Рішення

від 09.07.2024 по справі 320/45751/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2024 року м. Київ№ 320/45751/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доЦентрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській областітретя особа:Служба безпеки Українипровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (відповідач/ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області), в якому просить суд:

1. Рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРГІОУ: 42552598, місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А) від 02.12.2022 про скасування рішення ГУ ДМС України в місті Києві від 16.03.2017 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - визнати протиправним та скасувати.

2. Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРГІОУ: 42552598, місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А) направити інформацію до територіальних органів Державної міграційної служби України та до Адміністрації Державної прикордонної служби України про протиправність та скасування рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 02.12.2022 про скасування рішення ГУ ДМС України в місті Києві від 16.03.2017 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42552598, місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А) направити у відомчу базу даних Державної міграційної служби України інформацію для видалення інформації про недійсність паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (ID-картка) №000439036 (орган, що видав: №8024), дійсний до 03.04.2027, який виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4. Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42552598, місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А) направити інформацію у відомчу базу даних Державної міграційної служби України для видалення інформації про недійсність паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , який виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на наступні обставини.

Позивач у встановлені законом порядок та спосіб набув громадянство України за територіальним походженням, відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України», 03.04.2017 позивачу був виданий паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (ID-картка) № НОМЕР_2 (орган, що видав: №8024), який дійсний до 03.04.2027, відділом з питань реєстрації місця проживання Голосіївської районної державної адміністрації в м. Києві було зареєстроване місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 , про що була видана відповідна довідка, 26.04.2017 позивачу виданий паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 (копія додається).

Як стало відомо позивачу зі змісту листа, отриманого на запит уповноваженого представника позивача адвоката, від 02.06.2023 за вихідним №8010.4-19721/80.3-23, відповідачем 02.12.2022 було прийнято рішення про скасування рішення ГУ ДМС України в місті Києві від 16.03.2017 про оформлення набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України», у зв`язку з його набуттям шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, за наявності яких особа не може набути громадянство України, підставою для прийняття рішення слугували висновки, викладені у поданні про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України від 30.11.2022.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача від 02.12.2022 прийнято з порушенням вимог закону, є упередженим та необгрунтованим, тобто прийнятим без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а також є непропорційним, оскільки рішення прийняте без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілям, на досягнення яких спрямоване вказане рішення.

Як вказує позивач, необхідною та обов`язковою умовою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України» є встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, факту набуття особою громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, проте, під час процедури прийняття оскаржуваного рішення, відповідач проігнорував вимоги, встановлені у підпункті «б» пункту 88 Порядку №215, та не підготував документи, які у повній мірі підтверджували б те, що позивач дійсно набув громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, єдиним підгрунтям для підготовки та подачі подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України та прийняття самого оскаржуваного рішення був лист ГУ ДЗНД СБУ від 18.10.2022 №5/6/1-2450.

Позивач зазначає, що твердження відповідача є необгрунтованими та неприпустимими, оскільки документи (паспорт громадянина України у вигляді ID-картки та паспорт громадянина України для виїзду за кордон) для оформлення набуття громадянства України позивачем не надавалися, адже вони були оформлені та видані державними органами вже після набуття позивачем громадянства України, на фальшивість документів та/або неправдивість відомостей, які відповідно до п. 28 Порядку №215 надавались позивачем при оформленні громадянства України, відповідач у своєму Оскаржуваному рішенні не посилається.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк, відкрито провадження у справі №320/45751/23. Суд ухвалив здійснювати розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Поряд з вказаним, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 витребувано від Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області матеріали справи про скасування рішення ГУ ДМС України в місті Києві від 16.03.2017 про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 за територіальним походженням.

08 січня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області надійшов відзив на позов та витребувані документи.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначає, відповідно до вищевказаної інформації від ДЗНД СБУ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області 02.12.2022 прийняло рішення відносно позивача про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням згідно до статті 21 Закону № 2235-III у зв`язку з тим, що громадянство України було набуто шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.

За посиланнями відповідача, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про Службу безпеки України» до завдань саме Служби безпеки України входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України, з чого слідує достовірність інформації, викладеної у листі ДЗНД СБУ від 18.10.2022 № 5/6/1-2450 про скасування підроблених документів, саме ДЗНД СБУ- реалізує державну політику у сфері протидії організаціям і окремим особам, метою яких є підрив національної державності, ліквідація незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганда війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної та іншої ворожнечі, посягання на права і свободи людини, а також попередження, виявлення і припинення злочинів та інших протиправних діянь, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам держави і безпеки громадян України та віднесені до компетенції Служби безпеки України, реалізує профілактику злочинів у цій сфері. Для цього ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, в свою чергу, приймаючи рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, керується тією інформацією, яка наявна у вказаному листі ДЗНД СБУ.

