Рішення

від 10.07.2024 по справі 755/10454/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2024 р.

м. Київ

справа № 755/10454/24

провадження № 2/755/6532/24

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю«Шериф-Пульт 023» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

УСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Шериф-Центр Безпеки», звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони № 14117483 від 11.07.2022 року в розмірі 7 700,00 грн. та судові витрати, вказуючи на порушення відповідачем умов Договору в частині своєчасного протягом 3-х днів після розірвання Договору повернення переданого відповідачу обладнання на суму 7 700,00 грн.

19 червня 2024 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю«Шериф-Пульт 023» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг та постановлено провести розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , отримавши на зазначену нею у договорі електронну адресу копію ухвали про відкриття провадження у справі, не скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Згідно положення частини 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

Перш за все, необхідно зазначити, що свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов`язки, які покладаються на них за договором.

Як убачається з матеріалів справи, 11.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю«Шериф-Пульт 023» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони № 14117483, за умовами якого Товариство надає замовникові послугу, визначену п. 1.3.1, зокрема: «охорона об`єкта здійснюється виконавцем шляхом спостереження за станом технічних засобів охоронної сигналізації, яка встановлена на Об`єкті замовника та автоматично сповіщає про проникнення в приміщення чи порушення архітектурно-будівельних конструкцій, а також забезпечення негайного виїзду Групи Швидкого Реагування з метою вжиття заходів, спрямованих на встановлення причин спрацювання ОС, та при необхідності - затримання осіб, які проникли на Об`єкт».

Згідно п. 1.2 Договору та Додатку № 1 до Договору, послуги надаються за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 23.

Згідно п. 2 Додатку № 1 до Договору вартість обраних послуг становить 710,00 грн. за один місяць.

Відповідно до п. 5 Додатку № 1 до Договору, виконавцем передано замовнику в користування (оренду) обладнання: Комплект «Ajax Hub, сповіщувач DoorProtect та брелок SpaceContro», загальною вартістю 7 700,00 грн. підписанням даного Договору замовник підтверджує, що обладнання ним отримано та буде повернуто протягом 3-х днів після розірвання Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору, замовник має право достроково розірвати Договір за власним бажанням, попередньо повідомивши про це письмово за 15 днів до моменту розірвання.

Згідно п. 3.2.13 Договору, замовник зобов`язаний після припинення договірних відносин одразу, але у строк, що не перевищує 3-х днів, повернути виконавцю обладнання, яке видано замовнику в користування (зазначене в Додатку № 1даного Договору), у стані, придатному до подальшої експлуатації, а у випадку не повернення у встановлений строк замовник зобов`язаний сплатити виконавцю його вартість.

Згідно Листа ТОВ «Шериф-Пульт 023» від 22.05.2024 року за зверненням ОСОБА_1 , починаючи з 07.09.2023 року послуги, передбачені умовами Договору виконавцем не надаються на підставі п. 3.1.3 Договору, у зв`язку із розірванням Договору за ініціативою замовника.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з нормою ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правовими наслідками порушення зобов`язання за положенням статті 611 Цивільного кодексу України є серед іншого відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 546, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. (ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України)

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями цивільного законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку що у зв`язку із неналежним виконанням умов Договору № 14117483 від 11.07.2022 року про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони в частині неповерненням відповідачем протягом 3-х днів з моменту розірвання Договору (07.09.2023 року) належного позивачу та переданого у тимчасове користування відповідача обладнання, - з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 7 700,00, що складає вартість переданого обладнання.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю«Шериф-Пульт 023» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, підлягає до задоволення.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджений судовий збір в сумі 2 422,40 грн., сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 6, 11, 526, 610, 611, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю«Шериф-Пульт 023» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«Шериф-Пульт 023» (код ЄДРПОУ 43160667, Київська обл., Бориспільський р-он, с. Гнідин, вул. Мєшкова, 20) грошові кошти за Договором № 14117483 від 11.07.2022 року у розмірі 7 700,00 грн. та судові витрати у розмірі 2 422,40 грн., а всього на загальну суму 10 122 (десять тисяч сто двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 10 липня 2024 року.

Суддя: В.І. Галаган