Рішення

від 05.07.2024 по справі 140/4008/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4008/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» (далі ТзОВ «Док-Агро») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 13 жовтня 2023 року №UA205140/2023/000632/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13 жовтня 2023 року №UA205140/2023/006906 (далі картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 жовтня 2023 року декларант позивача подав до Волинської митниці митну декларацію (МД) №23UA205140084467U5, в якій митну вартість оцінюваного товару - продукт кокамідопропілбетаїн CAB-35 (Cocamido propyl Betaine САВ-35) (далі також товар) визначив за основним методом, тобто за ціною договору (контракту). Однак відповідач, незважаючи на подані відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) документи до митної декларації та додатково - на електронне повідомлення митниці, відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 13 жовтня 2023 року №UA205140/2023/000632/1, визначивши митну вартість за резервним методом на рівні 16960,00 доларів США, що призвело до збільшення митних платежів на 115454,95 грн.

Позивач не погоджується із рішенням про коригування митної вартості та прийнятою у зв`язку із цим карткою відмови у митному оформленні (випуску) товарів, оскільки відповідач не обґрунтував, які складові митної вартості не підтверджені документально та чому надані документи є недостатніми для визначення митної вартості товару за обраним декларантом методом, як і не довів, що такі документи є недостовірними.

На думку позивача, у спірному рішенні висновки про заниження транспортних витрат до кордону України засновані на припущеннях та надуманій відповідачем методиці формування вартості транспортних послуг. Між тим вартість перевезення за договором від 10 жовтня 2023 року визначав перевізник - фізична особа-підприємець (ФОП) ОСОБА_1 з врахуванням відстані та інших обставин, які впливають на ціноутворення за межами митної території України та на її території. ТзОВ «Док-Агро» як замовник послуг погодився на таку вартість перевезення підписанням договору-заявки на перевезення вантажів від 10 жовтня 2023 року №213-Д та проведенням оплати послуг на підставі рахунка-фактури від 10 жовтня 2023 року №57. Ці документи та довідка перевізника від 10 жовтня 2023 року №15 дозволяють перевірити числовий розрахунок митної вартості. Так само не може позивач погодитися із твердження відповідача про суперечність банківських документів та неможливість встановити вартість товару, адже відповідно до умов контракту купівлі-продажу від 01 серпня 2022 року №01/08/2022, укладеного між ТзОВ «Док-Агро» та компанією Zhengzhou Clean Chemical Co., Ltd (Китай) (продавець), у специфікації від 14 липня 2023 року №11 узгоджено поставку товару кокамідопропілбетаїну САВ-35 на умовах CIF Клайпеда (Литва) загальною вартістю 22880,00 доларів США з оплатою 30 відсотків передоплата, решта після надання копії коносаменту покупцю. Оплату проведено 17 липня та 07 вересня 2023 року на загальну суму 77360,00 доларів США за три найменування придбаного за контрактом від 01 серпня 2022 року №01/08/2022 товару та при цьому у платіжному документі у призначенні платежу є посилання на реквізити специфікації від 14 липня 2023 року №11.

Позивач вважає, що спірне рішення не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55, статті 64 МК України: у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування; відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.61-68). В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час проведення відповідно до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №23UA205140084467U5 було встановлено розбіжності у поданих документах, що ставили під сумнів задекларовану митну вартість. Так, зокрема, за поданими документами витрати на транспортування за маршрутом Клайпеда (Литва) - кордон України за математичним підрахунком становлять 63,39 грн/км, а територією України до місця призначення - 110,47 грн/км, що свідчить про можливе заниження транспортних витрат і заявлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості. Також наявна невідповідність відправника товару у автотранспортній накладній від 10 жовтня 2023 року (Zhengzhou Clean Chemical Co., Ltd) та супровідному документі Т1 від 10 жовтня 2023 року №23LTLU90000011C239 (Arijus, UAB). Неможливо ідентифікувати за банківськими платіжними документами від 07 вересня 2023 року на суму 54152,00 доларів США та від 17 липня 2023 року на суму 23208,00 доларів США оплату за оцінюваний товар (сума передоплати становить 6864,00 долари США, згідно з рахунком-фактурою від 18 липня 2023 року №23AR0718 залишок по оплаті товару становить 16016,00 доларів США). Декларанту була надана можливість спростувати сумніви митниці у достовірності поданих документів, однак на запит митного органу позивач не надав усіх документів, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, тому митна вартість не могла бути визначена за основним методом. Через неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та відсутності вартісної основи для розрахунку митну вартість визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі ЄАІС Держмитслужби) - МД №UA205140/2023/52179 від 03 липня 2023 року, на рівні 1,06 доларів США/кг.