З аналізу наведених правових норм слідує, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, що унеможливлюють набуття громадянства України.

Правовою підставою для прийняття оскаржуваного рішення про скасування рішення щодо оформлення набуття громадянства України, стала інформація наявна в листі від ДЗНД СБУ.

Таким чином, як вказує відповідач, рішення ЦМУ ДМС від 02.12.2022 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 2235 III Позивачу, прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Службу безпеки України (01061, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074), зобов`язано позивача направити примірник позовної заяви на адресу Служби безпеки України (01061, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074), докази такого направлення надіслати суду. Запропоновано третій особі подати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання від позивача примірника позовної заяви письмові пояснення з приводу заявленого позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

28 травня 2024 року від представника Служби безпеки України надійшли пояснення разом із клопотання про продовження строку для подання додаткових доказів у справі №320/45751/23.

Третя особа в наданих поясненнях зазначає, Департаментом захисту національної державності СБУ в ході здійснення заходів, спрямованих на викриття та протидію наявним загрозам національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України з боку громадян рф, особливо в умовах відкритої збройної агресії рф проти України, у встановленому Законом порядку отримано інформацію щодо використання громадянином рф ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Республіки Марій Ел, рф, паспорт рф 8812 № НОМЕР_3 від 02.03.2013, підробленої ID-картки громадянина України № НОМЕР_2 , виданої 03.04.2017 Голосіївським відділом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київський області на установчі дані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ДРФО НОМЕР_4 , уродженець Оренбурзької області, рф, зареєстрований АДРЕСА_2 , та паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданого 26.04.2017 року Сектором оформлення документів №2 Шевченківського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.

Крім того, отримано інформацію щодо використання вищевказаним громадянином рф ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 14.11.2012 року Гагарінським МВ УМВСУ в м. Севастополь на установчі дані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Севастополь АР Крим, зареєстрованого АДРЕСА_3 .

Згідно з висновком експертного дослідження Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ на наданих для дослідження фото ОСОБА_2 (фото отримано з АС «Російський паспорт), фото ОСОБА_1 (фото отримано з Єдиного державного демографічного реєстру) та фото ОСОБА_4 (фото отримано з фотокопії паспорта) зображена одна й та сама особа.

Також встановлено, що як громадянин рф за своїми справжніми установчими даними ОСОБА_2 кілька разів перетинав державний кордон України, а саме: з використанням паспорта громадянина рф 8807 № НОМЕР_6 : 1. Дата в`їзду: 10.06.2012 17:17:05 ПП: Успенка, пішохід, дата виїзду: 12.06.2012 13:20:50 ПП: Успенка, автомобіль Subaru, держномер М060EB RUS. 2. Дата в`їзду: 15.06.2012 14:09:45 ПП: Новоазовськ, автомобіль Mitsubishi держномер А261КМ RUS, дата виїзду: 19.06.2012 09:22:20 ПП: Успенка, пішохід.

СБУ листами від 18.10.2022 №5/6/1-2450 та від 29.11.2022 №5/6/1-3373 повідомила про вказані обставини Департамент з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України. Відповідно до вищевказаної інформації від ДЗНД СБУ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області 02.12.2022 прийняло рішення щодо ОСОБА_1 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України» у зв`язку з тим, що громадянство України було набуто шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.

Третя особа зазначає, у відповідача були всі підстави вважати, що вказаною особою подані свідомо неправдиві відомості або фальшиві документи, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України, а тому рішення ЦМУ ДМС від 02.12.2022 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_1 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 залишено заяву представника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін без задоволення; задоволено клопотання представника Служби безпеки України про продовження процесуального строку, продовжено Службі безпеки України процесуальний строк для подання Службою безпеки України до суду доказів у справі №320/45751/23.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 задоволено клопотання представника Служби безпеки України про продовження процесуального строку, продовжено Службі безпеки України процесуальний строк для подання Службою безпеки України до суду доказів у справі №320/45751/23 на п`ять календарних днів з дня отримання даної ухвали.

03 липня 2024 року через систему «Електронний суд» від Служби безпеки України надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи №320/45751/23.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, 28.09.2016 ОСОБА_1 звернувся до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.

