Рішення

від 09.07.2024 по справі 140/6414/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6414/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 28 травня 2024 року № 907640814211 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України "Про державну службу", зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 з 20 травня 2024 року пенсію по віку відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII Про державну службу на підставі довідок про заробітну плату від 20.05.2024 № 37/02/2-24, 37/02/2-24 виданих Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області, як отримувач пенсії по віку по нормах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003року №1058-1V.

20 травня 2024 року позивач звернулася до Головного управління ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України "Про державну службу".

Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за принципом екстериторіальності документи були направлені на розгляд до Головного управління ПФУ у Закарпатській області, яким і було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 28 травня 2024 року № 907640814211 в зв`язку з тим, що Законом України "Про державну службу" перерахунки пенсії не передбачені.

Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки досягла пенсійного віку, має необхідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій державних службовців відповідно до Закону України Про державну службу, тобто має право на призначення пенсії за віком відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі наведеного, позивач просить задовольнити її позовні вимоги.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у відзиві позову не визнала та пояснила, що право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ як спеціального закону збережено для осіб, визначених у пунктах 10, 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII. Проте, цим особам не надано права на індексацію та перерахунок розміру призначених їм пенсій. Виходячи з того, що у зв`язку з набранням чинності з 01.05.2016 Закону України «Про державну службу» №889-VIII скасовано статтю 37-1 Закону №3723-XII щодо порядку та умов перерахунку пенсій державним службовцям, а Законом №889-VIII не передбачено проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №3723- XII, тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії згідно зі статтею 37-1 Закону №3723-XII. Отже, розміри пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ, на відміну від розмірів пенсій, призначених на підставі інших нормативних актів, не підлягають перерахуванню. Враховуючи, що рішення про відмову у переведенні на пенсію приймало Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, наслідком скасування рішення, прийнятого ГУ ПФ України в Закарпатській області за результатами розгляду позовної заяви має бути виникнення саме у цього територіального органу Пенсійного фонду України обов`язку призначити (перерахувати) пенсію (висновок Верховного Суду у справі №500/1216/23 від 08.02.2024).

З врахуванням викладеного просила в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23 серпня 2010 року по 30 вересня 2017 року отримувала пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, а з 01 жовтня 2017 року отримує пенсію за віком згідно із Законом №1058-ІV, що не є спірним.

20 травня 2024 року позивач звернулася до Головного управління ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України "Про державну службу".

Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за принципом екстериторіальності документи були направлені на розгляд до Головного управління ПФУ у Закарпатській області, яким і було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 28 травня 2024 року № 907640814211 в зв`язку з тим, що Законом України "Про державну службу" перерахунки пенсії не передбачені.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернулася до суду із зазначеним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-IV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року (далі - Закон №1058-IV).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 8 цього Закону, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09 липня 2003 року, встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Страховий стаж, це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).

Із змісту наведених правових норм Закону №1058-IV, вбачається:

- право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку;

- в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати як пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника;

- особі яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором;

- переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду;

- розрахунок розміру пенсійних виплат згідно із пенсією на яку було переведено особу за її заявою проводиться тільки із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом №889-VIII, який набрав чинності 01 травня 2016 року.

Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

До 01 травня 2016 року діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону №3723-VIII.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Також згідно з пунктом 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Такі ж висновки щодо застосування норм права неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03 липня 2018 року у справі №265/3709/17, від 19 березня 2019 року у справі №357/1457/17, від 15 серпня 2019 року у справі №676/6166/17, від 01 квітня 2020 року у справі №607/9429/17.

На дату звернення позивача до відповідача із заявою про переведення її із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно до статті 37 цього Закону, позивачу виповнилося 68 років.

Як видно з матеріалів пенсійної справи, у позивача наявний страховий стаж (понад 37 років), стаж державної служби (понад 37 років станом на 01 травня 2016 року).

Крім того, згідно зі змістом оскаржуваного рішення та відзиву на позовну заяву відповідачів, жодних зауважень щодо відсутності у позивача законодавчо встановленого стажу, віку тощо, як таких, що дають право на пенсію за віком за Законом України Про державну службу, - немає та судом не встановлено.

Отже, спірність позицій сторін в даному випадку полягає у виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Разом з тим, виходячи з аналізу законодавства, яке регулює спірні правовідносини, вбачається, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.

Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв`язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

Спірні правовідносини стосуються саме переведення позивача з одного виду пенсії, за віком, на інший вид - пенсію за віком, в межах іншого закону.

Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, з чого слідує, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії.

Суд звертає увагу на те, що за наявності у особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє останній після призначення пенсії, перейти з одного виду пенсії на інший, або звернутись органу пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за іншим законом.

За таких обставин, безпідставним є висновок відповідачів про відсутність у позивача права на пенсію за віком за Законом України Про державну службу, а відтак оскаржуване рішення ГУ ПФУ у Закарпатській області про відмову у переведенні ОСОБА_1 від 28 травня 2024 року № 907640814211 є протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Враховуючи, що рішенням ГУ ПФУ у Закарпатській області від 28 травня 2024 року № 907640814211 позивачу безпідставно та необгрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України Про державну службу, то суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправним і скасування вказаного рішення та зобов`язання перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу з часу звернення із заявою, з 20.05.2024, на підставі довідок про заробітну плату від 20.05.2024 № 37/02/2-24, 37/02/2-24 виданих Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ у Закарпатській області від 28 травня 2024 року № 907640814211 з огляду на наявність у ОСОБА_2 умов для реалізації права на одержання пенсії державного службовця відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, статті 37 Закону №3723-XII, дії зобов`язального характеру щодо переведення позивача з 20 травня 2024 року (з часу звернення із заявою) на пенсію державного службовця за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності - ГУ ПФУ у Закарпатській області.

Таким чином, необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ у Волинській області, яке не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у переведенні на пенсію за іншим законом, а тому відсутні підстави для покладання на нього обов`язку здійснити переведення позивача на пенсію державного службовця за заявою від 20 травня 2024 року.

Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ у Волинській області визначено як орган, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання.

Отже, виходячи із встановлених обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України, наведених у рішенні висновків Верховного Суду щодо застосування до спірних правовідносин положень чинного законодавства та способу захисту порушених прав у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Частинами першою, третьою статті 139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову частково на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Закарпатській області (рішенням якого позивачу було відмовлено у переведенні на пенсію за іншим законом, що і стало підставою звернення до суду із цим позовом) необхідно стягнути судовий збір у сумі 1211,20 грн, сплата якого підтверджується квитанцією від 18 червня 2024 року (а.с.11).

Керуючись статтями 6, 72-77, 244, 246, 250, 255, 262, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 28 травня 2024 року № 907640814211 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІI "Про державну службу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 з 20 травня 2024 року на пенсію державного службовця за віком відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII Про державну службу, статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII Про державну службу на підставі довідок про заробітну плату від 20.05.2024 № 37/02/2-24, 37/02/2-24 виданих Департаментом соціальної та ветеранської політики Волинської обласної державної адміністрації.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області судові витрати у сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (88008, місто Ужгород, Площа Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063).

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).

Суддя В.Д. Ковальчук