Рішення

від 10.07.2024 по справі 300/2625/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2024 р. справа № 300/2625/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до приватного підприємства «ІНГО» про стягнення податкового боргу у розмірі 5357,07 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «ІНГО» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 5357,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу перед бюджетом, зумовленого не погашенням у встановлені Податковим кодексом України строки зобов`язань з податку на додану вартість на суму 2636,98 грн, який виник в результаті несплати фінансових (штрафних) санкцій згідно податкового повідомлення-рішення форми «Н» №0074935512 від 13.06.2019 на суму 2637,48 грн, винесеного на підставі акту про результати фактичної перевірки №4174/55/12/20548119 від 13.06.2019 (враховуючи часткове погашення, сума до стягнення складає 2636,98 грн) та з адміністративних штрафів та інших санкцій на суму 510 грн, який виник в результаті несплати фінансових (штрафних) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням форми ПС №0024605501 від 19.04.2018 на суму 510 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки №5947/55-01/20548119 від 19.04.2018, та з єдиного податку з юридичних осіб на суму 2210,09 грн, а саме основний платіж, що виник відповідно до податкової декларації за 2018 рік, поданої 02.01.2019 на суму 2373,75 грн (враховуючи часткове погашення сума до стягнення складає 2210,09 грн).

Позивач вказує, що платник податків несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом України. Однак, ПП «ІНГО» не зверталось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень. Враховуючи викладене вище, сума податкових зобов`язань набула статусу податкового боргу. Оскільки у встановлений законом строк та ігноруючи сформовану податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в загальному розмірі 5357,07 грн добровільно не сплачена, відтак, позивач просить стягнути таку заборгованість з відповідача.

Ухвалою від 12.04.2024 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), в порядку ст. 262 КАС України.

Відповідно до ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 судом вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 12.04.2024 та Ухвала від 11.06.2024 з позначкою "судова повістка" направлена відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про що свідчить наявний у справі витяг з відповідного державного реєстру (а.с.5-7). Однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку: "адресат відсутній за вказаною адресою".

За приписами ч. 8 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Згідно з ч.11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Крім того, відповідач був повідомлений про розгляд даної справи у порядку ч.1 ст. 130 КАС України, а саме на офіційному веб-порталі судової влади України у встановлений строк було розміщено відповідне оголошення.

Також серед матеріалів справи міститься телефонограма, якою повідомлено відповідача про розгляд справи №300/2625/24.

Проте, ПП «ІНГО» правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористалось.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ухвали суду від 27.06.2024 підготовче провадження закрито. Ухвалено подальший розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ПП «ІНГО» перебуває на обліку в Головному управління ДПС в Івано-Франківській області є платником податку на додану вартість та єдиного податку.

Як вбачається з матеріалів справи, недоїмка відповідача становить 5357,07 грн. Зокрема, податковий борг з податку на додану вартість, який утворився внаслідок несплати фінансових (штрафних санкцій) згідно податкового повідомлення-рішення форми «Н» №0074935512 від 13.06.2019 на суму 2637,48 грн, винесеного на підставі акту про результати фактичної перевірки №4174/55/12/20548119 від 13.06.2019 (враховуючи часткове погашення, сума до стягнення складає 2636,98 грн) та з адміністративних штрафів та інших санкцій на суму 510 грн, який виник в результаті несплати фінансових (штрафних) санкцій згідно податкового повідомлення-рішення форми ПС №0024605501 від 19.04.2018 на суму 510 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки №5947/55-01/20548119 від 19.04.2018, та з єдиного податку з юридичних осіб на суму 2210,09 грн, а саме основний платіж, що виник відповідно до податкової декларації за 2018 рік, поданої 02.01.2019 на суму 2373,75 грн (враховуючи часткове погашення сума до стягнення складає 2210,09 грн).

Усього, з урахуванням часткового погашення, податкове зобов`язання складає 5357,07 грн.

Вищезазначені Акти камеральної перевірки та податкові повідомлення-рішення направлялись відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за його юридичною (податковою) адресою, що підтверджується наявними у справі документами (а.с.17-19,23-25).

У зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю" № 0000319-1302-0919 від 15.01.2024, згідно з якою загальна сума податкового боргу платника податків станом на 14.01.2024 становила 5357,07 гривень.