Разом із заявою про оформлення набуття громадянства України, подано зобов`язання припинити громадянство рф протягом двох років з моменту набуття громадянства України та подати до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства рф, або ж у разі неотримання з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства рф - подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави та повернути національний паспорт громадянина рф до уповноваженого органу цієї держави.

16 березня 2017 року позивач подав до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області декларацію про відмову від іноземного громадянства у зв`язку з тим, що існують від нього незалежні причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) рф, а саме: вартість оформлення виходу з громадянства (підданства) рф становить 76 $ (сімдесят шість доларів), що перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України. Станом на 16.03.2017 розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив 3200 грн. (три тисячі двісті гривень).

16 березня 2017 року ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 2235-III ОСОБА_1

03 квітня 2017 року ОСОБА_1 був виданий паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій № 000439036 (орган, що видав 8024), якій дійсний до 03.04.2027.

26 квітня 2017 року Сектором оформлення документів № 2 Шевченківського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області позивачу виданий паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 .

Листом Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України від 29.11.2022 № 6.1/3693-22 до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області надіслано копію листа Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України (далі ДЗНД СБУ) від 18.10.2022 № 5/6/1-2450 з додатками. Повідомлено, що згідно з листом ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» від 22.02.2016 № 57/610 паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виготовлявся.

У вищевказаному листі № 5/6/1-2450 від 18.10.2022 зазначено, що: «…у встановленому Законом порядку отримано інформацію щодо використання громадянином рф ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Республіки Марій Ел РФ, паспорт рф 8812 № НОМЕР_3 від 02.03.2013, підробленої ID-картки громадянина України № НОМЕР_2 , виданої 03.04.2017 року Голосіївським відділом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області на установчі дані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ДРФО НОМЕР_4 , уродженець Оренбурзької області рф, зареєстрований у АДРЕСА_2 , та паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданого 26.04.2017 року Сектором оформлення документів № 2 Шевченківського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.

Крім того, отримано інформацію щодо використання ОСОБА_2 паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 25.08.1987 року Гагарінським МВ УМВСУ в м. Севастополь на установчі дані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Севастополь АР Крим, зареєстрований Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Паволоч.

Згідно з висновком експертного дослідження Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби Безпеки України на наданих для дослідження фото ОСОБА_2 (фото отримано з АС «Російський паспорт»), фото ОСОБА_1 (фото отримано з Єдиного державного демографічного реєстру) та фото ОСОБА_4 (фото отримано з фотокопії паспорту) зображена одна й та ж сама особа».

Відповідно до листа ДЗНД СБУ № 5/6/1-2450 від 18.10.2022 громадянин рф ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Республіки Марій Ел рф, паспорт рф 8812 № 122674, 8807 № 889840, за своїми справжніми установчими даними, ОСОБА_2 кілька разів перетинав державний кордон України, саме:з використанням паспорта громадянина рф 8807 № НОМЕР_6 (1. Дата в`їзду:10.06.2012 17:17:05 ПП: Успенка, пішохід. 2. Дата виїзду: 12.06.2012 13:20:50 ПП: Успенка, автомобіль Subaru, держномер МО60ЕВ RUS. 3. Дата в`їзду: 15.06.2012 14:09:45 ПП: Новоазовськ, автомобіль Mitsubishi, держномер А261КМ RUS. 4. Дата виїзду: 19.06.2012 09:22:20 ПП: Успенка, пішохід), з використанням паспорту громадянина рф 8812 № НОМЕР_3 (1. Дата в`їзду: 09.02.2014 15:10:34 ПП: Одеса, пасажирський літак AFL1872, рейс Шереметьєво-Одеса. 2. Дата виїзду: 22.02.2014 13:25:55 ПП: Жуляни, пасажирський літак UTA798, рейс Київ-Москва. 3. Дата в`їзду: 14.01.2015 10:03:09 ПП: Горностаївка, пасажирський потяг № 54, Санкт-Петербург-Київ). Надалі перетин державного кордону України здійснювався вищевказаною особою за підробленими документами громадянина України на установчі дані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

30 листопада 2022 року сформоване подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

02 грудня 2022 року прийняте рішення, відповідно до якого рішення ГУ ДМС України в місті Києві від 16.03.2017 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасовано у зв`язку з тим, що громадянство України було набуто шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, а саме відповідно до листа Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності СБУ від 18.10.2022 № 5/6/1-2450 Головним управлінням «Д» Департаменту в ході здійснення заходів, спрямованих на викриття та протидію наявним загрозам національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України з боку громадян російської федерації, особливо в умовах відкритої збройної агресії рф проти України, у встановленому Законом порядку отримано інформацію щодо використання громадянином російської федерації ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Республіки Марій Ел рф, паспорт рф 8812 № НОМЕР_3 від 02.03.2013, підробленої ID-картки громадянина України НОМЕР_2 , виданої 03.04.2017 року Голосіївським відділом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області на установчі дані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 код ДРФО НОМЕР_4 , уродженець Оренбурзької області РФ, зареєстрований АДРЕСА_2 , та паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданого 26.04.2017 року Сектором оформлення документів № 2 Шевченківського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.