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 13 жовтня 2023 року №UA205140/2023/000632/1 та картка відмови в митному оформленні (випуску) товарів від 13 жовтня 2023 року №UA205140/2023/006906 відповідають вимогам митного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими.

Інші заяви по суті справи до суду сторонами не подавалися.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

01 серпня 2022 року між позивачем ТзОВ «Док-Агро» (покупець) та компанією Zhengzhou Clean Chemical Co., Ltd (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №01/08/2022 (а.с.32-33), за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти хімічні речовини - «товар»; найменування, кількість, якість, ціна, період поставки, базис поставки та інші необхідні умови поставки обумовлюються сторонами в додатках/специфікаціях і/або доповненнях, що є невід`ємною частиною цього контракту (а.с.34-35).

У специфікації від 14 липня 2023 року №11 до контракту сторонами узгоджено поставку товару (три найменування) на загальну суму 77360,00 доларів США, у тому числі кокамідопропілбетаїн САВ-35 кількістю 32 Мт вартістю 22880,00 доларів США (а.с.34).

12 жовтня 2023 року декларант - Приватне підприємство «Тріада» в інтересах ТзОВ «Док-Агро» на митний пост Волинської митниці подав МД №23UA205140084467U5 (а.с.26-27) з метою митного оформлення імпортованого товару «Поверхнево-активні речовини: продукт кокамідопропілбетаїн САВ-35 (Cocamido propyl Betaine CAB-35), до складу якого входить поверхнево-активна речовина з кокосової олії, склад: активна речовина-31,2%, вміст твердих речовин - 35.3%, вміст натрію хлориду - 5,85%, значення рН - 7,1; являє собою прозору рідину від безбарвного до світло-жовтого кольору, вага нетто - 16000 кг. Дата виробництва - 18 липня 2023 року, кінцевий термін використання 17 липня 2025 року, партія №20230718. Призначення: є звичайним інгредієнтом у багатьох рідких очищувальних засобах для шкіри, також для виробництва догляду за волоссям та догляду за шкірою, у багатьох пральних продуктах, особливо підходить для вживання м`яких продуктів догляду для дітей. в Не аерозольній упаковці, не розфасований для роздрібної торгівлі. Торгівельна марка: нема даних, Виробник: Zhengzhou Clean Chemical Co., Ltd, Китай». Фактурна вартість імпортованого товару на умовах СІF-Клайпеда (Литва) становить 11440,00 доларів США (графа 22, 42), митна вартість 502542,01 грн (еквівалентно 13791,51 доларів США, з урахуванням транспортних витрат у сумі 86685,57 грн). До митної декларації для підтвердження митної вартості додано: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 01 серпня 2022 року №01/08/2022 (а.с.32-33); специфікацію від 14 липня 2023 року №11 до контракту купівлі-продажу (а.с.34); проформу-інвойс від 14 липня 2023 року (а.с.35); інвойс від 18 липня 2023 року №23AR0718 (а.с.36); банківський платіжний документ від 17 липня 2023 року (а.с.37) та від 07 вересня 2023 року (а.с.38); пакувальний лист від 18 липня 2023 року №2 (а.с.84); сертифікат про походження товару від 31 липня 2023 року №23С4101М1034/00025 (а.с.85); митну декларацію країни відправлення від 24 липня 2023 року №223120230002527889 (а.с.76 зворот); супровідний документ Т1 від 10 жовтня 2023 року №23LTLU90000011C239 (а.с.87); коносамент від 31 липня 2023 року №229381090 (а.с.83); автотранспортну накладну від 10 жовтня 2023 року (а.с.88); договір-заявку на перевезення вантажів від 10 жовтня 2023 року №213-Д (а.с.39); довідку ФОП ОСОБА_1 від 10 жовтня 2023 року №15 (а.с.40); рахунок на оплату від 10 жовтня 2023 року №58 (а.с.86); договір транспортного експедирування від 10 січня 2022 року №10.01.2022/93ІОД; заявку на надання транспортно-експедиторських послуг від 04 жовтня 2023 року №12556 (додаток до договору транспортного експедирування від 10 січня 2022 року №10.01.2022/93ІОД) (а.с.80 зворот); довідку про транспортні витрати з доставки вантажу від 11 жовтня 2023 року №12556 (а.с.79 зворот); рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 11 жовтня 2023 року TG111023011 (а.с.86 зворот); страховий поліс від 26 липня 2023 року №11153003902131368224 (а.с.84 зворот); договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів від 17 березня 2023 року №089 (а.с.42).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту (а.с.28) вказано на такі зауваження: 1) згідно з графою 1 автотранспортної накладної від 10 жовтня 2023 року відправником є Zhengzhou Clean Chemical Co., Ltd, що суперечить відправнику в супровідному документі T1 від 10 жовтня 2023 року №23LTLU90000011C239 - Arijus, UAB; 2) згідно з документом від 10 жовтня 2023 року №15 витрати на транспортування за маршрутом Клайпеда (Литва) - кордон України становлять 46400,00 грн за 732 км або 63,39 грн/км, а за маршрутом Ягодин - смт. Локачі 11600,00 грн за 105 км або 110,47 грн/км. Вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості; 3) згідно з рахунком-проформою від 14 липня 2023 року умови оплати - 30% передоплата. Відповідно до рахунку-фактури від 18 липня 2023 року №23AR0718 передоплата вказана в сумі 6864,00 доларів США, залишок по оплаті становить 16016,00 доларів США. Банківського платіжного документа, що підтверджує вартість товару (передоплата та/або повна оплата за товар (за наявності) не подано до митного оформлення. Одночасно запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; банківські (платіжні) документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні документи та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого за товару - за бажанням декларанта.