На підставі вказаного, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 5357,07 грн з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюєПодатковий кодекс України(далі також -ПК України), який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів37.1,37.2 статті 37 Податкового кодексу Українипідстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Підпунктом 16.1.6 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Пунктом 203.2 статі 203 ПК України передбачено, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 57.1.,57.3. ст. 57 ПК Україниплатник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту54.3 статті 54цьогоКодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з вимогами п.120.1. статті 120 Податкового кодексу України(чинна станом на 19.04.2018) пеподання (крім випадків, якщоподаткова деклараціяне подається відповідно допункту 49.2статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Пунктом200.10 ст. 200 ПК Українипередбачено, що контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

У порядку, встановленомустаттями 75-76 ПК України, посадовими особами контролюючого органу проводиться камеральна перевірка податкової звітності платника без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи такого органу) або направлення на її проведення.

Як слідує з акту про результати камеральної перевірки від 19.04.2018 (а.с.17), контролюючим органом встановлено несвоєчасне подання відповідачем податкової звітності про суми податкових пільг за перше півріччя 2017 року, три квартали 2017 року та 2017 рік ,у зв`язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2018 №0024605501 на суму 510 грн (а.с.18).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, яка діє з 01.01.2017) Реєстраціяподаткових накладнихта/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

дляподаткових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

дляподаткових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг доподаткової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) (станом на 01.01.2018)

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно акту про результати камеральної перевірки №4174/55-12/20548119 від 13.06.2019 (а.с.23), контролюючим органом встановлено порушення, а саме реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації (29 календарних днів) на загальну суму 13187,41 грн податку на додану вартість, зазначену в податкових накладних, у зв`язку із чим складено податкове повідомлення-рішення від 13.06.2019 №0074935512 на суму 2637,48 грн (а.с.24).

Згідно з п.58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом з`ясовано, що вищезазначений акт перевірки та ППР направлені відповідачу за його юридичною (податковою) адресою рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень та вручені уповноваженій особі 14.11.2017 та 14.12.2017 відповідно ( а.с. 19,25).

Статтею 56 ПК України встановлено порядок оскарження рішень контролюючих органів. За положенням пункту 56.15 статті 56 ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до підпункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, у разі незгоди з податковим повідомленням-рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов`язання вважається неузгодженим.

Відповідачем не надано до суду доказів оскарження податкових повідомлень- рішень форми «ПС» № 0024605501від 19.04.2018 та від 13.06.2019 №0074935512.

Тож, оскільки податкові повідомлення - рішення не оскаржено відповідачем, тому грошове зобов`язання з ПДВ та сплати адміністративних штрафів є узгодженим.

Платник податку несе відповідальність за своєчасне та повне погашення узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановлену Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).

Крім того, у відповідача наявний податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб на суму 2210,09 грн, що виник відповідно до самостійно складеної податкової декларації за 2018 рік, поданої 02.01.2019 на суму 2373,75 грн (враховуючи часткове погашення сума до стягнення складає 2210,09 грн).

Згідно з п.294.1, ст. 294 ПК Україниподатковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПП України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно зі статтею 38 (п.38.1)Податкового кодексу Українивиконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Абзацом 2 пункту294.1 ст. 294 Податкового кодексу Українивизначено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеногопунктом202.1статті 202цьогоКодексу).

Відсоткова ставка єдиного податку, згідно з п.293.3 ст. 293 Податкового кодексу Українидля платників третьої групи встановлюється у розмірі: 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом або 5 відсотки від доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Зв приписами п.300.1. ст. 300 Податкового кодексу Україниплатники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цьогоКодексуза правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Судом встановлено, що відповідач самостійно визначив суму зобов`язання зі сплати єдиного податку (третя група) у Податковій декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) (а.с.20-21), але у встановлений термін не сплатив суму податку у повному обсязі.

Відповідно до пп. 20.1.19., пп.20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворюють податковий борг.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 даної статті Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктами 42.1, 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Як з`ясовано судом, позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 0000319-1302-0919 від 15.01.2024 із детальним розрахунком суми податкового боргу (а.с.9).

Вищевказана податкова вимога направлена за податковою адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку п.42.2 ст.42 ПК України (поштове відправлення повернулось із відміткою "за закінченням терміну зберігання") та вважається належним чином врученою.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про суму податкового боргу за платежами від 01.04.2024, податковою вимогою № 0000319-1302-0919 від 15.01.2024, які містяться серед матеріалів справи.

Наявність заборгованості відповідач не спростував та не надав доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).

Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи те, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем в добровільному порядку не сплачено, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, до суду не надано, тому суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 5357,07 грн є обґрунтованими. Отже, даний позов слід задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що такі дії позивачем не вчинилися, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують приватне підприємство "ІНГО" (код ЄДРПОУ 20548119) та за рахунок готівки, що йому належить, податковий борг в розмірі 5357,07 грн (п`ять тисяч триста п`ятдесят сім гривень сім копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.