Ухвала

від 05.07.2024 по справі 320/27648/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 липня 2024 року Київ № 320/27648/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомЦентральної лабораторії виноробної промисловостідоГоловного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування акту, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Центральна лабораторія виноробної промисловості звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Акт перевірки № 20121/26-15-07-02-04-03/415379 від 23.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 00262630702 від 13.04.2023 на суму 1 150 849,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ( форма «Р») № 00262620702 від 13.04.2023 на суму 276 244 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма ПС) № 00262640702 від 13 квітня 2023 року про накладення штрафу в сумі 4080 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення (форма ПН) № 00262610702 від 13 квітня 2023 року про накладення штрафу в сумі 3400 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2024, позовну заяву №320/27648/24 передано судді Жуковій Є.О.

24 червня 2024 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас, ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду:

- адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень.

Окрім того, суд звертає увагу, що згідно із частиною третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Центральна лабораторія виноробної промисловості звернулась до суду з позовом, що об`єднує позовні вимоги немайнового характеру (визнати протиправним та скасувати акт перевірки) та майнового характеру (визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення), де ціна позову становить 1434573 грн.

Отже, беручи до уваги приписи Закону України «Про судовий збір», загальна сплата судового збору відповідно до заявлених позовних вимог повинна становити 24546,60 грн. (3028 грн. за вимогу немайнового характеру та 21518,60 грн. за вимогу майнового характеру).

До матеріалів позовної заяви позивачем не надано доказу сплати судового збору, в той же час заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивач є неприбутковою організацією та фінансується за рахунок фонду Державного бюджету України.

Ознайомившись із клопотанням представника позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення (частина 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина 2 цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які, безумовно, звільнені від сплати судового збору в усіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини 1 статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, у той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Отже, положення частини 1 статті 133 КАС України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС України та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.

Отже, частина 1 статті 133 КАС України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, з огляду на що відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:

- документа про сплату судового збору у розмірі 24546,60 грн. (Отримувач коштів ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101 ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Центральної лабораторії виноробної промисловості про звільнення від сплати судового збору.

2. Залишити позовну заяву Центральної лабораторії виноробної промисловості без руху.

3. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.

4. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЖукова Є.О.