Рішення

від 05.07.2024 по справі 320/1918/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2024 року № 320/1918/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 24.01.2022 №4.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 справу прийнято до провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваної постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (ідентифікаційний код 20572069, місцезнаходження: 08300, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вулиця Бориспіль-7) є юридичною особою з 23.03.1993, про що свідчить запис про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу від 13.12.2004 №13541200000000265.

До Держпродспоживслужби 20.10.2021 звернувся гр. ОСОБА_1 щодо проведення перевірки ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

У поданому зверненні гр. ОСОБА_1 повідомив, що 12.10.2021 запаркувався на третьому рівні парковки терміналу «Д» міжнародного аеропорту «Бориспіль». Повернувшись з поїздки 17.10.2021, був змушений оплатити за послуги з паркування 3960 гри за 6 діб, що означає ціну однієї доби 720 три. При цьому на в`їзді в парковку розміщується інформаційне табло з цінами 30 грн/година і 300 грн/доба. Також вказав, що на сайті МАБ вказується однаковий тариф для кожного з чотирьох рівнів парковки (30 грн./доба) і водночас, уточнюється тариф 300 грн./доба для рівнів 1,2. Проте відсутня інформація для рівнів 3,4. У зв`язку з неможливістю чітко і конкретно отримати інформацію щодо вартості послуг з паркування, вважав такі дії з боку ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» такими, що вводять споживача в оману, тому просив:

- здійснити перевірку викладених обставин, зокрема де і як інформується споживач про послуги з паркування та ціни на них;

- перевірити дотримання відповідного законодавства в частині належного інформування споживачів, зокрема чи міститься інформація про послуги з паркування і ціни на них у видимих для водіях зонах, чи зрозумію викладено інформацію, чи не вводить викладене в оману.

Посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області у період з 30.11.2021 по 10.12.2021, на підставі наказу від 29.11.2021 №4550-ОД «Про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю)» (а.с.138) та направлення від 29.11.2021 №3712 здійснено позапланову перевірку позивача за місцезнаходженням суб`єкта господарювання Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул Бориспіль-7 на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.

З метою здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) 10 грудня 2021 року посадові особи Головного управління прибули до позивача за місцем здійснення господарської діяльності.

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю складено Акт від 10.12.2021 №10-05.3/000277.

На підставі акту від 10.12.2021 відповідачем 24.01.2022 прийнято постанову №4 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 1188,00грн.

Позивач, вважаючи протиправною постанову відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про захист прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Згідно з частинами першою та третьою статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

- за рішенням суду;

- звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частин першої-четвертої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Надаючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпродспоживслужби за наслідками перевірки, важливим є з`ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб`єкт господарювання про проведення позапланової перевірки з її предметом.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.09.2018 у справі № 804/2956/17.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для проведення позапланового заходу державного контролю стало звернення гр. ОСОБА_1 .

Звернення громадян, що містять відомості про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави є підставами для проведення позапланових заходів державного контролю.

При цьому законом не покладено на громадянина в обов`язковому порядку додавати до заяви докази, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, а лише за наявності що підтверджують такі порушення.

Суд зауважує, що вказане звернення за своїм змістом та формою відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян», а тому є обов`язковою для розгляду у встановленому Законом порядку.

Так 29.10.2021 року Держпродспоживслужбою погоджено за №15.3-8/8999 проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на предмет дотримання законодавства про захист прав споживачів ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», а також видано наказ №4550-ОД від 29.11.2021 року на проведення позапланового заходу.

Таким чином, перевірка позивача була проведена відповідачем на підставі пункту 2 постанови КМУ №303, звернення гр. ОСОБА_1 від 20.10.2021 року та погодження Держпродспоживслужби України №15.3-8/8999 від 29.10.2021 року, а тому порушень при її призначенні та проведенні судом не встановлено.

Надаючи оцінку доводам позивача про вихід особами ГУ Держпродспоживслужби в Київській області під час проведення перевірки за межі питань, що стали підставою для призначення такої, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланової перевірки стало звернення гр. ОСОБА_1 від 20.10.2021 року, в якому зазначено, що на в`їзді в парковку розміщується інформаційне табло з цінами 30 грн/година і 300 гри/доба. Також вказав, що на сайті МАБ вказується однаковий тариф для кожного з чотирьох рівнів парковки (30 грн./доба) і водночас уточнюється тариф 300 грн./доба для рівнів 1,2. Проте, відсутня інформація для рівнів 3,4. У зв`язку з неможливістю чітко і конкретно отримати інформацію щодо вартості послуг з паркування, вважав такі дії з боку ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» такими, що вводять споживача в оману, тому просив:

- здійснити перевірку викладених обставин, зокрема де і як інформується споживач про послуги з паркування та ціни на них;

- перевірити дотримання відповідного законодавства в частині належного інформування споживачів, зокрема чи міститься інформація про послуги з паркування і ціни на них у видимих для водіях зонах, чи зрозумію викладено інформацію, чи не вводить викладене в оману.

У направленні на перевірку визначений перелік питань щодо проведення позапланової перевірки за додержанням законодавства про захист прав споживачів стосовно питань, викладених у зверненні, гр. ОСОБА_1 , а саме: надання послуг з паркування автомобіля.

Абзацом 11 ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, визначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

У тексті звернення гр. ОСОБА_1 указано, що, зокрема, у зв`язку з неможливістю чітко і конкретно отримати інформацію щодо вартості послуг з паркування, вважав такі дії з боку ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Враховуючи це, заявник просив здійснити перевірку щодо дотримання ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про захист прав споживачів, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 3) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, які встановлені нормативно правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров`ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї у відповідність, якщо законом чи відповідним технічним регламентом не встановлено інший порядок дій виробника (продавця) у таких випадках; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов`язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом скалено акт від 10.12.2021 №10-05.3/000277 та зафіксовано висновок про те, що ДПМА «Бориспіль» порушено вимоги пунктів 4, 5, 21, 30 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342, та пунктів 2, 6 Порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 №258.

З викладеного судом вбачаєтеся, що предмет проведеної відповідачем перевірки не співпадає із предметом означеного звернення громадянина ОСОБА_1 , що прямо суперечить положенням абз. 11 ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Суд звертає увагу на те, що в силу імперативних приписів частини 1 статті 6 Закону №877-V відповідач вправі був провести перевірку лише щодо тих питань, які зазначені у зверненні, тобто стосуються інформування споживачів щодо вартості послуг з паркування.

Досліджуючи оскаржувану постанову, судом встановлено, що відповідач вимагає дотримуватись Правил №1342 та Порядку №258.

Згідно з пунктом 1 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342 (далі - Правила), ці Правила регламентують організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів.

Врегулювання механізму формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів відбувається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 № 258 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів» (далі - Порядок №258).

Із зазначеного на переконання суду вбачаєтеся, що відповідач фактично здійснив захід державного нагляду (контролю) щодо формування та встановлення цін або тарифів на підставі Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Так, ч. 2 ст. 191 Господарського кодексу України встановлено, що державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення». Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Відповідно до п.п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ціни і ціноутворення», ціноутворення - це процес формування та встановлення цін. Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 26.08.2020 № 1637 затверджено уніфіковану форму Акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (далі Акт № 1637). Так, згідно з підпунктом 1.5.24 переліку питань щодо проведення перевірки до Акту № 1637, одним із питань, які розглядаються під час проведення перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін є формування, встановлення та застосування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів.

Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суд дійшов висновку, що відповідач вийшов за межі предмету позапланового заходу та в порушення вимог частини 1 статті 6 Закону № 877-V здійснив перевірку щодо питань, не зазначених у зверненні, і необхідність перевірки яких не була підставою для позапланової перевірки.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.10.2021 у справі №818/1764/16 та у постанові від 13.06.2024 року справі №640/25597/21.

Крім того, слід зазначити, що ДП МА «Бориспіль» є державним комерційним підприємством цивільної авіації, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, який є уповноваженим органом управління.

Відповідно до п. 4.2 Статуту Аеропорту майно Аеропорту є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Аеропорт володіє, користується та розпоряджається закріпленим за ним майном відповідно до вимог, передбачених законодавством України та Статутом.

Метою і предметом діяльності Аеропорту, серед іншого, згідно з п. 2.2.53 Статуту Аеропорту є допоміжне обслуговування наземного транспорту, а саме функціонування паркувальних майданчиків, платних автостоянок, паркінгів.

Земельна ділянка, в тому числі і на якій розташовані паркувальні майданчики, передано ДП МА «Бориспіль» на праві постійного користування для здійснення господарської діяльності з розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.

Будівля «Паркінг «блок Б» не є частиною вулиці чи дороги населеного пункту. Вказана будівля розташована на земельній ділянці площею 511,7107 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0142, яка належить ДП МА «Бориспіль» на праві постійного користування для здійснення господарської діяльності з розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.

Згідно з пунктом 1 Правил №1342, ці Правила регламентують організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів.

При цьому, Порядком №258 визначено поняття оператор це юридична особа або фізична особа - підприємець, яка відповідно до рішення сільської, селищної, міської ради організовує та провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках, здійснює їх утримання, облаштування та обладнання, надає послуги з користування майданчиками та забезпечує відповідно до Податкового кодексу України сплату збору за місця для паркування транспортних засобів.

Згідно з п. 71 ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до повноважень в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: прийняття рішень про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів, здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування.

З викладеного вбачаєтеся, що Постанова №258 передбачає затвердження тарифів на паркування транспортних засобів лише для юридичних осіб (операторів) щодо яких прийнято відповідне рішення органом місцевого самоврядування та паркувальні майданчики знаходяться на вулиці або дорозі населеного пункту.

Так, листом від 14.12.2021 №3872-02-12-21 Гірська сільська рада Бориспільського району Київської області повідомила Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області про те, що нею не приймалося рішення відносно Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про організацію діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках, здійснення їх утримання, облаштування та обладнання, а отже ДП МА «Бориспіль» не являється оператором, в розумінні визначеному «Порядком формування тарифів на послуги користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів».

Враховуючи вищевикладене на переконання суду ДП МА «Бориспіль» не є оператором в розумінні Постанови № 258 та не є оператором з надання послуг з платного паркування транспортних засобів, а «Паркінг блок «Б» не знаходиться ані на вулиці, ані на дорозі (автомобільній дорозі), то затвердження тарифів для надання послуг з паркування в ньому органами місцевого самоврядування не вимагається.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2481,00грн. Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2481,00грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 24.01.2022 №4 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Стягнути на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» судові витрати в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.