У відповідь на електронне повідомлення відповідача позивач надав банківські документи, що підтверджують оплату за товар, - від 17 липня 2023 року №2307177855004 на суму 23208,00 доларів США (а.с.37) та від 07 вересня 2023 року №2309078759003 на суму 54152,00 доларів США (а.с.38), а також у додаткових поясненнях від 12 жовтня 2023 року №12/10 повідомив про відсутність прайс-листа виробника товару для широкого кола осіб та висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціальною експертною організацією (а.с.29-31).

Надані декларантом документи з позиції митного органу також містили розбіжності, зокрема: згідно з банківськими платіжними документами від 07 вересня 2023 року на суму 54152,00 доларів США та від 17 липня 2023 року на суму 23208,00 доларів США проведена повна оплата за товар (30% передоплата, 70% після надання копії коносаменту згідно з доповненням до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 14 липня 2023 року №11), що суперечить загальній сумі залишку 16016,00 доларів США згідно з рахунком-фактурою від 18 липня 2023 року №23AR0718.

13 жовтня 2023 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА205140/2023/000632/1 (а.с.21-22). Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації в ЄАІС Держмитслужби - МД №UA205140/2023/52179 від 03 липня 2023 року на рівні 1,06 доларів США/кг.

Також 13 жовтня 2023 року Волинська митниця сформувала картку відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UA205140/2023/006906 (а.с.23-24).

Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140084957U7 від 13 жовтня 2023 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с.78).