Позивач вважаючи вказане рішення протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України "Про громадянство України" (далі Закон).

Стаття 1 цього Закону визначає, що громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи.

Питання громадянства України регулюються Конституцією України, цим Законом, міжнародними договорами України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору (стаття 4 Закону).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Відповідно до ст. 9 Закону іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360 ДМС України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань громадянства є Державна міграційна служба, діяльність якої спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України. Повноваження ДМС як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, визначено у статті 24 Закону.

Відповідно до приписів статті 21 Закону рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Відповідно до статті 21 Закону №2235-III у редакції Закону №1941-IX від 14 грудня 2021 року рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.

Не може бути скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України стосовно особи, яка на момент прийняття такого рішення була неповнолітньою, недієздатною, крім випадків подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Суд зазначає, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх і належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, чи невиконання взятого зобов`язання.

Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду від 07.09.2023 по справі №160/9719/22.

Так, судом встановлено, листом Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державною Департаменту захисту національної державної Служби безпеки України від 18.10.2022 №5/6/1-2450 повідомлено Департамент з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України, Головним управлінням «Д» Департаменту в ході здійснення заходів, спрямованих на викриття та протидію наявним загрозам національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України з боку громадян російської федерації, особливо в умовах відкритої збройної агресії рф проти України, у встановленому Законом порядку отримано інформацію щодо використання громадянином російської федерації ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець Республіки Марій Ел РФ, паспорт НОМЕР_7 від 02.03.2013, підробленої ID-картки громадянина України № НОМЕР_2 , виданої 03.04.2017 року Голосіївським відділом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області на установчі дані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ДРФО НОМЕР_4 , уродженець Оренбурзької області рф, зареєстрований АДРЕСА_2 , та паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданого 26.04.2017 року Сектором оформлення документів № 2 Шевченківського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.

Крім того, отримано інформацію щодо використання вищевказаним громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 14.11.2012 року Гагарінським MB УМВСУ в м. Севастополь на установчі дані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Севастополь АР Крим, зареєстрований Житомирська обл., Попільнянський район, с. Паволоч.

При цьому, зазначена інформація позивачем під час розгляду справи не спростована, будь яких доказів зворотнього до суду не надано.

Згідно з висновком експертного дослідження Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на наданих для дослідження фото ОСОБА_2 (фото отримано з АС «Російський паспорт»), фото ОСОБА_1 (фото отримано з Єдиного державного демографічного реєстру) та фото ОСОБА_4 ( фото отримано з фотокопії паспорту) зображена одна й та ж сама людина.

Суд зазначає, представником третьої особи долучено до матеріалів справи висновок експертного дослідження Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 23.09.2022 №455/1, який підтверджує факти, викладені в листі Департаменту захисту національної державної Служби безпеки України від 18.10.2022 №5/6/1-2450.

Також, листом Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державною Департаменту захисту національної державної Служби безпеки України від 29.11.2022 №5/6/1-3373 повідомлено, громадянин ОСОБА_2 перетинав державний кордон України з використанням паспорта громадянина рф 8807 № НОМЕР_6 , з використанням паспорту громадянина рф 8812 № НОМЕР_3 та здійснював перетин державного кордону України за підробленими документами громадянина України на установчі дані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасниками справи не заперечується, що вказана інформація стала підставою ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області для прийняття рішення відносно позивача про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням згідно статті 21 Закону, у зв`язку з тим, що громадянство України було набуто шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про Національну безпеку України", Служба безпеки України є державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, що забезпечує державну безпеку, здійснюючи з неухильним дотриманням прав і свобод людини і громадянина: 1) протидію розвідувально-підривній діяльності проти України; 2) боротьбу з тероризмом; 3) контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кіпербезпеки, інформаційної безпеки держави, об`єктів критичної інфраструктури; 4) охорону державної таємниці.

Відповідно до приписів ст. 2 Закону України "Про Службу безпеки України" на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Стаття 8 цього Закону визначає, що Служба безпеки України взаємодіє з державними органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на неї завдань.

Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в`їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну (п.13 ст. 24 Закону).

Служба безпеки України як державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, наділена компетенцією надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів загроз (реальних та/або потенційних) національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, тощо, та приймати за результатами такої оцінки відповідне рішення, спрямоване, окрім іншого, на попередження загроз, прямий або опосередкований вплив на фактори запобігання їхньому виникненню, а також локалізацію та усунення загроз.

Так, метою контррозвідувальної діяльності є, перш за все, попередження вчинення злочину, тоді як завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння (вже вчинені чи вчинення яких триває), відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України. Наявність даних в Єдиному реєстрі досудових розслідувань є наслідком саме оперативно-розшукової діяльності, контррозвідувальні ж заходи здійснюються Службою безпеки України до вчинення протиправних дій, з метою їхнього недопущення.

Отже, інформація щодо позивача отримана ЦМУ ДМС України у м. Києві та Київській області в межах її компетенції, визначеної Законом України "Про Службу безпеки України" та в ході оперативної службової діяльності.

Указані вище обставини у своїй сукупності, з урахуванням відомостей, викладених у листах Служби безпеки України, дають переконливі та обґрунтовані підстави дійти висновку про документальне підтвердження факту набуття ОСОБА_1 громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.

Указом Президента України від 27.03.2001 №215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, яким визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Згідно до положень абзацу 11 пункту 92 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, до повноважень територіальних органів Державної міграційної служби України також належить скасування прийнятих ними рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону.

Положеннями пункту 88 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, передбачено, що для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону територіальними органами Державної міграційної служби України, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:

а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;

б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів; приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про - припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація територіального органу Державної міграційної служби України про те. що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої етапі 9 Закону; частина п`ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.

Відповідно до приписів пункту 96 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується територіальним підрозділом Державної міграційної служби України, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.

Суд зазначає, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх і належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Як встановлено судом, на виконання покладених повноважень у сфері правоохоронної та контррозвідувальної діяльності СБУ направила подання на скасування набутого у неправомірний спосіб громадянства України, а орган ДМС України, розглянувши інформацію від СБУ, прийняв рішення у межах наданої йому компетенції.

При цьому, позивачем всупереч ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, будь якими належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст.72 76 КАС України не було доведено правомірності набуття останнім громадянства України, а також не було спростовано документального підтвердження факту набуття ОСОБА_1 громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, в підтвердження чого як позивачем, так і третьою особою було надано відповідні докази, долучені до матеріалів справи.

Щодо посилань позивача, що прийняття оскаржуваного рішення є непропорційним, оскільки рішення прийнято без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілям, на досягнення яких спрямоване вказане рішення, суд зазначає наступне.

Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Національне законодавство, так і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод цілком допускають втручання держави у приватне життя особи, але таке втручання має бути 1) законним (мати передбачену законом підставу і суд визнав її наявною в цій справі); 2) повинну мати легітимну мету (і в цій справі такою метою є забезпечення інтересів національної безпеки) 3) повинні бути необхідними в демократичному суспільстві для досягнення легітимної мети (тобто зберігати баланс між дотриманням мети, спрямованої на забезпечення, зокрема, публічного інтересу, та несприятливими наслідками для особи, в чиї права та свободи має місце втручання).

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України у пункті 8 у якості критерію правомірності рішення суб`єкта владних повноважень вимагає досліджувати пропорційність, зокрема прийняття рішення з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Оцінюючи оскаржуване рішення на відповідність принципу пропорційності, суд прийшов до висновку, що цей принцип оскаржуваним рішенням не порушений.

У обставинах цієї справи публічний інтерес забезпечення національної безпеки України, особливо під час повномасштабного воєнного конфлікту, превалює над приватним інтересом позивача, який, відповідно, є порушеним у законний спосіб та з легітимною метою.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про суттєве порушення позивачем законодавства України при набутті ним громадянства України внаслідок подання фальшивих документів, що, безсумнівно, є вагомим аргументом щодо висновку про правомірність спірного рішення, прийнятого на підставі подання компетентного правоохоронного органу.

Також, суд зазначає, що інші позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки відомості про недійсність паспортів, відповідачем внесено на підставі Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення паспорта громадянина України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 745) у зв`язку зі скасуванням громадянства України позивача, що, як вже встановлено судовим розглядом, відбулось відповідно до приписів ст.21 Закону.

Решта доводів позивача висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, відшкодуванню підлягають судові витрати сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, виключно у разі задоволення позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, сплачений позивачем судовий збір відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Сплачений судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.