Рішення

від 09.07.2024 по справі 640/21052/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2024 року м. Київ№ 640/21052/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМ-КО ЛТД»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕМ-КО ЛТД» (далі позивач/ТОВ «ДЕМ-КО ЛТД») з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі відповідач/ГУ ДПС у м. Києві), в якій просить суд:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0709690411, №0709700411 від 29 липня 2020 року.

В обґрунтування позову зазначає, що за наслідками камеральної перевірки податковим органом встановлено порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість. На підставі акту перевірки 29.07.2020 прийнято податкові повідомлення-рішення №0709690411 та №0709700411. Позивач не погоджується із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/21052/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання(а.с.58).

21 вересня 2020 року відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від NJD «ДЕМ-КО» надійшла заява про зміну підстав позову (а.с.62-68).

29 вересня 2020 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач у зв`язку із встановленням порушень вимог податкового законодавства в частині строків сплати узгодженого податкового зобов`язання, визначив суму штрафних (фінансових) санкцій відповідно до статті 126 ПК України. Податкові повідомлення-рішення прийняті в рамках повноважень відповідача, є обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню. Просить суд відмовити у задоволенні позову (а.с.70-72).

08 червня 2023 року від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/21052/20 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 року «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (а.с.80)

08 червня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано на розгляд судді Журавлю В.О. (а.с.81).

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 16.06.2023 справу прийнято до провадження судді Журавля В.О. (а.с.82).

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 №949/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2023 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 прийнято справу №640/21052/20 до провадження судді Жукової Є.О. Розгляд справи вирішено здійснювати суддею Жуковою Є.О. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття адміністративної справи до провадження» від 15.12.2023 по справі №640/21052/20 доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у м. Києві 15.12.2023.

04 січня 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач у відзиві зазначає, що за результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 29.07.2020 №0709690411 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість у розмірі 20% у сумі 186 263,35 грн та податкове повідомлення-рішення від 29.07.2020 №0709700411 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість у розмірі 10% у сумі 245 634,8 грн.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 ПК України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов`язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов`язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до ЗО днів або понад ЗО днів).

Відповідно до вищезазначеного ГУ ДПС у м. Києві правомірно виніс податкові повідомлення - рішення від 29.07.2020 №0709690411 та №0709700411, виконавши обов`язок визначений статтею 19 Конституції України та законами України, а доводи, на які позивач посилається у своїй позовній заяві, не спростовують виявленні порушення контролюючим органом та не можуть прийматися судом. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Правом надання відповіді на відзив передбаченого статтею 163 КАС України позивач не скористався.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 ПК України, згідно порядку встановленого статтею 76, та пункт 86.2 статті 86 ПК України, проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «ДЕМ-КО ЛТД», за результатами якої було складено акт від 28.07.2020 № 26117/26-15-04-11-13.

Актом камеральної перевірки від 28.07.2020 № 26117/26-15-04-11-13 встановлено порушення ТОВ «ДЕМ-КО ЛТД» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених пунктом 57.1 статті 57 ПК України, з урахуванням статті 102 ПК України. Відповідальність платника передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

від 29.07.2020 №0709690411 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість у розмірі 20% у сумі 186 263,35 грн;

від 29.07.2020 №0709700411 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість у розмірі 10% у сумі 245 634,8 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання

виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних

інформаційних базах (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).

Згідно із підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 ПК України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Відповідно до статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених кодексом, календарний квартал.

Згідно з пункту 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 ПК України, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 статті 203 ПК України для подання податкової декларації.

Окремої норми щодо перенесення граничного терміну сплати податкового зобов`язання з ПДВ ПК України не передбачено.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-ріїиення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 31.3 статті 31 ПК України визначено, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України.

Зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк (пункту 32.1 статті 32 ПК України).

Пунктом 32.2 статті 32 ПК України визначено, що зміна строку сплати податку здійснюється у формі відстрочки або розстрочки.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Відповідно до пункту 200-1.5 ст. 200-1 ПК України, з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку.

При проведенні камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, ГУ ДПС у м. Києві до ТОВ «ДЕМ-КО» застосовано штрафну санкцію за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість та винесені податкові повідомлення-рішення: від 29.07.2020 №0709690411 від у розмірі 20% у сумі 186 263,35 грн та від 29.07.2020 №0709700411 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість у розмірі 10% у сумі 245 634,8 грн.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як встановлено пункту 131.2 статті 131 ПК України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в

рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Разом з тим, відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, якій підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, якій залежить від терміну прострочення.

Передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 ПК України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов`язання з простроченням строків, передбачених кодексом.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 ПК України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов`язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов`язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

Щодо посилань позивача на звільнення від відповідальності за порушення абзацу 4 пункту 50.1 статті 50 ПК України на підставі пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, суд зазначає таке.

Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

На теперішній час карантин в Україні триває.

Отже, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), до платників податків не застосовуються штрафні санкції за певні порушення податкового законодавства.

Проте, суд наголошує, що таке звільнення не поширюється на випадки порушення платниками податків, зокрема, нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, чому відповідають спірні правовідносини, у зв`язку з чим суд не приймає до уваги зазначені доводи позивача з огляду на їх необґрунтованість.

Крім того, суд також не приймає до уваги доводи позивача щодо неможливості застосування пункту 120.2 статті 120 ПК України до спірних правовідносин, оскільки вони не ґрунтуються на приписах діючого законодавства і не відповідають змісту зазначеної правової норми.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з урахуванням наведеного у суду відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

На думку суду у спірних правовідносинах відповідач діяв без порушення меж повноважень, визначених Законами України, та у відповідності до вимог статті 19 Конституції України і частиною другою статті 2 КАС України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

Враховуючи наведене вище в сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат у відповідності до положень статті 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМ-КО ЛТД» відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.