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (пункти 2, 3, 4, 6): зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 01 серпня 2022 року №01/08/2022 (а.с.32-33); специфікацію від 14 липня 2023 року №11 до контракту (а.с.34); проформу-інвойс від 14 липня 2023 року (а.с.35); інвойс від 18 липня 2023 року №23AR0718 (а.с.36); документи про оплату від 17 липня 2023 року №2307177855004 на суму 23208,00 доларів США (а.с.37) та від 07 вересня 2023 року №2309078759003 на суму 54152,00 доларів США (а.с.38) документи на підтвердження вартості оцінюваного товару; договір-заявку перевезення вантажів від 10 жовтня 2023 року №213-Д (а.с.39); довідку ФОП ОСОБА_1 від 10 жовтня 2023 року №15 (а.с.40); рахунок на оплату від 10 жовтня 2023 року №58 (а.с.86); договір транспортного експедирування від 10 січня 2022 року №10.01.2022/93ІОД; заявку на надання транспортно-експедиторських послуг від 04 жовтня 2023 року №12556 (додаток до договору транспортного експедирування від 10 січня 2022 року №10.01.2022/93ІОД) (а.с.80 зворот); довідку про транспортні витрати по доставці вантажу від 11 жовтня 2023 року №12556 (а.с.79 зворот); рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 11 жовтня 2023 року TG111023011 (а.с.86 зворот) документи для підтвердження транспортних витрат по перевезенню оцінюваного товару на заявлених умовах поставки.

Разом із цими документами декларантом, з-поміж іншого, було надано автотранспортну накладну від 10 жовтня 2023 року (а.с.88); пакувальний лист від 18 липня 2023 року №2 (а.с.84); сертифікат про походження товару від 31 липня 2023 року №23С4101М1034/00025 (а.с.85); супровідний документ Т1 №23LTLU90000011C239 від 10 жовтня 2023 року (а.с.87); коносамент від 31 липня 2023 року №229381090 (а.с.83); митну декларацію країни відправлення №223120230002527889 від 24 липня 2023 року (а.с.76 зворот), які надають уявлення про учасників, задіяних до поставки товару, маршрут слідування товару, його характеристики.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так контрактом від 01 серпня 2022 року №01/08/2022 (а.с.32-33) визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця (Zhengzhou Clean Chemical Co., Ltd) та покупця (ТзОВ «Док-Агро»).

Відповідно до пункту 1 контракту сторонами у специфікації від 14 липня 2023 року №11 узгоджено поставку трьох найменувань товару на загальну суму 77360,00 доларів США, зокрема, кокамідопропілбетаїн CAB-35 (Cocamido propyl Betaine САВ-35) у кількості 32 Мт загальною вартістю 22880,00 доларів США. Умови оплати: 30% - передоплата, 70% - після надання копії коносаменту (а.с.34).

Згідно з інвойсом від 18 липня 2023 року №23АR0718 вартість товару (Cocamido propyl Betaine САВ-35 у кількості 32 Мт) становить 22880,00 доларів США; сума авансу -6864,00 доларів США та залишку - 16016,00 доларів США (а.с.36).

Зі змісту спірного рішення та доводів відповідача, наведених у відзиві на позов, вбачається, що однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що за поданими банківськими платіжними документами неможливо ідентифікувати, за яку поставку була здійснена оплата, та стосовно цього суд зазначає про таке.

Банківські платіжні документи від 17 липня 2023 року №2307177855004 на суму 23208,00 доларів США (платіж в розмірі 30% від загальної вартості товару) та від 07 вересня 2023 року №2309078759003 на суму 54152,00 доларів США (платіж в розмірі 70% від загальної вартості товару) із відмітками банку про проведення платежу свідчать про здійснення оплати за товар (а.с.37-38).

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 контракту від 01 серпня 2022 року №01/08/2022 основним документом, за яким ідентифікується певна партія товару є, зокрема, специфікація, що є невід`ємною частиною контракту. В розглядуваному випадку таким документом є специфікація від 14 липня 2023 року №11. В поданих митному органу банківських платіжних документах від 17 липня 2023 року (23208,00 доларів США) та 07 вересня 2023 року (54125,00 доларів США), тобто на загальну суму 77360,00 доларів США, вказані реквізити саме специфікації від 14 липня 2023 року №11, яка містить відомості про товар за трьома найменуваннями: кокамід ДЕА CDEA 85% 41280,00 доларів США, кокамідопропілбетаїн CAB-35 22880,00 доларів США, кокамідопропілбетаїн CAB-45 13200,00 доларів США, разом 77360,00 доларів США. Отже, названі документи про оплату товару, в яких є посилання на контракт від 01 серпня 2022 року №01/08/2022, специфікацію від 14 липня 2023 року №11, найменування товару, підтверджують оплату і оцінюваного товару (позиція №2 специфікації від 14 липня 2023 року №11) згідно з рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) від 18 липня 2023 року №23AR0718.

Наведене вказує на помилковість висновків Волинської митниці про те, що за поданими банківськими платіжними документами неможливо ідентифікувати, за яку поставку була здійснена оплата, а «суперечності» щодо загальної суми оплати за товар і суми залишку, вказаному в комерційному інвойсі, спростовуються простим математичним обрахункам.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником (продавцем) у рахунках-фактурах (у зовнішньоекономічному договорі (контракті), додатках до нього у разі їх наявності), які згідно з частиною другоюстатті 53 МК Україниє документами, що підтверджують митну вартість товару.

Отже, заявлена декларантом за першим методом фактурна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні будь-які розбіжності.

За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 6).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо здійснювалося страхування.

Як вбачається зі змісту специфікації від 14 липня 2023 року №11 до контракту від 01 серпня 2022 року №01/08/2022, сторонами контракту узгоджено умови поставки товару - CIF, Клайпеда (Литва).

Відповідно до Правил Інкотермс термін CIF «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Умовами CIF передбачено, що на продавця покладається обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 85685,57 грн, що не заперечується відповідачем.

З матеріалів справи слідує, що 10 січня 2022 року між ТзОВ «Таніт Груп» (експедитор) та ТзОВ «Док-Агро» (клієнт) було укладено договір транспортного експедирування №10.01.2022/9310Д. В межах виконання сторонами своїх зобов`язань експедитором було надано клієнту рахунок від 11 жовтня 2023 року №TG111023011 (а.с.86 зворот) та довідку про транспортні витрати по доставці вантажу від 11 жовтня 2023 року №12556 (а.с.79 зворот). Відповідно до вказаної довідки вартість транспортно-експедиторського обслуговування за межами території України та вантажно-розвантажувальних робіт у порту Клайпеда (Литва) за коносаментом №229381090 вантажу в двох контейнерах становить 78571,13 грн. Відповідно транспортні витрати по доставці одного контейнера (39285,57 грн) були включені позивачем до митної вартості товару.

Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

З приводу висновку відповідача про непропорційність транспортних витрат (вартість перевезення товару за один кілометр по Україні перевищує вартість перевезення товару за один кілометр за межами України) суд враховує, що під час митного оформлення декларантом для підтвердження витрат на перевезення товару були надано договір-заявку на перевезення вантажів від 10 жовтня 2023 року №213-Д, довідку про транспортні витрати від 10 жовтня 2023 року №15 та рахунок від 10 жовтня 2023 року №58 на оплату вартості послуг з перевезення вантажу.

Зі змісту договору-заявки від 10 жовтня 2023 року №213-Д (а.с.39) видно, що ФОП ОСОБА_1 (перевізник) зобов`язувався на замовлення ТзОВ «Док-Агро» здійснити перевезення вантажу за маршрутом Клайпеда (Литва) Локачі (Україна); вартість фрахту 58000,00 грн.

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 10 жовтня 2023 року №15, виданої ФОП ОСОБА_1 , вартість транспортних послуг за маршрутом Клайпеда (Литва) митний пост «Дорогуськ-Ягодин» становить 46400,00 грн, а від митного поста до селища Локачі - 11600,00 грн (всього 58000,00 грн) (а.с.40). Виставлений рахунок від 10 жовтня 2023 року №57 на оплату послуг містить такий самий розподіл вартості послуг до та після кордону України.

Тут суд погоджується із позивачем, що перевізник самостійно визначає розмір транспортних витрат по всьому маршруту, формуючи ціну з огляду на різні ціноутворюючі фактори (вартість пального, відрядні витрати, технічний стан доріг, витрачений час у дорозі, одночасне перевезення іншого вантажу і т.п.). Замовник (позивач) оплачує послуги перевізнику, якщо попередньо погодиться на ціну послуг, запропоновану останнім.

Загальна вартість транспортних послуг погоджена між замовником та перевізником в договорі-заявці від 10 жовтня 2023 року №213-Д та конкретизована саме ФОП ОСОБА_1 в рахунку на оплату від 10 жовтня 2023 року №57 (а.с.41).

Суд зазначає, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували б розмір понесених позивачем витрат на перевезення вантажу та які вказували б на їх заниження, тому зауваження відповідача є необґрунтованими та надуманими.

Суд вважає, що надані під час митного оформлення товару документи підтверджують як вартість самого товару, так і витрати, пов`язані із транспортуванням товару, враховані у митну вартість.

Не є достатніми для невизнання заявленої митної вартості товару зауваження митного органу розбіжність у зазначенні відправника товару в автотранспортній накладній (CMR) від 10 жовтня 2023 року та рахунку-фактурі від 18 липня 2023 року №23AR0718 та в супровідному документі T1 від 10 жовтня 2023 року №23LTLU90000011C239.

Супровідний документ Т1 в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів. Транзитний супровідний документ Т1 це документ, який є митною гарантією і застосовується для товарів, що перетинають територію Євросоюзу транзитом або для гарантії доставки товару від кордону Євросоюзу до митного складу, або внутрішньої митниці чи навпаки. Тому відомості у супровідному документі T1 щодо відправника товару в порту міста Клайпеди (Литва) не можуть підтверджувати чи спростовувати ціну товару, тому, як наслідок, взагалі не впливають на формування митної вартості товару. При цьому позивачем надано митному органу документи на підтвердження витрат щодо вантажно-розвантажувальних робіт у порту міста Клайпеда (рахунок від 11 жовтня 2023 року TG111023011, довідку про транспортні витрати по доставці вантажу від 11 жовтня 2023 року №12556), що включались до митної вартості товару.

Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

У повідомленні декларанту митним органом було запропоновано надати виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціальними експертними організаціями, та/ або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та інші документи, що підтверджують митну вартості товару (за бажанням декларанта).

Декларант не надав саме цих документів, бо такі у нього відсутні і їх наявність не була передбачена договірними відносинами між учасниками операцій з імпорту товару. Банківські платіжні документи від 17 липня 2023 року та від 07 вересня 2023 року надавалися, про що видно з митної декларації, та повторно були надані разом із поясненнями позивача від 12 жовтня 2023 року №12/10 (а.с.29-31).

Воднораз, витребовуючи виписку з бухгалтерської документації, висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Те саме стосується надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів), при тому, що специфікацію на оцінюваний товар декларант надав до митної декларації й такий документ обумовлений зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 01 серпня 2022 року №01/08/2022 та є його невід`ємною частиною. Пунктом 4 договору було передбачено, що продавець разом із товаром передає оригінал підписаної специфікації, інвойс, пакувальний лист, коносамент. Всі названі документи були надані митному органу, на що звертав увагу позивач у додаткових поясненнях від 12 жовтня 2023 року №12/10.

Суд наголошує, що вимога про надання документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач же не встановив таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості декларантом, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Натомість у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД №UA205140/2023/52179 від 03 липня 2023 року), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому не наведене будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов. Суду не надано і вказану митну декларацію, що позбавляє можливості оцінити цей документ на предмет належності як доказу.

Між тим можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства, а формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та бути автоматичною підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). АСАУР не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору (контракту), як і не довів правових підстав для застосування резервного методу для визначення митної вартості товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 20 лютого 2024 року №UA205050/2024/000032/1 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Як наслідок, це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 256 МК Українивідмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості (постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №520/3246/20, від 19 серпня 2020 року у справі №140/754/19).

Враховуючи, що картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 13 жовтня 2023 року №UA205140/2023/006906 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 13 жовтня 2023 року №UA205140/2023/000632/1, яке судом визнано протиправним і скасовано, тому вказана картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 6056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10 квітня 2024 року №3227, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.20, 57).

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 6056,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» (45516, Волинська область, село Кремеш, вулиця Локацька, будинок 2А, ідентифікаційний код юридичної особи 40955973) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 13 жовтня 2023 року №UA205140/2023/000632/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13 жовтня 2023 року №UA205140/2023/006906.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 6056,00 (шість тисяч п`ятдесят шість грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк