, 16.05.2024 року ОСОБА_4 оголошено у розшук.

Крім того, у клопотанні зазначено, що викладені обставини та повідомлена ОСОБА_4 підозра підтверджується сукупністю доказів, отриманих в ході здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження, у тому числі відповідями сектору КР Лівобережного МРВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області на доручення слідчого від 08.03.2024 року, протоколами оглядів від 01.05.2024 року та 02.05.2024 року, повідомленням ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Крім того, в клопотанні слідчого зазначено про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, вислухавши доводи прокурора, яка підтримала клопотання та зазначила про обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, захисника, яка заперечила щодо задоволення клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред`явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити вказане правопорушення.

Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, у тому числі відносяться право на судовий захист та право на оскарження.

Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)права на справедливий суд.

Статтею 5 Конвенції гарантовано кожному право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.

За загальним правилом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, що відповідає зазначеним вимогам Конвенції та іншим міжнародно-правовим актам.

Процедура, передбачена ч. 6 ст. 193 КПК, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , яка добровільно погодилась на співпрацю з представниками окупаційної влади, має стійкі зв`язки з представниками окупаційної адміністрації, в той же час перебуває на тимчасово окупованій території України - АР Крим, не виїхала з неї до теперішнього часу та не з`явилась на виклики слідчого, що є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_4 переховується на вказаній території від органів досудового розслідування та суду, підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання до п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна, яке може бути призначене підозрюваній у разі визнання її винуватою, а усвідомлення підозрюваною цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу учасників провадження, що у даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.

Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов`язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін`юсту України від 17 серпня2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов`язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1,п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу, строк дії такої ухвали не зазначається.

При цьому, час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб - тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб - тимчасовий арешт заст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.

Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20.

Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, відносно підозрюваної ОСОБА_4 .

При цьому слідчий суддя роз`яснює, що ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що після затримання особи на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 197 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 задовольнити.

Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Гірне Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя: